03/27/2003 | Адвокат ...

http://president.gov.ua/activity/zayavinterv/146090103.html

Стенограма прес-конференції Президента України Леоніда Кучми для представників ЗМІ



О.Громницька:
- Доброго дня, шановні пані та панове.
Ми щиро раді вітати вас у Прес-центрі Адміністрації Президента України. Сьогодні у нас чергова прес-конференція Глави нашої держави.
Леоніде Даниловичу, я передаю Вам слово.

Л.КУЧМА:
- Доброго дня, шановне товариство.
Ми з вами зустрічаємося в непростий час, в Іраку вже шостий день ідуть військові дії. Інформація щодо військової операції досить суперечлива, але зрозуміло, що сьогодні там гинуть люди і що дипломатичні механізми, на жаль, виявилися недієвими. Ставлення України до цих подій широко відоме. Ми проти війни як способу розв'язання міжнародних проблем і вважаємо, що треба зробити все можливе, щоб уникнути великих жертв як серед цивільного населення, так і серед військових - з обох боків конфлікту. Але, на мій погляд, ми не повинні забувати і про дії Саддама Хусейна, який своєю агресивною політикою та амбіціями в оволодінні зброєю масового знищення накликав на свій народ цю велику біду.
Ви знаєте, що я двічі був у країнах Перської затоки - в 1993, і через 10 років я відвідав їх ще раз. Величезні зрушення, які відбулися в цих країнах, і нинішній рівень життя заслуговують не тільки на увагу, а й на велику повагу. І коли порівнюєш ситуацію в цих країнах, багатих насамперед нафтою, з Іраком, який є одним із головних володарів нафтових запасів, то відповідь зрозуміла.
Війна в Іраку завдала удару по створеній після Другої світової війни системі міжнародної безпеки. Виявилися серйозні протиріччя всередині основних міжнародних організацій: Ради Безпеки, Організації Об'єднаних Націй і НАТО, Європейського Союзу. Тому, напевне, сьогодні на один з головних планів виходить питання щодо майбутньої системи міжнародної безпеки після цієї війни. І я думаю, що Україна не повинна стояти осторонь обговорення такої важливої світової проблеми.
Перейду до питань внутрішньої політики. Насамперед - про економіку. Пам'ятаєте, що на попередній нашій з вами зустрічі на початку лютого місяця я зазначив, що у 2002 році темпи розвитку економіки були вдвічі нижчі попереднього року і передбачених в макроекономічних прогнозах. Це викликало серйозну тривогу. Підсумки перших двох місяців поточного року свідчать, що ситуація виправляється. Ви знаєте, що ми відновили темпи приросту, практично близькі до 2001 року. Валовий продукт зріс на 7,2 % проти 3,6 % в минулому році. Промислове виробництво - на 10,8%, торік - на 6,3. Суттєво поліпшилась ситуація в дуже важливих для нас галузях - металургії (приріст 17,4 %), хімічній та нафтохімічній промисловості (14,7). Мені дуже подобається, що є суттєві зрушення в машинобудуванні, це серйозна ознака оздоровлення для української економіки, де завжди на першому плані було машинобудування. Однак резерви і можливості ще далеко не задіяні. Виробництво зросло лише в половині наших підприємств, а більше третини - його зменшили, 13 % підприємств взагалі не працювали.
Беззмінними є структурна деформація нашої економіки. Частка паливно-сировинної галузі у промисловості не зменшується. Як і торік, вона становить 57 відсотків. Це занадто.
Гострою залишається проблема неплатежів. Економіка заростає, а борги підприємств не знижуються. Треба швидко вирішувати цю проблему.
В паливно-енергетичному комплексі погіршилась платіжна дисципліна. Заборгованість споживачів за електроенергію з початку року зросла на 8 %, за газ - на 25 %.
Економіка зростає, дисципліна падає. Я головну причину в цьому вбачаю.
Посилюються цінові деформації між сферами економіки, особливо паливно-енергетичним та аграрним секторами.
Макроекономічне прогнозування далеке від реалій. І проблема ця не просто віртуальна, ви добре знаєте, що 2002 рік нам коштував близько 2 млрд. гривень втрат. Дефляція. Замість запланованої по бюджету інфляції ми отримали дефляцію, і це я вважаю дуже серйозним прорахунком, передусім Національного банку України.
За два місяці маємо інфляцію 2,6 %. Оскільки, знову ж таки, у бюджеті ми заклали 6 %, то тут Уряду і Національному банку потрібно звернути на це серйозну увагу, тому що якщо такими темпами будемо рухатись і далі, то наприкінці року ми будемо мати не 6 %, а зовсім іншу цифру.
Дещо покращилася ситуація в грошово-кредитній сфері. Рівень монетизації з початку року збільшився з 24,9 % до 26,9 %, але він ще далекий від країн наших сусідів (Польща - 44 %, Чехія - 76 %). Потрібно країні давати грошей стільки, скільки вона може сприйняти для свого зростання, без будь-яких негативних інфляційних проявів.
Тим більш, що вже три роки збільшення грошової маси не має абсолютного ніякого впливу на інфляційні процеси. Бачимо це особливо в минулому році, коли дефляція протягом цього року була присутня на нашому ринку.
З початку року дещо знизились (на 2 %) в середньому процентні ставки за кредит. Однак вони ще дуже високі для нормального розвитку економіки (17,6 %) і у 2,5 рази вищі за облікову ставку Національного банку. Я вчора зустрічався з Головою Національного банку, і кроки, які пропонує Національний банк, в мені вселяють впевненість, що ця проблема поступово буде розв'язуватись.
Найбільша сьогодні бюджетна проблема - це підвищення мінімальної заробітної плати, на що потрібно за розрахунками близько 7 млрд. гривень.
А таких коштів Парламент з Урядом поки що не знайшли. Хоча перше прийняте рішення введене і працює, але наступним рішенням треба шукати вихід з цього становища.
А на черзі підвищення стипендій студентам, які на сьогодні дуже мізерні і знизилися проти мінімальної та середньої заробітної плати в Україні. Я також підписав відповідні доручення, та сума, потрібна для підвищення пенсій, практично нульова.
Загострюється сьогодні проблема з відшкодування ПДВ, і причиною цього є не зростання обсягів зовнішньої торгівлі, а недосконалий механізм внутрішнього ринку і неналежний контроль відповідної структури з цієї ситуації.
Про ситуацію на ринку зерна та хліба, особливо враховуючи, що це проблема дуже серйозна для України.
Ви знаєте, що на виконання мого Доручення регіони посилили контроль за ціноутворенням на хліб. Відповідних заходів вжив і Уряд, виділивши необхідні ресурси з Держрезерву не через зерно, а через борошно тим регіонам, які відчували в цьому суттєву потребу. Тому ситуація на ринку стабілізувалась і останніми днями роздрібні ціни на хліб не зростали, а в Миколаївській і Одеській областях, навпаки, знизились на 3-4 відсотка.
Мене запевняють, що кількість наявного в Україні продовольчого зерна достатня до нового врожаю. А причини нехватки - то вже інша річ, над цим працює і Прокуратура, хоча тут є і вина Уряду, і регіонів. Всі чогось чекають від Бога, коли треба восени думати, чим кормити людей в тому чи іншому регіоні.
Київ потребує 365 тис. тонн зерна, "Київмлин" переробив 2 млн. тонн борошна, а сьогодні Київ перший вимагає зерна від держрезервів. Це також відповідь на це питання.
Щодо питань політичної реформи.
Насамперед, я хотів би подякувати всім тим, хто залучився до дискусій з цих питань. Я маю на увазі всіх, без винятку, в тому числі і представників опозиції.
Як ініціатор реформи я дуже задоволений тим, що участь в обговоренні беруть всі верстви нашої громадськості.
Багато людей дебатують і задають питання з таких проблем, як формування політичної відповідальності Уряду, створення двох палат в Парламенті, законодавче оформлення постійно діючої парламентської більшості і так далі.
Доводиться чути і різку критику проекту. Кожен має право на власну думку. Але я хотів би застерегти від одного: опонентам реформи не варто переносити своє ставлення до керівництва країни на проект політичної реформи. Мене не обходять якісь особливі симпатії чи антипатії. Своїм критикам хочу сказати: ви можете тричі не любити Президента Кучму, але коли йдеться про рішення загальнонаціонального значення, потрібно відкидати емоції та шукати погоджені рішення.
І я абсолютно переконаний в тому, що ми такий консенсус знайдемо: насамперед в суспільстві, а потім серед політичної еліти.
Щодо питань соціальної політики.
Я думаю, що ми всі повинні бути незадоволені тим, як розв'язуються проблеми, насамперед, пенсійної реформи, подолання кризи в охороні здоров'я. Тому завдання і Уряду, і Парламенту в цій сфері зрозумілі. Треба шукати рішення, приймати їх і виконувати.
На цьому я хотів би завершити своє вступне коротке слово і готовий відповідати на ваші питання.

