Бюджет, Зерно, МВФ. Новини дня з економіки.
01/05/2002 | Максим’як
2002-01-03
Кучма підписав закон про державний бюджет на 2002 рік [03.01.2002 17:45]Президент України Леонід КУЧМА підписав Закон України "Про Державний бюджет України на 2002 рік". Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року. Як повідомили в управлінні інформації та зв'язків з громадськістю Адміністрації Президента, разом з підписаним законом Президент направив листа Голові Верховної Ради Іванові Плющу, в якому, зокрема, зазначив, що бюджет 2002 року повинен відповідати реальній ситуації, яка складається сьогодні в нашій державі, і головне - реальним можливостям економіки. На думку глави держави, ті недоліки і суперечності, які містить основний фінансовий документ, ускладнюватимуть процес його виконання, негативно впливатимуть на вирішення поточних і стратегічних соціально-економічних завдань. Президент висловив сподівання, що Верховна Рада з розумінням поставиться до порушених проблем і, незважаючи на розпочаті передвиборчі перегони, найближчим часом повернеться до розгляду в невідкладному порядку пропозицій уряду щодо забезпечення макроекономічної стабілізації, розширення податкової бази та пошуку додаткових шляхів для забезпечення сталого зростання економіки. Як передавав УНІАН, 20 грудня Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про Державний бюджет України на 2002 рік". "За" проголосували 250 депутатів з 423, зареєстрованих у залі. Не голосували фракції СПУ та КПУ.
Як передає кореспондент УНІАН, законом передбачається затвердити Державний бюджет України на 2002 рік. Доходи Державного бюджету на 2002 рік пропонується затвердити у обсязі 45.365.209,5 тис. грн., видатки державного бюджету на 2002 рік затверджуються у обсязі 49.643.167,3 тис. грн., граничний розмір дефіциту держбюджету на 2002 рік затверджено у обсязі 4.277.957,8 тис. грн. Законом визначається склад доходів та видатків Державного бюджету на 2002 рік. Граничний розмір державного зовнішнього боргу України на кінець 2002 року затверджено в сумі, еквівалентній 7.993.079,7 тис. дол. США, а граничний розмір державного внутрішнього боргу - в сумі 12.790.158,1 тис. грн. та в сумі 1.317.121,1 тис. дол. США.
Для підприємств нафтогазовидобувної галузі (крім державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз") встановлюється рентна плата за природний газ у розмірі 28,9 грн. за 1000 кубометрів та за нафту – у розмірі 52,02 грн. за 1 тонну.
Також встановлюються розміри та механізм внесення до державного бюджету плати за транспортування трубопровідним транспортом через територію України природного газу, нафти та аміаку.
Контроль за поверненням сум податку на додану вартість відбуватиметься під контролем Рахункової палати України.
На 2002 рік пропонується встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам" у відповідності до Указу Президента.
У державному бюджетІ передбачається парламентський контроль за наданням державних гарантій при одержанні кредитів.
Законом запроваджується порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові (фізичним особам) незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду за рахунок коштів державного бюджету України.
Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, передбачається обслуговувати виключно органами Державного казначейства України. Також всі державні цільові фонди зобов'язанні будуть подавати Державному казначейству України у визначеному ним порядку і терміни звіти про виконання кошторисів відповідних фондів.
З бюджету вилученні положення, якими передбачалось списати заборгованість Державного бюджету з відшкодування податку на додану вартість суб'єктам господарювання, яким було списано податкову заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також провести реструктуризацію зазначеної бюджетної заборгованості, що утворилась станом на 1 вересня 2001 року, на 60 місяців, починаючи з 1 січня 2002 року.
