Юрій Сандул: Ілюзії добрі лише тоді, коли їх вчасно втрачають
08/10/2002 | Майдан
Пропоную всім звернути увагу на цікаву аналітичну статтю Юрія Сандула, яку наш сайт "Майдан" передрукував із часопису "Критика". Цікава Ваша, шановні учасники форуму, думка з приводу твердженнь, оприлюднених паном ( чи добродієм) Сандулом .
====================================================================
Отже, хоча б з огляду на багатющий історичний досвід застосування такої тактики дії нашої влади не слід оцінювати як бездумну паніку. Деморалізація противника надмірним, на перший погляд, застосуванням сили впливає не лише на реальну, але й на потенційну опозицію, точніше, на потенційних "зрадників". Не зайвим буде нагадати, що вже одного разу прогнози щодо масової втечі депутатів з "Єдиної України" до "Нашої України" не справдилися, а зовсім навпаки (це коли в парламенті боролися за місце спікера).
Втім, страх перед податковими чи якимось іншими репресіями не єдина, і навіть, мабуть, не головна причина єдності провладних політичних сил у протистоянні з Ющенком. Головне – їх міцно об’єднує спільна мета: наступне президентство, а точніше – побоювання, що наступним президентом може стати опозиційний політик (найімовірніший з них на сьогодні – Ющенко), а тоді всім їм буде однаково погано, і дуже погано. Така перспектива гуртує нинішні політичні складники влади
краще за будь-які можливі репресії. Таким чином, сподівання когось з опозиції на серйозний розкол всередині влади є примарними
Повний текст у розділі статті "Майдану" : http://maidan.org.ua/n/mai/1028718535
====================================================================
Отже, хоча б з огляду на багатющий історичний досвід застосування такої тактики дії нашої влади не слід оцінювати як бездумну паніку. Деморалізація противника надмірним, на перший погляд, застосуванням сили впливає не лише на реальну, але й на потенційну опозицію, точніше, на потенційних "зрадників". Не зайвим буде нагадати, що вже одного разу прогнози щодо масової втечі депутатів з "Єдиної України" до "Нашої України" не справдилися, а зовсім навпаки (це коли в парламенті боролися за місце спікера).
Втім, страх перед податковими чи якимось іншими репресіями не єдина, і навіть, мабуть, не головна причина єдності провладних політичних сил у протистоянні з Ющенком. Головне – їх міцно об’єднує спільна мета: наступне президентство, а точніше – побоювання, що наступним президентом може стати опозиційний політик (найімовірніший з них на сьогодні – Ющенко), а тоді всім їм буде однаково погано, і дуже погано. Така перспектива гуртує нинішні політичні складники влади
краще за будь-які можливі репресії. Таким чином, сподівання когось з опозиції на серйозний розкол всередині влади є примарними
Повний текст у розділі статті "Майдану" : http://maidan.org.ua/n/mai/1028718535
Відповіді
2002.08.11 | Roller
Re: Ілюзії добрі лише тоді, коли їх испытываешь.
Майдан писав(ла):> Пропоную всім звернути увагу на цікаву аналітичну статтю Юрія Сандула, яку наш сайт "Майдан" передрукував із часопису "Критика". Цікава Ваша, шановні учасники форуму, думка з приводу твердженнь, оприлюднених паном ( чи добродієм) Сандулом .
> ====================================================================
>
Головне – їх міцно об’єднує спільна мета: наступне президентство, а точніше – побоювання, що наступним президентом може стати опозиційний політик (найімовірніший з них на сьогодні – Ющенко), а тоді всім їм буде однаково погано, і дуже погано. Така перспектива гуртує нинішні політичні складники влади
Ш Не разделяю ваших восторгов по поводу цикавости и аналитичности статьи.
Ш
Обычное ля-ля, не больше. Но, на цвет и вкус…., товарищей нет. За неимением лучшего, выскажу пару критических замечаний.
Если под аналитичностью понимается позиционирование автором Ющенко как наивероятнейшего лидера, то вероятно аналитика опирается на личные симпатии автора, и такое утверждение можно считать поверхностным.
Не совсем логичным выглядит и позиционирование Ющенко как оппозиционера. Достаточно сказать, что Ющенко никогда не позиционировал себя и свою итак называемую команду как оппозиционную.
