Сепаратизм починається там, де виникають аґресивні вони
08/24/2002 | Shooter
Юрій АНДРУХОВИЧ
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/407/35852/
Сепаратизм починається там, де виникають аґресивні вони і загрожені ми. Я не претендую на відкриття, а констатую очевидне.
Вони завжди діяли тихою сапою, щоденно і перманентно, думається мені. Їхня стихія — це стабільність, хоч якою жахливою вона є. Головне, чим вони займалися, поки ми пиячили по своїх фестивалях, — це скуповували. Для нас це як гра на чужому полі, до того ж за невивченими правилами, ми слабкі в накопиченні, тяглості та комбінаториці, важелі наших відрухів незґрабні і найчастіше призводять до протилежних бажаним наслідків, тоді як їхні — безвідмовні: пітбуль — кіоск — міні-маркет — базар — стадіон — інформаційний простір — а відтак уже і весь простір загалом, простір як такий. Ми оживаємо лише з нагоди подій — тому нам життєво потрібні революції (або те, що ми ними вважаємо, тобто оксамитові революції), вибори (і що достроковіші, то кращі), індивідуальні жертвоприношення. Подій у цій (перепрошую, ніяк не можу назвати її нашою) країні завжди катастрофічно бракує, у зв’язку з чим ми легко погодилися на роль провінції, марґінесу, околиці.
До того ж, на будь-якій із наших демонстрацій саме вони є силовиками. Це трохи стримує наше завзяття. Єдине, чим можна було б їх подолати — це кількістю, але звідки вона візьметься, коли постійно меншає?
Мені розповідають, що вони скуповують найкращі «австрійсько-цісарсько-польські» помешкання у центрі Львова. Через три-чотири роки тут жоден пес не гавкне по-українському. Нам залишається пролетарське животіння спальних масивів, планові й не зовсім відключення струму, опалення та води, Степан Гіга, макова соломка, соняшникове насіння, виїзд на заробітки до Псковської області, смерть у празькому метрополітені, їм — офшори, мисливське спорядження, братнє російське плече і запліччя.
Ми сподіваємося чуда. Востаннє воно з нами трапилось у дев’яносто першому. Скільки ще чуд відміряно нам на всю решту історії? Тим більше, якщо врахувати, що до кінця світу залишається рівно сто двадцять чотири роки?
Іноді я маю враження, що на цьому тлі від мене теж чогось сподіваються. Час від часу мені нагадують про те, що я писав раніше. Бо виявляється, що я писав маніфести. Я стомився виправляти неточності («ні, не переверсії, а перверзія, — уточнюю всоте, — і не москвіана, а Московіада!»), я стомився в деталях спростовувати непорозуміння. Я майже не реагую. Хоч іноді спокій мене зраджує — ні, я не нападав на Київ у «Моїй останній території», я нападав у ній на Галичину, я вилаяв її, кохану, як міг, від щирого серця, бо такий напад — єдина форма захисту. Натомість на Київ я справді нападав, але в «Малій інтимній урбаністиці», бо це був єдиноможливий художній вихід — тільки так я міг передати своє відчуття столиці у 90-х роках. Зрештою, я так само свого часу «нападав» на Дніпропетровськ (неслушно) і — слушно — на Запоріжжя. Я так само ще нападу на Одесу і можливо — хай Бог милує — на Донбас. Я нападав і нападатиму на всі реґіони, центри, метрополії та провінції в Україні й поза нею, це мій обов’язок, що його виконання приносить мені садистську насолоду.
Це, проте, ніяк не означає, що я галицький сепаратист. Усе-таки я надто її люблю, цю, згідно з Ярославом Гашеком та Александром Гумбольдтом, дурнувату Галичину, аби бажати їй державної незалежності. Хоч вона і досі залишається відносно непоганим тереном для партизанки.
І все ж іноді так хочеться помріяти. Приміром, про Львів у центрі Європи, про врятовану архітектуру, повернену мову, українські написи латинськими літерами, переповнені — в усіх розуміннях — книгарні, фестивалі джазу, року, гіп-гопу і бойового гопака, щогодинні експреси до Рима, Берліна, Лісабона й Парижа, про безвізовий режим на західному кордоні, про чудово вишколену в охороні правопорядку, правилах доброго тону й англійській мові народну поліцію, про юрми туристів з усього світу (знаю, це набридає й задовбує, але ж які прибутки!), про цілковиту відсутність у міському ландшафті військових з їхніми безглуздими авіашоу, про всілякі інші націонал-космополітичні радощі, про те, зрештою, як слово «ми» поступово набирає дедалі позитивніших значень.
Мої мрії часом набувають значно конкретнішого кшталту. Приміром, про вельми касовий бойовик, що його показують відразу кілька найбільших кінопалаців міста. У вирішальній сцені його герой, молодий січовик-десперадо, ветеран недавніх боїв за незалежність, таки наздоганяє свого суперника, бандюкуватого ефесбе(у)шника, і зі словами: «А це тобі за Севастополь!», — мочить його у сортирі.
Мені не подобається, що мої мрії саме такі. Але що я можу зробити, коли вони є?
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/407/35852/
Сепаратизм починається там, де виникають аґресивні вони і загрожені ми. Я не претендую на відкриття, а констатую очевидне.
