Кіровоград закипає від політичної спеки
06/26/2002 | Avdeev
Кiровоград закипає" від cпеки – небезпідставно стверджує нова зірка кіровоградської журналістики Віктор Максимець. Хоча слід об'єктивно визнати, що в Кіровограді не всім світить одне і те ж саме сонце. Сонце під яким грітись(а можливо лише гріти руки) кожний має змогу майже демократично вибирати самостійно. Спеціально для газети автор пише про те, що виявляється, мало було прийти на виборчi дiльницi в день виборів, коли мiстом поширювалися чутки про перенесення голосування, мало було на деяких дiльницях добитися, щоб одержати виборчий бюлетень. Тепер ще треба боротися, щоб волевиявлення кiровоградцiв було визнано. Цікава річ, що журналіст дуже старанно бажає довести дійсність виборів, замовчуючи про факти відсутності списків виборців на дільницях, про неопечатані скриньки для голосування, агітацію в день виборів навіть в міському телеефірі.
Далі громадськість запевняюють в тому, що "група впливових людей iз партiї "Трудова Україна" хоче довести всьому мiсту: якщо їхнiй кандидат не набрав необхiдну кiлькiсть голосiв, то вибори можуть скасувати, визнати недiйсними, але перемогу "чужому" вони не вiддадуть". Далі у автора стоїть дуже влучний вираз, який дуже підходить і до його тверджень – "Цинiчно?"
Все, що робилося в місті , а саме, проведення сесiї мiської ради без законнообраних мiського голови i секретаря ради, зміни складів дiльничних виборчих комiсiй, призначення сесією нового голови виборчкому О.Бердникова, друкування без вiдома комiсiї бюлетенiв дуже задіває автора за живе. Але не береться до уваги необхідність проведення сесії з метою виділення коштів на повторні вибори мыського голови та чомусь не має ніякого гніву проти дій меншості виборчкому з її особливою думкою та особливою поведінкою.
Стверджується, ніби для сторонних приїзджих , що "уся ця виборча вакханалiя почалася у мiстi пiсля появи у списках кандидатiв у мери висуванця "широких кiл громадськостi" та рiзних партiй Миколи Чигрина." І ніхто не згадує далі, і ніколи не вибачиться за брехню у вигляді напівправди,а що ж робилося у місті коли кандидатом в мери був Валерій Кальченко. Хто і що виробляв тоді, і де тоді був "справедливий гнів" газети "Кіровоградська правда"?
Чи не одна й та ж сама газета "Народна правда" лила бруд на Валерія Кальченка,Василя Ковальського, Олександра Табалова та Володимира Ярошенка і десяток інших кандидатів на посаду міського голови. Згадуваного в статті пана Чигріна в списку облитих брудом немає і це більше ніж підозріло. Чи не на нього часом працючала згадана газетка?
Далі безапеляційно стверджується, що незважаючи на усi спроби зiрвати вибори, вони вiдбулися без порушень, якi могли б бути взятi до уваги судом, і тому розiгрується другий акт: В.Ярошенко пише О.Бердникову скарги на кожну iз 131 дiльниць,
а той разом з вiсьмома членами мiськвиборчкому вранцi 10 червня розглядає їх i "постановляє": вибори недiйснi.
О.Бердников напередоднi виборiв визнаний мiсцевим судом Кiровоградського району нелегiтимним головою комiсiї. Чія це була спроба зірвати вибори, автор статті не повідомляє, як не повідомляє про те чому сільський суд взявся за наведення порядку в обласному центрі, коли там є свої три суди? Хто і для чого мінував виборчком і евакував з його приміщення членів комісії,ця преса теж не повідомляє. Намає мабуть у неї на цей рахунок точних підозр або данних, яких "треба" повідомити читачеві.
Далі описується "мужня поведінка меншості", лише не повімляється, чому вона працює окремо, чому дехто в ній має пошкоджену зовнішність, і невже працюючи лише за міфічну ідею і зовсім вона не розуміли комічність своєї ситуації. Не гріх тут і висловити крамольне припущення, що цей "комікс" міг бути не лише організований, але і проплачений. Лише цим трохи якось можна пояснити ситуцію сміливого відокремлення та дивного партійного сполучення в середені самої "шістки".
