З форуму УП - "рабочісти мочать антиглобів"
04/30/2002 | маляева
Е. Лешан, КСРД, http://ksrd.pisem.net
Антиглобализм. Попытка непопулярного анализа
Сегодня в левой прессе и левой же тусовке достаточно прочно утвердилась позиция некритической поддержки антиглобалистского движения. Долго думал, что удержусь от того, чтобы потоптаться по этой позиции. Не удержался.
Кто вы, доктор Антиглоб?
Прежде всего, что такое антиглобализм? Чего добиваются его адепты, которые сегодня вроде бы находятся "на острие классовой борьбы"? Может быть, для начала определимся с понятием "глобализация"?
Всякому, кто хотя бы знакомился со школьным курсом истории (а тем более тем, кто читал ленинские работы), известно, что капитализм развивается, и высшая стадия его развития зовется империализмом. Это эпоха монополистического капитала, высокого уровня развития средств производства, эпоха государственных монополий и дичайшей эксплуатации. Иными словами, это наш мир. Естественно, что границы в таком мире начинают играть чисто условную роль, мировые экономические структуры напрямую диктуют свою волю правительствам, а те, в свою очередь, - нам с вами. И проблемы монополий решаются за наш с вами счет. Это и есть глобализация. Иначе говоря, глобализация - это создающий путаницу термин, под которым скрывается старый добрый империализм. Точнее, даже не сам империализм, а его негативные последствия. И даже нет, не последствия, - их одним термином не определишь, - а причина тех бедствий, которые принес и продолжает нести империализм. Итак, антиглобалисты - борцы против вредных последствий империализма. Хорошо. А дальше?
Движение "Полный назад!"
В свое время Маркс и Ленин писали о своих предшественниках - утопистах всех времен и народов. При том, что утопический социализм назван Лениным одним из источников марксизма, при том, что именно из деятельности утопических партий и движений во многом черпало пример и вдохновение рабочее движение, - при всем том приговор утопистам вынесен безжалостный: они боролись против частнособственнического порядка не потому, что переросли его, - нет, утописты боролись против него потому, что до отношений частной собственности они не доросли. А следовательно, их место - в далеком прошлом.
К чему это? А все к антиглобалистам.
Конечно, обобщать нехорошо. Состав антиглобалистского движения очень пестрый. Здесь и левые, и правые. И радикалы и реформисты. И партофициоз, и неформалы. Есть, например, анархистский "Черный блок", который специализируется на агрессивных действиях, погромах дорогих магазинов и офисов, на столкновениях с полицией. Промежуточное положение между "Черным блоком" и мирными группировками занимают такие образования (тоже более или менее анархистского толка), как "Ya Basta" и "Tutti Bianchi", к погромам имущества не склонные, но постоянно идущие на со стражами порядка. Кроме того, в движении антиглобалистов принимают участие более мирные официальные коммунистические партии, профсоюзы, различные левые группировки. Именно они дают основную массу демонстрантов на антиглобалистских акциях. Но одним из наиболее ярких, идеологически оформленных собственно антиглобалистских движений, претендующих на лидерство в этом направлении, является, несомненно, АТТАК. АТТАК (по-французски ATTAC), что переводится как "Ассоциация (вариант - не "ассоциация", а "действие") за налогообложение трансакций (вариант - не "налогообложение трансакций", а "налог Тобина",) в интересах граждан". Основное требование АТТАК - обложение 0,5%-ным налогом всех финансовых трансакций на планете; данное предложение было выдвинуто еще в конце 1992 г. нобелевским лауреатом 1981 г. по экономике Джеймсом Тобином. То есть, господа антиглобалисты от АТТАК на самом деле не являются врагами империализма. Они лишь хотят, чтобы империализм выделял одну двухсотую часть своего оборота на сглаживание того вреда, который приносит людям планеты. Сечете фишку: вредят на 100%, а возмещать будут 0,5%. Иначе говоря, просят налогово оформленной глобальной благотворительности. Другие группы считают, что вред именно в глобализации как таковой и требуют отказа от нее, перехода к локалистской политике, к изоляционизму. Иными словами, отстаивают старый, неглобальный капитализм, когда каждого эксплуатирует свой местечковый буржуй без какого бы то ни было вмешательства американцев и прочего мирового порядка. Вот уж где раздолье для правых, вплоть до фашистов.