Вони завжди діяли тихою сапою, щоденно і перманентно, думається мені. Їхня стихія — це стабільність, хоч якою жахливою вона є. Головне, чим вони займалися, поки ми пиячили по своїх фестивалях, — це скуповували. Для нас це як гра на чужому полі, до того ж за невивченими правилами, ми слабкі в накопиченні, тяглості та комбінаториці, важелі наших відрухів незґрабні і найчастіше призводять до протилежних бажаним наслідків, тоді як їхні — безвідмовні: пітбуль — кіоск — міні-маркет — базар — стадіон — інформаційний простір — а відтак уже і весь простір загалом, простір як такий. Ми оживаємо лише з нагоди подій — тому нам життєво потрібні революції (або те, що ми ними вважаємо, тобто оксамитові революції), вибори (і що достроковіші, то кращі), індивідуальні жертвоприношення. Подій у цій (перепрошую, ніяк не можу назвати її нашою) країні завжди катастрофічно бракує, у зв’язку з чим ми легко погодилися на роль провінції, марґінесу, околиці.
До того ж, на будь-якій із наших демонстрацій саме вони є силовиками. Це трохи стримує наше завзяття. Єдине, чим можна було б їх подолати — це кількістю, але звідки вона візьметься, коли постійно меншає?
Мені розповідають, що вони скуповують найкращі «австрійсько-цісарсько-польські» помешкання у центрі Львова. Через три-чотири роки тут жоден пес не гавкне по-українському. Нам залишається пролетарське животіння спальних масивів, планові й не зовсім відключення струму, опалення та води, Степан Гіга, макова соломка, соняшникове насіння, виїзд на заробітки до Псковської області, смерть у празькому метрополітені, їм — офшори, мисливське спорядження, братнє російське плече і запліччя.
Ми сподіваємося чуда. Востаннє воно з нами трапилось у дев’яносто першому. Скільки ще чуд відміряно нам на всю решту історії? Тим більше, якщо врахувати, що до кінця світу залишається рівно сто двадцять чотири роки?
Іноді я маю враження, що на цьому тлі від мене теж чогось сподіваються. Час від часу мені нагадують про те, що я писав раніше. Бо виявляється, що я писав маніфести. Я стомився виправляти неточності («ні, не переверсії, а перверзія, — уточнюю всоте, — і не москвіана, а Московіада!»), я стомився в деталях спростовувати непорозуміння. Я майже не реагую. Хоч іноді спокій мене зраджує — ні, я не нападав на Київ у «Моїй останній території», я нападав у ній на Галичину, я вилаяв її, кохану, як міг, від щирого серця, бо такий напад — єдина форма захисту. Натомість на Київ я справді нападав, але в «Малій інтимній урбаністиці», бо це був єдиноможливий художній вихід — тільки так я міг передати своє відчуття столиці у 90-х роках. Зрештою, я так само свого часу «нападав» на Дніпропетровськ (неслушно) і — слушно — на Запоріжжя. Я так само ще нападу на Одесу і можливо — хай Бог милує — на Донбас. Я нападав і нападатиму на всі реґіони, центри, метрополії та провінції в Україні й поза нею, це мій обов’язок, що його виконання приносить мені садистську насолоду.
Це, проте, ніяк не означає, що я галицький сепаратист. Усе-таки я надто її люблю, цю, згідно з Ярославом Гашеком та Александром Гумбольдтом, дурнувату Галичину, аби бажати їй державної незалежності. Хоч вона і досі залишається відносно непоганим тереном для партизанки.
І все ж іноді так хочеться помріяти. Приміром, про Львів у центрі Європи, про врятовану архітектуру, повернену мову, українські написи латинськими літерами, переповнені — в усіх розуміннях — книгарні, фестивалі джазу, року, гіп-гопу і бойового гопака, щогодинні експреси до Рима, Берліна, Лісабона й Парижа, про безвізовий режим на західному кордоні, про чудово вишколену в охороні правопорядку, правилах доброго тону й англійській мові народну поліцію, про юрми туристів з усього світу (знаю, це набридає й задовбує, але ж які прибутки!), про цілковиту відсутність у міському ландшафті військових з їхніми безглуздими авіашоу, про всілякі інші націонал-космополітичні радощі, про те, зрештою, як слово «ми» поступово набирає дедалі позитивніших значень.
Мої мрії часом набувають значно конкретнішого кшталту. Приміром, про вельми касовий бойовик, що його показують відразу кілька найбільших кінопалаців міста. У вирішальній сцені його герой, молодий січовик-десперадо, ветеран недавніх боїв за незалежність, таки наздоганяє свого суперника, бандюкуватого ефесбе(у)шника, і зі словами: «А це тобі за Севастополь!», — мочить його у сортирі.
Мені не подобається, що мої мрії саме такі. Але що я можу зробити, коли вони є?
Відповіді
2002.08.24 | Предсказамус
Андрiя на Вас нет... (-)
2002.08.24 | Роман ShaRP
Re: ? (-)
2002.08.24 | Предсказамус
Имеются в виду борцы с запрещенной тематикой (-)
2002.08.24 | Роман ShaRP
Re: Вже щось заборонили? Що я прогавив? (-)
2002.08.24 | Роман ShaRP
А ще він, певно, мріє ...