Иногда некая возможная оппозиционность была предметом торга, но не больше. В крайнем трактовке, что звучало от НУ, это намек на альтернативу. Но это сразу же сопровождалось обратным ходом конструктивизма, системности и прочей премудростью ничего толком твердо не обещающей и не объясняющей.
Я вспомнил о Ющенко только потому, что его упоминают в статье. Единственную пользу, которую можно вывести из статьи автора, так это то, что Ющенко можно использовать как утку, для отвлечения сил власти на некую борьбу с ним как с манекеном, фишкой. Но вряд ли такой расклад возможен, поскольку на сегодня ни в политической оппозиции, ни публичной нет ясного лидера, за которого массы готовы стоять горой.
Лидера, который бы выступал не только как политическая фигура, но, прежде всего, идеологическая. (Ленин №2).
Можно говорить о том, что существует ограничение в доступе к СМИ. Можно говорить еще о многом чего не хватает. Но лидер на то и лидер. Его слово звучит и без СМИ. Со СМИ и дурак сможет озвучить.
По крайней мере, ни что не мешает такому звучанию в интернет. Но исполнения нет не потому, что нет хороших актеров, исполнителей, а потому, что исполнять то и нечего.
Некоторые ожидания и оживление связываются с предстоящей акцией четверки. Но, судя по тому, как вяло реагируют на предстоящие события сами участники и наблюдатели, особых надежд на кого-то какого-то в противовес Кучме не видно. Разве что Тимошенко. Она проявляет активность, собственно и завела всех. Так что остается верить в ее звезду. Но, повторяю, кандидатура не суть важна. Нет идеи, и это знает, и об этом говорил Медведчук. Это намного упрощает его задачу.
2002.08.11 | Мартинюк
І де ви там Ющенка побачили.
Суть статті в тому що влада йде використання таких прийомів і в такій мірі, в якій вона цього не робила приблизно з 1999 року.Щодо Тимошенко, то при всій повазі до неї, висловлю свою думку про те що влада її звичайно ненавидить, але на відміну від Ющенка абсолютно не боїться. Докоазом цього є поведінка генпрокурора Піскуна. Він прекрасно знає , що йому не вдастся добитися згоди парламенту на арешт Тимошенко і все таке подібне. Єдиним результатом його суєти буде лише зріст її популярності. Але владу це як бачите особливо не турбує.
Однак все таки дійсно краще е розпилюватися на вже остогидлі розмови про те що краще -борщ чи пампушки ( мається на увазі Ющенко чи Тимошенко ) а проаналізувати явно повязану із особою Медвечука інтенсифікацію репресивних нахилів нашої влади.
2002.08.12 | Roller
Вот он Ющенко- "кака.... Кучмы выбыраем мы... Медведчук-" цаца".
Абзац про Ющенко я выделил в самом начале в своем постинге. Вы увидели не что другое.Значит статья многогранна, граней больше одной.Вот он:
Головне – їх міцно об’єднує спільна мета: наступне президентство, а точніше – побоювання, що наступним президентом може стати опозиційний політик (найімовірніший з них на сьогодні – Ющенко), а тоді всім їм буде однаково погано, і дуже погано. Така перспектива гуртує нинішні політичні складники влади
Ваш тезиз о том, что власть не боится Тимошенко не расходится с тем, что сказал и я. Перефразируя меня, власть не боится оппозиции, а это означает по большому счету Тимошенко. Но это я делаю больше по привычке. Власть должна бояться нас, а не Тимошенко.
Не следует ли из этих утверждений, то, что власть боится Ющенко?
Вероятно, такую мысль следует нам почерпнуть из того, что власть предпринимает беспрецедентные меры 1999. Но, против кого?
Против оппозиции. Нет, она ее не боится. Вы сами это утверждаете. Против Ющенко, но он не оппозиция, упрощенно. Казалось бы, власти нечего бояться. Об этом заявляет и Медведчук. Он говорит, что революций не будет, успокаивает.
Революции не будет, говорит в своем недавнем выступлении и Тимошенко. Будет конституционная процедура, некий демарш. Но суть даже не в самой предстоящей акции. Время все равно работает на симпатиков оппозиции. Как говорил сам Корчинский, посмотрим все по ТВ.
Что же останется в сухом остатке, после жидкого слива? В сущности ничего, кроме возгласов о тирании.