Черт возьми, Ленин не зря писал об империализме как о последней стадии капитализма. Последняя - значит все. Дальше в рамках капитализма некуда. Но мировая (не глобальная, а во всем мире) буржуазия боится подойти к этой грани. Потому и текут денежки в закрома антиглобалистских проектов. А антиглобы усердно тянут глобализирующуюся клячу истории за хвост назад, к милой сердцу доимпериалистической старине. Осталось подождать, когда на их р-р-революционных физиономиях отпечатается след подковы или просто осядут брызги лошадиного навоза. Ничего не поделаешь, кому-то надо пахать поле истории, а кому-то и быть удобрением.
АТТАКуй, не АТТАКуй...
А что у нас? А что у нас... АТТАК и в нашу степь запускает пальцы. Надо же вовлекать СНГовское пространство в глобальную, прости господи, систему антиглобализма. И не беда, что в Генуе на демонстрации одних только местных итальянцев были сотни тысяч, а в Украине дай бог пару сотен человек набрать. Надо же оправдывать те бабки, которые вкладываются в АТТАК мировой буржуазией. И неудивительно, что для осуществления здесь этого проекта используются имеющие недобрую славу и хозяев в Лондоне троцкисты. Значит - будут громкие фразы, прикрытые марксистской формой, и будет симуляция бурного антиглобалистского действия, а на деле - гнуснейшая реформистская болтовня.
Вместо заключения
Есть, конечно, в антиглобалистском движении и действительно левое интернациональное крыло, стоящее на революционных антикапиталистических позициях. Но организационно оно пока не оформилось, да и толку от него, если оно составляет массовку для социал-реформистов... В конце концов, нам важно уяснить одно: социализм может быть только мировой системой. И перейти к социализму можно только пройдя империалистическую стадию. Стадию глобализации. Фактически, империализм готовит почву для социализма, тесно взаимосвязывая все происходящие на планете процессы, производя все большую экономическую интеграцию. А потому наш лозунг должен быть не "Долой глобализацию!", а как раз наоборот: "Даешь глобализацию!", или более широко: "Превратим глобализацию империалистическую, грабительскую, в глобализацию революционную, коммунистическую!"
"Новая волна", № 12(47), Декабрь 2001 г.
Антиглобализм. Попытка непопулярного анализа
Сегодня в левой прессе и левой же тусовке достаточно прочно утвердилась позиция некритической поддержки антиглобалистского движения. Долго думал, что удержусь от того, чтобы потоптаться по этой позиции. Не удержался.
Кто вы, доктор Антиглоб?
Прежде всего, что такое антиглобализм? Чего добиваются его адепты, которые сегодня вроде бы находятся "на острие классовой борьбы"? Может быть, для начала определимся с понятием "глобализация"?
Всякому, кто хотя бы знакомился со школьным курсом истории (а тем более тем, кто читал ленинские работы), известно, что капитализм развивается, и высшая стадия его развития зовется империализмом. Это эпоха монополистического капитала, высокого уровня развития средств производства, эпоха государственных монополий и дичайшей эксплуатации. Иными словами, это наш мир. Естественно, что границы в таком мире начинают играть чисто условную роль, мировые экономические структуры напрямую диктуют свою волю правительствам, а те, в свою очередь, - нам с вами. И проблемы монополий решаются за наш с вами счет. Это и есть глобализация. Иначе говоря, глобализация - это создающий путаницу термин, под которым скрывается старый добрый империализм. Точнее, даже не сам империализм, а его негативные последствия. И даже нет, не последствия, - их одним термином не определишь, - а причина тех бедствий, которые принес и продолжает нести империализм. Итак, антиглобалисты - борцы против вредных последствий империализма. Хорошо. А дальше?
Движение "Полный назад!"
В свое время Маркс и Ленин писали о своих предшественниках - утопистах всех времен и народов. При том, что утопический социализм назван Лениным одним из источников марксизма, при том, что именно из деятельности утопических партий и движений во многом черпало пример и вдохновение рабочее движение, - при всем том приговор утопистам вынесен безжалостный: они боролись против частнособственнического порядка не потому, что переросли его, - нет, утописты боролись против него потому, что до отношений частной собственности они не доросли. А следовательно, их место - в далеком прошлом.
К чему это? А все к антиглобалистам.