аби вареники самі плигали до рота з дерев, на яких вони виростали, та ще й аби книгобаштани, мовоквітники, культурокущі, добробутолани та експресоплантації родили навіть без полиття їх молоком з рік у кисельних берегах.Дійсно, а чого б не помріяти?
Старий анекдот: "З перебудови є два шляхи: 1) реальний -- прилетять марсіяни та зроблять усе за нас 2) фантастичний -- ми самі спробуємо щось зробити.
P.S. Про сепаратизм -- дурне діло не хитре. Дехто вже й так з усіх сил сепарується та й сепарується від реальної ситуації в Україні та її наслідків ...
2002.08.24 | KE
Сколько боли у человека, а за что?
За что болит? За то, что "те" скупали и работали? А что делали эти? В тексте только о фестивалях. Праздновали? Что?Вы меня простите, но автору этого поста, я бы посоветовал пить анти депресан и больше работать, покупать, издавать и читать книги и газеты на украинском и т.д.
А скулеж...
:-)) Говорят, что юродивые популярны только для рУсского характера, как и самобичевание. Ну что ж, с моей точки зрения я согласен, а с Вашей, ... , но, наверное, по-москальски это, что ли:-))
2002.08.24 | Nemo
Re: Сколько боли у человека, а за что?
КЕ навіть не намагайтесь - не зрозумієте. Він там не про фестивалі писав, а про відчуття. Щоб їх відчути треба бути частиною цієї нації. Я не кажу, що це добре чи погано, просто не ваше.Мені от також важко зрозуміти: "русский авось", удаль молодецкую разухабистую, щи, холодную водочку под икорку, баню и купанье в полынье, заунывную тальянку, румяную бабу на завалинке...
Я не кажу, що воно гірше за андруховицький біль, але воно не моє. Може єдине, що нас поєднує з росіянами це той самий страшний "русский бунт". Хоч правду кажучи здається всі ті Коліївщини і Пугачівщини починали як не українці так козаки. Читаючи Андруховича, я відчуваю, що ми підходимо до певної ірраціональної межі, за якою розум може відключитися. Не дай Бог...
2002.08.24 | KE
всё хорошо, только зачем столько помпезностей?
Да и к тому, же. Ваше «Вы - не поймете, Вы не из нации», смориться как очередной делёж. Может не стоит вписывать в "свидомые украинцы" одних только флегматиков? Есть еще и сангвиники, холерики ...:-))2002.08.24 | cactus
Re: всё хорошо, только зачем столько помпезностей?
такий уже в нього стиль, пізньо-імперський, від цього не вилікують ні гарварди, ні відні, ні парижі, це в нього в крові ...це його слабкість і принадність водночас ...
вибачайте за помпезність :))))
2002.08.24 | Предсказамус
Главное - вовремя
Как давно мы не спорили обо всем этом, правда? Дня полтора прошло, наверное...С другой стороны, поднятая тема на порядок серьезнее всяких там оппозиций, президентов, парламентских республик etc, поэтому может только об этом и будем? А то вдруг почувствуем себя единой нацией, представляете, какой будет облом?
P.S. В дальнейшем любые органичения со своих постингов снимаю и никаких замечаний по этому поводу не принимаю.
2002.08.24 | Shooter
Зауважте, Андрухович про мову майже не згадує ;) (-)
2002.08.24 | Предсказамус
Я это тоже умею. Верите? (-)
2002.08.24 | Nemo
"Он знал одной лишь думы власть,
Одну, но пламенную страсть." Звичайно ж це Лермонтов про Мцыри писав, але як до Предсказамуса підходить! (жарт)Дорогий мій Предсказамус, усвідомлювати різницю не означає поділяти. Чоловік і жінка он наскільки різні, а це ж не заважає нам чоловікам, не бажаючи щоб жінки ставали схожими на чоловіків, їх любити. І, зауважте, любити саме за те, чим вони від нас відрізняються. Все інше - гомо і лесбо.
Національності, які живуть в одній країні відрізняються одна від одної і про це потрібно чесно і прямо говорити. Але при чому тут ваша політика, і набридлі всім натяки на русофобство?
Хіба вам тема національних образ ще не набридла? І не кажіть, що я знову перевів стрілки...
2002.08.24 | Shooter
Двома словами і не так заворочено...
...Андрухович констатує про інтенсивну повзучу совітизацію Галичини.Причому, своїм же братом-хахлом.
2002.08.24 | Предсказамус
Где два, там и три.
Shooter писав(ла):> ...Андрухович констатує про інтенсивну повзучу совітизацію Галичини.
> Причому, своїм же братом-хахлом.
Не обижайтесь, Шутер. Я дальше буду гадости говорить, но это не только Вам лично, даже не столько... Скорее, Андруховичам как явлению, породе нытиков от национализма.
Если оставить в стороне мистику, то у человека есть два инструмента для работы с действительностью: слово и дело. Причем с каждым годом все незаметнее разница, слово тоже становится делом. В умелых руках оно может быть лекарством или оружием, может поднять в атаку или отправить в паническое бегство. Серьезная, короче, вещь.
Андрухович, да и многие ему подобные просто замечательно владеют словом и творят им дело. Черное дело. Или нет, коричневое, но не в "солидаристском" смысле, а в канализационном.