Но о какой тирании может идти речь, если все происходит на демократических, выборных, конституционных засадах?
Не нравится, не выбирайте. Не выбирайте Кучму, и его не будет. Не нравиться, не читайте. Вот и все ответы.
Европейский выбор, предложенный Кучмой, ГУАМ в пику СНГ. Разве антикучмисты против последних инициатив Кучмы? Вроде нет, МОЛЧАНИЕ ЗНАК СОГЛАСИЯ..
Так в чем же дело? Если да, то они за союз СССР?
Если нет, то..
То чего они собственно добиваются, конкретно. Отставки Медведчука. Но не они его назначали, да и пост его не в их компетенции. Отставки Кучмы? Да они поговаривают об этом. Но осталось ждать не так уж много, больше ждали. Они опасаются, что Кучма станет на третий срок? Но ведь становится не Кучма, его выбирают. Они что не верят в мудрость народа? Несправедливого распределения мест в парламенте не в пользу Ющенко, но кто сдал Ющенко, как не его команда? Или они хотят его в премьеры? Зачем?
Все и так хорошо, не хуже чем было.
Словом, если все сводится к тезису о тирании, то товарищи, наверное, забыли минувшую эпоху культов личности. Сегодня все разрешено (что не запрещено).
Крититика и самокритика, пожалуйста. Не станете же вы утверждать, что демократии, свободы стало меньше. Значит больше. Тот же Лукьяненко крыл Кучму последними словами на съезде националистов. И что. Да сколько угодно, кого это волнует.
Волнует совсем другое. Отрыв от масс, от их чаяний. Но этого в статье нет. И от отсутствия идеологии, о которой сожалеет даже Медведчук.
Кстати, Медведчук выглядит достаточно убедительно и уверенно, хотя его и не слышно. Он фактически выдвиженец двух президентов. Он дал землю крестьянам, то, чего не смог сделать даже тов. Ленин. В общем, Медведчук выглядит ничуть не хуже своих оппонентов. И, похоже, пользуется не только уважением, но поддержкой власти. Это серьезная кандидатура. У него мощная дееспособная организации.
СМИ. Если быть вносить долю крамолы, мне он сейчас даже симпатичней, симпатичней Ющенко. По крайней мере, он последователен, и его действия результативны.
Он него можно ожидать поступков, он на них способен. Из этого следует и еще один вывод, что сегодня нет смысла противопоставлять Тимошенко и Ющенко. Это не имеет перспективны и смысла. Тем более что они подписали соглашение о совместных действиях. Им можно пожелать только успеха.
И, возможный перевод Медведчука в стан псевдооппозиции, оппозиции высшего уровня, второго уровня, после возможного провала первого уровня сборной четверки, не так уж и плох в смысле Пи Ар. В смысле возможностей публичной оппозиции и прессы поиграть на нервах разных сторон, «почесать язык».
В общем-то все зависит не от наших оценок, а от оценок элиты, мафиозного корпуса, семьи. Но это уже вопросы политической оппозиции, тайн мариинского дворца, а не простой публики, типа публики майдан.
2002.08.13 | Мартинюк
"Но о какой тирании может идти речь" ?
Цитата :"Но о какой тирании может идти речь, если все происходит на демократических, выборных, конституционных засадах?"Тоді просто перечислю те що проявилося за останні місяці:
1. Шантаж та підкуп депутатів - мажоритарників на вступ у фракцію "Заєди" у травні-червні.
2. Порушення всіх відомих принципів, норм і процедур демократії при літніх довиборах до Верховної Ради.
3. Посилення кримінального та азарівського тиску на тих підприємців з "Нашої України", які відмовилися переходить в "Заєду"
4. Саботування судової реформи, раніше обіцяної Європі.
5. Посилення тиску на активістів опозиції з боку СБУ та інших "силовиків".
Врешті факт підписання обережним Ющенком доволі різких заяв вже свідчить про серйозне загострення ситуації і обмеження демократичних варіантів діалогу з владою.
І врешті такий маленький нюанс - недавно мені розповіли, що у Малині на Житомирщині після виборів 31 березня зникли голова і секретар виборчої дільниці. Їх до сих пір не знайшли. Та й ніхто їх і не шукає...Не шукають і тих людей, які зникли у Кіровограді... То все ж таки цікаво - а скільки голів, секретарів і просто членів виборчих комісій зникло на Україні опісля виборів та довиборів?