Конечно, обобщать нехорошо. Состав антиглобалистского движения очень пестрый. Здесь и левые, и правые. И радикалы и реформисты. И партофициоз, и неформалы. Есть, например, анархистский "Черный блок", который специализируется на агрессивных действиях, погромах дорогих магазинов и офисов, на столкновениях с полицией. Промежуточное положение между "Черным блоком" и мирными группировками занимают такие образования (тоже более или менее анархистского толка), как "Ya Basta" и "Tutti Bianchi", к погромам имущества не склонные, но постоянно идущие на со стражами порядка. Кроме того, в движении антиглобалистов принимают участие более мирные официальные коммунистические партии, профсоюзы, различные левые группировки. Именно они дают основную массу демонстрантов на антиглобалистских акциях. Но одним из наиболее ярких, идеологически оформленных собственно антиглобалистских движений, претендующих на лидерство в этом направлении, является, несомненно, АТТАК. АТТАК (по-французски ATTAC), что переводится как "Ассоциация (вариант - не "ассоциация", а "действие") за налогообложение трансакций (вариант - не "налогообложение трансакций", а "налог Тобина",) в интересах граждан". Основное требование АТТАК - обложение 0,5%-ным налогом всех финансовых трансакций на планете; данное предложение было выдвинуто еще в конце 1992 г. нобелевским лауреатом 1981 г. по экономике Джеймсом Тобином. То есть, господа антиглобалисты от АТТАК на самом деле не являются врагами империализма. Они лишь хотят, чтобы империализм выделял одну двухсотую часть своего оборота на сглаживание того вреда, который приносит людям планеты. Сечете фишку: вредят на 100%, а возмещать будут 0,5%. Иначе говоря, просят налогово оформленной глобальной благотворительности. Другие группы считают, что вред именно в глобализации как таковой и требуют отказа от нее, перехода к локалистской политике, к изоляционизму. Иными словами, отстаивают старый, неглобальный капитализм, когда каждого эксплуатирует свой местечковый буржуй без какого бы то ни было вмешательства американцев и прочего мирового порядка. Вот уж где раздолье для правых, вплоть до фашистов.
Черт возьми, Ленин не зря писал об империализме как о последней стадии капитализма. Последняя - значит все. Дальше в рамках капитализма некуда. Но мировая (не глобальная, а во всем мире) буржуазия боится подойти к этой грани. Потому и текут денежки в закрома антиглобалистских проектов. А антиглобы усердно тянут глобализирующуюся клячу истории за хвост назад, к милой сердцу доимпериалистической старине. Осталось подождать, когда на их р-р-революционных физиономиях отпечатается след подковы или просто осядут брызги лошадиного навоза. Ничего не поделаешь, кому-то надо пахать поле истории, а кому-то и быть удобрением.
АТТАКуй, не АТТАКуй...
А что у нас? А что у нас... АТТАК и в нашу степь запускает пальцы. Надо же вовлекать СНГовское пространство в глобальную, прости господи, систему антиглобализма. И не беда, что в Генуе на демонстрации одних только местных итальянцев были сотни тысяч, а в Украине дай бог пару сотен человек набрать. Надо же оправдывать те бабки, которые вкладываются в АТТАК мировой буржуазией. И неудивительно, что для осуществления здесь этого проекта используются имеющие недобрую славу и хозяев в Лондоне троцкисты. Значит - будут громкие фразы, прикрытые марксистской формой, и будет симуляция бурного антиглобалистского действия, а на деле - гнуснейшая реформистская болтовня.
Вместо заключения
Есть, конечно, в антиглобалистском движении и действительно левое интернациональное крыло, стоящее на революционных антикапиталистических позициях. Но организационно оно пока не оформилось, да и толку от него, если оно составляет массовку для социал-реформистов... В конце концов, нам важно уяснить одно: социализм может быть только мировой системой. И перейти к социализму можно только пройдя империалистическую стадию. Стадию глобализации. Фактически, империализм готовит почву для социализма, тесно взаимосвязывая все происходящие на планете процессы, производя все большую экономическую интеграцию. А потому наш лозунг должен быть не "Долой глобализацию!", а как раз наоборот: "Даешь глобализацию!", или более широко: "Превратим глобализацию империалистическую, грабительскую, в глобализацию революционную, коммунистическую!"
"Новая волна", № 12(47), Декабрь 2001 г.
Відповіді
2002.04.30 | Майдан
Тому що глобалізм - фундамет світогляду рожевих і червоних
Руйнування класичних суспільних формацій ( держав, націй, тощо) пердбачено у всіх варіантах соц-лівизни.Створення всесвітньої держави є обовязковим елементом образу будь якого лівого раю на землі.