У Андруховича хватает наглости рассказывать мне, что мои друзья из Львова бездельники, отстраненно наблюдавшие, как "они" (мы знаем кто эти "они", отучившие собак лаять по-украински) скупают на корню Галитчину. Либо мои друзья - те самые "они", для маскировки говорящие и мыслящие по-украински. С какой стороны не смотри, получается, что они дерьмо.
В ответ хочется сказать те самые три слова, которые замечательно имплантировал в украинскую речь Поддеревянский. А Вам, Шутер, посоветовать - не читайте эту похоронную бригаду. И тем более не тащите на политический форум, хоронить еще рано и Украину, и Галитчину.
2002.08.24 | Спостерігач
Re: Где два, там и три.
Предсказамус писав(ла):> У Андруховича хватает наглости рассказывать мне, что мои друзья из Львова бездельники, отстраненно наблюдавшие, как "они" (мы знаем кто эти "они", отучившие собак лаять по-украински) скупают на корню Галитчину. Либо мои друзья - те самые "они", для маскировки говорящие и мыслящие по-украински. С какой стороны не смотри, получается, что они дерьмо.
Весь центр Львова належить окупантам або їх нащадкам. І я не дуже розумію чому про це треба мовчати?
2002.08.24 | KE
Шикарно!-:))
Значит, надо найти евреев и поляков, которые владели центром Львова до 1939г.?:-)) И отдать им.Ну ищите!:-))
2002.08.24 | Предсказамус
Не угадали
Спостерігач писав(ла):> Весь центр Львова належить окупантам або їх нащадкам. І я не дуже розумію чому про це треба мовчати?
Ныть не нужно.Оспаривайте в суде. Раз это оккупанты и их потомки, значит они все это захватили силой оружия и незаконно. Я правильно Вас понял?
2002.08.24 | Shooter
Не зрозуміли
Предсказамус писав(ла):> Спостерігач писав(ла):
> > Весь центр Львова належить окупантам або їх нащадкам. І я не дуже розумію чому про це треба мовчати?
>
> Ныть не нужно.Оспаривайте в суде. Раз это оккупанты и их потомки, значит они все это захватили силой оружия и незаконно. Я правильно Вас понял?
Саме так.
Правда, Андруховича Ви так і не зрозуміли.
Але Бог з ним, від'єднуватися не будем. Тай ніхто не дасть.
В той же час, Галичина і досі залишається відносно непоганим тереном для партизанки.
2002.08.24 | Спостерігач
Вм певно погано розумієте що то є письменник
Предсказамус писав(ла):> Спостерігач писав(ла):
> > Весь центр Львова належить окупантам або їх нащадкам. І я не дуже розумію чому про це треба мовчати?
>
> Ныть не нужно.Оспаривайте в суде. Раз это оккупанты и их потомки, значит они все это захватили силой оружия и незаконно. Я правильно Вас понял?
Письменник не скиглить, а рефлексує (як і всі ми). Просто він тії рефлексії виплескує на папір.
Щодо суду - це питання не до нього. Йому якраз і болить, що галичани по трохи програють свої ідентичність вправним хохлам. Такого не було навіть за москалів.
2002.08.24 | Предсказамус
Не дано, наверное
Спостерігач писав(ла):> Письменник не скиглить, а рефлексує (як і всі ми). Просто він тії рефлексії виплескує на папір.
Давайте не обобщать. Кто-то рефлексирует, кто-то действует. Андрухович представляет тех, кто действиям предпочитает рефлексию.
> Щодо суду - це питання не до нього. Йому якраз і болить, що галичани по трохи програють свої ідентичність вправним хохлам. Такого не було навіть за москалів.
Так оккупанты - это "вправные хахлы"?! Проясните, я Вас перестал понимать.
2002.08.24 | Shooter
Просто не відчуваєте
Предсказамус писав(ла):> Спостерігач писав(ла):
>Йому якраз і болить, що галичани потрохи програють свої ідентичність вправним хохлам. Такого не було навіть за москалів.
> Так оккупанты - это "вправные хахлы"?! Проясните, я Вас перестал понимать.
Не обов'язково завойовувати "огнєм і мечем". Набагато ефективніше - Поплавським чи Віркою Сердючкою (як уособлений образ хахлізьму).
За москалів українські галичани були "в русі опору". Тепер - хавають соборну потсовіцьку совіцьку Україну (як би сказав Хавич).
2002.08.24 | Предсказамус
Не то, Шутер, не то...
Shooter писав(ла):1.
>> Раз это оккупанты и их потомки, значит они все это захватили силой оружия и незаконно. Я правильно Вас понял?
> Саме так.
2.
>> Так оккупанты - это "вправные хахлы"?! Проясните, я Вас перестал понимать.
> Не обов'язково завойовувати "огнєм і мечем". Набагато ефективніше - Поплавським чи Віркою Сердючкою (як уособлений образ хахлізьму).
? Где-то Вы прогнали. Уточните, где именно.
> За москалів українські галичани були "в русі опору". Тепер - хавають соборну потсовіцьку совіцьку Україну (як би сказав Хавич).
Тупые? Ленивые? Выродились? На Сердючку у нас даже бомжи не ведутся. Не говорю уже о Поплавском. За что Вы так на галичан сердиты, Шутер?
2002.08.24 | Nemo
Re: Не то, Шутер, не то...
