05/05/2003 | Майдан-ІНФОРМ

2 травня в театрі ім. І.Франка відбулася безперечно найяскравіша театральна прем’єра останього часу.

Подія ця очевидно виявилася настільки унікальною та несподіваною, що залишилася непоміченою офіційними засобами масової інформації на чолі з головним символом колективного українського розуму – 1-им національным каналом ТV.

Можно прожити ціле життя і не побачити на сцені жодного твору Софокла, фігури настільки ж необхідно присутньої в свідомості і підсвідомості європейского театру, як Платон у філософії, Евклід в математиці і Гомер в поезії. Не кожний майстер сучасної сцени наважиться потурбувати цей священий прах. Треба мати неабиякий талант та велике почуття міри аби підняти з таких археологічних глибин не мумію минулого або якийсь псевдоісторичний кітч, яких і так чимало в нашому житті – ось поручь на Майдані - а живий людський дух, який заговорив би з нами як з сучасниками.

Вистава стала можливою завдяки плідному творчому союзу двух класиків сцени – грузинського режисера Роберта Стуруа, який став ще в глухі 70-ті одним з символів інтелектуальної свободи та найкращого актора України - Богдана Ступки. У цьому їм допомогла ціла плеяда лауретів премії Шота Руставелі - художник-постановник Міріан Швелідзе, блискучий композитор Гія Канчелі, хореограф Гогі Алексідзе, які створили і озвучили на першій українській сцені не міфологичні білоколонні Фіви – а вічний і трагічний світ людської души.