Ганна Цуканова, "Франс-прес":
- Пане Президенте, повертаючись до теми Іраку. Частина нашого батальйону уже в Кувейті. Скажіть, будь ласка, чи, на Вашу думку, рішення України відправити батальйон якимось чином викликало потепління у відносинах зі Сполученими Штатами. І якщо - так, то які наступні кроки планує Україна для того, щоб поліпшити відносини зі своїм стратегічним партнером? І, з іншого боку, чи можна вважати це рішення якимось компромісом між Києвом та Вашингтоном?

Л.КУЧМА:
- Я на попередній конференції казав, що одним з головних завдань Президента є, зокрема, і налагодження нормальних стосунків з США. Нам слід дійсно повернути рівень наших стосунків на рівень стратегічних. Але я хочу вам всім відверто сказати, що це в жодному разі не пов'язано з кліматом відносин з США. Ви добре всі знаєте, що я під час свого відрядження до країн Перської затоки офіційно запропонував послуги України всім країнам, якщо, не дай Господи, будуть застосовані засоби хімічної, бактеріологічної чи ще якоїсь зброї. Тут моя відповідь. А які кроки далі будуть? Життя кожен день вносить якісь корективи. Я у своєму вступному слові на цьому наголосив. Можна це по-різному оцінювати. І кожен робить свої висновки.