Інша річ що цей всесвітній монстр внаслідок відсутності зовнішньої конкуренції неминуче виродиться у потворний тоталітарний режим. Всі великі імперії гинули не від ворогів , а від того що певний достатньо довгий час у них не було жодного ворога.
Ліві як правило не читають Біблії і не задумуються над історією про Вавілонську вежу, яка стала яскравим прикладом тодішньої спроби збудувати щось "глобальне".
2002.04.30 | Englishman
А що, з Морозом майдан вже не товаришує?
>>Руйнування класичних суспільних формацій ( держав, націй, тощо) пердбачено у всіх варіантах соц-лівизни.Створення всесвітньої держави є обовязковим елементом образу будь якого лівого раю на землі.
Яка категоричність... Кажете, В УСІХ?
;-)
2002.04.30 | Олександр
Re: А що, з Морозом майдан вже не товаришує?
Englishman писав(ла):>>>Руйнування класичних суспільних формацій ( держав, націй, тощо) >>пердбачено у всіх варіантах соц-лівизни.
>Створення всесвітньої держави є обовязковим елементом образу будь >якого лівого раю на землі.
> Яка категоричність... Кажете, В УСІХ?
Ну звісно. А нащо той рай має бути всесвітнім ? Бо з одного боку, коли знайдеться якась несоціалістична держава, то туди повтікають найтолковіші люди з держави соціалістичної. З іншого боку - та сама несоціалістична держава буде "тлєтворно вліять" на соціалізм, і останній просто здохне.
2002.04.30 | Englishman
не кажіть дурниць.
Олександр писав(ла):> Englishman писав(ла):
>
> >>>Руйнування класичних суспільних формацій ( держав, націй, тощо) >>пердбачено у всіх варіантах соц-лівизни.
> >Створення всесвітньої держави є обовязковим елементом образу будь >якого лівого раю на землі.
> > Яка категоричність... Кажете, В УСІХ?
> Ну звісно. А нащо той рай має бути всесвітнім ? Бо з одного боку, коли знайдеться якась несоціалістична держава, то туди повтікають найтолковіші люди з держави соціалістичної. З іншого боку - та сама несоціалістична держава буде "тлєтворно вліять" на соціалізм, і останній просто здохне.
Одна справа- бажати бачити соціально-орієнтований устій в незалежних державах, і зовсім інша- закликати до "Руйнування класичних суспільних формацій ( держав, націй, тощо)" та до "Створення всесвітньої держави". Взагалі, у моїй відповіді на постинг Майдана я лише вказав на, скажимо так, маленьку неточність, без особливого бажання вступати в якусь пустопорожню ідеологічну дискусію.
2002.05.06 | Олександр
Ви Маркса читали ?
Englishman писав(ла):>Одна справа- бажати бачити соціально-орієнтований устій в незалежних >державах, і зовсім інша- закликати до "Руйнування класичних >суспільних формацій ( держав, націй, тощо)" та до "Створення >всесвітньої держави".
Маркс вів мову про єдину світову державу. Я пояснив, чому. Власне те, що Ви демагогічно називаєте "соціально орієнтованим устроєм", свого часу тим же Марксом називалося "трудовими арміями". Були ті армії всюди, де тільки впроваджувався соціалізм, - від гітлерівських концтаборів до ГУЛАГу. Те, що після Другої світової війни соціалізм був змушений перейти до оборони, справді нічого не значить.
>Взагалі, у моїй відповіді на постинг Майдана я лише вказав на, >скажимо так, маленьку неточність, без особливого бажання вступати в >якусь пустопорожню ідеологічну дискусію.
