05/24/2002 | Басаврюк

…була ілюзія, що можна домовитися з комуністами. І, здається, ще й досі залишається якась надія, що можна про щось добалакатися з харчоблоком. Цього ніколи не буде. А якщо й відбудеться, то означатиме: Ющенко лоханувся, а на кучминій кухні питимуть шампанське з горла. Оскільки мета у цієї благородної компанії одна-єдина – будь-що, за всяку ціну зберегти (і “примножити”) владу. І кожен хід у цій шаховій партії спрямований на досягнення мети. Навіщо їм Вава на посаді спікера? Так це ж елементарно: Вава – мильний пузир, фетиш, і саме в такій якості він їм потрібен. Усім. Так само як і молдаванчик на прем”єрській табуретці. Хай “царюють”. Поки що. Поки дозріє Спадкоємець, і вилізе з-під смердючого українського політичного рядна на світ Божий, і всі зрозуміють: оце Він! Новий Кучма? Слава гаранту наших, потом і кров”ю зароблених у тяжких митарствах грошей і хатинок!.. Вава – нічий, тобто – персонально відданий патронові. Він не буде лобіювати інтереси пацанів з (о), так само як і не сприятиме збільшенню апетитів донецьких і не тягтиме за вуха дніпропетровських. Він – рівновіддалений. Звичайно, відносно, тому що і т.зв. “сірий кардинал” має якісь людські симпатії і зобов”язання. Але криша в нього – Сам.
А що комуністи? Їхнє голосування за свого товариша Мартинюка – ще одне свідчення справжньої ролі цих кучминих маріонеток. Не можуть вони собі дозволити такий непослух стосовно волі хазяїна. А ви хотіли, щоб вони голосували за ющенкового представника!
Прогнозований сценарій: єда блокується з (о) і комуністами, обирають керівників парламенту і комітетів. Вава з президії потішає, прости, Господи, публіку, опозиція розважається тим, що дражнить його, на що Вава переконливо і остаточно демонструє повну відсутність не лише культури, але й того, що знаходиться під чуприною. Уряд – залишається при молдаванчикові і при бубнових інтересах для України, Ющенко йде в опозицію, де зближується з Тимошенко, і готується до президентських виборів. Після поділу парламентського пирога єда розбігається по норах, партія губошльопів у черговий раз щось талановито-натхненно декламує ротом партайгеносе своїм дєдушкам і бабушкам про антинародний режим. (о) , перевівши подих і зализавши рани після нищівного удару нижче пояса (вибори), знову починає зомбувати плебс на предмет претензій і хотінь єдиного в Україні достойного мужчини. Кучма призначає Кравченка на місце Литвина, а замість Потебенька – свого нового адвоката…
Що ще буде нового у цій країні навиворіт?
Нічого цікавого. Обернута, за своєю ментальністю, обличчям до Заходу, Україна, на жаль, безпечно підставила своєму сусідові з півночі протилежну частину тіла, та ще й догідливо при цьому нагнулася. Стала раком, як кажуть без евфемізмів. А сусіда, нє будь дураком, і запузирив, шо називаїця, по самі помідори.
Ну що тут ображатися чи дибки ставати? Не згвалтована, бо – сама так захотіла. Терпи, скотино.