Музика і політика
04/24/2003 | Володимир Щербина
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=1065
МУЗИКА І ПОЛІТИКА
© «Народний Оглядач»
Тему чергового засідання читацького клубу “Перехід-IV” визначив у вступному слові головний редактор журналу Ігор Каганець: “Активізація певних політичних ідей шляхом цілеспрямованого просування певного типу музики”.
-------------------------------------------------------
Розвиток цивілізація відбувається згідно з певними циклічними закономірності, і це дозволяє нам побачити музику майбутнього. Про характер музики, яка ініціює перехід України до держави нового типу — Гетьманату Вишня Борія, йшлося у статті п. Каганця “Мистецтво Золотої ери”, яку заздалегідь отримали учасники зібрання.
Основну доповідь виголосив композитор, засновник громадсько-мистецького руху «М-Місія» Кирило Стеценко. Розпочавши з того, що духовне об'єднує, а матеріальне роз'єднує, п. Стеценко занурив присутніх до насиченого фактами і коментарями годинного екскурсу в історію музики та її впливу на масову свідомість і політичні процеси.
Надзвичайно цікавою виявилася теза про можливість музики робити раннє діагностування суспільних процесів, що і було продемонстровано на прикладі «Червоної Рути»: те, що в різні роки відбувалося на цих фестивалях, через 2 роки повторювалося в державі.
Музика — це інструмент економічної, політичної і культурної експансії. Наприклад, не випадково рок-н-ролл добряче посприяв розвалу СРСР — просто він був носієм американської системи цінностей.
Кирило Стеценко розповів про парадоксальність музики. По-перше, для неї властива космічна універсальність і об’єктивність чисел та форм, але водночас вона відтворює унікальність людських переживань та емоцій. По-друге, на свідомому рівні людина дуже вільно висловлюється про свої музичні уподобання, при цьому на підсвідомому рівні вона може бути повним рабом музики.
Музика є водночас і об’єктом, у суб’єктом. Здавалось би, що це таке? Якась пульсація повітря. Але всередині людини вона перетворюється на реальність. Музика є моделлю всесвіту і проявом його законів.
На переконання п. Стеценка Україна має зробити колосальний прорив у світі саме через музику, спираючись на національне коріння, ініціативність та духовний вектор. Врешті решт, українці мають найбагатшу у світі музичну культуру (вже зафіксовано понад 500 тисяч народних мелодій, але ж це ще далеко не все). Після розвалу СРСР з України виїхало понад 25 тисяч музикантів, проте від цього їх в Україні стало ще більше. Російська естрада на 80 відсотків робиться українцями.
Музика — найсильніший і найменш насильницький спосіб структурування і переструктурування людської свідомості. Можна нарахувати близько 10 рівнів музичного впливу — від чистої біології (музика як наркотик) до трансцедентального рівня. Великі нації творилися музикою. Мартін Лютер був музикантом, величезний вплив мали започатковані ним духовні співи німецькою (а не латинською) мовою.
В процесі доповіді також згадувалися Ріхард Вагнер, КОМУ ВНИZ, Георг Фрідріх Гендель, Микола Лисенко, Кирило Стеценко-старший, Rammstein, Анджела Девіс, Михайло Поплавський, Мартін Лютер Кінг і “Потужні дівчата”.
Під час музичної паузи відомий бард Едуард Драч виконав три свої композиції.
Далі слово взяв фронтмен Кому Вниz Андрій Середа. Посперечавшись з Кирилом Стеценком щодо доцільності згадувань на такому поважному зібранні Анджели Девіс та Мартіна Лютера Кінга, Андрій наголосив, що Кому Вниz опанували нішу «воїнів у музиці», яка базується передусім на «вірі в силу». При цьому додав, що в Україні так багато краси, що іноді нічого не хочеться робити.
Басист Кому Вниz Сергій Степаненко визначив наробки колективу як «музичну ядерну зброю». На що Ігор Каганець напівжартома назвав гурт «таємною зброєю Нібелунгів».
Назвичайно цікаву думку висловив музикознавець Юрко Зелений: Для того, щоб музика впливала на суспільство, вона повинна транслюватися, її має бути багато. Чи можлива ситуація, за якої в Україні почне популяризуватися арійська музика — “музика Золотої доби”? Ми до цього вже йдемо. Бізнес завжди шукає те, чим можна здивувати слухача. Сьогодні найпопулярніші жанри, вся ця московська попса, блатняк, циганщина тощо, фактично вичерпали себе, зайшли у глухий кут. Цілком можливо, що завтра з’явиться бізнесмен (не важливо, українець, росіянин, семіт чи негр), який просто проаналізує музичний ринок, прийме прагматичне рішення просувати арійську музику і заробить на цьому добрі гроші”.
В обговоренні також взяли участь генеральний директор компанії «Комора» Олег Репецький, вчений секретар журналу «Перехід-IV» Володимир Щербина.
Резюме: музика - ідеологічна бомба. Виснажене дегенеративним шоу-бізнесом суспільство потребує її вибухів. Методичних та ефективних.