Я цю дискусію не вважаю пустопорожньою. Коли соціалсти де-небудь починають розповідати, що досі був соціалізм неправильний (в перекладі - дайте нам ще раз спробувати), то необхідно нагадувати, чим це пахне... :)
2002.05.08 | маляева
читала
Чи не вкажете ви місце у дідуся Карли, де йдеться про трудові армії? Я досі думала, що така лабуда тільки у Троцького...2002.05.09 | Верник Олег
Re: читала, АЛЕ Ж не все мабудь зрозуміла :)
Навіщо, дівчина, Троцького ображаєшь? Нєхарашо, вай, нехарашо! Трудові армії - це ідея переходу від мілітарної системи економіки Громадянської війни доби військового комунізму до нової доби революційного розвитку Радянської Росії. Тільки подумай, Маляєва, 5 міліонів озброєних селян!!!!!!!!! Ти, що пропонуєшь їх відпустити відразу ж до села на переважно хуторське господарство чи в спустошену ще Столипіним общину землю? Я бачу ти не зовсім орієнтуєшься у проблематиці більшовицьких нарад доби 1921-1924 років з питань виходу із аграрної кризи :( Тобто, ти про "лабуду Троцького" більш обережно!!! Якщо не хочешь, щоб тебе закидали цітатами Леніна...Заходь на сайт "Робітничого спротиву" www.workres.kiev.ua Якщо щось не зрозуміло - пиши workres@hotmail.com
2002.04.30 | Майдан
На щастя і ліві і праві не завжди наполягають на своїх міфах
Але побалакати про них завжди готові.2002.05.03 | маляева
:): (-)
2002.04.30 | Englishman
слабенько...
Они лишь хотят, чтобы империализм выделял одну двухсотую часть своего оборота на сглаживание того вреда, который приносит людям планеты. Сечете фишку: вредят на 100%, а возмещать будут 0,5%. Иначе говоря, просят налогово оформленной глобальной благотворительности.Для довідки: головна мета цього податку не "компенсация нанесенного ущерба", а всього-навсього зменьшення стимулу для спекулятивних ігор на фінансових ринках.
2002.04.30 | Майдан
А чим нобелівський лауреат це аргументував?
Мене чесно кажучи, насторожує тупе намагання вперти одну й ту саму ставку податку у такий складні механізми як фінансові. Звичайно є фінансові операції де пів процента не грають ролі, але для багатьох інших вони є руйнівними.Якщо комусь не подобаються гроші, то нехай чесно проце кажуть і вимагають їх відміни.
Податок "0.5%" є очевидним родичем ПДВ. Як і ПДВ він має і очевидне рожево-червоне походження.
Це просто один із проявів боротьби бідності і злиднів проти багатсва і процвітання... Однак як тільки вони перемагають бідність і злидні стають абсолютними...
2002.04.30 | Englishman
Re: А чим нобелівський лауреат це аргументував?
Tobin, vzagali buv dosyt' rozumnoju ljudynoju, tak scho ne dyvujtesya, scho jomu daly Nobelevs'ku premiju.Schodo Vashogo pytannya, jakscho duzhe styslo, to meta c'ogo podatku- znyzyty "volatility" (jak to perevesty... nestabil'nist'?) finansovyh rynkiv, koly osoblyvo valjutnyh. Cej podatok, napryklad, prosto prybrav by stymul dlya korotkoterminovyh igor na duzhe neznachnij riznyci v kursah valjut.
Schodo c'ogo:
> Це просто один із проявів боротьби бідності і злиднів проти багатсва і процвітання... Однак як тільки вони перемагають бідність і злидні стають абсолютними...
Os' scho kazav sam Tobin z c'ogo pryvodu:
"I did not propose the tax in any ideological spirit. The idea behind the tax is to prevent international financial crises, not to endorse any particular economic ideology." Hocha, zvychajno, groshi z c'ogo podatku mozhna bulo b vykorystaty na duzhe portibni proekty, i vin c'ogo ne zaperechuvav.
2002.04.30 | Englishman
I sche.
> Це просто один із проявів боротьби бідності і злиднів проти багатсва і процвітання... Однак як тільки вони перемагають бідність і злидні стають абсолютними...Koly b bidnist' ta zlydni ne borolysya za svoji prava, jak-to profspilky na zahodi na pochatku ta vprodovzh 20-go storichchya, to i maly b zaraz vony riven' zhyttya, trohy vyschyj nizh v Bangladeshi. Bo tam kozhen "sam za sebe", i bude pracjuvaty na eksploiteriv za 20-30 dollariv v misyac' 15-16 godyn v den', pry tomu scho produktyvnist' jogo/jiji praci lyshe v 2, maksymum 3 razy men'she, nizh u zahidnyh analogiv.
Z 1-m travnya ;-)
2002.05.01 | маляева
Згодна. Але...