Мирослав Левицький, газета "Наше слово":
- Зараз часто ми чуємо, що після війни в Іраку зміниться європейська геополітична конфігурація. Чи є якесь бачення того, в якому напрямку зміниться та конфігурація? Чи вплине ця зміна на процес європейської інтеграції України? Це перша проблема.
Друга. Щодо політичної реформи. Люди ще не навчилися жити за старою Конституцією, а їм пропонують її змінити. Отже, яким чином Ви можете вплинути на те, щоб Основний Закон для загалу суспільства дійсно став основним, а не просто декларацією? Дякую.

Л.КУЧМА:
- Я розпочну з другого запитання. Я з Вами не згоден, що люди не звикли жити за новою Конституцією. На мій погляд, політики наші не звикли, не хочуть і не живуть за Конституцією. А люди Конституцію відчувають за своїм життєвим рівнем і т.д. А коли ми не здатні були закласти в Конституцію ті механізми, які б передбачали спільну відповідальність і Парламенту, і Уряду, щоб Парламент з себе не створював самого головного опозиціонера. Ось де шукайте відповідь.
Ви подивіться на конституції Німеччини і Франції. Скільки з часу їх прийняття конституції туди вносилося змін? А те, що час плине, ми стаємо розумнішими і бачимо більш реальні вади, які впливають взагалі на життя людей, зумовлює необхідність внесення цих змін.
Щодо того, як вплине війна в Іраку на європейську конфігурацію і як себе буде почувати Україна в цьому відношенні. Ви добре розумієте, що частиною країн Європейського Союзу рухають інтереси, власне, тих держав, які мають в Іраку великий бізнес. Тому позиція дипкраїн в Європейському Союзі відрізняється від Франції, Польщі. Поляки нічого не мають, а французи там добре присутні на цьому ринку. Тому, на мій погляд, ці розбіжності тимчасові. Війна закінчиться - і закінчаться розбіжності. Європейський Союз і надалі буде міцною структурою, яка буде займати своє місце в світовій політиці.
А щодо України, то ми не збираємось змінювати наш напрямок. Тільки ми менше будемо декларувати про це. І сьогодні багато розмов серед політиків щодо нової Доктрини Європейського Союзу до сусідів. Ви знаєте, кожен хоче бачити те, що він хоче бачити. А багато політиків чи коментаторів взагалі не знає, що там записано. Вони почули, що Україну не приймають чи не призначили дату прийому України, і понеслись: влада погана, влада не туди рухається, влада не те робить. Я вам скажу, що все потрібне для України там є. Головне, щоб ми були достойні робити те, що нам сьогодні необхідно робити. Там закладені всі можливості для співпраці в усіх напрямках, в тому числі жест Європейської комісії щодо підписання Угоди про АСОТ. Це не крок? Крок.

Ольга Скотникова, УТ-1:
- Пане Президенте, зараз дуже багато коментують програму Уряду, розгляд якої відбудеться у квітні. Ви вже про неї говорили, але чи відбулися там якісь зміни, чи Уряд реагує на ці всі висловлювання?
І друге питання. У Міністерстві фінансів зараз почав змінюватися кадровий склад, звідти йде дуже багато кваліфікованих фахівців. Ви відстежуєте ці процеси? Дякую.

Л.КУЧМА:
- Щодо програми. Мені важко сьогодні з врахуванням усіх змін зробити висновки і висловити своє бачення розвитку подій щодо прийняття цієї Програми. Я переконаний в головному, Програму цю треба приймати. Вона не набагато краща чи не набагато гірша, ніж всі попередні програми. Ми ж звикли так її складати. Я, припустимо, по-іншому підійшов би до цього, враховуючи, що 2004 року - президентські вибори. Новий Президент країни, згідно з Конституцією - формування нового Уряду і т.д. Я складав би програму на ці 1,5 року і взяв би кілька проблемних питань, які сьогодні є в Україні. Уряд пішов іншим шляхом - це його право. Я також вважаю це правильним, бо цього вимагає Конституція України. По тому настрою, який є в більшості парламентських фракцій, я чомусь впевнений, що ця програма буде прийнята.
Я вже бачу по тих указах, які я підписую, що кваліфіковані кадри все-таки йдуть із Міністерства фінансів. Я тільки одним занепокоєний і Прем'єр-міністра попередив, щоб Міністерство фінансів України не перетворилося в структуру, аналогічну Податковій адміністрації. Тому Прем'єр-міністр має таке доручення, це його обов'язок і його право. Революційних змін сьогодні не можна робити ніде. Сьогодні потрібна стабільність, у тому числі і кадрова. А сьогодні взяти одних і поміняти на інших - на це як раз потрібно стільки часу, скільки залишається працювати цьому Уряду до 2004 року.

Наталя Кондратюк, ГРТ:
- Зараз Росію звинувачують у поставках зброї до Іраку, як колись звинувачували Україну у продажу до Іраку радарних систем "Кольчуга". Як ви можете прокоментувати цю ситуацію?

