Факти розкрадання держмайна в одеському порту
02/18/2003 | Майдан-ІНФОРМ
Як відомо, сьогодні 151 народний депутат проголосував за створення урядової комісії для вивчення та вжиття заходів щодо запобігання розкрадання Державного майна в особо крупних розмірах.
Подаємо зміст цього запиту:
ОСОБИСТО ТЕРМІНОВО
Прем’єр-міністру України
Януковичу В.Ф.
Генеральному прокурору України
Піскуну С.М.
Голові служби безпеки України
Радченку В.І.
Голові державної податкової
адміністрації України
Кравченку Ю.Ф.
ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ
у порядку статті 15 Закону України
“Про статус народного депутата України”
Про створення урядової комісії для вивчення та вжиття заходів щодо запобігання розкрадання Державного майна в особливо великих розмірах,контрабанди та інших зловживань в Одеському морському торговому порту, що загрожує національним інтересам та обороноздатності України.
Загроза національній безпеці України з боку іноземних компаній, які ввійшли в змову з високими посадовими особами України, змушує мене звернутись особисто до Вас для припинення заподіяння шкоди державі Україна і її народу.
В мене наявні факти незаконної діяльності Південного Транспортно-Енергетичного Комплексу, зареєстрованого в м. Іллічівську Одеської області, що завдає Україні збитків на сотні мільйонів доларів США.
Південний Транспортно-Енергетичний Концерн був зареєстрований 12 липня 1997 р. в Одеській області м. Іллічівськ (ідентифікаційний код 25029128). Керівником концерну є гр. Федорова І.С., яка в свою чергу, є керівником закритого акціонерного товариства “Синтез Ойл”. Головою правління Південного Транспортно-Енергетичного Комплексу є гр. Жуков О.Б.
Засновниками Південного Транспорно-Енергетичного Комплексу є офшорна компанія “Інтернешнл Порт Сервісез Лімітед” Ірландія , ЗАТ “Аконто” Росія, ЗАТ “Синтез Ойл”, “Морський транспортний банк” та інші підприємства, які тим чи іншим чином підпорядковуються Жукову О.Б.
Рішенням Комітету з нафти і газу і нафтопереробної промисловості (лист № 15/1 –409 від 01 серпня 1997 р. підписано заступником голови Комітету В.Тарашевським) координатором від української сторони з організації прокачки і перевалки російської нафти, яка направляється транзитом на експорт через порт Одеса, а також з постачання нафти для переробки на Одеському нафтопереробному заводі (НПЗ), по Генеральній угоді між Інтопенерго Російської Федерації і Держнафтогазпромом України від 18 листопада 1994 р. був призначений Південний Транспортно-Енергетичний Комплекс.
На основі листів–клопотань Голови Одеської обласної державної адміністрації №01-08-4381 від 23 грудня 1997 р. Боделана Р.Б. і керівника Одеського морського торгового порту Павлюка М.П., скерованих на ім’я заступника Голови Комітету з нафти і газу і нафтопереробної промисловості України Шуліко В. П. про продовження повноважень ПТЕК як координатора від Української сторони на 1998 р., Держнафтогазпром України направив лист на адресу Мінтопенерго Російської Федерації про продовження повноважень Південного Торгово-Економічного Комплексу.
Аналіз договірних відносин, укладених між Одеським морським торговим портом і підприємствами, які здійснюють діяльність на території нафторайону порту показав, що у відповідності з Положенням про координацію нафтоналивних вантажів через порт, підписаного 29 липня 1997 р. між Одеським морським транспортним портом (в особі керівника Павлюка М.П.) і головою правління Південного Транспортно-Економічного Комплексу Жуковим О.Б., на Південний Транспортно-Економічний Комплекс покладено проведення наступних робіт:
- отримання, накопичення й обробка інформації про рух вантажів, призначених для перевалки через нафторайон;
- отримання, накопичення й обробка інформації про підходи танкерів під завантаження (розвантаження) до причалу нафторайону;
- складання, ведення графіку постановки танкерів, розстановки під обробку по причалах нафторайону, видачу підтверджень.
