Back to basics
05/23/2001 | Косарик
Вибачайте, панове, що починаю "нову" тему, але хвости старих стали вже такі довгі, що будеш як Буріданів осел міркувати, куди б його приліпити.
В багатьох місцях було питання про те, з чим власне іти в електорат. Так от, хочу вас усіх запитати - а чи не забули ви, що вас об'єднало на початку?
Нагадую: Україна без Кучми.
І наскільки я розумію, ідея була пітримана багатьма течіями суспільства, які традиційно вороговали.
З цього можна зробити висновок, що перемогти може ідея, яка пов'язана із майбутнім, а не минулим. Це має бути ідея правди і справедливости, і ідея того, що інтереси людини не можуть бути принесені в жертву суспільству.
Разом з тим, доведеться визнати, що національна ідея (у класичному розумінні) повинна відійти на другий план, або відродитися у новій формі. І мені, як поміркованому націоналісту, це прикро, як прикро розлучатися з улубленими мріями.
Якщо вже обговорювати націоналізм, давайте дамо йому нову назву. Щось таке, що можна протиставити укрталібану (який теж потрібний!). Але так, щоб вони не змішувались, і не боролись, а діяли паралельно.
В багатьох місцях було питання про те, з чим власне іти в електорат. Так от, хочу вас усіх запитати - а чи не забули ви, що вас об'єднало на початку?
Нагадую: Україна без Кучми.
І наскільки я розумію, ідея була пітримана багатьма течіями суспільства, які традиційно вороговали.
З цього можна зробити висновок, що перемогти може ідея, яка пов'язана із майбутнім, а не минулим. Це має бути ідея правди і справедливости, і ідея того, що інтереси людини не можуть бути принесені в жертву суспільству.
Разом з тим, доведеться визнати, що національна ідея (у класичному розумінні) повинна відійти на другий план, або відродитися у новій формі. І мені, як поміркованому націоналісту, це прикро, як прикро розлучатися з улубленими мріями.
Якщо вже обговорювати націоналізм, давайте дамо йому нову назву. Щось таке, що можна протиставити укрталібану (який теж потрібний!). Але так, щоб вони не змішувались, і не боролись, а діяли паралельно.
Відповіді
2001.05.23 | Адвокат ...
Добре, що Ви про це згадали.
Косарик писав(ла):> З цього можна зробити висновок, що перемогти може ідея, яка пов'язана із майбутнім, а не минулим. Це має бути ідея правди і справедливости, і ідея того, що інтереси людини не можуть бути принесені в жертву суспільству.
Дозвольте не погодитися із висловленими Вами тезами.
1. Як я дивлюся на перебіг політичного "життя" в Україні, то все більше схиляюся до думки, що перспективу мають тільки ідеї, що тісно пов'язані із сьгоденням, з поточним. На минуле всі якось махнули рукою. Майбутне -- більше лякає, ніж манить.
2. Концепт "суспільство" у сучасній Україні набув дивовижної строкатости та аморфности. Для "пересічного" громадянтна, "суспільство" -- то просто звук, слово, що його кажуть тоді, коли бажають надати своїм корисливим цілям культурнішого, пристойнішого вигляду. Тож, "в жертву суспільству" -- то гучна фраза, але беззмістовна. "Аркідій, не ґоворітє красіво!" Бо для російськомовних -- то ще так-сяк, по інерціїї пройде, а для україномовних -- привід до недовіри до сказаного. Кажіть прямо -- "бандюкам", "злочинним кланам", "байдужій до людей владі", "антинародному режимові", тощо.
>
> Разом з тим, доведеться визнати, що національна ідея (у класичному розумінні) повинна відійти на другий план, або відродитися у новій формі. І мені, як поміркованому націоналісту, це прикро, як прикро розлучатися з улубленими мріями.
Не здавайтеся! Україну врятує лише націоналізм. Все інше -- балачки, що їх ведуть ті люди, котрих трясе лихоманка, коли вони навіть чують словосполучення "держава Україна". Їх нудить від мови. Вони казяться взагалі, коли згадують, або дізнаються, що українці ще не всі передохли. Із отаким "добродіями" Ви сподіваєтесь побудувати демократію, забеспечити права людини? Як звуть ту людину? Схаменіться!
>
> Якщо вже обговорювати націоналізм, давайте дамо йому нову назву. Щось таке, що можна протиставити укрталіба....
Націоналізм -- він і на Марсі націоналізм. Не треба сором'язливих жестів! Інша спрва -- переосмислити це поняття, дати свідомим та несвідомим українцям духовне підґрунтя. Тоді легше буде з ними розмовляти про майбутнє.