Предсказамус писав(ла):> Тупые? Ленивые? Выродились? На Сердючку у нас даже бомжи не ведутся. Не говорю уже о Поплавском. За что Вы так на галичан сердиты, Шутер?
Не знаю як Шутер, а я сердитий на них справді. За КОНФОРМІЗМ і раціоналізм.
Тих хлопців, що в лісі сиділи давно перестріляли. Їхні нащадки вже їх і зреклися, а потім знову згадали щоб тепер забути. Це для них називається Бізнес. Свята мета кожного сучасного галичанина - стати чиновником. Бажано в Києві. Бажано щоб давали хабарі. Але якщо з харків"ян "спрос" маленький - ну що з пролетарів взяти. Так до галичан мірки інакші.
2002.08.24 | cactus
не треба конфронтацій
принаймні на такому рівні -Андруховичу треба бути трохи делікатнішим і працювати на те, щоб переконувати тих людей, а не робити з них чергового ворога -
він відомий письменник, його знають на Заході, він "бренд" -
на нього такі люди мають "клювати", він повинен популяризувати українську культуру - а не сіяти смуту ...
свою критику хай залишить для західних універів.
2002.08.24 | Предсказамус
Как потомственный пролетарий...
.. заявляю - всю жизнь мечтал брать взятки и именно в Киеве...Nemo писав(ла):
> Але якщо з харків"ян "спрос" маленький - ну що з пролетарів взяти. Так до галичан мірки інакші.
Вы в "пролетарском" Харькове хоть раз были? Или Вас схватили на вокзале и сразу на ХТЗ?
2002.08.24 | cactus
Re: Как потомственный пролетарий...
згоден з вами - пролетарський Харків - то нонсенс - російськомовний так, але пролетарський ...2002.08.24 | Nemo
Блін, вам що справді навести статистику зайнятості харків"ян?(-)
2002.08.24 | Предсказамус
Не тратьте время на рассказы мне о Харькове, ОК? (-)
2002.08.24 | Nemo
Був. Про це дотепер пам"ятає ходова мого автомобіля:-)(-)
2002.08.24 | Shooter
Re: Не то, Шутер, не то...
Предсказамус писав(ла):> Shooter писав(ла):
>
> 1.
> >> Раз это оккупанты и их потомки, значит они все это захватили силой оружия и незаконно. Я правильно Вас понял?
> > Саме так.
> 2.
> >> Так оккупанты - это "вправные хахлы"?! Проясните, я Вас перестал понимать.
> > Не обов'язково завойовувати "огнєм і мечем". Набагато ефективніше - Поплавським чи Віркою Сердючкою (як уособлений образ хахлізьму).
>
> ? Где-то Вы прогнали. Уточните, где именно.
Та ніде. Совіцька рОсія була окупантом без забрала. Ворогом.
Хахли - вони брати...вроді...я би навіть сказав - все більше брати...дякуючи акселеруючій совітизації Галичини в останні десять років.
Вже відчуваєте?
> > За москалів українські галичани були "в русі опору". Тепер - хавають соборну потсовіцьку совіцьку Україну (як би сказав Хавич).
>
> Тупые? Ленивые? Выродились? На Сердючку у нас даже бомжи не ведутся. Не говорю уже о Поплавском. За что Вы так на галичан сердиты, Шутер?
2002.08.24 | Предсказамус
Где то место?
Shooter писав(ла):>> ? Где-то Вы прогнали. Уточните, где именно.
> Та ніде. Совіцька рОсія була окупантом без забрала. Ворогом.
> Хахли - вони брати...вроді...я би навіть сказав - все більше брати...дякуючи акселеруючій совітизації Галичини в останні десять років.
> Вже відчуваєте?
Да, ощутил. Сначала пришли русские с оружием, потом украинцы без оружия, но с Сердючкой, и все позабирали нафиг.
>>> За москалів українські галичани були "в русі опору". Тепер - хавають соборну потсовіцьку совіцьку Україну (як би сказав Хавич).
>> Тупые? Ленивые? Выродились? На Сердючку у нас даже бомжи не ведутся. Не говорю уже о Поплавском. За что Вы так на галичан сердиты, Шутер?
>
Мне тут уже рассказали, что Харьков - пролетарский город. Теперь Вы рассказываете, что здешние (коренные пролетарии, я так понял) любят Сердючку. Больше никаких харьковских новостей нет? Как насчет крови галицийских младенцев?
В целом из этой ветки я вынес ощущение, что Галиция с Вашей (и не только) точки зрения есть оккупированная территория. С остальной Украиной сложнее, но по логике в ней как раз и живут оккупанты. Метрополия, скажем так.
Отсюда вопрос - где в Украине осталась Украина?
2002.08.24 | Shooter
Re: Где то место?
Предсказамус писав(ла):> Shooter писав(ла):
>
> >> ? Где-то Вы прогнали. Уточните, где именно.
> > Та ніде. Совіцька рОсія була окупантом без забрала. Ворогом.
> > Хахли - вони брати...вроді...я би навіть сказав - все більше брати...дякуючи акселеруючій совітизації Галичини в останні десять років.
> > Вже відчуваєте?
>
> Да, ощутил. Сначала пришли русские с оружием, потом украинцы без оружия, но с Сердючкой, и все позабирали нафиг.
Якщо замінити українці на хахли, і не розуміти все фіґурально - то Ваше твердження є 100 відсотково вірним.