19 грудня 2001 р. між одним із засновників Південного Транспортно-Економічного Комплексу - закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями “Синтез Ойл” (в особі генерального директора Федорової І.С.) і Одеським морським торговим портом (в особі керівника порту г-на Павлюка М.П.) було укладено угоду про спільну діяльність КД-2245.
Згідно з п. 2.1. угоди сторони зобов’язалися здійснювати в Одеському транспортному торговому порту на території нафторайону порту спільну діяльність.
Згідно з п. 3.1. угоди керівництво спільною діяльністю ведення загальних справ з виконання зобов’язань по угоді доручається одному із учасників ПТЕК- ЗАТ “Синтез Ойл”.
Згідно з п. 11.1. угода укладена строком на 20 (двадцять) років і набрала чинності з 31 грудня 2001 р.
Згідно з п. 6.3. дохід від спільної діяльності, який належить Одеському морському торговому порту та ЗАТ “Синтез Ойл”, розподіляється порівну:
- порт - 50%;
- ЗАТ “Синтез Оіл” - 50%.
Розподіл прибутку залежить від розміру внесків сторін.
Згідно з Додатком №1 до угоди, Одеський морський торговий порт здійснив внесок в спільну діяльність у вигляді передачі причалів 2,3,4 і станції очистки баластних вод - усього на суму 9 млн. 880 тис. дол. США. При цьому не було враховано, що порт фінансував реконструкцію нафтогавані через генерального підрядника, який є одним із учасників Південного Транспортно-Економічного Комплексу - фірму “Інтернешнл Порт Сервісез”, на суму 20. 950. 633,2 дол. США, а саме за виконані роботи розрахувався бартером, переваливши для фірми через порт 14 964 738 тон нафти і нафтопродуктів за пільговою ставкою 0,1 дол. США за тону, в той час як вартість перевалки однієї тони коштує 1.5 дол. США.
У вигляді додаткового внеску, згідно Доповнення №1 до Додатку №1, підписаного 29 квітня 2002 р. порт вніс причал №5 нафтогавані порту, який оцінюється в 3 млн. 430 тис. доларів США, причал №6 нафтогавані порту, який оцінюється в 950 тис. доларів США.
Згідно Додатку №2 до угоди і доповнення до додатку, ЗАТ “Синтез Ойл” нібито внесло у вигляді внеску у спільну діяльність вартість невід’ємних покращень станції очищення баластних вод у розмірі 7 млн. 990 тис. доларів США і вартість невід’ємних покращень причалів №№ 2н, 3н, 4н, здійснені нібито підприємством за рахунок власних коштів, сума яких оцінюється в розмірі 7 млн. 850 тис. доларів США.
При цьому доповнення до додатку були підписані керівником Одеського морського торгового порту Павлюком М.П. 29.04.2002 р. , тобто в останній день перебування на посаді керівника порту перед переходом на депутатську роботу
Аналіз договірних стосунків Одеського морського торгового порту і підприємств, які здійснювали реконструкцію нафторайону показав, що за 1,5 року до укладання угоди оренди між Одеським морським торговим портом і ЗАТ “Синтез Ойл”, а саме 12 січня 1995 р. порт уклав контракт №232 на капітальний ремонт причалів 2, 3, 4, нафтогавані порту з фірмою “Інтернешнл Порт Сервіс”.
Згідно з указаною угодою “Інтернешнл Порт Сервіс” є генеральним підрядником з реконструкції і капітального ремонту причалів 2, 3, 4, нафтогавані Одеського порту. Порт за даною угодою є замовником ремонту причалів.
Згідно з додатком №1 до генерального контракту №232 від 12 січня 1995р. договірна ціна за проведення капітального ремонту причалів №2, 3, 4, встановлювалась у розмірі 16. 956. 000 доларів США.
Але, підписавши додаток №2 до генерального контракту № 232 від 12 січня 1995 р., сторони змінили порядок взаєморозрахунків за вказаним контрактом. Порт за проведення капітального ремонту причалів зобов’язався перевалити на експорт для фірми “Інтернешнл Порт Сервісез” не менше 13 млн. тонн нафти.
