Технологія протесту від УБ
06/16/2003 | Юсов
Технологія протесту від УБ
Акції протесту - один з основних методів боротьби з існуючим антиукраїнським режимом. Акції протесту легко проводити мамонтам опозиції, бо уних є гроші, ЗМІ і бідолашні виборці, які ще чомусь їм вірять. Акції протесту важко проводити новітнім опозиційним силам, бо у нас немає грошей, ЗМІ та і виборці чомусь вірять мамонтам. Однак ми повинні протестувати і забов’язані вміти це робити якісно.
Це спроба систематизувати організаційні моменти боротьби. Пропозиції грунтуються на досвіді діяльності Громадського комітету опору “За Правду!” в Одесі (вічна йому пам’ять) та Українського Братства ( УБ forever!).
Різні бувають ситуації, проте дуже бажано готувати акцію протесту (АП) мінімум за тиждень. А то потім будете за два дні бігати як ошпарені.
До міськвиконкому треба подати повідомлення про проведення акції (чим раніше, тим краще). Саме повідомлення, бо Ви згідно з Конституцією не просите дозволу, а просто ставите до відома владу. Будь яка заборона, окрім судової дорівнює фількіній грамоті. В повідомленні треба вказати дату та час проведення АП, приблизну кількість учасників, тривалість та відповідальну особу. Хоча, якщо Вам довподоби екстрім, владу можна і не повідомляти.
Стосовно відповідальної особи, бажано в заявці вказати відповідальною особу, яка на справді вирішальної ролі в організації АП не відіграє. І навпаки не слід давати координати людини яка дійсно є однією з ключових фігур в акції. Такий маневр потрібний для кількох моментів:
1. Якщо Ваша АП дійсно неприємна для режиму, то влада і міліція почнуть шукати організатора, тобто людину з якою можна домовитись про скасування акції. Такого бідолаху можуть повести до якогось відділу, де будуть довго брехати про можливі наслідки Вашого “хуліганства”, запросити до відповідної владної установи і благати, а потім погрожувати. Всі ці процедури не законні, проте забирають нерви і вільний час, який так потрібен для оргроботи. Зрозумівши, що вказана в заявці особа не є “Морфіусом”, “агенти” швидко в ній розчаруються і відпустять. Звісна річ, що згаданий солдат революції повинен постійно наголошувати, що сам нічого не вирішує. Під час спілкування з синіми друзями ніяких прізвищ окрім свого згадувати не потрібно.
2. Коли Ви вже провели АП, і вона була занадто успішною, іноді по факту порушення чогось відкриваються адміністративні та кримінальні справи. В цьому випадку ваше повідомлення до влади теж зможе допомогти. Адже людина, вказана в заявці, фактичним організаторм акції не є. А фактичний організатор ніде не фігурує.
Одним з ключових моментів підготовки до АП є забезпечення явки журналістів. Прикро іноді спостерігати коли проходить якийсь пікет, а на ньому нема жодного журналіста. Потім про цей пікет знають тільки учасники і міліція, яка його охороняла.
ЗМІ необхідно сповістити про акцію за кілька днів. Не дуже рано, щоб вони про Вас не забули, і не дуже пізно, щоб Вас встигнули внести внести в робочий графік. Якщо АП афігенно потужна, то перед нею можна провести прес-конференцію.
Необхідно скласти список координат ЗМІ вашого міста. Як це зробити вигадуйте самі. Для початку можна взяти довідник “Золоті сторінки”. Ви складаєте коротке повідомлення про акцію для журналістів. Там вказуєте суть акції, її організаторів, час і місце проведення. Для передачі журналістам Вашого повідомлення Ви використовуєте одночасно кілька каналів:
1. Текст повідомлення розсилається на електронні адреси ЗМІ по інтернету.
2. Призначається людина, яка сяде на телефон і за кілька годин обзвонить всі ЗМІ зачитуючи повідомлення про акцію.
3. Повідомлення дублюється по факсу.
4. Журналісти сповіщаються завдяки власним знайомствам.
По можливості, необхідно використати всі шляхи сповіщення ЗМІ. Тільки тоді на Вашу акцію може хтось і прийде.
У повідомлення вкажіть координати контактної особи для журналістів.
АП бажано проводити в будній день, тоді інформаційний ефект від неї буде більшим.
Яким чином Ви забезпечите явку людей на акцію, хай це залишиться Вашою таємницею (хочеться вірити не комерційною).
Якщо АП носить не моноорганізаційний характер, то бажано про неї сповістити всі структури, які могли б підтримати підняту Вами тему (для цього доречі теж треба мати базу координат).
Враховуючи специфіку акції можна:
1. Забомбити всі форуми всіх вітчизняних сайтів повідомленням про АП,
2. Якщо є можливість, про акцію бажано повісити інформацію в якомусь ЗМІ,
3. Надрукувати малоформатні запрошення на акцію і організувати їхню роздачу,
4. Розклеїти листівки.