> >>> За москалів українські галичани були "в русі опору". Тепер - хавають соборну потсовіцьку совіцьку Україну (як би сказав Хавич).
> В целом из этой ветки я вынес ощущение, что Галиция с Вашей (и не только) точки зрения есть оккупированная территория. С остальной Украиной сложнее, но по логике в ней как раз и живут оккупанты. Метрополия, скажем так.
> Отсюда вопрос - где в Украине осталась Украина?
Та ні, різниця між материковою Україною і Галичиною в кількості років окупації/належності.
В Галичині ж те, що не могли зробити совіти-москалі, успішно довершує постсовіцька хахляцька "держава".
2002.08.24 | Предсказамус
Наконец-то понял
Shooter писав(ла):> Та ні, різниця між материковою Україною і Галичиною в кількості років окупації/належності.
> В Галичині ж те, що не могли зробити совіти-москалі, успішно довершує постсовіцька хахляцька "держава".
Так получается, что у нас тольком и разногласий-то нет, только у меня с оккупантами напряг. Вроде понимаю, что это москали и хахлы, но отличать трудно. С москалями еще так-сяк, а с хахлами... При желании в них можно кого угодно записать. И можно кого угодно вычеркнуть, согласитесь.
В результате выходит не политика, а политическая конспирология. Москальско-хахляцкий заговор. И напрашивается неприятный вывод о неконкурентоспособности украинцев. Может все-таки что-то тут не так?
2002.08.24 | Shooter
Радий за Вас
Предсказамус писав(ла):> Shooter писав(ла):
>
> > Та ні, різниця між материковою Україною і Галичиною в кількості років окупації/належності.
> > В Галичині ж те, що не могли зробити совіти-москалі, успішно довершує постсовіцька хахляцька "держава".
>
> Так получается, что у нас тольком и разногласий-то нет, только у меня с оккупантами напряг. Вроде понимаю, что это москали и хахлы, но отличать трудно. С москалями еще так-сяк, а с хахлами... При желании в них можно кого угодно записать. И можно кого угодно вычеркнуть, согласитесь.
Не погоджуюсь.
> В результате выходит не политика, а политическая конспирология. Москальско-хахляцкий заговор. И напрашивается неприятный вывод о неконкурентоспособности украинцев. Может все-таки что-то тут не так?
2002.08.25 | Предсказамус
А у меня не получилось...
Shooter писав(ла):>
"Хахляцько-совіцька-креольська держава" - это не определение, а заклинание. Оно значит, что вокруг гады и горстка дартаньянов вынуждена уйти в себя, чтоб не занятнаться хот каким-то делом.
Народ - не Кучма, его в отставку не отправишь, что делать будем?
P.S. Не получилось у меня за Вас порадоваться.
2002.08.25 | KE
Вы не устали?(-)
2002.08.25 | Предсказамус
Человек наконец-то сказал, что думал
И многое сразу же стало наглядным.2002.08.25 | KE
Это было видно и ранее.
Вообще, многие форумцы питаются сказками, я их перечислять не буду, но напомню, что это напоминает Свифта и его утопии.2002.08.25 | Предсказамус
А говорите "видно"...
Разве в сказках дело?Дело в том, что Украина с их точки зрения населена не украинцами. Причем это не какая-то отмазка, а вполне серъезное убеждение.
2002.08.25 | KE
В том то и сказка.
Дело в том, что, по их мнению, они являются реставраторами счастливых дней (когда это было они ответить не смогут, за исключением малоизвестных времен "Праукраины":-))).И утопия их состоит как раз в том, что они НЕ создают, нечто новое, подготовленное к жизни и прекрасное для восприятия, они реставрируют сказки. А в этих сказках территория Украины населена украинцами и всё. Вот потому то им и грустно, когда понимают, что это далеко не так, но верят, что когда -то это было так. Так что всё дело именно в сказках.
2002.08.25 | Предсказамус
Хе
KE писав(ла):> А в этих сказках территория Украины населена украинцами и всё.
Так самый прикол, что она именно украинцами и населена. Но их украинец - это тот, кто не делает карьеру ("взятки в Киеве брать"), не занимается бизнесом (от киоска до масс-медиа у Андруховича), говорит только по-украински, даже если собеседник по-украински не говорит (полный форум примеров) и т.п. И главное - он совершенно не в силах на равных конкурировать с хахлом-совком-креолом-москалем ввиду высокой духовности. В принципе, именно об этом и говорил Андрухович, если убрать рюшечки. А таких таки да, маловато.
2002.08.25 | KE
Приймите, на время, их мышление, или, так я о том же.
В их понятиях, "украинец" - это не гражданин Украины и даже не человек который считает себя украинцем или говорит на украинском - это тот, кто ненавидит русских. Я о ИХ представлениях и говорил.И пока они не поймут, что украинец - это гражданин Украины, который любит свою, локальную, Родину, у них ничего не выйдет.
Что до коммерческой жилки, то тут Шутер не прав, многие "свидомые" считают иначе и называют это "украинским менталитетом", ну там, трудолюбия, хозяйственнось, скупость - черты польского, да и любого другого села в мире.
2002.08.25 | АВ
:)))))) 95%.
"Украинец" - слово польское.Русские хорошо прошлись по ляхам, своеобразно восприняв польское "урода"-"красавица"...