Ставка за перевалку нафти і нафтопродуктів для фірми “Інтернешнл Порт Сервісез” була встановлена у відповідності з договором № КД-128 від 03 січня 1995 р. і становила 0.1 долар США за 1 тону, що на 1.4 дол. США було нижче ставок, встановлених тарифами.
Із документів, які надав порт, випливає, що генеральний підрядник порту по контракту № 232 від 12 січня 1995 р. фірма “Інтернешнл порт Сервіс” здійснила фінансування і капітальний ремонт причалів № 2, 3, 4, силами підрядника ВАТ “Чорноморгідробуд” через своїх агентів фірми “Аконто” і “Синтез Ойл”, які, в свою чергу, входять до Південного Транспортно-Економічного Комплексу.
Порт фактично кредитував генерального підрядника по ремонту причалів - фірму “Інтернешнл Порт Сервіс”. На здійснення своїх обов’язків із взаєморозрахунків із фірмою “Інтернешнл Порт Сервіс” порт перевалив в період з 01 січня 1995 р. по 01 червня 1991 р. – 14 964 738 тон нафти і нафтопродуктів за пільговою ставкою 0,1 долара США за тонну, замість передбаченої прейскурантом 1,5 дол. США за тонну. При цьому вантажопотік нафти не тільки не збільшився, а навіть зменшився. Порт перевалював нафту і нафтопродукти фактично безкоштовно, а фірма “Інтернешнл Порт Сервіс” (Ірландія) за експорт вантажу виставляла для оплати власникам нафти і нафтопродуктів вантажний збір по ставці 1.5 дол. США за тонну, вказуючи свій закордонний рахунок.
Беручи до уваги викладене, ревізія, що була проведена за постановою прокуратури Одеської області, зробила висновок, що ремонт нафтогавані Одеського морського торгового порту, тобто невід’ємні покращення причалів і станції очищення баласних вод , внесені в якості невід’ємних покращень, зроблених нібито за рахунок власних засобів ЗАТ “Синтез Ойл”, насправді були проведені за рахунок порту в рамках договору з “Інтернешнл Порт Сервіс”.
Якщо врахувати, що виконані роботи на суму 20. 950. 633,2 дол. США, здійснені за рахунок Одеського морського торгового порту і додати вартість 2,3,4 причалів і станцію очистки баластних вод на суму 9. 880 тис. дол. США, 5 і 6 нафтогавані порту вартістю 4 млн. 380 тис. дол. США то виходить, що Одеський морський торговий порт вніс в статут фірми 35 млн. 210 тис.633,2 дол. США, а інші засновники (іноземні фірми) не внесли ні цента.
Невже Україна на стільки багата, що може собі дозволити безкорисно інвестувати фірми із Англії. Ірландії, Росії та інших іноземних держав?!
Фактично підприємства Південого Транспортно-Економічного Комплексу, якими керував Жуков О.Б. у змові з керівництвом порту, шляхом укладання різних письмових угод і, порушуючи порядок їх виконання, привласнили собі не тільки вантажопотік нафти і нафтопродуктів, який історично проходив через нафтогавань Одеського морського торгового порту, а й прийвласнили грошові цінності порту в сумі 20.950.633,2 дол. США, які направлялись на реконструкцію нафтогавані.
На даний час, видаючи реконструкцію нафтогавані, здійснену нібито за власні кошти, керівництво ЗАТ “Синтез Ойл” і колишній керівник порту Павлюк М.П. уклали угоду спільної діяльності, яка фактично легалізувала грошові кошти, добуті злочинним шляхом, і яка дозволяє “Синтез Ойл” отримувати в майбутньому незаконні прибутки протягом 20 років.
Підприємства, що входять до складу Південного Транспортно-Економічного Комплексу, практично перетягнули весь фінансовий потік за перевалку нафти і нафтопродуктів на себе.
