03/21/2003 | Вільнодум

Напевно людям на Україні цікаво, як бачить американець війну з Іраком у себе вдома. Попробую описати. Думаю що це не тільки цікаво, але і повчально для тих, хто роздумує над тим, що нас чекає в майбутньому.

Присутність війни і подій на фронті наблюдається по телебаченню 24 години на добу в реальному часі. Іде безперервний репортаж від різних кореспондентів з різних місць – Багдаду, Кувейту, Афганістану, і інших місць, де ці події проходять. Показують вибухи в Багдаді, вогонь противника, картини з місця військових подій, з середини танка, скажемо, також інтервю з іранцями, витримки з телебачення Іраку, включаючи виступ Садама, яке він (чи його двійник) зробив після першого бомбардування, і т.д.. Показують протести проти війни в Європі, в Америці, і інших місцях планети. Ідуть коментарії військових спеціалістів, політичних діячів, які висловлюють різні точки зору і прогнози. Одним словом, подається повна картина і інформація з усіх кінців і точок зору. Погляди трошки міняться в залежності від телеканалу, але загальна об’єктивність залишається. Враховуючи, що цю інформацію показують біля 10-ти різних каналів, то є з чого вибрати. На інших 50-ти або більше каналах ідуть регулярні передачі, як нічого не трапилось.

Більшість американців, звичайно знають, що іде війна, і це їх хвилює. Невелика частина цим не цікавитьця і продовжує жити не звертаючи уваги на ці події. Більшість підтримує президента (67%), не підтримують біля 18%, а решта не має позиції.

Для людини, яка має розум, і хоче знати що трапилось, є повна можливість мати повну інформацію без ніяких зисиль. Абсолютно ясно, що диктатору Садаму скоро буде кінець і люди Іраку зможуть жити вільно і мати демократію, якщо вони цього захочуть. Підкреслюю, якщо вони цього захочуть, або будуть здатні для цього, то будуть мати те, на що вони здатні. В цьому відношенні напрошується приклад України, яка має те, на що вона була здатна після отримання незалежності, бо мала можливість мати більше, але не була готова і здатна на більше. Звинувачувати інших (особливо США) в своїх недоліках – вибір слабих і нездатних на самостійне життя, на жаль.

Чи несе компанія “Свобода Іраку”, яку проводить США і яка пітримується коаліцією більше 45 країн, добро чи зло Іраку? Для мене відповідь однозначна – несе ДОБРО. Але це не однозначно, що Ірак це прийме таким. Національні держави не приймають, як правило, чужородної мудрості, і дуже довго її “переварюють”, якщо вона приходить, поки вона не починає сприйматися як “своя” мудрість. Незалежний розвиток є найкращий, якщо країна на такий здатна.

Садам є найзліший ворог свого народу, бо він не дав можливості своєму народу розвиватися незалежно, як члену світової спільності. Його режим противився всім і всьому. Приблизно те, що пропонують деякі політики України зараз. Як результат, Ірак загубив можливість незалежного розвитку, бо буде приведений до “розуму”, до норм світової поведінки силою. Це справедливо, це необхідно.

Америці Ірак НЕ потрібний. Іраку Америка потрібна. Чому тоді США пішла війною на Ірак, якщо він їй не потрібен? Тому що Ірак довго і постійно створював загрозу американським інтересам. До тих пір, поки ці загрози були чисто економічні, його терпіли, коли ж ця загроза стала загрозою для життя людей, після подій 11-го вересня 2001 року, терпіти цього ідіота більше не можна було.

Франція веде себе, як проститутка, що є для цієї країни типово і традиційно. В німцях пробуджується ненависть до тих, хто від них умніше і краще, як колись до євреїв. В даному випадку “євреями” для них виступають американці. Росіяни злякалися, що їх більше ніхто не буде серйозно сприймати, і тому “брикаються”, щоб їх “помітили”, як у Крилова – “…ай моська, знать она сильна, коль лаєт на слона…!”.

Чи буде Америка вічною, ніхто не знає. Напевно не буде. Рим теж не був вічним. Але не забуваймо, що Рим дав світу те, що зараз зветься Європійською цивілізацією, яка переможно захопила весь світ і продовжує розвиватися. Те, що зараз робиться в Іраку, є продовженням традицій Риму, якщо на те пішло. Продовженням того духу, який будував, розвивав, створював, розповсюджувався і покращував життя скрізь, куди приходив. Не всім це подобалось, але всі від цього вигравали, якщо не були дурні.

Час покаже, що трапиться. В свій час прийде інше, нове, краще, і буде продовжувати розвиток. Зараз цим кращим є Америка! Нічого кращого в світі НЕМА!