З бюджету були вилучене положення щодо призупинення на 2002 рік дії положень деяких законодавчих актів України у частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Фактично уряд пропонував у проекті бюджету продовжити на 2002 рік дію положень статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", якою було призупинено дію положень законодавчих актів України у частині надання пільг та компенсацій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, зокрема, на безплатне надання послуг зв'язку, безплатне або пільгове користуванню санаторно-курортним лікування, безоплатне або пільгове забезпеченню автомобілем, звільнення або зменшення плати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо, безкоштовний проїзд всіма видами пасажирського міського та приміського транспорту (крім деяких категорій громадян). Як відомо, зараз Конституційний Суд розглядає подання депутатів щодо відповідності ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" Конституції України. UNIAN
2002-01-03
Чи зможе Україна продати «зайве» зерно в Європу? [03.01.2002 15:40] Європа дозволила Україні та іншим країнам продавати своє зерно на куди вигідніших умовах, аніж раніше. Йдеться про те, що, за рішенням Єврокомісії, більш ніж у 25 разів знижено мито на імпорт пшениці для експортерів зі Східної Європи. Коли врахувати, що раніше це мито становило більше 10 євро за тонну зерна, а тепер становитиме менше 0,4 євро, можна сказати, що мито практично відмінено. Як це позначиться на українських перспективах?
Отже, згідно з рішенням Європейської Комісії (ЄК), мито на імпорт пшениці для експортерів зі Східної Європи з 9 листопада цього року практично відмінено (його зменшено з 10,39 до 0,39 євро за тонну). На ячмінь і жито імпортне мито для східноєвропейських експортерів знижено з 20,37 до 10,37євро за тонну. Це рішення ЄК продиктовано потребою західноєвропейського ринку в додаткових 1,5 млн. тонн експортного зерна.
Чи зможе Україна після цього різко збільшити експорт свого зерна, адже, відомо, що на внутрішньому ринку країни є його серйозний надлишок?
Схоже, подальше постачання українського зерна, зокрема фуражних пшениці і ячменю, цього маркетингового року (він почався 1 липня 2001 року і триватиме до 1 липня 2002 року) в Європу справді реально зросте. Це пов'язано із сезонним зниженням експортних можливостей східноєвропейських країн, які конкурують з Україною на зовнішньому ринку зерна, зокрема Румунії, Болгарії та Росії. Також зменшення експорту зерна з Росії взимку пов'язане із замерзанням російських морських портів. Можуть зіграти також роль й інші сезонні чинники. Зокрема, загальне зменшення взимку у конкурентних країн-імпортерів обсягів зерна, призначеного для експорту і, відповідно, зростанням зовнішніх цін на цю продукцію.
Експортний зерновий потенціал України на сьогодні, значною мірою, обмежений доволі низькою пропускною можливістю портово-елеваторного господарства країни - до 6 млн. тонн зерна в рік, плюс ще близько 1 млн. тонн зерна сухопутними транспортними засобами (залізницею ) - в основному, в Білорусь. У тому числі, близько 4,5 млн. тонн становитиме фуражна пшениця. За даними Міністерства аграрної політики України, на сьогодні Україна експортувала більше ніж 2 млн. тонн зерна, крім того, на товарних біржах укладено експортних контрактів на поставку близько 4,5 млн. тонн зерна.
Враховуючи те, що Україна таким чином, практично, вичерпала свій «ліміт» на експорт зерна, можливість збільшити його поставки за кордон внаслідок зниження імпортного мита країн ЄС виглядають для українських трейдерів більш ніж привабливо. Тим більше, що експорт зерна в Західну Європу є більш зручним і вигідним з транспортної точки зору, ніж в азіатські країни, що споживають левову частку зерна, що вивозиться з України.
На думку віце-прем'єр-міністра України Леоніда Козаченка, вже зараз можна стверджувати, що цього сезону експорт українського зерна в країни ЄС збільшиться більш ніж на 500 тис. тонн, «зважаючи на те, що Україна є найбільшим експортером зерна в Східній Європі». На думку трейдерів, обсяги зростання експорту зерна в країни ЄС за сприятливих умов можуть бути ще більшими і скласти до 1,5 млн. тонн.
Мало це чи багато? З одного боку, немало. З іншого, коли згадати слова міністра аграрної політики Івана Кириленка, про те, що сьогодні на внутрішньому ринку «крутиться» близько 6 млн. тонн «зайвого» зерна, цифра, як то мовиться, не вражає.
Прогноз трейдерів відносно можливого експорту 1,5 млн. тонн базується, зрозуміло, насамперед, на зниженні мита. Також, за неофіційним даними трейдерів, українським експортерам відкрили квоту на ввезення 500 тис. тонн зерна в Західну Європу.