“Інтернешнл Порт Сервіс” продовжує виставляти вантажовласникам рахунки, вказуючи свій рахунок за кордоном за вантажний збір через Одеський морський торговий порт в розмірі 1.5 дол. США за тонну. При цьому “Інтернешнл Порт Сервіс” – єдина фірма, яка має знижку Мінтрансу в розмірі 50%, тобто підприємство платить вантажний збір в розмірі 0,75 дол. США.
Решту 0,75 дол. США, які залишаються за кожну тону, отримує “Синтез Ойл”, що згідно з угодою про спільну діяльність з портом, керує “Інтернешнл Порт Сервіс”. Враховуючи, що між портом і ЗАТ “Синтез Ойл” ділиться не дохід, а прибуток, то порт в даний час отримує не більше 0,1 дол. США за тонну.
Таким чином, структури Жукова О. В. завдають державі збитків за перевалку кожної тонни нафти на суму 1,125 дол. США. Якщо враховувати, що щороку через нафтогавані Одеського порту перевалюється близько 16 млн. тонн нафти, то державний бюджет недораховує близько 20 млн. дол. США. Якщо ж помножити цю цифру на 20 років діяльності, передбаченої угодою, то структури Жукова обкадуть державу на 340 млн. дол. США. І це, не враховуючи масштабів контрабандної перевалки нафти і нафтопродуктів, яка, за попередніми розрахунками, сягає 80 млн. дол. США щорічно, що наносить матеріальні збитки більше 1 млн. дол. США щорічно за перевалку нафти і декілька мільйонів доларів США непроплачених митних зборів.
Перетягнувши практично весь вантажопотік нафти нафтогавані, підприємства, що входять до Південного Транспортно-Економічного Комплексу і належать Жукову О.В., здійснюють послуги агентування суден, зберігання нафтопродуктів в ємностях, що орендуються, і станціях очищення баластних вод.
При цьому документально зафіксовано факти контрабанди нафти і нафтопродуктів у розмірі близько 1,5 млн. дол. США щотижня. (Довідку із посиланням на документацію буде складено окремо і направлено наступним запитом).
Окрім цього, враховуючи, що за ремонт причалів, Одеський порт проплатив фірмі “Інтернешнл Порт Сервіс” бартером, тобто перевалив за зниженими ставками біля 15 млн. тон нафтопродуктів, в результаті чого держава недоотримала прямих податків на загальну суму біля 5 млн. дол. США.
Працівники Чорноморської транспортної прокуратури провели титанічну роботу по розкриттю розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, встановили коло посадових осіб причетних до розкрадання, але на жаль на своєму рівні вирішити це питання в правовому полі вони не можуть.
Розслідування вказаних злочинів в рамках обласних правоохоронних органів також неможливо через відсутність політичної волі в їх керівництва і тиску столичних керівників-захисників Жукова О.Б.
Начальник Одеського морського торгового порту Соборов О.С., який замінив на цій посаді Павлюка П.М., фактично ніяких заходів щодо припинення пограбування держави не приймає і таким чином сам стає співучасником скоєних злочинів.
Таким чином, у діях вищеперерахованих посадових осіб наявні ознаки складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, що спричинили збитки в особливо великих розмірах або вчинені організованою групою), ч.2 ст.209 (легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом), ч.3 ст.212 (ухилення від сплати податків, зборів інших обов’язкових платежів), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), ч. 3 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки), ч.2 ст.366(службове підроблення), ч.2 ст.367( службова недбалість) КК України.
Розкрадання державних грошових коштів у таких розмірах і практично передача в руки іноземним власникам Одеського морського торгового порту є прямою загрозою не тільки національним інтересам країни, а й існуванню України як незалежної суверенної держави.
У той час, коли в Україні десятки мільйонів людей проживають за межею бідності і знаходять засоби для існування ледь не на смітниках, безсоромна зграя знахабнілих осіб жирує на людському горі.
Я впевнений у тому, що Вам не байдужа доля України і Ви зробите все для захисту законних інтересів громадян і держави.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 15 Закону України “Про статус народного депутата України”, -
ПРОШУ:
Створити урядову комісію для вивчення та вжиття заходів щодо запобігання розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, контрабанди та інших зловживань в Одеському морському торговому порту.