А потом это слово стало большевистским, спасибо калмыку Ульянову и его Дзержинскому.
Мне лично больше нравится идентификация "сограждане", но гражданского в националистах ещё меньше, чем у Кучмы...
2002.08.25 | Shooter
Re: А у меня не получилось...
Предсказамус писав(ла):> Shooter писав(ла):
>
> >
>
> "Хахляцько-совіцька-креольська держава" - это не определение, а заклинание. Оно значит, что вокруг гады и горстка дартаньянов вынуждена уйти в себя, чтоб не занятнаться хот каким-то делом.
> Народ - не Кучма, его в отставку не отправишь, что делать будем?
>
> P.S. Не получилось у меня за Вас порадоваться.
Закон збереження спрацьовує в обидвох напрямках: Галичина хахлязується, Схід - українцізується. Правда, як і в будь-якому "перетіканні" діє закон "зважених сум". Оскільки ентіті Галичина в кілька разів менше, ніж решта, залишається тільки надіятися, що поки сонце на Сході зійде, то в Галичині хахляцька роса не до кінця очі виїсть.
Дуже багато залежить від того, хто при владі. То може бути або акселератором хахлізьму (причому, в масштабах всієї країни) як це є сьогодні, а може рухати Україну до України та Європи.
2002.08.25 | Предсказамус
Ладно...
Shooter писав(ла):>
Неиспоавимая привычка хахлоборцев - снисходительные увещевания. Это было не модно уже тогда, когда пипл флеймил в фидошных "эхах", а слово "форум" с сетью никак не связывали.
> Закон збереження спрацьовує в обидвох напрямках: Галичина хахлязується, Схід - українцізується. Правда, як і в будь-якому "перетіканні" діє закон "зважених сум". Оскільки ентіті Галичина в кілька разів менше, ніж решта, залишається тільки надіятися, що поки сонце на Сході зійде, то в Галичині хахляцька роса не до кінця очі виїсть.
Образно, но только и того.
> Дуже багато залежить від того, хто при владі. То може бути або акселератором хахлізьму (причому, в масштабах всієї країни) як це є сьогодні, а може рухати Україну до України та Європи.
Начали за здравие, а дальше получилось как всегда. То, что Вы называете хахлизмом, есть побочный продукт, открыжка режима. Если режим завтра введет поголовную радикальную национализацию, запретит иные языки в эфире, сети и постельном общении, пересадит всех русских бизнесюг в Украине, будет начинать день с чтения вслух Тараса, а заканчивать торжественным сожжением российского флага, страна ни на шаг не приблизится ни к Европе, ни к Украине.
Советский чиновник всегда отличался повышенной способностью к мимикрии. Сегодня украинизация? Ура! Все укринизируемся. Завтра борьба с украинским буржуазным национализмом? Давить! Сегодня кто у нас вождь и учитель? Сталин? Ура, за Родину, за Сталина! Завтра выяснилось, что он триан? Долой тирана, устраиваем оттепель. А внизу простые совки, им что прикажут, то и полюбят, но чтоб была пайка и койка в бараке, желательно не работать. Колебаться вместе с генеральной линией у них в крови и передается потомству и кровному, и должностному.
Потому для меня и неприемлемы эвфемизмы хахляцко-креольского направления, они надежно укрывают совка в мундире и совка в фуфайке. Покуда совок будет у руля, все остальное останется бутафорией, патриоты будут кому это по должности, а если нет - как смешное недоразумение.
2002.08.25 | Shooter
:)
"Сепаратизм починається там, де виникають аґресивні вони і загрожені ми."(с)
2002.08.24 | Кацапознавець
Бомжі на Сердючку не ведуться, за те Кремль ведеться
Данілка сам учора на Новому каналі з гордістю розказував, як його Касьянов до Кремля запросив разом з Пугачовою і ще кимось. Мовляв, будь-кого до Кремля не запросили б. О!2002.08.24 | Предсказамус
Куда Кремлю с харьковскими бомжами интеллектом тягаться. (-)
2002.08.24 | KE
:-)) А как по истории?:-))(-)
2002.08.24 | Спостерігач
Так. І Вас це бісить
Предсказамус писав(ла):> Спостерігач писав(ла):
>
> > Письменник не скиглить, а рефлексує (як і всі ми). Просто він тії рефлексії виплескує на папір.
>
> Давайте не обобщать. Кто-то рефлексирует, кто-то действует. Андрухович представляет тех, кто действиям предпочитает рефлексию.
Назвете суч.укр.письменників, що діють?
До речі він чи не єдиний (з письменників), хто підписав відкритий лист, аби Кучма пішов у відставку.
> > Щодо суду - це питання не до нього. Йому якраз і болить, що галичани по трохи програють свої ідентичність вправним хохлам. Такого не було навіть за москалів.
> Так оккупанты - это "вправные хахлы"?! Проясните, я Вас перестал понимать.
Для цього треба писати ще одне есе. А я, перепрошую, не Андрухович.
Ви бодай "Дезорієнтації..." читали?
з.і. щодо сєрдючкі шутер вірно написав
2002.08.24 | Предсказамус
Не то слово...