От з цим згодна. Дивна штука: розгорілася майже пуста дискусія. Чому? Тема мені здалася цікавою, навіть сучасною. Завдяки тенденційним медіа-репортажам (особливо 1+1 та минулого року СТБ) вкорінилась досить хибна думка, що антиглоби - то здебільшого ліворадикали. Насправді це зовсім не так. Антиглобалісти вже завелися і в нашому краї, й різнокольорові та здебільшого проплачені. Ба - до щирих ворогів глобалізму, хоча він зовсім не лівий, себе відносить і дехто з учасників суперечки. Проте подібних персонажів серед відвідувачів цього форуму - досить багато. Хочеться почути їх думку.Однак, цікавості до теми не виникло майже ніякої. В чому річ?2002.05.03 | юрко
Re: до Вашої теми - Сорос на глобалізацію
Не так давно Сорос видав ще одну свою книжку "George Soros on Globalization". В ній є цікавий аналіз та пропозиції, які стосуються поданої Вами вище статті - як зробити глобалізацію корисною для всіх. Насправді, які кроки зробити, щоб нівелювати негативні сторони глобалізації. Його варто послухати, він не патякало-політик, а, так би мовити, уособлення хіщніческого ліца капіталізма. Він капіталістичний практик.Я перекладу для ознайомлення вступ до книги. Якщо хтось буде зацікавлений, то можу потихеньку частинами англійською мовою її тут постити (маю якесь відчуття в шлунку, що це ввійде в конфлікт з copyright автора). Хіба кому буде особливо цікаво, а сам не знатиме англ. мови, то спробую перекладати (але це - не обіцяю).
Отже,
"Вступ
Моєю метою при написанні книжки було не лише висвітлити, як глобалізація працює, але також запропонувати шляхи, якими вона може бути покращена. Тому, я прийняв радше вузьке визначення глобалізації: я прирівнюю її до вільного руху капіталу і збільшенням домінування світових фінансових ринків та мультинаціональних корпорацій над національними економіками.
Таке визначення має перевагу в тому, що фокусує дискусію. Я визнаю, що глобалізація стала односторонньою: розвиток наших міжнародних інституцій відставав від розвитку міжнародних фінансових ринків і наші політичні рішення відставали за глобалізацією економіки. Базуючись на викладеному, я зформулював набір практичних пропозицій, що мали б зробити глобальний капіталізм більш стабільним і рівним для інших.
Стимулом для роботи було те, що я бачив неуникнене поєднання скрайніх правих ринкових фундаменталістів і скрайніх лівих антиглобалізаційних активістів. Вони утворюють дивних союзників в тому, що кожен з них по-своєму прямує до маргіналізації чи знищення міжнародних інституцій, які ми зараз маємо.
Моєю метою при написанні цієї книжки було зформувати інший тип союзу, місією якого мало б реформувати і зміцнити наші міжнародні інституції і створити нові, що є необхідні для вирішення проблем соціального неспокою - джерела існуючої незгоди.
Визнаймо, наші існуючі міжнародні фінансові та торговельні інституції (international financial and trade institutions - IFTI - я утворив термін, що поєднує фінансові інституції та Світову Торгову Організацію WTO разом) мають певні дефекти - всі інституції їх мають. Це є причиною покращити їх, а не знищувати.
Я вірю, що я маю певні незвичайні якості для такого проекту. Я був успішним практиком в глобальних фінансових ринках, що дало мені можливість побачити зсередини, як вони функціонують. Точніше, я активно приймаю участь у тому, щоб зробити світ кращим для життя. Я встановив цілу сітку фундацій, присвячених концепції відкритого суспільства.
Я вірю, що глобальна капіталістична система в існуючій формі є викривленням того, що мало би бути глобальним відкритим суспільством. Я є представником багатьох експертів фінансових ринків, але моя активна стурбованість майбуттям людства відрізняє мене від інших. Я витратив більшу частину останніх п'яти років вивченням дефектів глобалізації і написав кілька книжок і статтей про предмет.
В останній книжці "Відкрите суспільство: реформування глобального капіталізму" (Open Society: Reforming Global Capitalism) була радше слабкою коли йдеться про рецепти на зміну. Оця книжка є задумана частково для виправлення попереднього недотягнення.
Мені часто говорять, що існує певне протиріччя між здобуттям вигоди з глобальних фінансових ринків і спробами реформувати їх. Я це так не бачу. Я пристрасно зацікавлений у покращенні системи, що дозволяє мені бути успішним, щоб вона стала більше витривалою.
