Відповіді

• 2001.05.30 | НеДохтор

  >>: Законопроекти України

  Є цікавий і корисний сайт.
  
  Законопроекти України
  http://zakon.gov.ua/body.html
  
  Там є
  - тексти законопроектів
  - порядок денний у ВР
  - форум для обговорення законопроектів
  - юридична підтримка
  - пошук
  ... і ще багато чого
  
  Зокрема є і законопроект про судовий устрій N 5185-2
  http://zakon.gov.ua/project.html?pn=5185-2

• 2001.05.31 | Майдан-Інформ

  КОМЕНТАР

  КОМЕНТАР
  
  Проект Закону України "Про судовий устрій" від
  14.09.99 р. N 1211, внесений народними депутатами -
  членами Комітету з питань правової реформи (друге
  читання)
  
  Історія питання
  
  На розгляд Верховної Ради було внесено шість законопроектів "Про судовий устрій".
  Постановою Верховної Ради від 07.04.99 р. N 573-XIV було прийнято за основу
  проекти законів України про судоустрій, внесені народними депутатами України
  Сіренком В. Ф. та Шишкіним В. І. і доручено відповідному профільному Комітету
  Верховної Ради доопрацювати законопроекти та пропозиції народних депутатів
  України і внести єдиний законопроект на друге читання.
  
  Сутність
  
  Проект складається із двох розділів та 56 статей.
  
  У першому розділі "Загальні положення" визначаються положення про судову владу,
  як складову частину державної влади, яка здійснюється виключно судами.
  Розкривається зміст принципів та прав при розгляді справ у судах.
  
  Другий розділ має назву "Суди в Україні". Відповідно до Конституції в Україні діють
  Конституційний Суд і суди загальної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції, за
  проектом, складаються із:
  
  місцевих судів (районні, районні у містах, міські та міжрайонні суди, військові суди
  гарнізонів);
  
  апеляційних судів (АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військові
  апеляційні суди регіонів і Військово-Морських Сил, Апеляційний суд України);
  
  спеціалізованих судів (господарські(арбітражні) суди і адміністративні суди);
  
  вищих спеціалізованих судів;
  
  Верховного Суду України.
  
  У цьому ж розділі визначається компетенція вищевказаних органів та повноваження
  відповідних посадових осіб.
  
  Зауваження
  
  1. Проектом (ч. 2 ст. 5) визначено, що на народних засідателів і присяжних на час
  виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних із здійсненням правосуддя,
  поширюються гарантії недоторканності судді. Але відповідно до рішення
  Конституційного Суду України від 26.02.98 р. N 1-рп/98 недоторканність посадових
  осіб є гарантією більш високого рівня у порівнянні з недоторканністю, яка
  встановлюється для всіх осіб, що відповідає принципу рівності прав і свобод
  громадян та їх рівності перед законом. Тому гарантії вищого рівня (недоторканність
  посадових осіб) мають визначатися виключно Конституцією України, оскільки вони
  допускають винятки із загального принципу рівності прав і свобод громадян, їх
  рівності перед законом.
  
  Тобто, введення до проекту положення про недоторканність народних засідателів і
  суддів не відповідає Конституції України.
  
  2. Частиною 2 ст. 19 проекту визначено, що суди утворюються та ліквідуються
  Президентом України. Але Конституцією (п. 23 ст. 106) надано право Президенту
  тільки утворювати суди.
  
  3. Проектом (п. 4 ч. 2 ст. 51) вказано, що Верховний Суд України дає висновок щодо
  можливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я
  чи наявності в діяннях, у яких він звинувачується, ознак державної зради чи іншого
  злочину. Але Конституцією встановлено, що Верховний Суд готує подання при
  неможливості виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я (ст.
  110), а при вчиненні Президентом державної зради або іншого злочину - готує
  висновок (ст. 111).
  
  4. У статті 31 проекту вказується про суд присяжних. Але у проекті не визначені
  функції присяжних і не вказана норма про те, що присяжні виносять своє рішення без
  участі професійних суддів.
  
  Враховуючи вищевикладене, проект потребує доопрацювання.
  
  ____________
  
  
  
  Коментар підготовлено Інститутом проблем законодавства ім. Ярослава Мудрого.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.05.31 | Майдан-Інформ

    КОМЕНТАР_2

    КОМЕНТАР
    
    Проект Закону України "Про судовий устрій" від
    07.07.1998 р. N 1211, внесений народними депутатами
    В. Шишкіним та В. Сіренком (друге читання)
    
    Історія питання
    
    У квітні 1992 року Верховна Рада схвалила Концепцію судово-правової реформи в
    Україні (Постанова Верховної Ради України від 28.04.1992 року N 2296-XII).
    
