Відсутність громадянського середовища.
07/21/2001 | Горицвіт
Розмови, які точаться навколо блоку Ющенка: що він сказав, чого не сказав, кого візьме в блок, а кого ні і т.п., викликають бажання подивитися на проблему трохи загальніше.
Є група партій і політиків, яких ми вважаємо “нашими”. Давайте подивимося, який механізм прийняття ними політичних рішень. Хто-небудь щось знає? Ні, ніхто, крім вузького кола партійного керівництва. Зверніть увагу на заяву Тараса Чорновола, що він не знає, хто веде переговори і з ким, хоча формально він член керівництва ПРП.
Добре, я згоден, що переговори не можуть бути відкритими. Припускаємо, що Ющенко веде таємні переговори з Порошенком, О.Омельченком, Стояном. Це його справа. Але де голос середовища, від імені якого він виступає? Чи навіть частини того середовища? Чи прийняла ПРП якісь рішення, що ми хочемо, щоб блок був на таких-то принципах, такі-то щоб були учасники, а таких не було. Мабуть, ні, це видно з заяв Чорновола. А інші партії, НРУ, скажімо? Невідомо, бо ніхто ніяких заяв не робив.
Невже вони щось виграють від такої закритості? Адже є тверде переконання, що та партія керується безпосередньо з адміністрації президента. Я не знаю, чи це правда. Давайте подивимося, як виникло переконання в зрадництві Удовенка. Воно виникло з туману. З глухої стіни, яка відділяє Удовенка від громадськості.
Отже, наші партії продовжують номенклатурну традицію закритості від народу. Таке враження, що вони щиро нас зневажають. Вони переконані, що з ким би не укласти блок, як би не поводитися в парламенті (чи Удовенко десь пояснив, чому його фракція голосувала проти відставки Медведчука ? ), ми все схаваємо і традиційно за них проголосуємо. Або тому, що нема кращого вибору, бо в інших ну просто відверто бандитські морди.
А який результат подібних підходів? Він очевидний.
А як має бути? А має бути так, що я голосую за програму, яка мені найбільше подобається, за умови, що політики, які йдуть під даною програмою, голосували згідно з нею в попередньому скликанні парламенту, приймали рішення на посаді міністрів теж у дусі і букві своєї партійної програми, і нічим себе не заплямили. Якщо укладаються блоки, то мене (активіста цієї партії) мають спитати, чи я не проти таких партнерів по блоку, і на які конкретно компроміси (відступи від нашої програми) я згоден.
Так має бути в ідеалі, і початок має закладатися вже зараз.
Є група партій і політиків, яких ми вважаємо “нашими”. Давайте подивимося, який механізм прийняття ними політичних рішень. Хто-небудь щось знає? Ні, ніхто, крім вузького кола партійного керівництва. Зверніть увагу на заяву Тараса Чорновола, що він не знає, хто веде переговори і з ким, хоча формально він член керівництва ПРП.
Добре, я згоден, що переговори не можуть бути відкритими. Припускаємо, що Ющенко веде таємні переговори з Порошенком, О.Омельченком, Стояном. Це його справа. Але де голос середовища, від імені якого він виступає? Чи навіть частини того середовища? Чи прийняла ПРП якісь рішення, що ми хочемо, щоб блок був на таких-то принципах, такі-то щоб були учасники, а таких не було. Мабуть, ні, це видно з заяв Чорновола. А інші партії, НРУ, скажімо? Невідомо, бо ніхто ніяких заяв не робив.
Невже вони щось виграють від такої закритості? Адже є тверде переконання, що та партія керується безпосередньо з адміністрації президента. Я не знаю, чи це правда. Давайте подивимося, як виникло переконання в зрадництві Удовенка. Воно виникло з туману. З глухої стіни, яка відділяє Удовенка від громадськості.
Отже, наші партії продовжують номенклатурну традицію закритості від народу. Таке враження, що вони щиро нас зневажають. Вони переконані, що з ким би не укласти блок, як би не поводитися в парламенті (чи Удовенко десь пояснив, чому його фракція голосувала проти відставки Медведчука ? ), ми все схаваємо і традиційно за них проголосуємо. Або тому, що нема кращого вибору, бо в інших ну просто відверто бандитські морди.
А який результат подібних підходів? Він очевидний.
А як має бути? А має бути так, що я голосую за програму, яка мені найбільше подобається, за умови, що політики, які йдуть під даною програмою, голосували згідно з нею в попередньому скликанні парламенту, приймали рішення на посаді міністрів теж у дусі і букві своєї партійної програми, і нічим себе не заплямили. Якщо укладаються блоки, то мене (активіста цієї партії) мають спитати, чи я не проти таких партнерів по блоку, і на які конкретно компроміси (відступи від нашої програми) я згоден.
Так має бути в ідеалі, і початок має закладатися вже зараз.
Відповіді
2001.07.21 | Мирон
Re: Відсутність громадянського середовища.
Справа в тому, що в той час поки ми з вами "вважаємо", певні сили працюють. І згодом виявляється, що деякі з "наших" уже зовсім не наші. Візьмемо для прикладу Демократичну партію України, чи могли б ми коли небудь уявити, що керівництво однієї з перших національно-демократичних партій в Україні буде входити у фракцію такої одіозної особи як Волков?Основну причину ви вірно назвали: відірваність від народу, від середовища, яке вони, начебто, представляють. Рядові члени партій давно перетворилися на статистів, аргумент для спекуляцій та торгів.
Я особисто член однієї з "наших" партій і апрекрасно знаю причини, які привели до такого стану речей:
1) зпартій виганяли, або виживали людей, які могли не погоджуватися з думкою керівництва, мали авторитет могли приймати самостійні рішення;
2) не винісши "бруду" політикт з партій пішло дуже багато дійсно інтелігентних і порядних людей;
3) В результаті партії знекровлені. Більшість з тих, хто залишився, нажаль, нічого не можуть ніж просто любити Украєну, або-"липа"(!), яка з"явилася там , щоб підтримати голову осередка- кума або свата, або взагалі існує лише на папері. Більшість таких паперових членів навіть не знають, що вони належать до тої чи іншої партії. Це дуже вигідно, бо такі організації завжди голосують "за".
В тому, що ми сьогодні маємо я завжди звинувачував в паршу чергу "порядних", які не захотівши купатися в політичноиу лайні повиходили з партій залишивши її "непорядним", а отже і полдітику і Україну, а тим останнім тільки того і треба. А поборотися за те, щоб було краще-слабо? То ж не нарікайте, панове, вступайте в осередок найближчої до вас партії і робіть! .
МОЇ ПРОПОЗИЦІЇ:
1. Всі "порядні", інтелігентні, не давайте приводу називати вас по ленінськи "гнилою"-повертайтеся у свої партії! Вихід з партії-це протест(проти бруду, дій керівництва, несправедливості тощо), але не конструктивна робота на покращення.
2.З такими, як ви могли б створити комітет рядових(!) членів "наших" партій за об"єднання, який би об"єднав однодумців з різних партій і взяв би під контроль об"єднавчий процес. Вів би переговори з різними сторонами, вносив прпозиції, об"єктивно і незаангажовано висвітлював хід переговорів. Тоді в нашого керівництва поменшало б простору для політиканства, і керівництво Руху не казало б , що винне УРП і навпаки.