05/18/2001 | МихайлоСвистович

Шановні відвідувачі Майдану!

Щойно я побував на засіданні Центрального штабу по проведенню референдуму. Штаб розташовується в офісі "Батьківщини".

Потрапив я туди випадково. Володимир Чемерис, в якого саме в цей час були справи стосовно ДТП, в яку він нещодавно потрапив, попросив мене піти туди замість нього.

Треба зазначити, що конспірація иам, не те що в УБК чи ФНП. Приміщення регулярно перевіряється на прослуховування, знешкоджують жучки. Охорона не пускала мене. Добре, що всі політики мене знають. Поки вони не підтвердили, що я свій - мене не пускали.

Збираються там ті самі люди, що й в "Україні без Кучми!" ("Батьківщина", "Собор", соціалісти, республіканці тощо).

Чесно кажучи, це зібрання неабияк надихнуло мене. Там висуваються нові ідеї, відчуваються якісь імпульси, говорять не лише за референдум, а взагалі... Тобто, референдум розглядається як один зі способів боротьби з режимом.

Я теж вставляв кілька разів свої п"ять копійок, висловлюючи саме ваші ідеї, які були на форумі Майдану, роздрукував їм ваші пропозиції щодо референдуму.

До сайту Майдан всі поставилися з великою зацікавленістю. Величезну рекламу нам зробили молоді члени штабу. Вони всі знають Майдан і ставляться до нього з великою повагою. Тому тепер я бажаний гість у штабі, а наші ідеї дістали реальний шанс бути втіленими, оскільки я навів місточок між Майданом та молоддю, яка здатна донести до своїх лідерів наші ідеї. Тобто, має доступ до тіла.

Я теж маю доступ до багатьох тіл, але, коли це кажу я - воно не сприймається. Дехто взагалі сказав в кулуарних розмовах (а я випадково почув), що я прийшов продавати сайт. Коли ж це кажуть люди, які не причетні до сайту - це справляє враження.

Потім я зібрав усіх, хто хотів побачити живого майданівця і все відверто їм розповів: що це за сайт, як він утворився, за рахунок чого існує тощо. Наприкінці я їм сказав, що сайт не продається ні за які кошти (бажаючі купити його вже знаходилися: пропонували 7 і 20 тисяч доларів). Я популярно пояснив їм, що сайт буде працювати на всю опозицію, а не на окрему партію, і до того моменту, поки ця опозиція відповідатиме ідеалістичним прагненням не тільки творців, але й відвідувачів Майдану.

Також я чесно сказав, що, якщо хтось купить сайт, то він нічого від цього не виграє. По-перше, якби майданівці скурвились, сайт зарубає Технар. По-друге, якщо скурвляться навіть всі, хто має будь-яку фізичну ( чи реальну) причетність до сайту, то сайт все одно впаде, бо на нього перестануть ходити люди, які є стабільними відвідувачами Майдану.

З цими словами я попрощався, попросивши всіх переказати своїм лідерам, що ми готові сприяти рекламі опозиційних партій, але ВСІХ без винятку і без перекосу в бік когось із них. Я неодноразово просив ці партії надсилати нам інформацію для новин (що відбулось у партіях, які документи прийняли), але вони чомусь (окрім "Собору!") це ігнорують, а я банально не встигаю оббігати чи обдзвонити всі партії.

Молодь мене зрозуміла, хоча дехто й не повірив.

Я вам скажу, що в багатьох партіях просто чудово молодь (не вся, звичайно) порівняно зі старшими членами. Тому в нас є перспектива дійсно вийти в реал, хоча це, як я сьогодні зрозумів, займе деякий час.

Я побував в кімнаті, де робиться сайти ФНП та "Батьківщини". Жах! Я раніше думав, що вони просто розвели Юлю, зробивши сайт ФНП на шаровому сервері, від чого він неінтерактивний і погано грузиться. Але виявилось, що пацани все роблять на голому ентузіазмі і без досвіду та зв"язків (серед них є мої давні знайомі). Їм, як і нам не дають ніякої інформації, а самі вони здобути її не можуть. Коли вони говорять самі за себе, їх не сприймають. Так само як не сприйняли б мене, якби я говорив сам за Майдан.

Через це все я не зміг взяти інтерв"ю в Юлії Тимошенко (її єдину серед опозиційних політиків я не знаю особисто). До того ж там було багато бажаючих перекинутись з нею хоч парою слів. Але я все одно знайду час і момент для спілкування з нею.

Перепрошую, але маю бігти і не знаю, коли матиму час викласти більше подробиць, бо опозиція дійсно потребує наших ідей.

Спробую якось звести всі потреби опозиції в один постинг і викладу його на сайт, адже з боку часто краще видно, що робити і як, ніж коли варишся у власному соці серед однодумців.