Відкритий лист Олени Притули
09/09/2002 | Shooter
Відкритий лист
Олена Притула , 9.09.2002, 20:31
Генеральному прокурору України Піскуну С.М.
Голові Служби безпеки України Радченку В.І.
Міністру внутрішніх справ України Смирнову Ю.О.
Відкритий лист
6 вересня з джерел у Генеральній прокуратурі мені стало відомо про те, що моєму життю загрожує реальна небезпека. Мені повідомили, що слідчі прокуратури підготували для передачі до СБУ лист з обґрунтуванням необхідності надання мені охорони, яку прокуратура пропонувала здійснювати силами СБУ.
Цей запобіжний захід, на думку слідчих прокуратури, викликаний можливою загрозою з боку вбивць Георгія Гонгадзе у випадку, якщо їм стане відомо про те, наскільки близько Генеральна прокуратура до них підібралася. Нібито я є важливим свідком, в усуненні якого вбивці можуть бути зацікавлені.
Звернувшись до СБУ, я одержала від прес-секретаря голови Служби офіційну відповідь, що такий лист до СБУ не надходив, й інформації про загрозу моєму життю у них немає.
Водночас, отримана мною з неофіційних, але надійних джерел інформація опосередковано була підтверджена у заяві першого заступника Генерального прокурора Віктора Шокіна. 9 вересня, в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" він заявив наступне: "Ми точно знаємо час і день, коли наступила смерть [Георгія Гонгадзе]. А оскільки це нам відомо, ми визначили і можливе місце вчинення злочину. І я маю підстави говорити про те, що ми йдемо у правильному напрямку в розслідуванні цього злочину. Але ці дані не підлягають оголошенню, тому що їх оприлюднення може спричинити негативні наслідки для слідства - люди, які це скоїли, і якщо вони ще живі, можуть вдатися до певних дій".
В мене викликає занепокоєння й здивування той факт, що Генеральна прокуратура не лише не вжила заходів із забезпечення моєї безпеки, але навіть не вважає за потрібне попередити мене про можливу загрозу.
Більше того, після зміни слідчої групи, регулярно рапортуючи про близьке завершення розслідування справи Гонгадзе, ані Генеральний прокурор, ані його перший заступник, що курує слідством, ані нові члени слідчої групи, й досі не вважають за потрібне зустрітися ні зі мною, ні з жодним із близьких колег і однодумців Георгія Гонгадзе.
В той же час, Генеральна прокуратура, начебто в рамках розслідування справи Гонгадзе, вивчає за допомогою відряджених до слідчої групи Генеральної прокуратури співробітників Управління з боротьби з економічною злочинністю фінансову діяльність приватного підприємства "Українська правда" за 2002 рік. Відзначу до того ж, що це підприємство було зареєстроване 27 липня 2001 року, тобто за 10 місяців уже після зникнення Георгія Гонгадзе. При цьому про згадану перевірку ані журналісти "Української правди", ані власник приватного підприємства дотепер офіційно не сповіщені.
Хочу нагадати панам правоохоронцям, що в липні 2000 року Георгій Гонгадзе був змушений звернутися з відкритим листом до Генерального прокурора. В цьому листі редактор "Української правди" вимагав ужити заходи із забезпечення його безпеки. Через два місяці Георгія не стало. Я переконана, що якби правоохоронні органи тоді виконали свій обов'язок по захисту журналіста, то Георгій, можливо, був би живий.
У зв'язку з викладеним, я вимагаю надати мені повну інформацію про наявність у правоохоронних органів даних про загрозу моєму життю і вжити заходів по його захисту.
Події останнього часу, що відбуваються навколо мене і "Української правди", я можу розцінювати або як спробу влади натиснути на незалежне Інтернет-видання, або як створення передумов для провокацій напередодні запланованих акцій опозиції.
Я хочу бути впевнена в тому, що ситуація, яка склалася, ніким не буде використана.
Олена Притула,
головний редактор
Інтернет-видання "Українська правда"
Олена Притула , 9.09.2002, 20:31
Генеральному прокурору України Піскуну С.М.
Голові Служби безпеки України Радченку В.І.
Міністру внутрішніх справ України Смирнову Ю.О.
Відкритий лист
6 вересня з джерел у Генеральній прокуратурі мені стало відомо про те, що моєму життю загрожує реальна небезпека. Мені повідомили, що слідчі прокуратури підготували для передачі до СБУ лист з обґрунтуванням необхідності надання мені охорони, яку прокуратура пропонувала здійснювати силами СБУ.
Цей запобіжний захід, на думку слідчих прокуратури, викликаний можливою загрозою з боку вбивць Георгія Гонгадзе у випадку, якщо їм стане відомо про те, наскільки близько Генеральна прокуратура до них підібралася. Нібито я є важливим свідком, в усуненні якого вбивці можуть бути зацікавлені.