Про результати перевірки та прийняте рішення прошу повідомити мене в установлений законом строк.
З повагою Ю. Кармазін.
Подаємо зміст цього запиту:
ОСОБИСТО ТЕРМІНОВО
Прем’єр-міністру України
Януковичу В.Ф.
Генеральному прокурору України
Піскуну С.М.
Голові служби безпеки України
Радченку В.І.
Голові державної податкової
адміністрації України
Кравченку Ю.Ф.
ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ
у порядку статті 15 Закону України
“Про статус народного депутата України”
Про створення урядової комісії для вивчення та вжиття заходів щодо запобігання розкрадання Державного майна в особливо великих розмірах,контрабанди та інших зловживань в Одеському морському торговому порту, що загрожує національним інтересам та обороноздатності України.
Загроза національній безпеці України з боку іноземних компаній, які ввійшли в змову з високими посадовими особами України, змушує мене звернутись особисто до Вас для припинення заподіяння шкоди державі Україна і її народу.
В мене наявні факти незаконної діяльності Південного Транспортно-Енергетичного Комплексу, зареєстрованого в м. Іллічівську Одеської області, що завдає Україні збитків на сотні мільйонів доларів США.
Південний Транспортно-Енергетичний Концерн був зареєстрований 12 липня 1997 р. в Одеській області м. Іллічівськ (ідентифікаційний код 25029128). Керівником концерну є гр. Федорова І.С., яка в свою чергу, є керівником закритого акціонерного товариства “Синтез Ойл”. Головою правління Південного Транспортно-Енергетичного Комплексу є гр. Жуков О.Б.
Засновниками Південного Транспорно-Енергетичного Комплексу є офшорна компанія “Інтернешнл Порт Сервісез Лімітед” Ірландія , ЗАТ “Аконто” Росія, ЗАТ “Синтез Ойл”, “Морський транспортний банк” та інші підприємства, які тим чи іншим чином підпорядковуються Жукову О.Б.
Рішенням Комітету з нафти і газу і нафтопереробної промисловості (лист № 15/1 –409 від 01 серпня 1997 р. підписано заступником голови Комітету В.Тарашевським) координатором від української сторони з організації прокачки і перевалки російської нафти, яка направляється транзитом на експорт через порт Одеса, а також з постачання нафти для переробки на Одеському нафтопереробному заводі (НПЗ), по Генеральній угоді між Інтопенерго Російської Федерації і Держнафтогазпромом України від 18 листопада 1994 р. був призначений Південний Транспортно-Енергетичний Комплекс.
На основі листів–клопотань Голови Одеської обласної державної адміністрації №01-08-4381 від 23 грудня 1997 р. Боделана Р.Б. і керівника Одеського морського торгового порту Павлюка М.П., скерованих на ім’я заступника Голови Комітету з нафти і газу і нафтопереробної промисловості України Шуліко В. П. про продовження повноважень ПТЕК як координатора від Української сторони на 1998 р., Держнафтогазпром України направив лист на адресу Мінтопенерго Російської Федерації про продовження повноважень Південного Торгово-Економічного Комплексу.
Аналіз договірних відносин, укладених між Одеським морським торговим портом і підприємствами, які здійснюють діяльність на території нафторайону порту показав, що у відповідності з Положенням про координацію нафтоналивних вантажів через порт, підписаного 29 липня 1997 р. між Одеським морським транспортним портом (в особі керівника Павлюка М.П.) і головою правління Південного Транспортно-Економічного Комплексу Жуковим О.Б., на Південний Транспортно-Економічний Комплекс покладено проведення наступних робіт:
- отримання, накопичення й обробка інформації про рух вантажів, призначених для перевалки через нафторайон;
- отримання, накопичення й обробка інформації про підходи танкерів під завантаження (розвантаження) до причалу нафторайону;
- складання, ведення графіку постановки танкерів, розстановки під обробку по причалах нафторайону, видачу підтверджень.
19 грудня 2001 р. між одним із засновників Південного Транспортно-Економічного Комплексу - закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями “Синтез Ойл” (в особі генерального директора Федорової І.С.) і Одеським морським торговим портом (в особі керівника порту г-на Павлюка М.П.) було укладено угоду про спільну діяльність КД-2245.
Згідно з п. 2.1. угоди сторони зобов’язалися здійснювати в Одеському транспортному торговому порту на території нафторайону порту спільну діяльність.
Згідно з п. 3.1. угоди керівництво спільною діяльністю ведення загальних справ з виконання зобов’язань по угоді доручається одному із учасників ПТЕК- ЗАТ “Синтез Ойл”.
Згідно з п. 11.1. угода укладена строком на 20 (двадцять) років і набрала чинності з 31 грудня 2001 р.
Згідно з п. 6.3. дохід від спільної діяльності, який належить Одеському морському торговому порту та ЗАТ “Синтез Ойл”, розподіляється порівну:
- порт - 50%;
- ЗАТ “Синтез Оіл” - 50%.
Розподіл прибутку залежить від розміру внесків сторін.
Згідно з Додатком №1 до угоди, Одеський морський торговий порт здійснив внесок в спільну діяльність у вигляді передачі причалів 2,3,4 і станції очистки баластних вод - усього на суму 9 млн. 880 тис. дол. США. При цьому не було враховано, що порт фінансував реконструкцію нафтогавані через генерального підрядника, який є одним із учасників Південного Транспортно-Економічного Комплексу - фірму “Інтернешнл Порт Сервісез”, на суму 20. 950. 633,2 дол. США, а саме за виконані роботи розрахувався бартером, переваливши для фірми через порт 14 964 738 тон нафти і нафтопродуктів за пільговою ставкою 0,1 дол. США за тону, в той час як вартість перевалки однієї тони коштує 1.5 дол. США.
У вигляді додаткового внеску, згідно Доповнення №1 до Додатку №1, підписаного 29 квітня 2002 р. порт вніс причал №5 нафтогавані порту, який оцінюється в 3 млн. 430 тис. доларів США, причал №6 нафтогавані порту, який оцінюється в 950 тис. доларів США.
Згідно Додатку №2 до угоди і доповнення до додатку, ЗАТ “Синтез Ойл” нібито внесло у вигляді внеску у спільну діяльність вартість невід’ємних покращень станції очищення баластних вод у розмірі 7 млн. 990 тис. доларів США і вартість невід’ємних покращень причалів №№ 2н, 3н, 4н, здійснені нібито підприємством за рахунок власних коштів, сума яких оцінюється в розмірі 7 млн. 850 тис. доларів США.
При цьому доповнення до додатку були підписані керівником Одеського морського торгового порту Павлюком М.П. 29.04.2002 р. , тобто в останній день перебування на посаді керівника порту перед переходом на депутатську роботу
Аналіз договірних стосунків Одеського морського торгового порту і підприємств, які здійснювали реконструкцію нафторайону показав, що за 1,5 року до укладання угоди оренди між Одеським морським торговим портом і ЗАТ “Синтез Ойл”, а саме 12 січня 1995 р. порт уклав контракт №232 на капітальний ремонт причалів 2, 3, 4, нафтогавані порту з фірмою “Інтернешнл Порт Сервіс”.
Згідно з указаною угодою “Інтернешнл Порт Сервіс” є генеральним підрядником з реконструкції і капітального ремонту причалів 2, 3, 4, нафтогавані Одеського порту. Порт за даною угодою є замовником ремонту причалів.
Згідно з додатком №1 до генерального контракту №232 від 12 січня 1995р. договірна ціна за проведення капітального ремонту причалів №2, 3, 4, встановлювалась у розмірі 16. 956. 000 доларів США.
Але, підписавши додаток №2 до генерального контракту № 232 від 12 січня 1995 р., сторони змінили порядок взаєморозрахунків за вказаним контрактом. Порт за проведення капітального ремонту причалів зобов’язався перевалити на експорт для фірми “Інтернешнл Порт Сервісез” не менше 13 млн. тонн нафти.
Ставка за перевалку нафти і нафтопродуктів для фірми “Інтернешнл Порт Сервісез” була встановлена у відповідності з договором № КД-128 від 03 січня 1995 р. і становила 0.1 долар США за 1 тону, що на 1.4 дол. США було нижче ставок, встановлених тарифами.
Із документів, які надав порт, випливає, що генеральний підрядник порту по контракту № 232 від 12 січня 1995 р. фірма “Інтернешнл порт Сервіс” здійснила фінансування і капітальний ремонт причалів № 2, 3, 4, силами підрядника ВАТ “Чорноморгідробуд” через своїх агентів фірми “Аконто” і “Синтез Ойл”, які, в свою чергу, входять до Південного Транспортно-Економічного Комплексу.
Порт фактично кредитував генерального підрядника по ремонту причалів - фірму “Інтернешнл Порт Сервіс”. На здійснення своїх обов’язків із взаєморозрахунків із фірмою “Інтернешнл Порт Сервіс” порт перевалив в період з 01 січня 1995 р. по 01 червня 1991 р. – 14 964 738 тон нафти і нафтопродуктів за пільговою ставкою 0,1 долара США за тонну, замість передбаченої прейскурантом 1,5 дол. США за тонну. При цьому вантажопотік нафти не тільки не збільшився, а навіть зменшився. Порт перевалював нафту і нафтопродукти фактично безкоштовно, а фірма “Інтернешнл Порт Сервіс” (Ірландія) за експорт вантажу виставляла для оплати власникам нафти і нафтопродуктів вантажний збір по ставці 1.5 дол. США за тонну, вказуючи свій закордонний рахунок.
Беручи до уваги викладене, ревізія, що була проведена за постановою прокуратури Одеської області, зробила висновок, що ремонт нафтогавані Одеського морського торгового порту, тобто невід’ємні покращення причалів і станції очищення баласних вод , внесені в якості невід’ємних покращень, зроблених нібито за рахунок власних засобів ЗАТ “Синтез Ойл”, насправді були проведені за рахунок порту в рамках договору з “Інтернешнл Порт Сервіс”.
Якщо врахувати, що виконані роботи на суму 20. 950. 633,2 дол. США, здійснені за рахунок Одеського морського торгового порту і додати вартість 2,3,4 причалів і станцію очистки баластних вод на суму 9. 880 тис. дол. США, 5 і 6 нафтогавані порту вартістю 4 млн. 380 тис. дол. США то виходить, що Одеський морський торговий порт вніс в статут фірми 35 млн. 210 тис.633,2 дол. США, а інші засновники (іноземні фірми) не внесли ні цента.
Невже Україна на стільки багата, що може собі дозволити безкорисно інвестувати фірми із Англії. Ірландії, Росії та інших іноземних держав?!
Фактично підприємства Південого Транспортно-Економічного Комплексу, якими керував Жуков О.Б. у змові з керівництвом порту, шляхом укладання різних письмових угод і, порушуючи порядок їх виконання, привласнили собі не тільки вантажопотік нафти і нафтопродуктів, який історично проходив через нафтогавань Одеського морського торгового порту, а й прийвласнили грошові цінності порту в сумі 20.950.633,2 дол. США, які направлялись на реконструкцію нафтогавані.
На даний час, видаючи реконструкцію нафтогавані, здійснену нібито за власні кошти, керівництво ЗАТ “Синтез Ойл” і колишній керівник порту Павлюк М.П. уклали угоду спільної діяльності, яка фактично легалізувала грошові кошти, добуті злочинним шляхом, і яка дозволяє “Синтез Ойл” отримувати в майбутньому незаконні прибутки протягом 20 років.
Підприємства, що входять до складу Південного Транспортно-Економічного Комплексу, практично перетягнули весь фінансовий потік за перевалку нафти і нафтопродуктів на себе.
“Інтернешнл Порт Сервіс” продовжує виставляти вантажовласникам рахунки, вказуючи свій рахунок за кордоном за вантажний збір через Одеський морський торговий порт в розмірі 1.5 дол. США за тонну. При цьому “Інтернешнл Порт Сервіс” – єдина фірма, яка має знижку Мінтрансу в розмірі 50%, тобто підприємство платить вантажний збір в розмірі 0,75 дол. США.
