09/13/2002 | Майдан-ІНФОРМ

Стихійний виступ київських студентів-кіномитців змусив віце-прем’єра Семиноженка та міністра культури Богутського піти на серйозні поступки і сповільнити руйнування вітчизняного кінематографу.

12 - 13 вересня 10 студентів кінофакультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка Карого провели голодування під стінами Кабінету Міністрів. Олена Голосій, Тамара Карпінська, Сергій Степанський, Максим Демиденко, Євген Косенко, Святослав Булгаковський, Ганна Ленок, Вадим Левчук, Сергій Тютюшкін та Андрій Чиженко провели холодну ніч під Кабінетом Міністрів України.

Головні вимоги їх акції:
-повернути один з корпусів студії Укркінохроніки, що був відібраний за наказом міністра культури Богутського
-відновити фінансування у повному обсязі на утримання приміщення,
-переобладнання матеріально-технічного забезпечення.

До 1996 року кінофакультет знаходився на території Києво-Печерської Лаври. Відтак, у них забрали це приміщення під приводом, що на території Києво-Печерської Лаври не може бути інших організацій окрім релігійних. (Це, звичайно не стосується ресторану, який швидкими темпами зводиться нині на території Лаври.) Але потім приміщення віддали Київському державному інституту управління керівними кадрами культури і мистецтв. Кінофакультет перемістили до студії Укркінохроніки. За свідченням голодуючих студентів і місця там менше і обладнання гірше.

На цьому влада (зокрема Мінкультури) у процесі руйнації вітчизняного кінематографа вирішила не зупинятися. У серпні забрали ще й один з двох корпусів студії...

Отже, ситуація стала нестерпною і студенти вирішили вдатися до протесної акції напередодні загальноукраїнської акції "Повстань, Україно!". Час був надто незручний для влади і результати не змусили себе чекати.

Вже 12 вересня Богутський відмінив постанову про відібрання одного з корпусів. Але студенти вирішили на цьому не зупинятися і довести справу до кінця. Вони провели під відкритим небом (себто без малих архітектурних споруд) вітряну та холодну ніч під стінами Кабінету Міністрів.

У разі невиконання вимог на наступну ніч до студентів готовий був приєднатися декан факультету Михайло Іллєнко, який відвідував своїх студентів двічі посеред ночі.
На ранок представник мінкультури пообіцяв, що вимоги будуть задоволені. Відтак пікет перемістився до будинку кіно.

За деякий час заступник мінкультури привезла до пікетників наказ віце-прем’єра Семиноженка про задоволення вимог пікетуючи.

До речі, коли активісти Київського комітету опору “За Правду!” цієї ночі принесли до голосуючих теплі речі, останні зізналися в своїх опозиційних симпатіях та розповіли, що Уряд Ющенка за останнє десятиліття був виключенням - єдиним урядом, який реально дбав за українське кіномистецтво.

Студенти-кіномитці заявили: якщо запевнення урядовців виявляться порожніми балачками, а наказ Семиноженка невиконаним, вони готові поновити протестну акцію, але вже з більшим розмахом.