11/29/2002 | Майдан-ІНФОРМ

Засідання розпочалося з обговорення звернення групи народних депутатів з приводу незаконного зайняття посади голови ВРЮ народним депутатом від СДПУ (о) Сергієм Ківаловим, в зв”язку з тим, що виконання обов”язків голови, згідно ст.19 Закону України “Про Вищу Раду Юстиції”, здійснюється лише на постійній основі.
Оскільки Ківалов виконує ці функції вже впродовж півтора року на так званих “громадських засадах”, членами ВРЮ Шишкіним, Мельником та Нечипоренком було поставлене питання про заміну Ківалова на іншу особу з складу членів ВРЮ, або залишення Кідалова, але з переходом на його на постійну роботу у ВРЮ зі скаданням ним повноважень народного депутата, бо депутатські обов”язки теж передбачають їх виконання на постійній основі. При цьому в основу пропозиції 3-х вищевказаних членів ВРЮ була покладена не лише вищецитована норма ст. 19, а й рішення Конституційного Суду України № 14 від 2002 року, в якому, зокрема, розшифровується термін “на постійній основі”: “Правова позиція Конституційного Суду України стосовно розуміння ... “на постійній основі” ... неодноразово раніше були висловлена в рішеннях Конституційного суду України - №6 від 1998 року, №7 від 1999 року та №16 від 2001 року. Вона полягає у тому, щобудь-яка робота, яка здійснюється “на постійній основі”, виключає її поєднання з певними посадами в органах державної влади (ВРЮ), які передбачають роботу на такій же “постійній основі”.
При обговоренні цього питання з”ясувалося, що прокучмівська більшість ВРЮ, до якої входять такі яскраві діячі сучасного українського права, як Піскун, Маляренко та Медведчук (суддя, прокурор та адвокат – яка зворушлива єдність! – МІ) як то кажуть, “мала на увазі” такі дрібниці, як законодавство України, рішення Конституційного суду та здоровий глузд взагалі. Шалене бажання за будь-яку ціну незаконно втримати на посаді кумівського ставленика Ківалова призвело до висловлювання досить цікавих думок. Так, на думку видатного юриста Піскуна, яку підтримали інші його соратники, ВРЮ, виявляється - “це громадське об”єднання, бо члени її виконують свої функції на громадських засадах та цей орган не приймає остаточних рішень, а лише рекомендаційні”. На аргумент Шишкіна про те, що прокуратура теж не приймає остаточних рішень (їх приймає суд), а значить, за такою логікою, теж є не державним органом, а клубом по інтересах, залишився без відповіді. Отже, за залишення на посаді Ківалова – 14 голосів, проти – 5 (Шишкін, Мельник, Нечипоренко, Тацій, Нор).
Залишається сподіватись лише на народних депутатів, які мають внести подання з цього приводу до Конституційного Суду України, оскільки очевидно, що при такому мракобісно-нігілістичному складі ВРЮ “ловити” там нічого.

Після цього було задоволено подання члена ВРЮ Євдокімова про відкриття провадження про звільнення Юрія Василенка з посади судді “за порушення присяги”, яке полягало нібито в тому, що він нібито з порушенням закону відкрив кримінальну справу проти Кучми Л.Д. ...“ порушивши всю сукупність діючого законодавства щодо притягнення Президента до відповідальності”. За це проголосували вже 16 з 19, проти були все ті ж Шишкін, Нечипоренко та Мельник. При цьому зауваження Шишкіна про те, що якщо суддя звинувачується в порушенні норм права безпосередньо під час відправлення ним правосуддя, то це повинно бути підтверджено судовим актом вищестоящого суду про скасування нібито незаконного акта судді, також залишилося поза увагою. І навіть не спростовувалося, бо постанова Василенка досі не скасована. Але хіба така дрібничка може зупинити вірних дупол..зів Кучми?!

“Таким чином, ми маємо унікальний випадок в історії України , коли суддю звинувачують в порушенні норм, пов”язаних з відправленням правосуддя без скасування прийнятого ним акту, який вважається нібито незаконним” – прокоментував те, що сталося, член ВРЮ Віктор Шишкін.

Отже, бачимо, що Вища Рада Юстиції остаточно позиціонувала себе як орган, який є всі підстави можна назвати “Вища Зрада Юстиції”.

Здрастуй, Оруел...