07/12/2002 | Микола В.

ПИСАВ ПИСАКА...

СЕРЕД ЧУЖИХ - НЕ СВІЙ, СЕРЕД СВОЇХ – ЧУЖИЙ...

Маємо кілька цитат. Спочатку — газетна:
«Неспроста на коллегии из уст как украиноязычних крымчан, так и киевлян постоянно звучала лексика то ли времен "совка", то ли Мешкова. Квинтэссенцией стала фраза:

«Холодная идеологичєскоя борьба в Крыму продолжается”. Панове, у вас что, давно не было внутреннего врага, на борьбу с которым нужно поднимать всю Украину и давить всей государственной мощью? Почему вас устраивает то, что кучкa неудавшихся журналистов, не умеющих привлечь интерес к своей роботе, пытается прямыми наветами просто заполучить себе безбедное существование в виде государственних бездонных, вливаний? Это, скажите, государственная позиция?!»
("Крымское время",
10 июля 2002 г.).

Друга — начальницька:
"Я не могу себя отнести к тем, кто доволен содержанием газеты. Вы узко ориентируетесь на одну общественную организацию, которая вас основала. Нельзя работать только на "элитную аудиторию", которая составляет тысячу человек. Своей деятельностью можно приносить больше вреда, чем пользы... Ищите заинтересованного читателя; а "дай" — это не позиция. Не может быть такого, что вы только правы, а остальные нет. Вы просто паразитируете..."
(Голова Держкомінформу України Іван Чиж — з виступу на колегії у Сімферополі про роботу редакції "Кримської світлиці" - за текстом того ж "Крымского времени").

І ще трішки "чистого" "Крымского времени":
"Нет, лучше не скажешь. Но не без настояния Чижа Президент в мае издал указ о помощи зтой газете, в нем — машина, связь, бумага... На все зто пойдут деньги из бюджета..."

А тепер — знову начальницька:
"Редакція газети "Кримська світлиця" недостатньо докладає зусиль для популяризації газети серед широкого загалу читачів, підвищення художнього рівня видання, збільшення тиражів..."
(З постанови колегії Держкомінформу "Про роботу Всеукраїнського інформаційно-культурного центру та газети
"Кримська світлиця", 20 червня 2002 р.).


Отака вона, наша "світлична" доля, читачу: і серед "своїх", київських — чужі (майже як в кіно, пам'ятаєте?), бо "паразитами" на всю державу обізвали, і в Криму — не свої, бо, бачте, авторам з "Крымского времени" в кишеню залізаємо. То прийдіть, подивіться, як ми тут вже десятий рік з ваших податків наживаємося та паразитуємо, кримські й київські наші критикани! Про який указ Президента взагалі йдеться, що ж ви читачів своїх дурите, колеги наші "удавшиеся"? Було лише Доручення, і не в травні, а в березні, і жоден пункт його практично й досі не виконаний, так що - ні транспорту, ні зв'язку, от і доклади тут достатньо зусиль для популяризації. Та ще в умовах, коли вам клеять з одного боку ярлик "неудачников", а з іншого — "паразитів". А ви — ті й інші — взагалі хоч читали "Світлицю"? А як тоді вам, наприклад, отаке: "Перебудуймо, браття, мізки: Крим скорше зроблять українським не "поїзди Степана Хмари", а львівські фірмові гітари!"?

А це вже — Пушкін, з "Євгенія Онєгіна":
"Хотел писать,
но труд упорний
Ему был тошен; ничего
Не вьшло из пера его.
И не попал он в цех задорный
Людей, которых не сужу,
Затем, что к ним принадлежу".
Знаєте, а Олександр Сергійович нам таки чогось рідніший. От що значить — геній!

Віктор РУДЕНСЬКИЙ.

Кримська Світлиця,
12 липня 2002 р.

e-mail редакції:wic@swit.crimea.com
телефон: 0652-29-86-59