МУЗИКА І ПОЛІТИКА
© «Народний Оглядач»
Тему чергового засідання читацького клубу “Перехід-IV” визначив у вступному слові головний редактор журналу Ігор Каганець: “Активізація певних політичних ідей шляхом цілеспрямованого просування певного типу музики”.
-------------------------------------------------------
Розвиток цивілізація відбувається згідно з певними циклічними закономірності, і це дозволяє нам побачити музику майбутнього. Про характер музики, яка ініціює перехід України до держави нового типу — Гетьманату Вишня Борія, йшлося у статті п. Каганця “Мистецтво Золотої ери”, яку заздалегідь отримали учасники зібрання.
Основну доповідь виголосив композитор, засновник громадсько-мистецького руху «М-Місія» Кирило Стеценко. Розпочавши з того, що духовне об'єднує, а матеріальне роз'єднує, п. Стеценко занурив присутніх до насиченого фактами і коментарями годинного екскурсу в історію музики та її впливу на масову свідомість і політичні процеси.
Надзвичайно цікавою виявилася теза про можливість музики робити раннє діагностування суспільних процесів, що і було продемонстровано на прикладі «Червоної Рути»: те, що в різні роки відбувалося на цих фестивалях, через 2 роки повторювалося в державі.
Музика — це інструмент економічної, політичної і культурної експансії. Наприклад, не випадково рок-н-ролл добряче посприяв розвалу СРСР — просто він був носієм американської системи цінностей.
Кирило Стеценко розповів про парадоксальність музики. По-перше, для неї властива космічна універсальність і об’єктивність чисел та форм, але водночас вона відтворює унікальність людських переживань та емоцій. По-друге, на свідомому рівні людина дуже вільно висловлюється про свої музичні уподобання, при цьому на підсвідомому рівні вона може бути повним рабом музики.
Музика є водночас і об’єктом, у суб’єктом. Здавалось би, що це таке? Якась пульсація повітря. Але всередині людини вона перетворюється на реальність. Музика є моделлю всесвіту і проявом його законів.
На переконання п. Стеценка Україна має зробити колосальний прорив у світі саме через музику, спираючись на національне коріння, ініціативність та духовний вектор. Врешті решт, українці мають найбагатшу у світі музичну культуру (вже зафіксовано понад 500 тисяч народних мелодій, але ж це ще далеко не все). Після розвалу СРСР з України виїхало понад 25 тисяч музикантів, проте від цього їх в Україні стало ще більше. Російська естрада на 80 відсотків робиться українцями.
Музика — найсильніший і найменш насильницький спосіб структурування і переструктурування людської свідомості. Можна нарахувати близько 10 рівнів музичного впливу — від чистої біології (музика як наркотик) до трансцедентального рівня. Великі нації творилися музикою. Мартін Лютер був музикантом, величезний вплив мали започатковані ним духовні співи німецькою (а не латинською) мовою.
В процесі доповіді також згадувалися Ріхард Вагнер, КОМУ ВНИZ, Георг Фрідріх Гендель, Микола Лисенко, Кирило Стеценко-старший, Rammstein, Анджела Девіс, Михайло Поплавський, Мартін Лютер Кінг і “Потужні дівчата”.
Під час музичної паузи відомий бард Едуард Драч виконав три свої композиції.
Далі слово взяв фронтмен Кому Вниz Андрій Середа. Посперечавшись з Кирилом Стеценком щодо доцільності згадувань на такому поважному зібранні Анджели Девіс та Мартіна Лютера Кінга, Андрій наголосив, що Кому Вниz опанували нішу «воїнів у музиці», яка базується передусім на «вірі в силу». При цьому додав, що в Україні так багато краси, що іноді нічого не хочеться робити.
Басист Кому Вниz Сергій Степаненко визначив наробки колективу як «музичну ядерну зброю». На що Ігор Каганець напівжартома назвав гурт «таємною зброєю Нібелунгів».
Назвичайно цікаву думку висловив музикознавець Юрко Зелений: Для того, щоб музика впливала на суспільство, вона повинна транслюватися, її має бути багато. Чи можлива ситуація, за якої в Україні почне популяризуватися арійська музика — “музика Золотої доби”? Ми до цього вже йдемо. Бізнес завжди шукає те, чим можна здивувати слухача. Сьогодні найпопулярніші жанри, вся ця московська попса, блатняк, циганщина тощо, фактично вичерпали себе, зайшли у глухий кут. Цілком можливо, що завтра з’явиться бізнесмен (не важливо, українець, росіянин, семіт чи негр), який просто проаналізує музичний ринок, прийме прагматичне рішення просувати арійську музику і заробить на цьому добрі гроші”.
В обговоренні також взяли участь генеральний директор компанії «Комора» Олег Репецький, вчений секретар журналу «Перехід-IV» Володимир Щербина.
Резюме: музика - ідеологічна бомба. Виснажене дегенеративним шоу-бізнесом суспільство потребує її вибухів. Методичних та ефективних.