2002.08.13 | Roller
Re: "Но о какой тирании может идти речь" ?
Мартинюк писав(ла):> Цитата :"Но о какой тирании может идти речь, если все происходит на демократических, выборных, конституционных засадах?"
>
> Тоді просто перечислю те що проявилося за останні місяці:
>
> 1. Шантаж та підкуп депутатів - мажоритарників на вступ у фракцію "Заєди" у травні-червні.
> Кто из депутатов жаловался, что их подкупают? Кто из них обратился в суд с заявлением.Нет заявы, нет проблемы.
> 2. Порушення всіх відомих принципів, норм і процедур демократії при літніх довиборах до Верховної Ради.
> Все мелкие проблемы разрешаются в судебном порядке. Но тот же Жир не обращался в суд.
> 3. Посилення кримінального та азарівського тиску на тих підприємців з "Нашої України", які відмовилися переходить в "Заєду"
> В суд.
> 4. Саботування судової реформи, раніше обіцяної Європі.
Заявы.
>
> 5. Посилення тиску на активістів опозиції з боку СБУ та інших "силовиків".
> Их нет. Все нормально.
> Врешті факт підписання обережним Ющенком доволі різких заяв вже свідчить про серйозне загострення ситуації і обмеження демократичних варіантів діалогу з владою.
> Не чудите родину.
> І врешті такий маленький нюанс - недавно мені розповіли, що у Малині на Житомирщині після виборів 31 березня зникли голова і секретар виборчої дільниці. Їх до сих пір не знайшли. Та й ніхто їх і не шукає...Не шукають і тих людей, які зникли у Кіровограді... То все ж таки цікаво - а скільки голів, секретарів і просто членів виборчих комісій зникло на Україні опісля виборів та довиборів?
зникли голова і секретар , мало чего пропадает. Вот голова Гонгадзе тоже зникла. В прокуратуре продалжают считать, что он жив.
Есть человек есть проблема. Нет человека. Нет проблемы.
Но это не сравнимо по масштабам со Сталинизмом. Следовательно, "жить стало лучше, но не веселее". "Шея стала тоньше, но зато жернее".
В общем если все сводится к тоталитаризму. То,нам к нему не привыкать.
Стерпится, слюбится.
2002.08.13 | Мартинюк
Ви праві - звичка це друга вдача(-)
2002.08.13 | Roller
Наконец то. Ві хоть с чем -то согласились.
Про тиранию и тоталитаризм уже было столько сказано, что это становится привычкой. Я сам сбрасывал два постинга.
Но кто с ней сталктвается в повседневной жизни. Сам факт того, что я могу Вам споеойно об єтом писать и не только Вам, разве не говорит о неком прогрессе. Украина как часть союза сделала прогресс. А что, разве так плохо. Ртносительній прогресс. К нам бегут за свободой слова беларуссы, значит у нас лучше.
Нас чаще пугают будущей тиранией, не нынешней. И что анм остается . Бояться? Зачем. Выросло новое поколение которое этого просто не понимает. Они не понимаю, я уверен, как это. Это не уколадывается в голове. Ну и слава Богу.
2002.08.14 | Мартинюк
Я стикаюся...
Окрім того мене особисто дістають всілякі новини на манір зняття з реєстрації Жира чи шантажу підприємців.2002.08.12 | ВІЙ
Режим припиняє флірт з демократією.
Причини дві1- мінусовий результат гри провладних кланів "за правилами демократії" протягом 2001-2002 років ( акція "Україна без Кучми" і безрадісний для номенклатури результат виборів 31 березня).
2- незрозуміле помякшення ставлення Заходу до Кучми і його тусовки.З червня Кучма несподівано став "виїзним" і почав обережно, але все таки їздити на Захід.
2002.08.13 | trick
Re: Режим припиняє флірт з демократією.
ВІЙ писав(ла):> Причини дві
> 2- незрозуміле помякшення ставлення Заходу до Кучми і його тусовки.З червня Кучма несподівано став "виїзним" і почав обережно, але все таки їздити на Захід.
To jogo "zamanujut" : chekajut, koly Q. poide do SF,CA.