Решту 0,75 дол. США, які залишаються за кожну тону, отримує “Синтез Ойл”, що згідно з угодою про спільну діяльність з портом, керує “Інтернешнл Порт Сервіс”. Враховуючи, що між портом і ЗАТ “Синтез Ойл” ділиться не дохід, а прибуток, то порт в даний час отримує не більше 0,1 дол. США за тонну.
Таким чином, структури Жукова О. В. завдають державі збитків за перевалку кожної тонни нафти на суму 1,125 дол. США. Якщо враховувати, що щороку через нафтогавані Одеського порту перевалюється близько 16 млн. тонн нафти, то державний бюджет недораховує близько 20 млн. дол. США. Якщо ж помножити цю цифру на 20 років діяльності, передбаченої угодою, то структури Жукова обкадуть державу на 340 млн. дол. США. І це, не враховуючи масштабів контрабандної перевалки нафти і нафтопродуктів, яка, за попередніми розрахунками, сягає 80 млн. дол. США щорічно, що наносить матеріальні збитки більше 1 млн. дол. США щорічно за перевалку нафти і декілька мільйонів доларів США непроплачених митних зборів.
Перетягнувши практично весь вантажопотік нафти нафтогавані, підприємства, що входять до Південного Транспортно-Економічного Комплексу і належать Жукову О.В., здійснюють послуги агентування суден, зберігання нафтопродуктів в ємностях, що орендуються, і станціях очищення баластних вод.
При цьому документально зафіксовано факти контрабанди нафти і нафтопродуктів у розмірі близько 1,5 млн. дол. США щотижня. (Довідку із посиланням на документацію буде складено окремо і направлено наступним запитом).
Окрім цього, враховуючи, що за ремонт причалів, Одеський порт проплатив фірмі “Інтернешнл Порт Сервіс” бартером, тобто перевалив за зниженими ставками біля 15 млн. тон нафтопродуктів, в результаті чого держава недоотримала прямих податків на загальну суму біля 5 млн. дол. США.
Працівники Чорноморської транспортної прокуратури провели титанічну роботу по розкриттю розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, встановили коло посадових осіб причетних до розкрадання, але на жаль на своєму рівні вирішити це питання в правовому полі вони не можуть.
Розслідування вказаних злочинів в рамках обласних правоохоронних органів також неможливо через відсутність політичної волі в їх керівництва і тиску столичних керівників-захисників Жукова О.Б.
Начальник Одеського морського торгового порту Соборов О.С., який замінив на цій посаді Павлюка П.М., фактично ніяких заходів щодо припинення пограбування держави не приймає і таким чином сам стає співучасником скоєних злочинів.
Таким чином, у діях вищеперерахованих посадових осіб наявні ознаки складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, що спричинили збитки в особливо великих розмірах або вчинені організованою групою), ч.2 ст.209 (легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом), ч.3 ст.212 (ухилення від сплати податків, зборів інших обов’язкових платежів), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), ч. 3 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки), ч.2 ст.366(службове підроблення), ч.2 ст.367( службова недбалість) КК України.
Розкрадання державних грошових коштів у таких розмірах і практично передача в руки іноземним власникам Одеського морського торгового порту є прямою загрозою не тільки національним інтересам країни, а й існуванню України як незалежної суверенної держави.
У той час, коли в Україні десятки мільйонів людей проживають за межею бідності і знаходять засоби для існування ледь не на смітниках, безсоромна зграя знахабнілих осіб жирує на людському горі.
Я впевнений у тому, що Вам не байдужа доля України і Ви зробите все для захисту законних інтересів громадян і держави.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 15 Закону України “Про статус народного депутата України”, -
ПРОШУ:
Створити урядову комісію для вивчення та вжиття заходів щодо запобігання розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, контрабанди та інших зловживань в Одеському морському торговому порту.
Про результати перевірки та прийняте рішення прошу повідомити мене в установлений законом строк.
З повагою Ю. Кармазін.