07/10/2002 | Дмитро

На хвилі правової сваволі

Одеська влада реанімує кампанію переслідувань політичних опонентів

Михайло Аксанюк, "Україна молода", 10 липня 2002 р.

Напередодні свята Незалежності можемо один одного привітати: тридцяті роковини першої хвилі брежневських репресій в Україні одеська влада, очолювана колишніми першими секретарями обкому КПУ та ЛКСМУ, відзначила реанімацією переслідувань громадян за політичними поглядами. Як уже повідомляла "УМ", наприкінці червня слідчий відділ Жовтневого РВВС Одеси видав "на гора" 90-сторінкову кримінальну справу проти студента-відмінника Одеського національного університету ім. Мечникова - координатора одеського облкомітету опору "За правду!" Андрія Юсова.

"Заказывали к 1 июля - так получите!" - мала всі підстави доповісти начальникові слідчого відділу Малишеву дисциплінована слідча Хомусько. Єдина процедурна неув(язка - довелося самій, як зуміла, перекладати з української мови на "общепонятний" протоколи допитів підслідного. Ну не переходити ж було офіцеру української міліції Хомусько на "державную мову" - фу, яка зухвала вимога звинуваченого! - тому що, бачте, підслідний не бажає давати свідчення будь-якою іншою! Або, знов-таки, якщо зважати на всілякі юридичні примхи, в тому числі на статус Юсова як помічника народного депутата України, так і з завданням начальства вчасно не впоратися!

Юсова - до суду! Але за що?

А суть завдання Тетяна Хомусько схопила на льоту - максимально переконливо закріпити фактаж "кримінального злочину" студента Юсова, що полягав у присутності останнього разом з багатьма одеситами на пікетуванні 1 березня 2002 року Жовтневого райсуду міста. Точніше - викрити злочинну суть перебування Юсова з 12 до 13 години навпроти будинку №83 по вулиці Успенській, де якраз тоді слухалася справа про усунення з передвиборного марафону за пост мера Одеси головного конкурента міського голови Руслана Боделана - Едуарда Гурвіца. Питання максимально просте: брав чи не брав участь студент Юсов у пікетуванні райсуду? Оперативні телезйомки свідчать - був присутнім! Отож - він і тільки він "організатор групових безпорядків", що узгоджується зі ст. 293 Кримінального кодексу України.

І ніяких відхилень - інакше спрацює "ефект доміно": можна "розвалити" увесь довжелезний ланцюг міліцейських зусиль. Зокрема, заступника начальника РВВС Мартинюка, спецслужби, що вела за його завданням документування злочину, інспекторів райвідділу, що подавали відповідні протоколи про діяння Юсова. І це ще не все: за успішним проходженням кримінальної справи пильно стежили також Одеське міськуправління міліції, зокрема, заступник начальника міськУМВС з громадської безпеки полковник Капшук, тримали на контролі представники прокуратури і судів Жовтневого та Іллічівського районів Одеси...

Водночас мусимо визнати: зовсім немає юридичних підстав вважати зацікавленою особою в успішному й результативному завершенні кримінальної справи студента Юсова міського голови Боделана. Нема - бо ж саме за мудрою порадою мера, публічно адресованою групі позивачів, які безуспішно намагалися зняти з передвиборного марафону головного конкурента Гурвіца, останні відкликали-таки напередодні виборів-2002 свої позови. І судовий процес, який пікетували на знак протесту прибічники блоку "Наша Україна" та кандидата в мери Гурвіца, захлинувся - перетворився, по суті, на фарс. Саме це й дало підстави багатьом одеситам розцінити все так: побажало начальство суду - чому б не організувати? Грає сурма "відбій" - як можна не прислухатися? А з іншого боку, хіба не може так бути, що думки міського голови збігаються з думками і діями опонентів одного з головних претендентів на крісло мера? Або знов-таки, коли місцеві правоохоронці, очолювані старшими офіцерами Капшуком і Мартинюком, ясно вбачають правопорушення у діях пікетувальників-прибічників Гурвіца, чого ще бажати міському керівництву Одеси? Адже подібні дії прибічників мера Боделана, а саме - пікетування різних владних установ, зокрема, облпрокуратури і того ж таки Жовтневого райсуду Одеси, - уже кваліфікуються міліцейським начальством як звичайніське висловлення громадянами України своїх політичних поглядів і виборчих симпатій. Не більше...