Народжений євреєм в Угорщині в 1930 році, я пережив обидві і нацистську і совєцьку окупації. Я дізнався з раннього віку, яким важливим є для нашого добробуту і виживання політичний режим, що встановиться.
Як студент при Лондонській Школі Економіки, я мав сильний вплив філософа Карла Поппера, автора книги "Відкрите суспільство і його вороги". Як тільки я став достатньо успішним як менеджер гедж-фонду, я встановив фундацію Фонд відкритого суспільства (тепер Інститут відкритого суспільства), щоб "відкрити замкнені суспільства, допомогти зробити відкриті суспільства більше життєздатними і виховати критичний спосіб думання".
Це було в 1979 році. Спочатку фундація фокусувала свою діяльність на відкритті замкнених суспільств; тоді, після коллапсу совєцької імперії, на вихованні переходу від закритого до відкритого суспільства; і нещодавно на розв'язанні хворіб глобального капіталізму. Ця книга є природнім зростом такої діяльності.
У спробі утворити коаліцію для реформування і зміцнення наших IFTI я зустрівся з труднощами. Завжди легше є змобілізувати маси супроти чогось, ніж за щось. Конструктивна ідея має бути достатньо узагальнена, щоб відповідати людським потребам, але достатньо специфічною, щоб згуртовувати людей навколо неї.
Така ідея не може бути розвинена індивідуальної особою сама по собі. Відповідно, я розповсюдив цю книжку в рукописі серед широкого кола людей і попросив їхньої думки. Я отримав багато цінних коментарів та критики і вніс такі пропозиції, котрі вважав є добре угрунтовані, у остаточний варіант книги.
Я вірю, що книга у цій остаточній версії передає конструктивну ідею, яку загальна публіка може підтримувати і уряди світу впроваджувати. Основою ідеї є пропозиція використання Special Drawing Rights (SDR)для постачання громадського продукту на глобальному рівні. Ця ідея не вилікує всі хвороби глобалізації - немає нічого, що таке може здійснити - але повинно допомогти покращити світ.
Я був у процесі завершення книги, коли терористи атакували 11 вересня 2001 року. Ця подія утворила фундаментально іншу ситуацію. Я відчув, що в існуючому вигляді книга не посувалася достатньо далеко. Вона була набором пропозицій, котрі я вважав практичними до 11 вересня.
Але вона не висловлювала візію глобального відкритого суспільства, котре мене мотивує. Сучасний стан є сприятливий для того, щоб концепція була почута. Недостатнім є почати війну проти тероризму - люди потребують також позитивної візії кращого майбутнього.
11 вересня шокувало людей в США і примусило їх зрозуміти, що інші можуть сприймати їх цілком інакше, ніж вони бачать самі себе. Вони тепер більш готові переглянути своє бачення світу та роль США, яку вони грають у нормальних часах. Це утворює незвичайні умови для того, щоб передумати та змінити світ більше, ніж це було б можливе до 11 вересня.
Відповідно, я вирішив додати висновок до книжкии, окреслюючи мою візію глобального відкритого суспільства. Це, скоріше, полемічний трактат, ніж опис недоліків глобального капіталізму, більш абстрактна візія, ніж практична пропозиція. Я маю намір розвинути це більше в процесі. Більш важливим є те, що висновок і далі потребує перейти через критичний процес, через який решта книжки вже перейшла.
Справді, він потребує більше такого процесу, бо дискутує предмети, про які я знаю набагато менше, ніж про глобальну фінансову систему.
Я мав дві можливості щодо включення висновку в книгу, тому, що моєю метою при написанні було побудувати широкий консенсус, а висновок може цю мету знівелювати. SDR пропозиція в принципі потребує допомоги США для того, щоб могла б бути втілена, але мій висновок в книзі є різкою критикою адміністрації Буша, точніше його односторонній, гегемонічний спосіб вирішувати міжнародні стосунки.
Вкінці я вирішив покласти мою надію на громадськість, яку я маю намір змобілізувати. Люди не мусять погоджуватися зі всіма моїми думками для того, щоб підтримати SDR пропозицію. І якщо загал підтримує її, демократичний уряд повинен поважати волю людей, як би він нелюбив мою критику."
Інші розділи книжки:
1. Міжнародна торгівля: Світова Торгова Організація
2. Міжнародна допомога: Загублений компонент
3. Структурна реформа: Банки загального розвитку
4. Фінансова стабільність: Міжнародний Монетарний фонд
Висновок: в напрямі до глобального відкритого суспільства
Додаток: SDR пропозиція
2002.05.04 | маляева
О! цікавинка!