Л.КУЧМА:
- Ця війна, хоча і є страшною подією, передусім для цивільних людей, але вона надасть відповідь на багато запитань, які цікавлять і Україну в тому числі. Я знаю головне, що Україна "Кольчуг" не постачала. Але я думаю, що буде цікаво відповісти на запитання, чому після 1991 року, коли було прийнято Резолюцію ООН про роззброєння Іраку, він не тільки не роззброївся, а зміцнився. То за рахунок кого? І щодо Росії я займу таку позицію, яку зайняла Росія по відношенню до українських "Кольчуг": вона промовчала. І я промовчу.

Катерина Левицька, газета "За вільну Україну":
- Шановний пане Президенте, перше питання пов'язано з тим, що на попередній прес-конференції на питання про те, чому Росія як правонаступниця СРСР не відшкодовує нам за жертви сталінських репресій. Ви мені на це питання відповіді конкретної не дали. Тому я сьогодні знову ставлю це питання, але вже в такому ракурсі. Стратегічний партнер України - Польща, керівництво Польщі добилося від Росії відшкодування за жертви сталінських репресій. І Президент, і Прем'єр сказали, що вони будуть виплачувати згідно Закону Росії за ці жертви. Скажіть, будь ласка, чому Польщі Росія як правонаступниця буде виплачувати за жертви, а Україна, - що, в ній інші жертви були, менше знищено було? Це перше питання.
Друге питання пов'язано з тим, що стратегічний партнер Росія, її політичні діячі, зокрема голова комісії Держдуми з питань СНД, сказав на "Свободі" вчора про те, що не треба шукати зброї, яку Росія продавала Іраку, бо є така держава, яка цю зброю Іракові продавала. Це Україна. Я б хотіла спитати, як ці заяви політичних діячів вплинуть на стратегічне партнерство?

Л.КУЧМА:
- Ви ж бачите, він ще на свободі, тому нехай говорить все, що завгодно. Ви ж знаєте, що депутати, як і наші, ляпають все, що завгодно. Що я можу сказати з цього приводу? В Конституції записано, що вони недоторканні.
А коментарів як з нашого боку, так і з російського, з цього приводу більш ніж достатньо. Це не позиція російської влади, це позиція окремої людини, хоч і політика. У нас вони також абсолютно різні.
Щодо відшкодування сталінських репресій, що Росія пообіцяла Польщі. Я не знаю, можливо, я помиляюся, але я такого не чув і не читав ніде.

О.Громницька:
- Катерино, дякую за комплімент на мою адресу, але я вважаю, що первинною має бути інформація про україно-російські і україно-польські стосунки, ніж про польсько-російські. Дякую.

Дар'я Глущенко, "Українські новини":
- Пане Президенте, скажіть, будь ласка, чи хоче Україна і чи буде вона брати участь у відновленні Іраку після закінчення війни там. І в яких сферах вона могла б це робити?
Друге запитання. Якщо можна, яка все ж таки буде доля Голови Держкомзв'язку? Чи підтримаєте Ви прохання про його відставку, і хто може бути запропонований замість нього? Дякую.

Л.КУЧМА:
- Я на перше запитання можу відповісти коротко: хоче і може. А от чи дадуть, - на це питання у мене відповіді немає. Але я переконаний, що ми братимемо участь у відбудові Іраку. Це моє внутрішнє переконання. Ви знаєте, я вважаю, що крок України - взяти участь в гуманітарній акції - підштовхнув й інші країни до таких же рішень. І ви знаєте, що і Франція, і Німеччина, які насамперед категорично виступали і виступають проти війни, вони цей крок також зробили. І Франція збільшує свій потенціал в цьому плані, і Німеччина. Так що давайте і надалі не зупинятися, а рухатися.
Питання щодо Гончара. У мене є звернення Уряду про звільнення, але в мене немає пропозицій, кого призначити на його посаду. Я звик розглядати питання комплексно. Не можна зняти, а потім чекати, що з цього станеться. І більш детально у нас є можливість вивчити причини цього подання, бо якщо дивитися на економічні показники, то великих приводів для цього немає. Дякую.

Дмитро Сіманський, "Громадське радіо":
- Пане Президенте, у мене два питання, сьогодні модно взагалі так задавати по два питання.
Перше. Прокоментуйте, будь ласка, затримання пана Козаченка.
Друге. На минулому тижні парламент ухвалив у другому читанні Закон про 13-відсотковий податок з доходів громадян. Якщо він в цілому буде підтриманий Верховною Радою, чи підпишете ви його?