    В травні 1999 року Верховна Рада (Постанова Верховної Ради України від 21.05.1999
    р. N 698-XIV) доручила Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи
    підготувати нову редакцію Концепції судово-правової реформи в Україні, із
    залученням народних депутатів України, представників Верховного Суду України,
    Вищого арбітражного суду України, Міністерства юстиції України та відповідних
    наукових установ.
    
    На розгляді Верховної Ради знаходилось шість законопроектів "Про судовий устрій".
    Постановою Верховної Ради від 07.04.1999 р. N 573-XIV було прийнято за основу
    проекти законів України про судоустрій, внесені народними депутатами України
    Сіренком В. Ф. та Шишкіним В. І. і доручено відповідному профільному Комітету
    Верховної Ради доопрацювати законопроекти та пропозиції народних депутатів
    України і внести єдиний законопроект на друге читання.
    
    Але у березні 2000 року Верховна Рада прийняла Постанову "Про неприйнятність
    проекту Закону України про судовий устрій" від 02.03.2000 р. N 1505-III, яким було
    визнано неприйнятним проект Закону України про судовий устрій, підготовлений
    для повторного другого читання Комітетом Верховної Ради України з питань
    правової політики (п. 1). Цією ж постановою (п. 2) було доручено керівникам
    депутатських фракцій Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України,
    Верховному Суду України та Вищому арбітражному суду України (за згодою) у
    двотижневий термін подати Верховній Раді України пропозиції щодо кандидатур для
    утворення Тимчасової спеціальної комісії по підготовці узгодженого варіанта проекту
    Закону України про судовий устрій.
    
    Цей законопроект знову виноситься на друге читання.
    
    Сутність
    
    Проект визначає, що правосуддя здійснюється:
    
    - професійними суддями;
    
    - народними засідателями;
    
    - присяжними.
    
    Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та
    суддів, які призначаються на цю посаду вперше.
    
    В Україні діють Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції. До системи
    судів загальної юрисдикції належать:
    
    1) звичайні і спеціалізовані місцеві суди;
    
    2) звичайні і спеціалізовані апеляційні суди;
    
    3) вищі спеціалізовані суди;
    
    4) Верховний Суд України.
    
    Суди загальної юрисдикції утворює і ліквідує Президент України за поданням Голови
    Верховного Суду України або Голови Вищого спеціалізованого суду, погодженого з
    відповідною Радою суддів.
    
    Відповідно до проекту:
    
    - до місцевих судів відносяться: районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди,
    військові суди гарнізонів;
    
    - до апеляційних судів відносяться апеляційні суди:
    
    в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (діють у складі
    судової палати в цивільних справах та судової палати в кримінальних справах),
    військові апеляційні суди регіонів і Військово-Морських Сил, Апеляційний суд
    України (діє у складі судової палати в цивільних справах, судової палати в
    кримінальних справах та військової палати);
    
    - до спеціалізованих судів відносять господарські і адміністративні суди.
    
    Система господарських судів складається з: місцевих господарських судів в
    Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; Апеляційного
    господарського суду; Вищого господарського суду України.
    
    Система адміністративних судів складається з: місцевих - районні (міські)
    адміністративні суди; апеляційних адміністративних судів в Автономній Республіці
    Крим, областях, містах Києві та Севастополі; Вищого адміністративного суду України;
    
    - Вищі спеціалізовані суди (Вищий господарський суд України, Вищий
    адміністративний суд України) розглядають справи в касаційному та апеляційному
    порядках, а також за нововиявленими та іншими виключними обставинами у
    випадках і порядку, визначених законом. Вони мають апеляційну та касаційну судові
    палати;
    
    - Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної
    юрисдикції України. Він буде розглядати справи у касаційному порядку, за
    нововиявленими та іншими обставинами, передбаченими законом. І у ньому діють:
    
    1) Пленум Верховного Суду України;
    
    2) судова палата в цивільних справах;
    
    3) судова палата в господарських справах;
    
    4) судова палата в кримінальних справах;
    
    5) судова палата в адміністративних справах;
    
    6) судова військова палата.
    