Загалом же всі фахівці сходяться в тому, що обсяги прогнозованого експорту в країни ЄС можуть скласти від 10% до 30% надлишку зерна на внутрішньому ринку.
Отже, беручи до уваги об'єктивні чинники, що стоять на шляху вагомішого збільшення експорту українського зерна цього сезону, а саме - обмежену пропускну можливість портів України, можна припустити, що навряд чи експорт зерна збільшиться настільки, що зможе відчутно вплинути на зміну пропорцій пропозиції і попиту на внутрішньому ринку ще протягом кількох місяців. Тобто, реалізація навіть найоптимістичніших прогнозів відносно можливих обсягів експорту зерна в країни ЄС не вирішить проблеми наявності на внутрішньому ринку надлишків зерна. Нагадаємо, що потреба в додатковому імпортному зерні на західному ринку становить 1,5 млн. тонн, що в 4 рази менше за обсяг «зайвого» зерна на внутрішньому ринку. Тож поки що не видно відповіді на питання, куди Україна зможе «прилаштувати» зайві мільйони тонн зерна.
Олег ХОМИН
2002-01-03
Засідання ради директорів МВФ з питань виділення Україні траншу перенесено [03.01.2002 17:40]
Заплановане на 9 січня 2002 р. засідання Ради директорів МВФ перенесено на невизначений термін. Як повідомив в інтерв'ю УНІАН старший постійний представник МВФ в Україні Лоренцо ФІЛ'ЮОЛІ, "спочатку встановлену дату засідання довелося відстрочити, оскільки зараз місія МВФ уточнює стан виконання деяких попередніх умов, які Україна повинна була виконати для отримання чергового траншу". (Як повідомляв УНІАН, на 9 січня 2002 року було заплановано розгляд МВФ питання про виділення Україні чергового траншу на суму близько 370 млн. дол. Україна до кінця 2001 року повинна була виконати кілька вимог МВФ: прийняти урядовий варіант держбюджету на 2002 р., завершити аудит НАК "Нафтогаз України", підвищити тарифи на електроенергію відповідно до домовленостей з інвесторами приватизованих обленерго, посилити банківський нагляд, а також розробити програму погашення заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість і попередження нових боргів).
За словами Л.ФІЛ'ЮОЛІ, зокрема, поки залишилося неузгодженим питання про погашення простроченої заборгованості по відшкодуванню ПДВ українським експортерам. Це питання вимагає додаткового узгодження з урядом України, і тільки-но воно буде вирішено - буде встановлена дата засідання, сказав представник МВФ.
Л.ФІЛ'ЮОЛІ зазначив, що МВФ вимагає швидше погасити заборгованість перед підприємствами по відшкодуванню ПДВ, причому значна частина суми цієї заборгованості має бути погашена вже в першому півріччі ц.р. (УНІАН: Водночас, в Україні обговорюється питання про списання бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ. На сьогодні заборгованість державного бюджету перед суб'єктами господарювання - платниками податків по відшкодуванню ПДВ перевищує 4 млрд. гривень.) Підлягає списанню бюджетна заборгованість станом на 1 вересня 2001 року в сумі, еквівалентній сумі, списаній платникам згідно з вищезазначеним Законом. Залишок суми бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ, що виникла станом на 1 вересня 2001 року, пропонується реструктуризувати на 60 місяців. Початком сплати реструктуризованої суми є 1 січня 2002 року.