Л.КУЧМА:
- Перше питання, напевне, не за адресою. Це питання треба ставити тим, хто приймав рішення про затримання - Генеральній прокуратурі. Я також отримував таку інформацію, яку й ви. Але я додатково маю деякі дані про те, які великі були порушення на ринку зерна. Я сам запросив нашу таможню цінову політику при продажу зерна. Так-от: я дивлюся, що ціна, яка виставлена на експорт і проходить через митницю, вона, як мінімум, на 30% менша, ніж мінімальна ціна, яка є на ринках Європейського Союзу і Америки. Ви розумієте, коли занижується тут ціна, то для чого це робиться? Використання сортності зерна. В основному всі продають, коли дивишся по митниці, не продовольчу пшеницю, а фуражну. А за кордоном взагалі поняття такого немає. Тому хай розбираються. Головне, щоб неповадно було в майбутньому робити те, що робили до цього часу. Бо мені дуже прикро, коли ті люди, які за це й відповідали чи сприяли цьому процесу, чи заплющували сором'язливо очі. А коли заплющувати очі - це все одно зловживання своїм службовим становищем. І в цьому плані вони обов'язково повинні понести відповідальність.
Щодо 13%-го податку. Я вітаю цей крок. Мене тільки не радує, що ми не робимо податкову реформу комплексно, що ми рухаємося невеликими кроками, але, слава Богу, рухаємося. Бо висновок можна робити, коли дивишся на весь процес в цілому. А коли вихопив з якогось технологічного процесу якесь звено, то воно може призвести до негативних наслідків. Але у нас є досвід наших сусідів - Росії, тому я думаю, що помилки тут великої не буде, але буде менше бажання при виплаті заробітної плати йти в "тінь". Це моє бачення цього процесу.

Єгор Соболєв, незалежний журналіст:
- Пане Президенте, прокоментуйте, будь ласка, свої плани щодо політичної реформи. З одного боку, восени вона вже буде неможлива, бо починаються президентські вибори. З іншого боку, Ви подаєте проект, в якому є такі суперечливі пункти, як єдиний термін президентства та роботи Верховної Ради, двопалатний парламент і пряма дія референдуму. Тобто Ви хочете реформи чи Ви хочете процесу реформи, я маю на увазі ініціативу реформи?
Окреме запитання з приводу того, що Ви думаєте про роль голови Адміністрації Президента в просуванні політичної реформи. Як Ви її бачите як людина, яка, власне, бачить усе? Тобто пан Медведчук є мотором реформи чи її гальмом на даному етапі?
І третє питання з приводу Уряду. Вже пройшло 120 днів від початку його роботи. Як Ви оцінюєте його потенціал, чи може він бути успішним так, як від нього очікували?

Л.КУЧМА:
- Багатьом нашим політикам більше подобається сам процес. Це природно. Ви знаєте, що під час парламентської кампанії, і не тільки парламентської кампанії, одна з головних тем, яка обговорювалася, - це питання політичної реформи. Це питання розглядалося простіше: забрати в Президента і поділити. В цьому плані всі були практично однодумцями. Я мовчав тільки до Дня незалежності. Я не пам'ятаю, навесні, коли відбувалася процедура обрання керівних органів в Парламенті і в тому числі формувалася більшість, "Наша Україна" подала офіційну угоду, де була записана як одна з головних тез - це конституційне чи законодавче закріплення коаліції і коаліційний Уряд. Мене дивує, з якою швидкістю ті, хто пропонували це, сьогодні кажуть зовсім протилежне. Ще раз кажу, що це головна базова зміна до Конституції - це питання парламентської більшості і відповідального Уряду. І мова не йде про те, щоб забрати у Президента і віддати частину повноважень Парламенту чи Уряду. Йдеться про те, щоб у нас з'явився відповідальний Парламент. Беріть, будь ласка, але відповідайте. Що до цього часу не існує, і це наша з вами головна біда. І якщо це не буде зроблено, подивимося, які процеси будуть відбуватися надалі в Україні після президентських виборів. Не треба бути великим політиком чи математиком, подивитися на співвідношення сил в Парламенті і на те, як пройдуть президентські вибори, як далі будуть розвиватися події. Тому якщо це не буде закріплено в Конституції, це буде величезний крок назад. Я хотів би, щоб всі це розуміли і потім несли відповідальність перед Україною.
А скільки міністрів буде затверджувати Президент, хоча там і передбачається за поданням Прем'єр-міністра, - це не головне. Головне, що Президент повинен бути в Україні сильною фігурою, арбітром нації і відносин в гілках влади. Ось в чому корінь.
А щодо Медведчука, я взагалі не розумію цього запитання. Рушій він чи гальмо. Адміністрація Президента - це апарат, який забезпечує діяльність Президента. Чи погано, чи добре, це ваша справа судити. Я вважаю, що нормально. І він не повинен бути чи рушієм чи гальмом тієї ж політичної реформи. Я визначаю, і моє слово останнє. І Адміністрація - це також колективний орган. І виробляють політику не одиниці, а разом.
Я висловив оцінку у своєму вступному слові, що ті 2 місяця свідчать, що ми частину тих негативних явищ, які відбувались в 2002 році, ліквідовуємо. І про це свідчить ріст валового продукту, ріст промислового виробництва і так далі. Але суттєві негативні явища, які впливають дуже серйозно, на жаль, остаються. І тут головне завдання економічного блоку - Уряду. От ми ніби утворили економічний блок, але я не бачу там жодної погодженої лінії. Я бачу там окремих людей - керівників міністерств і відомств, які через засоби масової інформації роблять спробу довести своє бачення економічного розвитку України. Я сьогодні бачу' що не можна в одній особі мати заступника з питань економічної реформи і Міністра фінансів. Таке рішення також треба прийняти. Але це питання Уряду. Я роблю чи поводжу себе так' щоб Уряд знав' що він несе головну відповідальність за соціально-економічну політику в Україні. І питання політичної реформи полягає у тому, щоб відвести Президента від цих проблем. Він - Глава держави. І все. Тоді не сюди будуть звертатись всі, кому треба і не треба, а в той будинок. І від цієї рутинної роботи, якою сьогодні займається Президент, він буде звільнений. Він буде займатися тим' чим потрібно займатися: державою, зовнішньою безпекою' зовнішньоекономічною політикою і всім тим, що записано в Конституції.