Звернувшись до СБУ, я одержала від прес-секретаря голови Служби офіційну відповідь, що такий лист до СБУ не надходив, й інформації про загрозу моєму життю у них немає.
Водночас, отримана мною з неофіційних, але надійних джерел інформація опосередковано була підтверджена у заяві першого заступника Генерального прокурора Віктора Шокіна. 9 вересня, в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" він заявив наступне: "Ми точно знаємо час і день, коли наступила смерть [Георгія Гонгадзе]. А оскільки це нам відомо, ми визначили і можливе місце вчинення злочину. І я маю підстави говорити про те, що ми йдемо у правильному напрямку в розслідуванні цього злочину. Але ці дані не підлягають оголошенню, тому що їх оприлюднення може спричинити негативні наслідки для слідства - люди, які це скоїли, і якщо вони ще живі, можуть вдатися до певних дій".
В мене викликає занепокоєння й здивування той факт, що Генеральна прокуратура не лише не вжила заходів із забезпечення моєї безпеки, але навіть не вважає за потрібне попередити мене про можливу загрозу.
Більше того, після зміни слідчої групи, регулярно рапортуючи про близьке завершення розслідування справи Гонгадзе, ані Генеральний прокурор, ані його перший заступник, що курує слідством, ані нові члени слідчої групи, й досі не вважають за потрібне зустрітися ні зі мною, ні з жодним із близьких колег і однодумців Георгія Гонгадзе.
В той же час, Генеральна прокуратура, начебто в рамках розслідування справи Гонгадзе, вивчає за допомогою відряджених до слідчої групи Генеральної прокуратури співробітників Управління з боротьби з економічною злочинністю фінансову діяльність приватного підприємства "Українська правда" за 2002 рік. Відзначу до того ж, що це підприємство було зареєстроване 27 липня 2001 року, тобто за 10 місяців уже після зникнення Георгія Гонгадзе. При цьому про згадану перевірку ані журналісти "Української правди", ані власник приватного підприємства дотепер офіційно не сповіщені.
Хочу нагадати панам правоохоронцям, що в липні 2000 року Георгій Гонгадзе був змушений звернутися з відкритим листом до Генерального прокурора. В цьому листі редактор "Української правди" вимагав ужити заходи із забезпечення його безпеки. Через два місяці Георгія не стало. Я переконана, що якби правоохоронні органи тоді виконали свій обов'язок по захисту журналіста, то Георгій, можливо, був би живий.
У зв'язку з викладеним, я вимагаю надати мені повну інформацію про наявність у правоохоронних органів даних про загрозу моєму життю і вжити заходів по його захисту.
Події останнього часу, що відбуваються навколо мене і "Української правди", я можу розцінювати або як спробу влади натиснути на незалежне Інтернет-видання, або як створення передумов для провокацій напередодні запланованих акцій опозиції.
Я хочу бути впевнена в тому, що ситуація, яка склалася, ніким не буде використана.
Олена Притула,
головний редактор
Інтернет-видання "Українська правда"
Відповіді
2002.09.10 | Мертві Бджоли Загудуть
Пропонуємо розпочати курси САМООБОРОНИ для журналістів
Друзі,Шукайте спонсорів серед фірм і фахівців у галузі охорони!
Якщо влада відмовляється дати охорону Притулі, необхідно забезпечити їй "народних дружинників" - здорових хлопців з великими м*язами та дозволом на особисту зброю. Де УНА-УНСО? Де наші славні українські каратисти-кунфуїсти переможці усих підряд європейських чемпіонатів? Можна було б їх вдягнути в красиві бронежилети, модні кевларові шоломи, а на спині білиим по чорному -"Народний дружинник ЗМІ" або "Народна служба охорони преси".
Крім того, пропонуємо розпочати по всій Україні курси самооборони та вогневу підготовку для журналістів України. Зацікавленим фахівцям з питань особистої безпеки, бойових мистецтв тощо: зібрати усіх бажаючих журналістів і провести для них серію семінарів про те, як ефективно себе захищати в умовах сучасної України - 1) без застосування зброї, 2) із застосуванням комерційних спецзасобів, які не вимагають ліцензії, 3) із застосуванням вогнепальної зброї - у відповідному для цього місці на стрільбищі наприклад.
Усе це для того, щоб кожен журналіст в Україні був готовий почати говорити правду з усіма необхідними для цього навичками особистого захисту.
Друзі, шукайте спонсорів серед фірм і фахівців у галузі охорони. Усе мусить проходити легально, елегантно, з великим розголосом у ЗМІ!
До праці!