Довідка УНІАН. Уряд розраховував отримати чергову порцію фінансування до кінця 2001 року, однак місія МВФ, що працювала у Києві на початку листопада, заявила, що Україна не виконала всіх заздалегідь узгоджених умов. Попередній транш на суму майже 375 млн. дол. був виділений наприкінці вересня.Україні не вдається стабільно працювати за програмою розширеного фінансування, загальний обсяг якої становить 2,6 млрд. дол. З початку 2001 року до вересня кредити МВФ були заморожені, в 2000 році замість щомісячного фінансування був виділений тільки один транш. Докладніше читайте у випуску "УНІАН-Бізнес-Новини" UNIAN
Кучма підписав закон про державний бюджет на 2002 рік [03.01.2002 17:45]Президент України Леонід КУЧМА підписав Закон України "Про Державний бюджет України на 2002 рік". Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року. Як повідомили в управлінні інформації та зв'язків з громадськістю Адміністрації Президента, разом з підписаним законом Президент направив листа Голові Верховної Ради Іванові Плющу, в якому, зокрема, зазначив, що бюджет 2002 року повинен відповідати реальній ситуації, яка складається сьогодні в нашій державі, і головне - реальним можливостям економіки. На думку глави держави, ті недоліки і суперечності, які містить основний фінансовий документ, ускладнюватимуть процес його виконання, негативно впливатимуть на вирішення поточних і стратегічних соціально-економічних завдань. Президент висловив сподівання, що Верховна Рада з розумінням поставиться до порушених проблем і, незважаючи на розпочаті передвиборчі перегони, найближчим часом повернеться до розгляду в невідкладному порядку пропозицій уряду щодо забезпечення макроекономічної стабілізації, розширення податкової бази та пошуку додаткових шляхів для забезпечення сталого зростання економіки. Як передавав УНІАН, 20 грудня Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про Державний бюджет України на 2002 рік". "За" проголосували 250 депутатів з 423, зареєстрованих у залі. Не голосували фракції СПУ та КПУ.
Як передає кореспондент УНІАН, законом передбачається затвердити Державний бюджет України на 2002 рік. Доходи Державного бюджету на 2002 рік пропонується затвердити у обсязі 45.365.209,5 тис. грн., видатки державного бюджету на 2002 рік затверджуються у обсязі 49.643.167,3 тис. грн., граничний розмір дефіциту держбюджету на 2002 рік затверджено у обсязі 4.277.957,8 тис. грн. Законом визначається склад доходів та видатків Державного бюджету на 2002 рік. Граничний розмір державного зовнішнього боргу України на кінець 2002 року затверджено в сумі, еквівалентній 7.993.079,7 тис. дол. США, а граничний розмір державного внутрішнього боргу - в сумі 12.790.158,1 тис. грн. та в сумі 1.317.121,1 тис. дол. США.
Для підприємств нафтогазовидобувної галузі (крім державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз") встановлюється рентна плата за природний газ у розмірі 28,9 грн. за 1000 кубометрів та за нафту – у розмірі 52,02 грн. за 1 тонну.
Також встановлюються розміри та механізм внесення до державного бюджету плати за транспортування трубопровідним транспортом через територію України природного газу, нафти та аміаку.
Контроль за поверненням сум податку на додану вартість відбуватиметься під контролем Рахункової палати України.
На 2002 рік пропонується встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам" у відповідності до Указу Президента.
У державному бюджетІ передбачається парламентський контроль за наданням державних гарантій при одержанні кредитів.
Законом запроваджується порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові (фізичним особам) незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду за рахунок коштів державного бюджету України.
Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, передбачається обслуговувати виключно органами Державного казначейства України. Також всі державні цільові фонди зобов'язанні будуть подавати Державному казначейству України у визначеному ним порядку і терміни звіти про виконання кошторисів відповідних фондів.
З бюджету вилученні положення, якими передбачалось списати заборгованість Державного бюджету з відшкодування податку на додану вартість суб'єктам господарювання, яким було списано податкову заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також провести реструктуризацію зазначеної бюджетної заборгованості, що утворилась станом на 1 вересня 2001 року, на 60 місяців, починаючи з 1 січня 2002 року.
З бюджету були вилучене положення щодо призупинення на 2002 рік дії положень деяких законодавчих актів України у частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Фактично уряд пропонував у проекті бюджету продовжити на 2002 рік дію положень статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", якою було призупинено дію положень законодавчих актів України у частині надання пільг та компенсацій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, зокрема, на безплатне надання послуг зв'язку, безплатне або пільгове користуванню санаторно-курортним лікування, безоплатне або пільгове забезпеченню автомобілем, звільнення або зменшення плати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо, безкоштовний проїзд всіма видами пасажирського міського та приміського транспорту (крім деяких категорій громадян). Як відомо, зараз Конституційний Суд розглядає подання депутатів щодо відповідності ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" Конституції України. UNIAN
2002-01-03
Чи зможе Україна продати «зайве» зерно в Європу? [03.01.2002 15:40] Європа дозволила Україні та іншим країнам продавати своє зерно на куди вигідніших умовах, аніж раніше. Йдеться про те, що, за рішенням Єврокомісії, більш ніж у 25 разів знижено мито на імпорт пшениці для експортерів зі Східної Європи. Коли врахувати, що раніше це мито становило більше 10 євро за тонну зерна, а тепер становитиме менше 0,4 євро, можна сказати, що мито практично відмінено. Як це позначиться на українських перспективах?
Отже, згідно з рішенням Європейської Комісії (ЄК), мито на імпорт пшениці для експортерів зі Східної Європи з 9 листопада цього року практично відмінено (його зменшено з 10,39 до 0,39 євро за тонну). На ячмінь і жито імпортне мито для східноєвропейських експортерів знижено з 20,37 до 10,37євро за тонну. Це рішення ЄК продиктовано потребою західноєвропейського ринку в додаткових 1,5 млн. тонн експортного зерна.
Чи зможе Україна після цього різко збільшити експорт свого зерна, адже, відомо, що на внутрішньому ринку країни є його серйозний надлишок?
Схоже, подальше постачання українського зерна, зокрема фуражних пшениці і ячменю, цього маркетингового року (він почався 1 липня 2001 року і триватиме до 1 липня 2002 року) в Європу справді реально зросте. Це пов'язано із сезонним зниженням експортних можливостей східноєвропейських країн, які конкурують з Україною на зовнішньому ринку зерна, зокрема Румунії, Болгарії та Росії. Також зменшення експорту зерна з Росії взимку пов'язане із замерзанням російських морських портів. Можуть зіграти також роль й інші сезонні чинники. Зокрема, загальне зменшення взимку у конкурентних країн-імпортерів обсягів зерна, призначеного для експорту і, відповідно, зростанням зовнішніх цін на цю продукцію.
Експортний зерновий потенціал України на сьогодні, значною мірою, обмежений доволі низькою пропускною можливістю портово-елеваторного господарства країни - до 6 млн. тонн зерна в рік, плюс ще близько 1 млн. тонн зерна сухопутними транспортними засобами (залізницею ) - в основному, в Білорусь. У тому числі, близько 4,5 млн. тонн становитиме фуражна пшениця. За даними Міністерства аграрної політики України, на сьогодні Україна експортувала більше ніж 2 млн. тонн зерна, крім того, на товарних біржах укладено експортних контрактів на поставку близько 4,5 млн. тонн зерна.
Враховуючи те, що Україна таким чином, практично, вичерпала свій «ліміт» на експорт зерна, можливість збільшити його поставки за кордон внаслідок зниження імпортного мита країн ЄС виглядають для українських трейдерів більш ніж привабливо. Тим більше, що експорт зерна в Західну Європу є більш зручним і вигідним з транспортної точки зору, ніж в азіатські країни, що споживають левову частку зерна, що вивозиться з України.
На думку віце-прем'єр-міністра України Леоніда Козаченка, вже зараз можна стверджувати, що цього сезону експорт українського зерна в країни ЄС збільшиться більш ніж на 500 тис. тонн, «зважаючи на те, що Україна є найбільшим експортером зерна в Східній Європі». На думку трейдерів, обсяги зростання експорту зерна в країни ЄС за сприятливих умов можуть бути ще більшими і скласти до 1,5 млн. тонн.
Мало це чи багато? З одного боку, немало. З іншого, коли згадати слова міністра аграрної політики Івана Кириленка, про те, що сьогодні на внутрішньому ринку «крутиться» близько 6 млн. тонн «зайвого» зерна, цифра, як то мовиться, не вражає.
Прогноз трейдерів відносно можливого експорту 1,5 млн. тонн базується, зрозуміло, насамперед, на зниженні мита. Також, за неофіційним даними трейдерів, українським експортерам відкрили квоту на ввезення 500 тис. тонн зерна в Західну Європу.