Карина Самохвалова, "Новий канал":
- Леоніде Даниловичу, чи Ви не вважаєте, що процес подальшого створення газотранспортного консорціуму на сьогодні гальмується. Адже і російські, і українські, і німецькі експерти так і не змогли зібратися утрьох. Тільки-но зголосилися на початку квітня приїхати німецькі експерти, як російські перенесли це на кінець квітня. Це перше.
І друге питання стосовно Світової організації торгівлі. Чи реально нам бути там членами у 2004 році, як передбачалося раніше, адже буквально щомісяця з'являються нові члени у цій організації, з якими ми теж маємо укласти відповідну угоду?

Л.КУЧМА:
- Щодо газотранспортного консорціуму. Насамперед Україні разом з Росією треба завершити формування' що з себе буде представляти цей консорціум. Як він буде виглядати фінансово, з управлінської точки зору і так далі. Тому є питання, на які сьогодні ні Україна, ні Росія не можуть відповісти третій стороні - Німеччині чи Франції. Але я хочу з усією відповідальністю запевнити, що консорціум буде не двохсторонній' а багатосторонній. Це моя позиція, і я її дотримуюсь, ми й надалі будемо дотримуватись такої позиції.
Щодо Світової організації торгівлі. Я переконаний, що ми повинні бути повноправними членами Світової організації торгівлі. Ви бачите, що з кожним роком кількість членів цієї поважної організації зростає, і треба грати по тих законах, які створює ця організація. По інших - уже буде неможливо. Тому я політично підтримую цей рух і сприяю цьому процесу. Мене сьогодні хвилює тільки одне, особливо після підписання цієї угоди з Європейською комісією: я просто боюсь, що Міністерство економіки і практично один Гончарук, який займався цими процесами, при підписанні і підготовці всіх угод з усіма країнами дивилися тільки зі своєї дзвіниці, з позиції Міністерства економіки. Мене здивувало, що жодного разу, жодна угода, в тому числі угода з Європейською комісією, не розглядалась на засіданні Уряду. Жодна. Я навів приклад з Європейською комісією, тому, що до мене вже є звернення наших авіаторів, авіабудівників. Україна - держава авіаційна. І ми зберегли свій потенціал. Але мені кажуть, що з Європейською комісією ми підписали нульову ставку. Тим більше, ми відкриваємо ринок. Будь ласка. Приїжджайте всі і продавайте тут свої літаки. Але ми не витримаємо конкуренції. Тому зараз є доручення Уряду, щоб розглянули цю проблему. Вивчили, що ж ми підписували.
Друге питання. Це вже сільгоспвиробники. На спирт передбачена нульова ставка. Свій не знаємо, куди дівати. Тому це тільки два приклади. Це приклади, по яких до мене звернулися, а там же тисячі. Я не боюсь за перепелині яйця, що там на нульову ставку поставили. Треба вміти захищати свої національні інтереси. І ця процедура повинна була бути абсолютно прозорою. Кожна угода чи проект угоди з тією чи іншою країною попередньо повинна бути надрукована на якомусь сайті уряду чи Міністерства економіки. Побачимо висновки, які дасть Уряд за результатами аналізу всіх підписаних угод. Але іншого шляху не існує. Поки ще є час, потрібно виправляти ті помилки, які наробили.

Світлана Дорош, українська служба Бі-Бі-Сі:
- На початку прес-конференції Ви зачепили тему нафти, і я хочу її продовжити. Своїм Указом за результатами засідання РНБОУ Ви дали доручення Уряду і МЗС вивчити можливість постачання близькосхідної нафти нафтопроводом Одеса-Броди. Скажіть, будь ласка, у який спосіб Ви бачите реалізацію цього проекту, зважаючи на дуже потужні інтереси в цьому регіоні США і Росії також?