Природно, під час зустрічі з заступником начальника міськУМВС Владиславом Капшуком автор цих рядків поцікавився, чому б політично неупередженим одеським правоохоронцям не ініціювати хоча б однієї адміністративної чи кримінальної справи також проти організацій чи лідерів із числа прибічників мера Боделана? Для прикладу, проти тих же учасників пікетування облпрокуратури, котрі вимагають від колективу прокурорських працівників "припинити розслідування карної справи", порушеної Генпрокуратурою України за фактами фальсифікації мерських виборів. Адже ці дії явно суперечать конституційним гарантіям діяльності органу нагляду за дотриманням законності та положенням Закону України про прокуратуру, які мали б відстоювати правоохоронці. Що з цього приводу думає полковник Капшук? По-перше, "не вбачає порушень законності" - тому не давав вказівок скласти протокол і передати до суду. По-друге, "не наша це компетенція!" Після цього, власне, зайво уточнювати, чим же так імпонують підлеглим Капшука дії пікетувальників-прихильників Боделана, зокрема членів одеської коаліції молоді "За єдину Україну!", утвореної на противагу однодумцям Юсова президентськими партіями, та активістами Руського руху України.

Однак Владислав Вікторович вважав за необхідне роз(яснити: "Напередодні акції вони питають: ви зможете забезпечити охорону громадського порядку, щоб нас не побили, не було хуліганських проявів? Вкажіть нам, де стояти і в який час вам буде зручно, щоб ми це робили...". Чи не правда, вельми нагадують подібні взаємини відоме явище російської "зубатовщини" початку ХХ століття, коли петербузька поліція не мала аніякісіньких проблем, не чекала жодних несподіванок від маніфестантів, очолюваних тамтешніми "народними лідерами" Гапоном і Ко?
Зазначимо: нічого подібного не міг згадати полковник Капшук про взаємини з активістами комітету опору "За правду!", очолюваного Юсовим, або місцевими членами УНА-УНСО. Чи ж дивно, що на конкретному прикладі кримінального переслідування Юсова, довкола якого гуртуються й активісти молодого "Собору", НРУ, "Щита Батьківщини", КУНу, "Просвіти", почала міліція "виховувати" й одеського лідера УНА-УНСО Андрія Іщенка: "Юсов, як бачиш, уже дострибався, дивись, щоб з тобою схоже не трапилось!" - переказав "вихованець" при зустрічі з автором цих рядків. Такі от манери впливу: одного - під суд, іншому - ненав(язливо нагадати, чим політична активність завершується, третьому - підказати, де й коли організувати акцію... Хіба можна після цього звинувачувати одеську владу в якихось утисках чи політичних переслідуваннях? Або вимагати від тієї ж влади "викреслити із своїх арсеналів методи минулих літ, поважати демократію, права і свободи кожного громадянина", як ідеться у зверненні лідера обласного осередку партії "Реформи і порядок" до глави облдержадміністрації Гриневецького та начальника УМВС України в області Івушкіна?

Принаймні дивно було б дізнатись, що одеське міськУМВС "від рук відбилося" і діє всупереч побажанням владних осіб. Тоді як, за словами того ж полковника Капшука, службові обов(язки виконуються "дуже старанно, відстежуються практично всі важливі політичні і культурні заходи в місті". Більше того, інколи виникає враження, що все робиться з винятковою запопадливістю - без крихти вагань і зайвих докорів совісті. Щоб, боронь Боже, не дати найменших підстав засумніватися у беззастережній відданості начальству, підтримці його зусиль на протидію і нейтралізацію правопорушників.

Студент Юсов - не перший, кому довелося пересвідчитись, як легко потрапити на лаву підсудних з подачі міліцейських "спостерігачів" за акціями мирного вуличного походу чи пікетування. Не так давно, приміром, набув статусу підсудного й місцевий лідер Народного руху України, кандидат філософських наук Віктор Цимбалюк, який разом з однодумцями підтримав масову акцію "Україні - українську владу!" й узяв участь у поході на Дерибасівській. От наступного дня стук-грюк у двері офісу - увірвалося ледь не ціле відділення силовиків! За роз(ясненням. Мовляв, скільки можна спокій порушувати, життя людям псувати? Хоч не хоч, а довелося Цимбалюкові роз(яснювати обуреним "гостям", що є поки що в громадян не лише обов(язки, а й невід(ємні політичні права. Цілком законними визнав згодом і суд обрані громадянами способи захисту своїх політичних інтересів. І навпаки - відхилив "як необгрунтовані" не лише заявлені претензії заступника начальника Жовтневого РВВС Одеси Мартинюка, а й начальника відділу міськвиконкому Лисевича - з приводу нібито створених учасниками акції "перешкод для руху транспорту". Нагадав також суддя Михайло Мірошниченко міліцейсько-виконкомівським ініціаторам судового процесу, що в Україні давно скасована "дозвільна система" щодо проведення масових акцій. І лише внаслідок юридичної неграмотності чиновників міг прийняти міськвиконком ухвалу - заборонити мирний похід громадян з гаслами "Так - реформам уряду Ющенка, ні - злодійству корумповано-олігархічних кланів!". Підказав, зрештою, неупереджений суддя представнику Жовтневого РВВС Одеси, що конституційна місія правоохоронців полягала передусім у тому, щоб "подбати про безпеку учасників акції та водіїв транспорту", а не свідків на догоду міському керівництву для майбутнього суду готувати...