    - перше призначення на посаду професійного судді суду загальної юрисдикції строком
    на п'ять років здійснюється на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії
    суддів за поданням Вищої ради юстиції Президентом України;
    
    - голова місцевого суду призначається з числа суддів цього суду строком на 5 років і
    звільняється з посади Радою суддів України за поданням голови відповідного
    апеляційного суду, погодженим з Радою суддів;
    
    - голова апеляційного суду обирається з числа суддів цього суду строком на 5 років і
    звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Голови Верховного
    Суду України і за наявності рекомендації Ради суддів України;
    
    - голова місцевого господарського суду обирається на посаду строком на п'ять років і
    звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Голови Вищого
    господарського суду України та рекомендації Ради суддів;
    
    - голова місцевого адміністративного суду призначається з числа суддів цього суду
    строком на п'ять років Радою суддів України за поданням голови відповідного
    апеляційного суду, погодженим з Радою суддів;
    
    - голова апеляційного спеціалізованого суду обирається на посаду строком на п'ять
    років і звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Голови вищого
    спеціалізованого суду України та наявності рекомендацій відповідної Ради суддів;
    
    - голова вищого спеціалізованого суду, обирається з числа суддів цього суду строком
    на п'ять років і звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Голови
    Верховного Суду України. та наявності рекомендації зборів суддів вищого
    спеціалізованого суду та ради суддів;
    
    - Голова Верховного Суду України обирається таємним голосуванням Пленумом
    Верховного Суду України строком на п'ять років;
    
    - у складі апеляційних загальних судів, апеляційних спеціальних судів утворюються
    президії;
    
    - у складі вищих спеціалізованих судів діють пленуми та президії;
    
    - у складі Верховного Суду України діють Пленум та Президія і може бути утворена
    Науково-консультативна рада Верховного Суду України.
    
    Суддею може бути громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу
    юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як 3 роки, проживає в Україні
    не менш як 10 років і володіє державною мовою.
    
    Суддею спеціалізованого суду може бути громадянин України, який має іншу вищу
    освіту в галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції спеціалізованого суду. Така
    особа повинна мати стаж роботи за фахом не менше 10 років і бути не молодшою 30
    років.
    
    Для розгляду кримінальних справ, у судових палатах в кримінальних справах
    апеляційних судів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
    Севастополі і у військових апеляційних судах регіонів та Військово-Морських Сил
    діють суди присяжних. Склад суду присяжних визначається кримінальним
    процесуальним законом. Списки присяжних за поданням голів апеляційних судів
    складаються на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується головою
    Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
    Севастопольської міських рад. Списки присяжних затверджуються відповідною
    радою. Списки присяжних військових судів регіонів і Військово-Морських Сил
    України за поданням голів цих судів складаються на підставі списків виборців
    комісією, склад якої затверджується відповідною військовою радою. Списки
    затверджуються відповідною військовою радою.
    
    За проектом, народні засідателі здійснюють правосуддя у випадках, визначених
    процесуальним законом. Списки народних засідателів за поданням голови
    відповідного суду складаються і затверджуються відповідною районною чи міською
    радою строком на чотири роки. Списки народних засідателів військового суду
    гарнізону за поданням голови цього суду складаються і затверджуються начальником
    відповідного гарнізону на основі списків виборців із числа військовослужбовців
    строком на чотири роки. Проект визначає, що до правосуддя, яке здійснюють
    господарські спеціалізовані суди народні засідателі не допускаються.
    
    Система кваліфікаційних комісій суддів складається з:
    
    - кваліфікаційних комісій суддів (в судах Автономної Республіки Крим, областях,
    містах Києві та Севастополі; в військових судах; в спеціалізованих судах);
    
    - Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
    
    До складу кваліфікаційних комісій суддів входять: 7 суддів, 1 особа від
    Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини; 1 особа, яка отримала
    повноваження від Міністерства юстиції України; 2 особи від органу місцевого
    самоврядування того населеного пункту, де знаходиться кваліфікаційна комісія.
    
    До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів входять: 9 суддів, які отримали
    повноваження від вищих органів суддівського самоврядування; 1 особа від
    Президента України; 1 особа від Верховної Ради України; 1 особа від
    Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 1 особа від Міністерства
    юстиції України.
    
    Суддівське самоврядування здійснюється через збори суддів, конференції суддів, З'їзд
    суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи.
    
    Пропонується проектом утворити Державну судову адміністрацію України, як
    центральний орган судового управління судів загальної юрисдикції. Вона
    створюється для організаційного забезпечення діяльності місцевих, апеляційних та
    спеціалізованих судів і підзвітна Раді суддів України. Державну судову адміністрацію
    України очолює голова Державної судової адміністрації України, який призначається
    на посаду і звільняється з неї Верховною Радою України за поданням Голови
    Верховного Суду України. При Державній судовій адміністрації України створюється
    Академія суддів України.
    