Загалом же всі фахівці сходяться в тому, що обсяги прогнозованого експорту в країни ЄС можуть скласти від 10% до 30% надлишку зерна на внутрішньому ринку.
Отже, беручи до уваги об'єктивні чинники, що стоять на шляху вагомішого збільшення експорту українського зерна цього сезону, а саме - обмежену пропускну можливість портів України, можна припустити, що навряд чи експорт зерна збільшиться настільки, що зможе відчутно вплинути на зміну пропорцій пропозиції і попиту на внутрішньому ринку ще протягом кількох місяців. Тобто, реалізація навіть найоптимістичніших прогнозів відносно можливих обсягів експорту зерна в країни ЄС не вирішить проблеми наявності на внутрішньому ринку надлишків зерна. Нагадаємо, що потреба в додатковому імпортному зерні на західному ринку становить 1,5 млн. тонн, що в 4 рази менше за обсяг «зайвого» зерна на внутрішньому ринку. Тож поки що не видно відповіді на питання, куди Україна зможе «прилаштувати» зайві мільйони тонн зерна.
Олег ХОМИН
2002-01-03
Засідання ради директорів МВФ з питань виділення Україні траншу перенесено [03.01.2002 17:40]
Заплановане на 9 січня 2002 р. засідання Ради директорів МВФ перенесено на невизначений термін. Як повідомив в інтерв'ю УНІАН старший постійний представник МВФ в Україні Лоренцо ФІЛ'ЮОЛІ, "спочатку встановлену дату засідання довелося відстрочити, оскільки зараз місія МВФ уточнює стан виконання деяких попередніх умов, які Україна повинна була виконати для отримання чергового траншу". (Як повідомляв УНІАН, на 9 січня 2002 року було заплановано розгляд МВФ питання про виділення Україні чергового траншу на суму близько 370 млн. дол. Україна до кінця 2001 року повинна була виконати кілька вимог МВФ: прийняти урядовий варіант держбюджету на 2002 р., завершити аудит НАК "Нафтогаз України", підвищити тарифи на електроенергію відповідно до домовленостей з інвесторами приватизованих обленерго, посилити банківський нагляд, а також розробити програму погашення заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість і попередження нових боргів).
За словами Л.ФІЛ'ЮОЛІ, зокрема, поки залишилося неузгодженим питання про погашення простроченої заборгованості по відшкодуванню ПДВ українським експортерам. Це питання вимагає додаткового узгодження з урядом України, і тільки-но воно буде вирішено - буде встановлена дата засідання, сказав представник МВФ.
Л.ФІЛ'ЮОЛІ зазначив, що МВФ вимагає швидше погасити заборгованість перед підприємствами по відшкодуванню ПДВ, причому значна частина суми цієї заборгованості має бути погашена вже в першому півріччі ц.р. (УНІАН: Водночас, в Україні обговорюється питання про списання бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ. На сьогодні заборгованість державного бюджету перед суб'єктами господарювання - платниками податків по відшкодуванню ПДВ перевищує 4 млрд. гривень.) Підлягає списанню бюджетна заборгованість станом на 1 вересня 2001 року в сумі, еквівалентній сумі, списаній платникам згідно з вищезазначеним Законом. Залишок суми бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ, що виникла станом на 1 вересня 2001 року, пропонується реструктуризувати на 60 місяців. Початком сплати реструктуризованої суми є 1 січня 2002 року.
Довідка УНІАН. Уряд розраховував отримати чергову порцію фінансування до кінця 2001 року, однак місія МВФ, що працювала у Києві на початку листопада, заявила, що Україна не виконала всіх заздалегідь узгоджених умов. Попередній транш на суму майже 375 млн. дол. був виділений наприкінці вересня.Україні не вдається стабільно працювати за програмою розширеного фінансування, загальний обсяг якої становить 2,6 млрд. дол. З початку 2001 року до вересня кредити МВФ були заморожені, в 2000 році замість щомісячного фінансування був виділений тільки один транш. Докладніше читайте у випуску "УНІАН-Бізнес-Новини" UNIAN