Далі йде цікаве бачення подій:
"Люди ж хочуть знати, чому обраний ними кандидат i досi офiцiйно не оголошений переможцем. Збирається мiтинг. Але в мiськвиконком, де знаходиться територiальна (мiська) виборча комiсiя, мiлiцiя нiкого не пускає. Люди звертаються за допомогою до народного депутата України вiд Кiровограда Ганни Антоньєвої. I тiльки завдяки їй вдається дiзнатися: вiсiм членiв мiськвиборчкому на чолi з вiдстороненим судом О.Бердниковим зникли у невiдомому напрямку.
Словом, все те ж: або по-нашому, або нiяк! Адже для того, щоб волевиявлення виборцiв оголосити офiцiйно, потрiбен кворум у виборчкомi. Пошуки зниклих його членiв у понедiлок результату не дають. Мiстом циркулюють упертi чутки, що цих людей насильно утримують в офiсi обласного осередку партiї "Трудова Україна".
Цікавим є твердження про те, що коли мiтингуючi приходять до офiсу, у "трудовикiв" здають нерви i вони просяться на зустрiч з головою облдержадмiнiстрацiї. Вiдбувається вона за зачиненими дверима." Невже туди теж треба було впустити "мітингуючих"
До честі губернатора В.К.Моцного, він не піддався настроям організованих мітингуючих та зробив тверезі і виважені заяви з приводу невдалої спроби імпровізованих виборів. Видавати бажане за дійсне важко в умовах, коли 137 000 кіровоградців красномовно не прийшли на виборчі дільниці, а натовп мітингуючих ледве перевищив три сотні "бажаючих". З таким запалом окропу надовго не вистачить. Але Кіровоград кипить, і зовсім не від того про, що написали підконтрольні газети.
Додаткового жару ситуації додають суди та мінування судів, біготня з підписними листами гвалт на місцевому телебаченні та часті прес-конференції різних політичних сил.
Згадуються мітинги початку 90-х, коли народу збиралося набагато більше, і не з примусу та оратори кричали завзято: "Ганьба!" Зараз оратори вигукують: "Чигрін!" Але луна цього звуку не підхоплює, то і нас вибачте, шановні ! Місту дуже хочеться мати міського голову, але не для галасу. Хто з галасом приходить наражається на небезпеку бути глухим серед глухих, а м невелика. ова жестів, це мова для калік, і тому в здоровому суспільстві користь від неї
Анатолій Авдєєв, "Політична Україна", Кіровоградська обл. www.polit.com.ua
Обговорити цю новину у форумі
Версія до друку // Відповісти // Редагувати // Стерти // переглядів: 60 // URL:
Далі громадськість запевняюють в тому, що "група впливових людей iз партiї "Трудова Україна" хоче довести всьому мiсту: якщо їхнiй кандидат не набрав необхiдну кiлькiсть голосiв, то вибори можуть скасувати, визнати недiйсними, але перемогу "чужому" вони не вiддадуть". Далі у автора стоїть дуже влучний вираз, який дуже підходить і до його тверджень – "Цинiчно?"
Все, що робилося в місті , а саме, проведення сесiї мiської ради без законнообраних мiського голови i секретаря ради, зміни складів дiльничних виборчих комiсiй, призначення сесією нового голови виборчкому О.Бердникова, друкування без вiдома комiсiї бюлетенiв дуже задіває автора за живе. Але не береться до уваги необхідність проведення сесії з метою виділення коштів на повторні вибори мыського голови та чомусь не має ніякого гніву проти дій меншості виборчкому з її особливою думкою та особливою поведінкою.
Стверджується, ніби для сторонних приїзджих , що "уся ця виборча вакханалiя почалася у мiстi пiсля появи у списках кандидатiв у мери висуванця "широких кiл громадськостi" та рiзних партiй Миколи Чигрина." І ніхто не згадує далі, і ніколи не вибачиться за брехню у вигляді напівправди,а що ж робилося у місті коли кандидатом в мери був Валерій Кальченко. Хто і що виробляв тоді, і де тоді був "справедливий гнів" газети "Кіровоградська правда"?
