05/15/2002 | Мелхіседек

“Образ “бандеровца” в російській свідомості майже повністю збігається з образом галичанина, який сприймається як західний, чужий решті України тип, як спокусник “проросійського” за визначенням українського народу. Галичани абсолютно суперечать усім російським догмам щодо України, що викликає обурення й ворожість більшости російського загалу. Західні українці виявилися твердішим і непоступливішим людським матеріалом, ніж їхні східні брати, яким політичні умови не давали можливості перейти від стадії етнографічної маси до стадії нації. “Західняки” очевидно не надавалися до росіянізації (насамперед ментальної), були відпірні щодо слов’янофільської та інтернаціональної пропаганди, релігійні, вміли чітко формулювати свої цілі й національні вимоги. Себто вони уособлювали всі ті риси, котрі російська свідомість так не хотіла бачити в українцях. Галичани справляли враження представників розвинутої європейської нації, якої за московськими проектами не повинно бути в Україні. Рівень їх національної свідомости був із точки зору керівництва СРСР зависокий.”