Чим насолив владі координатор комітету "За правду!"?

Однак ненадовго вистачило такого уроку запопадливому міліцейському чиновництву. Всього на півроку. Обійшлися без провокацій пікетування молодими рухівцями та членами обласного комітету "За правду!" офісів одеських депутатів Верховної Ради, які відправили у відставку реформаторський уряд Ющенка. Не наважився також ніхто зірвати акцію "живий ланцюг" - від облпрокуратури до міськради, утворений студентами п(яти вузів, молодими службовцями і підприємцями, що об(єдналися довколо комітету "За правду!". Молодь протестувала проти потурання прокуратури корумпованим діям влади, яка незаконно роздавала міські дачні ділянки впливовим чиновникам, в тому числі керівникам місцевим правоохоронних структур. Запам(ятався багатьом одеситам і вересневий мітинг-реквієм з поминальними свічками, присвячений "заправдівцями" річниці пам(яті журналіста Георгія Гонгадзе. "Ми заявляємо, що будемо продовжувати справу Гонгадзе і тих, хто боровся і віддав життя за демократизацію українського суспільства", - підсумував свій виступ на акції Юсов.
Владні чиновники спершу робили вигляд, ніби не помічають зростаючого впливу активістів комітету опору "За правду!", що привертали увагу громадськості до актуальних проблем. Зокрема, до таких ініціатив міського голови Руслана Боделана, як запровадження в Одесі так званої "тримовності", що зумовлює дальше звуження сфери вживання державної мови. Однобічної підтримки акцій духовенства УПЦ Московського патріархату, в тому числі при зведення і передачі представникам цієї конфесії споруджуваних храмів. І навпаки - закріплення за Одеською єпархією УПЦ Київського партріархату ролі пасербиці... Мало кого подивував і той факт, що на противагу "заправдівцям" в Одесі було сформовано провладну структуру - коаліцію молоді "За єдину Україну!". Або що члени новоспеченої коаліції притьмом кинулися організовувати політичні "контракції" заради "нейтралізації" впливу активістів комітету опору "За правду!", серед яких невпинно зростав моральний авторитет Андрія Юсова.

Для прикладу, в обідню пору 6 січня цього року на Соборну площу Одеси було стягнуто понад півтисячі працівників міліції, яких посилювали приватні охоронні структури і курсанти морської академії. Заради чого? Як виявилось, поряд із споруджуваним Свято-Преображенським собором зненацька вирішили провести акцію підтримки ідеї "тримовності" та зміцнення позицій Руської православної церкви в "морській столиці" України члени Руського руху, після чого планувався ще один захід з участю міського голови - освячення підземної частини храму, споруджуваного на кошти міської громади. Чого ж так боялася влада? З(ясовується - заявленого напередодні пікетування будови активістами комітету опору "За правду!". Заборонити пікет під гаслом "Україні - Українську помісну церкву!" міськвиконком не міг, адже він збігається з елементами риторики офіційного Києва. Але дозволити "заправдівцям" показати громадськості реальну русифікаторську суть здійснюваної міською владою політики - тим більше! Тому й застосували "силовий" варіант - брутальне витіснення міліцією учасників пікетування якнайдалі від "Соборки", а по всьому той же заступник начальника Жовтневого РВВС Мартинюк ще й подав матеріали до суду на Юсова. Через півтора тижні суд ухвалив: "оголосити Юсову усне зауваження"...

А в березні підлеглі Капшука-Мартинюка знов продемонстрували свою запопадливість, подавши наступне подання про притягнення Юсова до судової відповідальності - нібито за організацію пікетування Жовтневого райсуду, що невдовзі було кваліфіковано як "групові безпорядки". Як не зауважити: журналістам доводилось у поточному році бачити перед будинком Жовтневого суду як прибічників кандидата в мери Гурвіца, так і любителів Боделана. Однак у перехрестя міліцейського телеприцілу і судового позову велено було взяти саме Юсова. Керувались, очевидно, перевіреним принципом: якщо дискредитуємо молодіжного лідера - позбудемося й опозиційних акцій. Бо чому, власне, вирішили саме його "вирвати" з-поміж інших учасників пікету? Заявку ж на акцію від імені групи виборців різного віку - прихильників блоку "Наша Україна" - Юсов не подавав. Однак став єдиним звинуваченим у тому, що в проміжку з 12 до 13 години дня нібито порушив сон окремих мешканців будинку - навпроти суду. А ще дізнався Андрій, що одному з молодих одеситів довелося обійти пікет, коли прямував відпочити до парку, і тим самим піддати ризику своє життя при переході вулиці... Не те, щоб багато подібних злодіянь "скоїв", але півроку ув(язнення, відповідно до ст. 293 КК України і старань місцевих правоохоронців, перед студентом Юсовим замаячило...