Друже Юрко! Ви справді зпостили досить цікавий текст. Щодо Вашої пропозиції - буду дуже вдячна. Вішайте хоч англійською (якщо для старенької мене). Якщо вважаєте за потрібне якось розвивати майданівську людність - може, варто було б перекладати... А Ви що думаєте?2002.05.06 | маляева
Так куди ви зникли, юрку? (-)
2002.05.06 | юрко
Re: святкую, днями зроблю постинг (-)
2002.05.07 | маляева
Дякую, вже бачу (-)
2002.05.12 | маляева
Ще про постинг
Друже! От думаю: чи варто випостити цікаву статтю з провінційної газети про антиглобів. Я б дала сайт, але там нові числа не оновлюються вже з рік. Довелося сканувати 8-(. Ваша думка - так потрібно постити чи ні?2002.05.12 | юрко
Re: знаєте
виглядає, що немає сенсу. Люди не зацікавлені. Я далі навіть не буду продовжувати щодо книги Сороса, бо останній перекладений уривок лише 12 людей прочитало, не кажучи вже про якесь там обговорення. Мертва тема, на яку не варто витрачати час.2002.05.12 | Andrij
Re: знаєте
юрко писав(ла):> виглядає, що немає сенсу. Люди не зацікавлені. Я далі навіть не буду продовжувати щодо книги Сороса, бо останній перекладений уривок лише 12 людей прочитало, не кажучи вже про якесь там обговорення. Мертва тема, на яку не варто витрачати час.
Можливо, ніхто не хоче сперечатись з Соросом без його тут присутності. Не той драматизм.
2002.05.06 | ilia25
Re: Згодна. Але...
маляева писав(ла):> Однак, цікавості до теми не виникло майже ніякої. В чому річ?
Ці бої вже давно відшуміли -- в архівах можна знайти багато дописів на цю тему. Втім, час від часу ці "священні війни" розгоряються по новій.
2002.05.08 | маляева
А ви вкажіть, де саме!
Ви пишете, що вже були такі дискусії. Не бачила. якщо не важко, вкажіть, де саме. Буду вдячна.2002.05.06 | MaDDog
Re: I sche
Вибачте, але це примітив.У Великобританії майже 100-відсоткове членство в профсоюзах,
а рівень життя набагати нижче за США, де ледве 20-30 відсотків набереться. Справа в тому, що профсоюзи теж "смі за себе", а також часто-густо підривають виробництво непотрібними конфліктами з причин, далеких від підвищення рівня життя робітників.
2002.05.06 | Englishman
Re: I sche
MaDDog писав(ла):> Вибачте, але це примітив.
Ne vybachu, bo ne ljublju jarlykiv.
> У Великобританії майже 100-відсоткове членство в профсоюзах,
Ta nevzhe? 100%, kazhete? Vam, mabut', podobaet'sya braty velyki cyfry zi steli, schob odrazu "rozstavyty krapky nad i"? A yakscho ja vkaju na descho inshu informaciju, prychomu pidkryplenu dzherelom? Napryklad, 27%? (dyv. http://www.dti.gov.uk/er/emar/v3july.pdf).
> а рівень життя набагати нижче за США, де ледве 20-30 відсотків набереться.
Po-pershe, pro "nabagato" mojna j sperechatysya (skil'ky tam amerykanciv zhyvut' za mezhoju bidnosti? sami poshukaete, chy vam pidkazaty?) Ale ne v c'omu sprava. Brytanci za Thatcher obraly amerykas'ku model' rozvytku, a tomu ne e dobrym prykladom. Krasche porivnyajte z model'ju kontynental'noji Europy.
Справа в тому, що профсоюзи теж "смі за себе", а також часто-густо підривають виробництво непотрібними конфліктами з причин, далеких від підвищення рівня життя робітників.
Vzagali-to, pered tym jak vidpovidaty, ne zavadylo b chytaty uvajnishe, pro scho same jde mova. Ja pro teperishnij moment nichogo ne kazav (ce zovsim insha tema). Ja lyshe pidkreslyv, scho profspilky zigraly duzhe pozytyvnu rol' u MYNULOMU, i scho bez jih vplyvu riven' zhyttya by ne pokraschyvsya do nynishn'ogo rivnya. Ot i vse.