Л.КУЧМА:
- Насамперед я вчора дав доручення Уряду створити спеціальну комісію, яка б відслідковувала ситуацію на зовнішніх ринках нафти і як ці ринки будуть впливати на ситуацію в Україні. Поки що ми не відчуваємо серйозних змін, але навіть якщо війна затягнеться, то в нас поки що резервуари заповнені в основному російською нафтою. В цьому відношенні ми добре себе почуваємо.
Друге питання. Ми ніколи через цей нафтопровід Одеса-Броди не будемо постачати нафту з Іраку чи з Перської затоки по простій причині. Дарданелли і Босфор один пролив - і відомо про обмеження руху танкерів. І недоцільність з... транспортувати нафту до Одеси, припустимо. Якщо хтось з українських підприємців купував нафту у країнах Перської затоки чи в інших країнах, то він продавав це на інших ринках. Ми й сьогодні ведемо дуже серйозні роботи - наш нафтогаз - по участі нафти в цих країнах. Ми бачимо завантаження цього трубопроводу нафтою з країн Каспійського регіону. Така перспектива є, я переконаний, і дуже суттєва. Ми бачимо, що збільшується видобуток нафти у Казахстані, якщо сьогодні там видобувають 25 млн. тонн, то через 5 років вони в декілька разів видобуток збільшать.
Головна сьогодні проблема в Казахстані не видобуток нафти, а її протранспортування і продаж. Бо вони замкнуті в цьому регіоні. Будемо разом шукати виходи з такого процесу.
Я й сьогодні не відкидаю, хоча офіційно я вже заявив, що ми проти реверсу, проти пропозиції нафтових компаній щодо постачання російської нафти чи перекачку російської нафти із Брід до Одеси. Я цього не відкидаю. По дуже простій причині. Мене вже раз звинуватили, що російські фірми хочуть накласти лапу на цей трубопровід. Але якщо б вони хотіли, вони б робили такі спроби.
Але сьогодні нам пропонують інший варіант. Англійсько-російська компанія ТНК і "Бритіш-петроліум". Ви знаєте, що в ТНК по 50 відсотків є власність "Бритіш-петроліум" і ТНК. Я знаю, що є дуже серйозні пропозиції з боку цієї міжнаціональної компанії щодо цього проекту.
Але треба скоріше вирішувати проблему добудови нафтопроводу до Польського порту Гданьськ. Ми багато років ведемо розмову, всі - "за", і Польща - "за", але конкретних рухів з боку Польщі не існує.
А тримати пустим нафтопровід - це велика розкіш. Ми повинні думати так, щоб цей нафтопровід працював на економіку України. І він обов'язково буде працювати. Дякую.

"Ведомости", Олег Гавриш:
- У меня к вам несколько вопросов.
Верховной Радой Украины принят Закон Украины о внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины. Опрошенные нашим изданием эксперты и народные депутаты утверждают, что Закон был пролоббирован депутатом Компартии Василием Сиренко, лоббировавшим интересы коммерческой структуры. Это компания "Агрокомплекс". Вот в этой связи - этот вопрос. Экспертизу как бы этого Закона, и в принципе как Вы оцениваете, когда народные депутаты лоббируют интересы не избирателей, а отдельно взятых коммерческих структур.

Л.КУЧМА:
- Я зразу відповім на це питання. В більшості вони лобіюють дійсно друге, не перше. Прикладів є більш ніж достатньо. Я думаю, що в Росії абсолютно така ж практика. Вона в усьому світі така практика. Всі щось, когось лобіюють, а коли лобіюють, це, я переконаний, не народ.
Я дам доручення обов'язково більш ретельно підійти до вивчення цього питання.

Олег Гавриш, "Ведомости":
- Леонид Данилович, не считаете Вы необходимым усилить диалог между нефтяными компаниями и правительством в свете того, что сейчас проводится посевная кампания, скупается большое количество дизтоплива.
И последний вопрос касается Верховного Суда Украины. Недавно в своем интервью Василий Маляренко глава Верховного Суда Украины объявил о том, что народные депутаты оказывают на него давление, и поинтересовался, как Вы относитесь к тому, что нардеп оказывает давление на судей Верховного Суда Украины?

Л.КУЧМА:
- Я так могу ответить на этот вопрос, что у Председателя Верховного Суда Украины полномочий намного больше, чем у Президента. Он более защищен и может ответит соответствующим образом тем депутатам, которые делают эту попытку. Я убежден, что он это обязательно так и сделает.
Сегодня все-таки в Украине меньше проблем с судебной властью и особенно на высшем уровне, чем было до этого. Что сегодня Верховный Суд в большей степени исходит из национальных интересов своей страны и, наверное, таким же образом принимает решения. И я знаю по некоторым решениям.
У нас очень болезненная была проблема завоза продуктов предприятиями с совместным капиталом - товаров и продукции всевозможных. Наконец-то Верховный Суд занял принципиальную позицию. Я за это благодарен, потому что мы терпели миллиарды убытков в этом плане.
Вы знаете, что с первого дня и премьерства, и президентства я поддерживал то, чтобы российские компании, подчеркиваю: нефтедобывающие, пришли на рынок Украины и принимали активное участие в приватизации нефтеперерабатывающих заводов. Я сегодня убежден, что если бы этого не было, то мы бы не имели сегодня стабильного рынка.
У нас сегодня появился общий интерес. Российские компании хотят, чтобы эти заводы работали на полную мощность, и Украина этого тоже хочет. Это рабочие места. Это бюджет. И это рынок тех продуктов, которых сегодня в Украине не существует.
Так что мы поддерживаем всячески. Но всегда их просим, дорогие товарищи, есть украинское законодательство, давайте его придерживаться. Если надо платить налоги, то давайте не пытаться искать лазейки, обходить. Это вы тоже знаете, что такие случаи есть. Вот мы находим согласие в этом.

Сергій Лещенко, Інтернет-газета "Українська правда":
- Кілька питань. Перше. Сьогодні парламентська комісія звернулася до Генерального прокурора Піскуна з проханням провести експертизу записів Мельниченка у Сполучених Штатах Америки. Ваше ставлення до цього.