Чи не одна й та ж сама газета "Народна правда" лила бруд на Валерія Кальченка,Василя Ковальського, Олександра Табалова та Володимира Ярошенка і десяток інших кандидатів на посаду міського голови. Згадуваного в статті пана Чигріна в списку облитих брудом немає і це більше ніж підозріло. Чи не на нього часом працючала згадана газетка?
Далі безапеляційно стверджується, що незважаючи на усi спроби зiрвати вибори, вони вiдбулися без порушень, якi могли б бути взятi до уваги судом, і тому розiгрується другий акт: В.Ярошенко пише О.Бердникову скарги на кожну iз 131 дiльниць,
а той разом з вiсьмома членами мiськвиборчкому вранцi 10 червня розглядає їх i "постановляє": вибори недiйснi.
О.Бердников напередоднi виборiв визнаний мiсцевим судом Кiровоградського району нелегiтимним головою комiсiї. Чія це була спроба зірвати вибори, автор статті не повідомляє, як не повідомляє про те чому сільський суд взявся за наведення порядку в обласному центрі, коли там є свої три суди? Хто і для чого мінував виборчком і евакував з його приміщення членів комісії,ця преса теж не повідомляє. Намає мабуть у неї на цей рахунок точних підозр або данних, яких "треба" повідомити читачеві.
Далі описується "мужня поведінка меншості", лише не повімляється, чому вона працює окремо, чому дехто в ній має пошкоджену зовнішність, і невже працюючи лише за міфічну ідею і зовсім вона не розуміли комічність своєї ситуації. Не гріх тут і висловити крамольне припущення, що цей "комікс" міг бути не лише організований, але і проплачений. Лише цим трохи якось можна пояснити ситуцію сміливого відокремлення та дивного партійного сполучення в середені самої "шістки".
Далі йде цікаве бачення подій:
"Люди ж хочуть знати, чому обраний ними кандидат i досi офiцiйно не оголошений переможцем. Збирається мiтинг. Але в мiськвиконком, де знаходиться територiальна (мiська) виборча комiсiя, мiлiцiя нiкого не пускає. Люди звертаються за допомогою до народного депутата України вiд Кiровограда Ганни Антоньєвої. I тiльки завдяки їй вдається дiзнатися: вiсiм членiв мiськвиборчкому на чолi з вiдстороненим судом О.Бердниковим зникли у невiдомому напрямку.
Словом, все те ж: або по-нашому, або нiяк! Адже для того, щоб волевиявлення виборцiв оголосити офiцiйно, потрiбен кворум у виборчкомi. Пошуки зниклих його членiв у понедiлок результату не дають. Мiстом циркулюють упертi чутки, що цих людей насильно утримують в офiсi обласного осередку партiї "Трудова Україна".
Цікавим є твердження про те, що коли мiтингуючi приходять до офiсу, у "трудовикiв" здають нерви i вони просяться на зустрiч з головою облдержадмiнiстрацiї. Вiдбувається вона за зачиненими дверима." Невже туди теж треба було впустити "мітингуючих"
До честі губернатора В.К.Моцного, він не піддався настроям організованих мітингуючих та зробив тверезі і виважені заяви з приводу невдалої спроби імпровізованих виборів. Видавати бажане за дійсне важко в умовах, коли 137 000 кіровоградців красномовно не прийшли на виборчі дільниці, а натовп мітингуючих ледве перевищив три сотні "бажаючих". З таким запалом окропу надовго не вистачить. Але Кіровоград кипить, і зовсім не від того про, що написали підконтрольні газети.
Додаткового жару ситуації додають суди та мінування судів, біготня з підписними листами гвалт на місцевому телебаченні та часті прес-конференції різних політичних сил.
Згадуються мітинги початку 90-х, коли народу збиралося набагато більше, і не з примусу та оратори кричали завзято: "Ганьба!" Зараз оратори вигукують: "Чигрін!" Але луна цього звуку не підхоплює, то і нас вибачте, шановні ! Місту дуже хочеться мати міського голову, але не для галасу. Хто з галасом приходить наражається на небезпеку бути глухим серед глухих, а м невелика. ова жестів, це мова для калік, і тому в здоровому суспільстві користь від неї
Анатолій Авдєєв, "Політична Україна", Кіровоградська обл. www.polit.com.ua
Обговорити цю новину у форумі
Версія до друку // Відповісти // Редагувати // Стерти // переглядів: 60 // URL: