"Обрізані" ще одного назвали своїм, або спам з...
01/09/2003 | ReporterCorpse
...моєї робочої поштової скриньки
Я так і не зрозумів, чи слід вважати прес-релізи від прес-служби СДПУ(о) "темниками", але дратують вони страшенно, хоча б тим, що захаращують поштову скриньку. Однак, я не став вносити їхню адресу в фільтри - цікаво, що за дурню вони надішлють наступного разу.
Ще одне. Я не надто сильний в темі, піднятій підлеглими Чуркіса, Медведчука і Ко, тож, панове-історики, кому не лінь, відкоментуйте.
***
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРЕС-СЛУЖБИ СДПУ(О)
8 січня 2003 року виповнилося 125 років від дня народження Володимира Старосольського - лідера українського соціал-демократичного і національно-визвольного руху, визначного науковця в галузі правознавства і соціології, мислителя-гуманіста, одного з соратників Юліана Бачинського.
Володимир Старосольський народився у 1878 році у м. Ярославі, що нині знаходиться на території Польщі. Здобув юридичну освіту у Ягеллонському, Львівському, Грацькому, Берлінському та Гейдельберзькому університетах. З 1903 року - доктор права Віденського університету, з вересня 1939 року - професор Львівського університету. Зажив наукової слави як автор ряду грунтовних праць з проблем теорії держави і права, етнополітології, методології юридичної науки, соціології політичних рухів і партій.
З 1900 року Володимир Старосольский був одним з керівників Української соціал-демократичної партії (Галичини і Буковини) і відігравав визначальну роль у розвитку руху січових стрільців, зокрема, у формуванні (1914) року Легіону січових стрільців. У 1933 році Володимир Старосольський був обраний головою Української соціал-демократичної партії (Галичини і Буковини). Він також відомий як адвокат радикальних прибічників незалежності України на політичних процесах 1908, 1922, 1933 та 1935 років.
У грудні 1939 році, під час репресій радянської каральної системи, Володимир Старосольський разом з сім'єю був депортований з Галичини. 25 лютого 1942 року після виснажливої хвороби й тривалих поневірянь він помер на засланні у Маріїнську.
Фундаментально освічена людина, демократ і гуманіст, Володимир Старосольський увійшов в історію України як політик європейського типу, який зробив один з найвагоміших внесків у поширення в Україні ідей національної незалежності та соціальної демократії. Подальше зволікання з належним вшануванням його пам'яті не може бути виправданим з морального погляду. Змушені констатувати: у ставленні громадськості до української історії, до її найбільш плідних та гуманістичних традицій останнім часом далися взнаки очевидні деформації. Їх подолання потребує значних зусиль, від яких залежить загальне моральне оздоровлення українського суспільства.
***
Ото таке...
Я так і не зрозумів, чи слід вважати прес-релізи від прес-служби СДПУ(о) "темниками", але дратують вони страшенно, хоча б тим, що захаращують поштову скриньку. Однак, я не став вносити їхню адресу в фільтри - цікаво, що за дурню вони надішлють наступного разу.
Ще одне. Я не надто сильний в темі, піднятій підлеглими Чуркіса, Медведчука і Ко, тож, панове-історики, кому не лінь, відкоментуйте.
***
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРЕС-СЛУЖБИ СДПУ(О)
8 січня 2003 року виповнилося 125 років від дня народження Володимира Старосольського - лідера українського соціал-демократичного і національно-визвольного руху, визначного науковця в галузі правознавства і соціології, мислителя-гуманіста, одного з соратників Юліана Бачинського.
Володимир Старосольський народився у 1878 році у м. Ярославі, що нині знаходиться на території Польщі. Здобув юридичну освіту у Ягеллонському, Львівському, Грацькому, Берлінському та Гейдельберзькому університетах. З 1903 року - доктор права Віденського університету, з вересня 1939 року - професор Львівського університету. Зажив наукової слави як автор ряду грунтовних праць з проблем теорії держави і права, етнополітології, методології юридичної науки, соціології політичних рухів і партій.
З 1900 року Володимир Старосольский був одним з керівників Української соціал-демократичної партії (Галичини і Буковини) і відігравав визначальну роль у розвитку руху січових стрільців, зокрема, у формуванні (1914) року Легіону січових стрільців. У 1933 році Володимир Старосольський був обраний головою Української соціал-демократичної партії (Галичини і Буковини). Він також відомий як адвокат радикальних прибічників незалежності України на політичних процесах 1908, 1922, 1933 та 1935 років.
У грудні 1939 році, під час репресій радянської каральної системи, Володимир Старосольський разом з сім'єю був депортований з Галичини. 25 лютого 1942 року після виснажливої хвороби й тривалих поневірянь він помер на засланні у Маріїнську.
Фундаментально освічена людина, демократ і гуманіст, Володимир Старосольський увійшов в історію України як політик європейського типу, який зробив один з найвагоміших внесків у поширення в Україні ідей національної незалежності та соціальної демократії. Подальше зволікання з належним вшануванням його пам'яті не може бути виправданим з морального погляду. Змушені констатувати: у ставленні громадськості до української історії, до її найбільш плідних та гуманістичних традицій останнім часом далися взнаки очевидні деформації. Їх подолання потребує значних зусиль, від яких залежить загальне моральне оздоровлення українського суспільства.
***
Ото таке...