Іноді для більшого рекламного ефекту АП можна використати наших ідейних ворогів. Скажімо, якщо проводиться акція проти Московського патріархату, можна сповістити про неї сам МП та організації які його підтримують. Існує велика імовірність того, що ці тормоза організують на противагу Вашій акції якийсь контр- захід в тому районі де будете протестувати і Ви. Це набагато збільшить зацікавленість журналістів Вашою акцією. Окрім того, після заходу опоненти використають всі свої інформаційні можливості, що б розповісти які Ви погані і які вони хороші. А як відомо антиреклама - теж реклама.
Для використання вищезгаданого прийому бажано звернутись до правоохоронців з проханням забезпечити громадську безпеку.
Такі нюанси як плакати і прапори повинні бути забезпечені залізно.
Основну групу учасників акції рекомендується зібрати за пів години до початку акції десь в районі її проведення.
Під час АП хтось має тримати контакт з правоохоронцями і слідкувати за їхніми діями, а то всяке буває.
На випадок будьякої правокації слід негайно сповіщати синіх друзів.
На акції не повинно бути випивших та інших прібалдєвших.
Всі учасники АП повинні при собі мати документи.
Під час акції, якщо Вам пощастило зібрати достатньо багато журналістів, їх можна зібрати в одному місці і влаштувати імпровізовану вуличну міні прес-конференцією. Для цього, та й не тільки, на АП повинна бути людина, яка відповідає за спілкування з журналістами.
Старайтесь робити акцію прикольною.
Після закінчення АП - перерахуйте своїх.
По одному бажано не розходитись.
Після акції необхідно оперативно набрати прес-реліз по ній. Бажано додати до нього світлини, для чого на АП повинна бути людина з фотоапаратом (працівники МВС та СБУ не рахуються). Прес-реліз треба розіслати по ЗМІ дуже швидко.
Потім можна зібратись і випити пива.
Дані рекомендації звісно не бездоганні, проте вони всі перевірені на фронті національної боротьби Українським Братством.
Протестуймо, бо ми того варті!
Андрій Юсов
Українське Братство
Надсилайте свої зауваження, відгуки, доповнення, запитання та пропозиції за адресою:
yusov@ukr.net
Акції протесту - один з основних методів боротьби з існуючим антиукраїнським режимом. Акції протесту легко проводити мамонтам опозиції, бо уних є гроші, ЗМІ і бідолашні виборці, які ще чомусь їм вірять. Акції протесту важко проводити новітнім опозиційним силам, бо у нас немає грошей, ЗМІ та і виборці чомусь вірять мамонтам. Однак ми повинні протестувати і забов’язані вміти це робити якісно.
Це спроба систематизувати організаційні моменти боротьби. Пропозиції грунтуються на досвіді діяльності Громадського комітету опору “За Правду!” в Одесі (вічна йому пам’ять) та Українського Братства ( УБ forever!).
Різні бувають ситуації, проте дуже бажано готувати акцію протесту (АП) мінімум за тиждень. А то потім будете за два дні бігати як ошпарені.
До міськвиконкому треба подати повідомлення про проведення акції (чим раніше, тим краще). Саме повідомлення, бо Ви згідно з Конституцією не просите дозволу, а просто ставите до відома владу. Будь яка заборона, окрім судової дорівнює фількіній грамоті. В повідомленні треба вказати дату та час проведення АП, приблизну кількість учасників, тривалість та відповідальну особу. Хоча, якщо Вам довподоби екстрім, владу можна і не повідомляти.
Стосовно відповідальної особи, бажано в заявці вказати відповідальною особу, яка на справді вирішальної ролі в організації АП не відіграє. І навпаки не слід давати координати людини яка дійсно є однією з ключових фігур в акції. Такий маневр потрібний для кількох моментів:
1. Якщо Ваша АП дійсно неприємна для режиму, то влада і міліція почнуть шукати організатора, тобто людину з якою можна домовитись про скасування акції. Такого бідолаху можуть повести до якогось відділу, де будуть довго брехати про можливі наслідки Вашого “хуліганства”, запросити до відповідної владної установи і благати, а потім погрожувати. Всі ці процедури не законні, проте забирають нерви і вільний час, який так потрібен для оргроботи. Зрозумівши, що вказана в заявці особа не є “Морфіусом”, “агенти” швидко в ній розчаруються і відпустять. Звісна річ, що згаданий солдат революції повинен постійно наголошувати, що сам нічого не вирішує. Під час спілкування з синіми друзями ніяких прізвищ окрім свого згадувати не потрібно.
2. Коли Ви вже провели АП, і вона була занадто успішною, іноді по факту порушення чогось відкриваються адміністративні та кримінальні справи. В цьому випадку ваше повідомлення до влади теж зможе допомогти. Адже людина, вказана в заявці, фактичним організаторм акції не є. А фактичний організатор ніде не фігурує.