"Когда я слышу слово ПИСАТЕЛЬ, моя рука тянется к пистолету (почти (С))Спостерігач писав(ла):
>> Давайте не обобщать. Кто-то рефлексирует, кто-то действует. Андрухович представляет тех, кто действиям предпочитает рефлексию.
> Назвете суч.укр.письменників, що діють?
Слова "представляет" и "представляє" пишутся практически одинаково. А Вы все равно не поняли. To represent. Глагол такой. Вдумайтесь.
>> Так оккупанты - это "вправные хахлы"?! Проясните, я Вас перестал понимать.
> Для цього треба писати ще одне есе. А я, перепрошую, не Андрухович.
> Ви бодай "Дезорієнтації..." читали?
Не нужно так сложно, боюсь опять не понять. Оккупанты все-таки украинцы или не украинцы?
> з.і. щодо сєрдючкі шутер вірно написав
См. ответ Шутеру.
2002.08.24 | Спостерігач
Це видно. Можливо Ваші діти вже відчують
Предсказамус писав(ла):> "Когда я слышу слово ПИСАТЕЛЬ, моя рука тянется к пистолету (почти (С))
>
> Спостерігач писав(ла):
>
> >> Давайте не обобщать. Кто-то рефлексирует, кто-то действует. Андрухович представляет тех, кто действиям предпочитает рефлексию.
> > Назвете суч.укр.письменників, що діють?
>
> Слова "представляет" и "представляє" пишутся практически одинаково. А Вы все равно не поняли. To represent. Глагол такой. Вдумайтесь.
Дякую за урок їзика. Тепер ще проявіть свої знання в літературі: назвете суч.укр.письменників, що представляють тих, що діють?
2002.08.24 | Предсказамус
Того же Кожелянко почитайте. Он хоть смеется, а не ноет... (-)
2002.08.24 | Мертві Бджоли Загудуть
ДО ВСІХ: У що саме ви читали з Андруховича? Ану назвіть...
Таке враження, що увесь цей базар іде не в тему - бо ж НІХТО тут не читав ані романів, ані поезій Андруховича. Есеїв у нього купа є, але ж не вони визначають його творчість.Давайте ближче до теми. От, наприклад, що саме з Андруховича ви читали і з чим не погоджуєтеся - конретно, з цитатами тощо...
А обсирати українського письменника за те що він УКРАЇНСЬКИЙ письменник - це вже дуже притаманно деаким опонентам на Майдані.
2002.08.24 | Nemo
Тобто на вашу думку ті квартири треба знову віддати полякам?
Тільки-що Лема перечитав про Стрийський парк, як він там з татом гуляв.Ви повторюєте чужі і не дуже розумні слова. Перегляд прав на власність, це все одно що перегляд кордонів. Тим більше нащадки кагебістів, яким там роздавали квартири в 45-ому ні в чому не винні, а тим більше не винні в тому, що їхні батьки були в НКВД.
Навіть дискутувати на цю тему - це вже одна велика хуйня.
2002.08.24 | Спостерігач
Re: не треба мовчати
Nemo писав(ла):> Тільки-що Лема перечитав про Стрийський парк, як він там з татом гуляв.
> Ви повторюєте чужі і не дуже розумні слова. Перегляд прав на власність, це все одно що перегляд кордонів. Тим більше нащадки кагебістів, яким там роздавали квартири в 45-ому ні в чому не винні, а тим більше не винні в тому, що їхні батьки були в НКВД.
І в тому, що тримають, в тому числі завдяки зв'язкам в кгб, чи не пів львівського бізнеса - теж не винуваті? І те, що вони виховані у традиціях, що дозволяють зневажливо ставитись до всього українського - теж не винуваті? Ну то згадайте смерть Білозіра.
> Навіть дискутувати на цю тему - це вже одна велика хуйня.
Ви копарйт забули поставити ;-)
2002.08.24 | cactus
та галичани ніби-то теж у ліс не пішли (-)
2002.08.25 | Step
Donbas -Terpecj
Jakshcho tak hochetjsja Ukrainsih napysiv latynkoju, ce pravo vybora meshkanciv Ljvova (do rechi meni taky zdajetjsja shjo tam taky z'javljatjsja i Poljski napysy latynkoju odnochasno iz viljnym vid reshty Ukrajiny poljotoma na Zahid). Shjodo anonsovanoj krytyky Donbasu, to Donbas vzhe dostaly iz cieju krytykoju na protjazi ostannih rokiv ta sprobamy mentaljnoji okupacii. Terpecj shje dijsno je, ale chy varto sebe pereocinjuvaty ta zuhvalo znushjatysja nad Donbasom?2002.08.25 | Мертві Бджоли Загудуть
Наш Донбас - це їхній Франкенштейн
Те що сьогодні є Донабасом - це витвір доктора Франкенштейна, ім*я якому - Москва. Наш Донбас - це протиприроднє утворення, зіштопане з мертвих (вбитих Москвою, а не ляхами чи турками) шматків тіла України, розбавлене власне москалями й оживлине для того, щоб загубити решту України своєю трупною отрутою.Що робити з тією гангреною на зачахлому тілі України - питання дуже складне. Однак, заради виживання й здоров*я решти організму, можливо необхідно ужити радикальних медичних заходів?
(Нащастя я там не живу, хоч моя родина й походить з невеличкого УКРАЇНСЬКОГО козацького села на Донеччині, заснованого переселенцями з Січі...)