ПОНЯТТЯ «АГІТАЦІЯ» - 3
01/04/2002 | Майдан-ІНФОРМ
Сергій Грабовський
Київ, 4 січня 2001 - Лист починається з констатації, що (цитую) “визначення поняття передвиборної агітації законодавство України, на жаль, не передбачає, що, звичайно, суттєво ускладнює виборчий процес у частині ведення передвиборної агітації та розмежування заходів щодо інформування населення України під час виборів та заходів передвиборної агітації. На жаль, виборне законодавство також не містить й інших понять, які слугують правовому регулюванню передвиборної агітації, зокрема, “політична реклама”, в тому числі й прихована, “антиреклама” тощо”. На цьому можна було б і завершити як лист, так і спроби діяльності Центрвиборчкому щодо боротьби зі спробами незаконної агітації (а є ще ж і пропаганда, про яку автори закону і члени Центрвиборчкому чомусь забули). Проте лист містить ще три сторінки, у яких цитуються статті Закону про вибори, і закінчується він нагадуванням: проведення передвиборної агітації у зарубіжних мас-медіа, які діють на території України (а до них належить і Радіо “Свобода”), заборонене.
Ситуація, взагалі-то, цікава: що таке передвиборна агітація, законом не встановлено, але вам заборонено займатися цією самою агітацією. А якщо ви займатиметесь цим невідомо чим, вас засудить суд, керуючись також казна-якими і бозна-якими правовими нормами.
Але спробуємо вийти з глухого кута. У листі міститься посилання на визначення агітації в новітній українській Юридичній енциклопедії, ключовим моментом якого є цілком резонне твердження, що будь-яка агітація кінцевою метою має спонуку до практичних політичних дій (себто голосування на виборах за певних кандидатів, участі у страйках, мітингах, демонстраціях). Додамо до цього: до саме тих політичних дій об‘єкта агітаційного впливу, які безпосередньо вигідні суб‘єкту агітації, - тобто, тому, хто її проводить. На відміну від агітації будь-яка аналітика (в тому числі і на Радіо “Свобода”) не має і не може мати прямої політичної мети. Аналітичні розвідки, як відомо із шкільного курсу логіки, – це форма одержання нового знання, нової інформації шляхом логічних умовиводів на основі безпосередніх фактів. Єдиним практичним наслідком одержання аудиторією цього знання може бути тільки посилена робота мізків українських громадян, щоб самостійно вирішити, хто є хто у передвиборчому марафоні. А ще – несприйнятливість до брутальної та брехливої агітації.
http://www.radiosvoboda.org
Київ, 4 січня 2001 - Лист починається з констатації, що (цитую) “визначення поняття передвиборної агітації законодавство України, на жаль, не передбачає, що, звичайно, суттєво ускладнює виборчий процес у частині ведення передвиборної агітації та розмежування заходів щодо інформування населення України під час виборів та заходів передвиборної агітації. На жаль, виборне законодавство також не містить й інших понять, які слугують правовому регулюванню передвиборної агітації, зокрема, “політична реклама”, в тому числі й прихована, “антиреклама” тощо”. На цьому можна було б і завершити як лист, так і спроби діяльності Центрвиборчкому щодо боротьби зі спробами незаконної агітації (а є ще ж і пропаганда, про яку автори закону і члени Центрвиборчкому чомусь забули). Проте лист містить ще три сторінки, у яких цитуються статті Закону про вибори, і закінчується він нагадуванням: проведення передвиборної агітації у зарубіжних мас-медіа, які діють на території України (а до них належить і Радіо “Свобода”), заборонене.
Ситуація, взагалі-то, цікава: що таке передвиборна агітація, законом не встановлено, але вам заборонено займатися цією самою агітацією. А якщо ви займатиметесь цим невідомо чим, вас засудить суд, керуючись також казна-якими і бозна-якими правовими нормами.
Але спробуємо вийти з глухого кута. У листі міститься посилання на визначення агітації в новітній українській Юридичній енциклопедії, ключовим моментом якого є цілком резонне твердження, що будь-яка агітація кінцевою метою має спонуку до практичних політичних дій (себто голосування на виборах за певних кандидатів, участі у страйках, мітингах, демонстраціях). Додамо до цього: до саме тих політичних дій об‘єкта агітаційного впливу, які безпосередньо вигідні суб‘єкту агітації, - тобто, тому, хто її проводить. На відміну від агітації будь-яка аналітика (в тому числі і на Радіо “Свобода”) не має і не може мати прямої політичної мети. Аналітичні розвідки, як відомо із шкільного курсу логіки, – це форма одержання нового знання, нової інформації шляхом логічних умовиводів на основі безпосередніх фактів. Єдиним практичним наслідком одержання аудиторією цього знання може бути тільки посилена робота мізків українських громадян, щоб самостійно вирішити, хто є хто у передвиборчому марафоні. А ще – несприйнятливість до брутальної та брехливої агітації.
http://www.radiosvoboda.org
Відповіді
2002.01.04 | Остап
ЦВК вимагає від радіо"Свободи" тексти всіх передач цього року !-