03/17/2001 | Чучхе

трохи застаріле, але може комусь цікаво
ПОЛIТИКА I ПРАВА ЛЮДИНИ

ЗВЕРНЕННЯ ДО ГРОМАДЯН

Арешт Олександра Тимошенка i Валерiя Фальковича не може не викликати
пiдозри, що в даному разi майемо справу з черговою спробою використати
правоохороннi органи для полiтичних розправ. Така практика успадкована
вiд комунiстичного минулого, коли не тiльки порушення кримiнальних
справ, а запроторення в психлiкарнi було засобом полiтичнойi боротьби.
Не потрiбно бути полiтологом, щоб побачити, як деякi кримiнальнi
справи, в основi яких лежить звинувачення в корупцiйi, Прокуратура
оприлюднюйе саме тодi, коли полiтична дiяльнiсть певнойi особи стайе
небажаною.

Небажаною в даному разi йе дiяльнiсть Юлiйi Тимошенко як вiце-прем'йера.
Чим бiльшою мiрою вiце-премьйер досягала успiху у спрямуваннi коштiв у
бюджет, якi незаконно присвоювалися енергетичними структурами, тим
гострiшою ставала кампанiя нападок з боку окремих осiб та залежних вiд
них мас-медiа. Висновок, що арешт названих осiб йе тiльки продовженням
боротьби проти вiце-премьйера iншими засобами, багато людей приймають
як щось цiлком очевидне, як щось, що не потребуйе перевiрки на основi
вiдповiдних фактiв.

Ця переконанiсть не може не насторожувати: адже за цим стойiть невiра
громадян у незалежнiсть наших правових установ, невiра у те, що йединим
мотивом дiяльностi цих установ йе утвердження правопорядку. Попередня
практика, коли вiдповiднi матерiали, що знаходяться в розпорядженнi
Прокуратури, ставали нагодою висувати звинувачення проти осiб у
вiдповiдь на йiхню полiтичну активнiсть, пiдривайе вiру громадян в
законнiсть, в незалежнiсть наших правових установ. I дiйсно, з
урахуванням тривалойi кампанiйi нападок на вiце-премьйера вкрай
малоймовiрним йе те, що арешт названих осiб йе звичайним виявом
законностi.

Дiяльнiсть вiце-премьйера з паливно-енергетичного комплексу йе складовою
частиною дiяльностi сучасного уряду. Якщо тим структурам, iнтереси яких
зачiпайе дiяльнiсть вiце-премьйера, вдасться використати правоохороннi
органи як засiб розправи з вiце-премьйером, то це буде серйозним ударом,
спрямованим проти уряду. Адже для всiх йе очевидним, що дiяльнiсть
нинiшнього уряду, вiдбувайеться в атмосферi пристраснойi уваги: вiд нього
очiкують негайного розв'язання всiх тих проблем, якi нагромаджували
попереднi уряди. Дiяльнiсть нинiшнього уряду, з перших його крокiв
вiдбувайеться в атмосферi напруги, джерелом якойi йе питання, як довго вiн
зможе протриматись. Яка ж причина такойi ревнивойi уваги?

ЙЕдине можливе пояснення полягайе в тому, що фактично майемо перший
реформаторський уряд. Справжня реформа, а не розмови про нейi, зачiпайе
iнтереси кланiв, зацiкавлених у збереженнi незмiнного стану речей -
того стану, який досi дозволяв задовольняти особистi та груповi
iнтереси за рахунок iнтересiв народу. Тiльки цим можна пояснити те, що
зусилля уряду зробити прозорими розрахунки - а це якраз дозволяйе
забезпечити вiдповiднi надходження до бюджету та розв'язати проблему
пенсiй та зарплат - не викликайе ентузiазму чи хоча б енергiйнойi
пiдтримки з боку бiльшостi мас-медiа.

Премьйер-мiнiстр переважно мусить сам i пояснювати, i захищати урядовi
дiйi. Бiльшiсть газет i телеканалiв в кращому разi тiльки констатують,
коментують або вiдбуваються мовчанкою; переважна ж бiльшiсть iз них
використовуйе кожну нагоду для поширення зневiри та iронiйi у ставленнi
до уряду. Публiкацiя в "Кйевских ведомостях" за 31 серпня йе свiдченням
уже неприхованойi, навiть бруднойi iстеричнойi атаки на нинiшнiй уряд та
премьйер-мiнiстра.

Складайеться враження, що у нашому суспiльствi iснуйе дуже багато людей,
якi, якби опинились на посадi премьйера, здатнi були б негайно
розв'язати всi задавненi проблеми. Тим часом полiтологи вiд самого
початку дiяльностi уряду передрiкали вiдставку премьйера як наслiдок
зорiйентованостi уряду на покращання становища народу: бо, з йiхнього
погляду, це неминуче призведе до зiткнення з iнтересами тих, якi
особистi та груповi iнтереси ставлять понад iнтереси народу.

Чутки про вiдставку прем`йера уже спростовував Президент. Поки що тiльки
рiшучiсть та воля Президента залишайеться найважливiшою пiдтримкою
нинiшнього уряду, i ми сподiвайемося, що Президент виявить в цiй
ситуацiйi достатню мiру послiдовностi. Адже за вiдсутностi сильних
полiтичних партiй, здатних бути опорою сучасного уряду, теперiшня
парламенцька бiльшiсть може виявитися занадто нестiйким, суто
ситуативним утворенням.

Тож варто наголосити, що заблокування дiяльностi нинiшнього уряду чи,
тим бiльше, замiна його iншим урядом мала б вкрай негативнi наслiдки.
Якщо б таке сталося, то це б означало поразку народу у протистояннi
iнтересам тих кланiв, якi ставлять свойi корпоративнi iнтереси вище
iнтересiв нацiональних.

Аналiз сучаснойi ситуацiйi дайе пiдставу - з високим рiвнем достовiрностi
- стверджувати, що незалежно вiд того, якими фактами володiють слiдчi
органи, порушивши справу проти арештованих осiб, дiйi правових органiв
мають явну ознаку полiтично мотивованих. У цiй ситуацiйi громадянський
обов'язок спонукайе закликати правоохороннi органи не бути знаряддям в
руках осiб i груп, зорiйентованих на досягнення свойiх особистих та
групових цiлей.

Сучасна дiяльнiсть Юлiйi Тимошенко як вiце-премьйера ПЕК йе складовою
частиною дiяльностi уряду; ця дiяльнiсть спрямована на забезпечення
нацiональних iнтересiв. Кожен, хто цiнуйе утвердження елементарного
рiвня соцiальнойi справедливостi i законностi, розумiйе, що дiяльнiсть
нинiшнього уряду дайе шанс, втрата якого була б рiвнозначна
нацiональнiй катастрофi. Громадянська пiдтримка дiяльностi Юлiйi
Тимошенко, захист йiйi вiд цькувань ми розглядайемо крiзь призму захисту
того курсу, який здiйснюйе нинiшнiй уряд.

Василь Лiсовий, Юрiй Бадзьо
1 вересня 2000 року


http://www.khpg.org/publication/inf_bul/