Наскільки ж умотивованим є інкримінування Юсову кримінального злочину? Як можна оцінити потуги одеських властей щодо дискредитації одного з кращих студентів університету - координатора громадського руху і лідера одеської коаліції молоді "Наша Україна"? Зокрема, такі, як запровадження практики запрошень-доставки за казенний кошт студента-юриста для проведення багатогодинних сеансів з метою "перевиховання" в кабінет заступника начальника міськУМВС Владислава Капшука чи заступника міського голови Одеси Володимира Палієнка, залучення пізнього вечора до цих старань у міліцейських апартаментах декана економіко-правового факультету Анатолія Васильєва тощо?

"Наша Україна" завдасть удару у відповідь?

Ось які думки з цього приводу висловив в інтерв(ю "УМ" політичний координатор "Нашої України" Роман Безсмертний: "Це не що інше, як злісна наруга над громадянином Юсовим, зокрема, спроби з боку одеської влади відновити переслідування людей за неугодні політичні погляди. Саме тому керівництво фракції "Наша Україна" уже внесло подання до Генеральної прокуратури та парламентського Комітету з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю про невідкладний розгляд ситуації навколо переслідувань громадян за політичні погляди в Одесі. Зараз група депутатів-юристів відстежує підготовку інспірованого владою судового процесу над лідером місцевої коаліції молоді "Наша Україна" Андрієм Юсовим. Зайнятися цим мусимо також з огляду на те, що усім добре відомо, під яким впливом одеської влади перебувають місцеві суди.
Ми переконані, що звинувачення у кримінальних діяннях, пред'явлене студентові Одеського університету Юсову, - надумане й необгрунтоване. Хіба ж можна кваліфікувати присутність громадянина на акції пікетування райсуду, що пройшло без інцидентів, як кримінальний злочин? Нагадаю, що лідер блоку "Наша Україна" Віктор Ющенко вже не раз наголошував на неприпустимості тиску на громадян з боку влади за політичні погляди. Між тим, за останні два місяці звільнено з роботи 72 керівників районів, 54 з яких працювали на території тих виборчих округів, де виборці віддали перевагу кандидатам політблоку "Наша Україна". Ми застерігаємо, що змушені будемо вдатися до радикальних заходів, щоб зупинити наругу над людьми, яка триває. Найближчими днями "Наша Україна" також ініціює звернення до Уповноваженої ВР з прав людини Ніни Карпачової щодо розгляду проблеми переслідування громадян України за політичні погляди".

Голова Комітету Верховной Ради України зпитань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Володимир Стретович: "Скарги та документи, які надходять до парламенту з Одеси та Донеччини, недвозначно свідчать, що місцеве керівництво перетворює ці регіони у зони, де перестают діяти закони України. Миритися з цим ми не будемо. Кримінальне переслідування громадянина Юсова, про яке мені також відомо, - один з багатьох фактів правової сваволі. Безумовно, це спроби влади залякати учасников громадських акцій, що виходять на вулиці міста, намагаючись захистити свої невід(ємні економічні, політичні і, зокрема, виборчі права. А найгірше, на мій погляд, що ці неподобства кояться руками правоохоронних органів. Хоча зрозуміло, що в подібних справ, як кажуть юристи, нема перспективи. При дослідженні неупередженим судом усіх обставин справи вона просто "розвалиться". Певна річ, ми не можемо залишатися осторонь, коли дізнаємося про подібні справи, і будемо на принципах диспозитивності захищати студента Юсова від свавілля...

Однак хочу зауважити, що набагато небезпечнішими є тенденції, які спостерігаються останнім часом. Я зокрема вбачаю в ініціюванні таких карних справ спроби реанімувати кампанію політичних розправ в Украине, характерних для кінця 60-х - початку 70-х років минулого століття. Бо ж які, приміром, можуть бути юридичні доводи при звинуваченні координатора комітету опору "За правду!" в організації пікету, якщо він відповідної заявки не подавав? Інша справа - дискредитувати й усунути з політичного життя міста студента Андрія Юсова, що набирає політичну вагу. Задля цього й інційовано, на мій погляд, спробу показової розправи. Щоб іншим політично активним молодим людям не кортіло відстоювати свої політичні погляди, брати участь у будь-яких акціях протесту".
* * *
Наголосимо: чергова акція одеської міліції щодо приборкання політичних опонентів влади триває. Почекаємо реальних дій, якими збирається відповісти на цей та інші виклики "Наша Україна".