О, два Свистовичі в одній газеті.
02/14/2003 | Бурлака
В газеті "Свобода" є уривок зі статті Михайла Свистовича про суддю Василенка і уривок (більшого обсягу) зі статті Мирослави Свистович про Ющенка між бізнесменами та політиками. Тільки назви там інакші ніж на "Майдані".
Відповіді
2003.02.14 | Михайло Свистович
Re: Оригінальний підхід у цієї газети.
Прочитавши повідомлення на форумі, сьогодні купив її. Чесно кажучи, себе не помітив відразу, бо думав, що там лише стаття Мирослави. Про те, що я там опублікований знав від Тані Монтян, та чомусь гадав, що це в минулому номері.Оригінально вони скорочують, я Вам скажу.
Моя стаття була написана до рішення Вищої ради юстиції, і там було написано, що на ВРЮ покладається "почесна" місія внести подання до ВР, а в газеті я пишу (я?), що вона вже внесла.
Стаття Мирослави теж скорочена своєрідно. Ніби і все правильно, але так, що, прочитавши скорочений варіант, робиш зовсім інші висновки про позицію автора.
Але в принципі не смертельно.
2003.02.14 | Жлоб
Re: І на Майдан вони не послались
2003.02.14 | Михайло Свистович
Re: Ви гроші вже судді Василенку надіслали?
І не жлобіться ставити знак (-) наприкінці порожнього повідомлення.А щодо "не послались", то це - найменший гріх. В нас же копілефт на Майдані, ми дозволяємо на себе не посилатись, хоча були б не проти, якби послались.
2003.02.14 | Augusto
Чим більше Свистовичей на один трикутний метр тим краще.
Скорочують всіх та завжди, не страшно. Це від ревнощів. Гірше, що вони не розуміють ні GPL, ні копірайта, відносно першого, вони повинні посилатися на Майдан, відносно другого, всі ваші тексти залишаються вашою власністю якщо ви не підписали іншу угоду (не забувайте в свою чергу ставити занак копірайта ©, або (c) з роком, це ваше священне право). Шлях довжиною в три тисячі кілометрів починається з одного маленького кроку, казав великий українофіл Конфуцій (я ніде не знайшов в його творах жодного слова чи навіть ієрогліфа проти України, я це оцінив, я ж не варвар який-небудь, я вдячний: хто не проти нас, той, звичайно, за нас). Може виростете великими, тоді вже не скоротять. Мене колись в фрісланській газеті "Вісник Леувардена" взагалі урочисто прийняли в члени комуністичної партії Чогось Там: я сказав, що не хочу загострювати увагу на питаннях віри, бо я є екуменістом, тому ніяк не коментуватиму церкви та релігію в Україні. Коли газета вийшла, виявилось, що я не екуменіст, а просто комуніст, так журналистці почулося і було зрозуміло: з СССР, значить комуніст. Я протестував.