Л.КУЧМА:
- Хай подають запис, і ми будемо проводити тут, по українським законам. Це не зрозуміло, чи що?
Потім ще раз, якщо ви не розумієте, "Українська правда", - немає тих записів, їх в природі не існує, бо це комп'ютерний запис, так по-простому можна сказати. По-моєму, ця тема цікавить вже тільки "Українську правду" і політиків, які крутяться біля неї.

Сергій Лещенко, Інтернет-газета "Українська правда":
- Друге питання. Ваше ставлення до Закону про гарантії Президенту?
І третє питання. Ваше ставлення до монополізації телепростору України, оскільки відомо, що "Новий канал" змінив свого власника і зараз шість каналів знаходяться в руках двох політичних груп.
Дякую.

Л.КУЧМА:
- Я що, просив гарантію колись. Скажіть, будь ласка, я що, звертався з цією пропозицією, чи вносив закон якийсь? Але якщо ми себе вважаємо цивілізованою країною, то обов'язково повинен бути Закон "Про Президента", а якщо ні - то ні.
Знаєте, колись була добра притча, особливо після війни, під час Великої Вітчизняної, чи другої cвітової, хто як її називає, я називаю її Великою Вітчизняною. Коли в атаку збирались, то всі писали заяву на ім'я політрука: "Якщо я загину, мене вб'ють, то вважайте мене комуністом". Один написав: "Прошу мене вважати комуністом, якщо загину, а якщо ні - то ні". І у Вас такий підхід.
Третє питання не до мене, є Антимонопольний комітет і так далі. Є Парламент, комісії, хай вони займаються і переймаються.

Трубачова Маргарита, "СТБ":
- Як Ви ставитеся до того, що Адміністрація туризму прийняла рішення про те, щоб можна було продавати нераритетні колекції музеїв, хто буде визначати, чи вони раритетні? Це буде розбазарювання, мені здається, музейних фондів.

Л.КУЧМА:
- А яке відношення до цього має Адміністрація по туризму?

Трубачова М. "СТБ":
- Я просто хотіла знати Вашу думку з цього приводу.

Л.КУЧМА:
- У мене думка така, хай би ця Адміністрація займалась розвитком туризму, я бачу, що вони не займаються. А з цього приводу я дам доручення, хай дурниці не роблять, це не їхня справа і право.

Павло Політюк, інформаційне агентство "Reuters":
- Зараз багато країн світу стурбовані гуманітарною ситуацією в Іраку і можуть надавати гуманітарну допомогу, наприклад, про це заявила Росія. Чи Україна планує дати зерно чи муку?
Дякую.

Л.КУЧМА:
- Я переконаний, таке завдання Уряд уже має, ми над цією проблемою думаємо. Ми обов'язково приймемо участь, в межах своїх можливостей, в цьому плані, ми не будемо осторонь цих процесів. І ви бачите, що ця проблема виходить вже на рівень Організації Об'єднаних Націй. Я переконаний, що і по лінії Організації Об'єднаних Націй відповідне рішення обов'язково буде прийнято.

Шевченко Ганна, "Аргументи і факти":
- Не поступало ли предложение от России ввести единую валюту, в том числе и на территории Украины, как сейчас это случается в Белоруссии? И на Ваш взгляд, было ли бы это целесообразно с точки зрения наших национальных интересов?

Л.КУЧМА:
- Відповідь моя дуже коротка. Хай спочатку введуть на території Білорусії, а то вже вводять-вводять, і ніяк ще не введуть.
Такі думки лунають із вуст насамперед російського Прем'єр-міністра, але це речі настільки далекосяжні і сьогодні не зрозумілі, що відповідь взагалі не може бути "так" чи "ні". Для того, щоб ввести єдину валюту, Європа скільки років йшла?
Потім друге. Введення єдиної валюти практично всіх робить біднішими. Ми бачимо також на прикладі Європейського Союзу. А при нашій бідності на території пострадянського простору, це обов'язково станеться. Тому що, щоб валюта була стабільна, треба мати важелі для того, аби її підтримувати. Цих важелів сьогодні немає. А потім треба пройти зону вільної торгівлі, далі треба законодавство мати практично однакове. Якщо хтось думає, що введемо законодавство, припустимо, російське, чи казахське, на всій території - це також нереально. Тому треба бути реалістами і міфічних проектів не пропонувати. І такі слова, я розумію, могли бути з вуст політиків, таких як "тише на свободе", а не урядовців. Тому ми сьогодні маємо міцну валюту, це наша спільна з вами заслуга, і давайте нарощувати позитивні тенденції в нашій економіці, а потім уже будемо про щось нездійсненне думати. А може, нам краще усім перейти на євро, і Росії в тому числі.

О.Громницька:
- Шановні колеги, будемо завершувати.
У мене для вас ще одне повідомлення. З цього місяця ми тепер маємо можливість виходити із цієї зали в прямий ефір, завдячуючи Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком", до нас підведений оптоволоконний зв'язок - і на сьогоднішній момент центральна апаратна "УТ-1" вже має можливість приймати цей сигнал.
Отже, із задоволенням запрошуємо вас до нашого Прес-центру на прес-конференцію у наступному місяці.
Дякую.

Л.КУЧМА:
- До зустрічі.