    Проект містить Прикінцеві положення, за якими цей Закон набирає чинності через
    три місяці з дня його офіційного опублікування. Одночасно проектом вказується, що
    питання утворення Апеляційного Суду України та Господарського апеляційного суду,
    ліквідації міжобласного суду, а також формування судів присяжних та списків
    народних засідателів відповідно до цього Закону вирішуються після набрання
    чинності відповідними процесуальними законами, якими встановлюється новий
    порядок судочинства, що випливає з цього Закону.
    
    Відповідно до Перехідних положень, формування складу голів місцевих судів
    відповідно до цього Закону здійснюється протягом трьох років з дня набрання
    чинності цим Законом. Формування складу голів загальних апеляційних судів
    відповідно до цього Закону здійснюються протягом двох років з дня набрання
    чинності даним Законом. Формування складу голів господарських місцевих судів
    відповідно до цього Закону здійснюється протягом трьох років з дня набрання
    чинності даним Законом.
    
    Вищий арбітражний суд України після набрання чинності цим Законом іменується
    Вищим господарським судом України та продовжує здійснювати у встановленому
    порядку судочинство у господарських справах, віднесених до його підсудності
    процесуальним законом, - до введення в дію відповідного процесуального закону,
    яким встановлюється новий порядок судочинства, що випливає з цього Закону.
    
    Зауваження
    
    1. Проектом (ч. 2 ст. 5) визначено, що на народних засідателів і присяжних на час
    виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних із здійсненням правосуддя,
    поширюються гарантії недоторканності судді. Але відповідно до Рішення
    Конституційного Суду України від 26.02.1998 р. N 1-рп/98 недоторканність
    посадових осіб є гарантією більш високого рівня у порівнянні з недоторканністю, яка
    встановлюється для всіх осіб, що відповідає принципу рівності прав і свобод
    громадян та їх рівності перед законом. Тому гарантії вищого рівня (недоторканність
    посадових осіб) мають визначатися виключно Конституцією України, оскільки вони
    допускають винятки із загального принципу рівності прав і свобод громадян, їх
    рівності перед законом.
    
    Тобто, введення до проекту положення про недоторканність народних засідателів і
    суддів не відповідає Конституції України.
    
    2. Проектом (п. 4 ч. 2 ст. 51) вказано, що Верховний Суд України дає висновок щодо
    можливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я
    чи наявності в діяннях, у яких він звинувачується, ознак державної зради чи іншого
    злочину. Але Конституцією встановлено, що Верховний Суд готує подання при
    неможливості виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я (ст.
    110), а при вчиненні Президентом державної зради або іншого злочину - готує
    висновок (ст. 111).
    
    3. Частиною 3 ст. 72 проекту визначено, що військові звання суддям військових судів
    присвоюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України.
    Але згідно з пунктом 24 частини першої ст. 106 Конституції України Президент
    України має право присвоювати лише вищі військові звання. До вищого офіцерського
    складу Закон "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (ст. 5)
    відносить такі звання: генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал-полковник,
    генерал армії України (армійські) та контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал (корабельні).
    
    ____________
    
    
    
    Коментар підготовлено Інститутом проблем законодавства ім. Ярослава Мудрого.

• 2001.05.31 | miner

  Re: ВСІ законопроекти є НА ШАРУна www.rada.kiev.ua !!! але якщо пошукати :-) (-)

• 2001.06.03 | Майдан

  Прошу дати Ваші зауваження по законопроектах.

  Прошу дати Ваші зауваження по законопроектах.
  
  Всі законопроекти Закону "Про судоустрій" є зараз у нашій "Бібліотеці". Велике прохання всім, особливо тим хто стикався з судочинством або взагалі є юристом, проглянути ці законопроекти і поділитися вашими враженнями.
  
  Особливо звернути увагу на такі речі:
  
  1. Порядок призначення суддів і судочинців та можливості тиску на них з боку влади.
  
  2. Процедура участі присяжних.
  
  3. Матеріальні підстави незалежності суддів.
  
  Побіжний пергляд законопроектів показує на грубі , можливо навмисні "ляпи" і логічні неувязки.
  Незрозуміла функція присяжних і народних засідателів, яка у всіх без винятку законопроектах не роз"яснюється, а нібито повинна визначатися "процесуальним кодексом"
  Як що у когось є можливість скопіювати проект цього кодексу і поставити у бібліотеку чи у форум, то настійно просимо це зробити.
  
  Через місяць повинна увійти в силу нова система судоустрою, але закони абсолютно не готові. Існує достовірне припущення, що президентська влада та олігархи свідомо саботують цей процес з дуже простою метою - штучно створити вакум судової влади для уможливливлення власного самоуправства у цій сфері - стара система вже нечинна, нової ще нема. Тоді можана робити все що завгодно - наприклад блокувати роботу Конституційного Суду чи навіт пробувати його розпустити.