Поясніть мені
08/28/2002 | Максим
Дивіться. Кажуть, що інфляція це коли якась частина грошей не забезпечена певною товарною масою.
Тепер уявимо, що нацбанк емітує мільярд грн. А кабмін направляє їх на капітальне будівництво (скажімо). Ставиться вимога, щоб все робилося виключно з вітчизняних матеріалів. Нічого імпортного. Через рік по Україні з'являється енна кількість будинків збудованих за цей інфляційний мільярд. Але одночасно цей мільярд що - перестає бути інфляційним?
Адже з'являється енна кількість товару - будинків, що забезпечують минулорічний мільярд.
Чи правильно я розумію, що за такої схеми реально інфляційними стають лише ті гроші, які йдуть на оплату праці? Тобто процентів двадцять від суми? (Припустимо, що гроші виділяються обласними відділеннями нацбанку і ніде ніякі відсотки на них не нвбігають).
Якщо це так, то чого ми не запустимо такий механізм. Скажімо в межах 10 мільярдів на рік на щось найбільш необхідне і капітальне?
Поясніть мені глупому
Тепер уявимо, що нацбанк емітує мільярд грн. А кабмін направляє їх на капітальне будівництво (скажімо). Ставиться вимога, щоб все робилося виключно з вітчизняних матеріалів. Нічого імпортного. Через рік по Україні з'являється енна кількість будинків збудованих за цей інфляційний мільярд. Але одночасно цей мільярд що - перестає бути інфляційним?
Адже з'являється енна кількість товару - будинків, що забезпечують минулорічний мільярд.
Чи правильно я розумію, що за такої схеми реально інфляційними стають лише ті гроші, які йдуть на оплату праці? Тобто процентів двадцять від суми? (Припустимо, що гроші виділяються обласними відділеннями нацбанку і ніде ніякі відсотки на них не нвбігають).
Якщо це так, то чого ми не запустимо такий механізм. Скажімо в межах 10 мільярдів на рік на щось найбільш необхідне і капітальне?
Поясніть мені глупому
Відповіді
2002.08.28 | romulus
прийде ЮРКО розкаже точніше
однак ясно і на хлопський розум -напр. на (всеукраїнському) ринку будматеріалів було скажемо 10 (млн) штук цегли. для купівлі на ринку було всього 10 (млн) гривень. тепер прийшло на ринок ще 10 (млн) гривень. що буде з ціною на цеглу?...
насправді ринок на сьогодні набагато складінйший, але принцип той самий... чоо мало - те дороге (якщо воно комусь потрібне) ну а взагалі можнга почитати тас маркса чи самуельсона... макроекономікс стьюпід (шютка)
2002.08.28 | Максим
Re: розглянемо інший варіант
Я розумію, що поява попиту може спричинити ріст цін. Це ясно. Але не критично. Навпаки за певних умов великий попит може зменшити ціни. Але ідеально робити так, щоб ціни не змінювалися і я не думаю, що таке геть неможливо. Відійдемо від цегли.Скажімо держава виділяє мільярд на конкретне підприємство, яке виробляє трактори. Необхідні селу. Важливо, щоб вони були необхідні. Потім держава бере ці трактори і віддає колгоспам/фермерам у лізинг з мінімальними відсотками і довгим терміном погашення.
Що ми маємо? Через рік мільярд уже отоварено. За десять років він повертається геть неінфляційним куском. Тим часом відрожується ціла "Системообразующа" галузь одна (машинобудування), а інша починає викарабкуватися з болота - село.
Або візьмемо реактори. Щоб їх добудувати треба 2,5 - 3 мільярди грн. Усе на українське обладнання та роботи - за вийнятком мінімального технічного кредити з Росії. Гроші повернуться дуже швидко. Ну то візьміть і спаліть їх.
Я до чого все це кажу. Адже Америка під час депресії і Німеччина за Гітлера піднімалася якось саме так - на будівництві доріг. Там же ж біда була повна.
А у нас мені здається віддали бюджет під контроль МВФ. Той нам талдичить, що інфляції бути не може. Виробництва стоять. Люди не мають що робити, тікають закордон, спиваються, убивають одне одного, крадуть усе, що бачать, гинуть на лініях електропередач і т.п.
Може нам не варто офірувати Україну заради монетаристської ідеології МВФ? Може нам краще згадати про ту одну сльозинку дитини і побачити, що пів країни заходиться від ридання?
Д
2002.08.29 | Косарик
Re: розглянемо інший варіант
В принципі, все це можна прокрутити і без інляції за деяких умов:1) гроші йдуть не прямо на оплату праці (напр., підвищення пенсій, зарплат вчителям), а інвестуються у виробництво або платні послуги
2) проект є економічно доцільним (немає субсидування будь-кого за рахунок держави)
3) економіка здатна переварити деякі небажані ефекти (буває гроші знаходять вихід у зарплату набагато швидше, ніж передбачали державні кредитори).
Але - у такому випадку навіщо тут держава. Теж саме може зробити і банк - взяти позичку у держави під меншим процент, накрутити дещо на ризик проєкту, і віддати гроші в кредит.
Всі розмови про державні кредити насправді мають на увазі, що хтось отримає гроші дешевше ніж в банку. З огляду на бюрократію, корупцію і неефективність державного управління, такі проекти ніколи не є економічно невиправданими. З таким же успіхом можна було б просити прямої дотації (і прямої інфляції).
2002.08.29 | Andrij
Re: розглянемо інший варіант
Косарик писав(ла):>З огляду на бюрократію, корупцію і неефективність державного управління, такі проекти ніколи не є економічно невиправданими.
Певно, тут помилка? :)