Одним з ключових моментів підготовки до АП є забезпечення явки журналістів. Прикро іноді спостерігати коли проходить якийсь пікет, а на ньому нема жодного журналіста. Потім про цей пікет знають тільки учасники і міліція, яка його охороняла.
ЗМІ необхідно сповістити про акцію за кілька днів. Не дуже рано, щоб вони про Вас не забули, і не дуже пізно, щоб Вас встигнули внести внести в робочий графік. Якщо АП афігенно потужна, то перед нею можна провести прес-конференцію.
Необхідно скласти список координат ЗМІ вашого міста. Як це зробити вигадуйте самі. Для початку можна взяти довідник “Золоті сторінки”. Ви складаєте коротке повідомлення про акцію для журналістів. Там вказуєте суть акції, її організаторів, час і місце проведення. Для передачі журналістам Вашого повідомлення Ви використовуєте одночасно кілька каналів:
1. Текст повідомлення розсилається на електронні адреси ЗМІ по інтернету.
2. Призначається людина, яка сяде на телефон і за кілька годин обзвонить всі ЗМІ зачитуючи повідомлення про акцію.
3. Повідомлення дублюється по факсу.
4. Журналісти сповіщаються завдяки власним знайомствам.
По можливості, необхідно використати всі шляхи сповіщення ЗМІ. Тільки тоді на Вашу акцію може хтось і прийде.
У повідомлення вкажіть координати контактної особи для журналістів.
АП бажано проводити в будній день, тоді інформаційний ефект від неї буде більшим.
Яким чином Ви забезпечите явку людей на акцію, хай це залишиться Вашою таємницею (хочеться вірити не комерційною).
Якщо АП носить не моноорганізаційний характер, то бажано про неї сповістити всі структури, які могли б підтримати підняту Вами тему (для цього доречі теж треба мати базу координат).
Враховуючи специфіку акції можна:
1. Забомбити всі форуми всіх вітчизняних сайтів повідомленням про АП,
2. Якщо є можливість, про акцію бажано повісити інформацію в якомусь ЗМІ,
3. Надрукувати малоформатні запрошення на акцію і організувати їхню роздачу,
4. Розклеїти листівки.
Іноді для більшого рекламного ефекту АП можна використати наших ідейних ворогів. Скажімо, якщо проводиться акція проти Московського патріархату, можна сповістити про неї сам МП та організації які його підтримують. Існує велика імовірність того, що ці тормоза організують на противагу Вашій акції якийсь контр- захід в тому районі де будете протестувати і Ви. Це набагато збільшить зацікавленість журналістів Вашою акцією. Окрім того, після заходу опоненти використають всі свої інформаційні можливості, що б розповісти які Ви погані і які вони хороші. А як відомо антиреклама - теж реклама.
Для використання вищезгаданого прийому бажано звернутись до правоохоронців з проханням забезпечити громадську безпеку.
Такі нюанси як плакати і прапори повинні бути забезпечені залізно.
Основну групу учасників акції рекомендується зібрати за пів години до початку акції десь в районі її проведення.
Під час АП хтось має тримати контакт з правоохоронцями і слідкувати за їхніми діями, а то всяке буває.
На випадок будьякої правокації слід негайно сповіщати синіх друзів.
На акції не повинно бути випивших та інших прібалдєвших.
Всі учасники АП повинні при собі мати документи.
Під час акції, якщо Вам пощастило зібрати достатньо багато журналістів, їх можна зібрати в одному місці і влаштувати імпровізовану вуличну міні прес-конференцією. Для цього, та й не тільки, на АП повинна бути людина, яка відповідає за спілкування з журналістами.
Старайтесь робити акцію прикольною.
Після закінчення АП - перерахуйте своїх.
По одному бажано не розходитись.
Після акції необхідно оперативно набрати прес-реліз по ній. Бажано додати до нього світлини, для чого на АП повинна бути людина з фотоапаратом (працівники МВС та СБУ не рахуються). Прес-реліз треба розіслати по ЗМІ дуже швидко.
Потім можна зібратись і випити пива.
Дані рекомендації звісно не бездоганні, проте вони всі перевірені на фронті національної боротьби Українським Братством.
Протестуймо, бо ми того варті!
Андрій Юсов
Українське Братство
Надсилайте свої зауваження, відгуки, доповнення, запитання та пропозиції за адресою:
yusov@ukr.net
Відповіді
2003.06.16 | Одесит
nu?
Коли починати?2003.06.16 | Василь Процик
Питання до Юсова
Яка ваша позиція з приводу співпраці з "Тризубом" і "НРУо"?Дякую.
2003.06.17 | Skapirus
Чи є в УБ матеріали щодо досвіду спілкування з міліцією?
А взагалі дуже дякую. Матеріал дуже корисний як для майданівців, так і громадянського спротиву в Україні.