06/19/2003 | Майдан-ІНФОРМ

Пропонуємо вашій увазі звіт ініціативної групи з допомоги політв’язням за червень.

Хто скільки пожертвував

Наша ініціативна група журналістів зібрала 60 гривень (дається взнаки літо).

50 доларів нам передали з однієї з країн Східної Європи для Ігоря Мазура.
100 гривень прислав Анатолій Кулинич, будівельник із Дніпропетровська. До речі, він під час акцій «Україна без Кучми» просидів півроку у в’язниці. Пан Кулинич прочитав про нашу акцію в газеті «Свобода»
200 гривень прислав читач газети «Час» з Одеси. Він побажав залишитися невідомим.

Щиро дякуємо усім жертводавцям.




У квітні ми передали по100 гривень Ігорю Мазуру, Володимиру Павлюку, Григорію Ляховичу (молодшому). 35 гривень залишилося до наступної передачі. Зіскановані квитанції про передачу коштів відправлено жертводавцям.

В березні 100 гривень отримав Володимир Павлюк, який теж має малолітнього сина.

У лютому наша ініціативна група передала 80 гривень Ігору Мазуру, який у СІЗО отримав хворобу легенів і має маленьку дитину.


Резонанс
На нашу акцію відгукнувся відомий десидент і філософ, заступник ректора Українського католицького університету Мирослав Маринович. Він планує написати статтю з приводу допомоги, і особисто готовий допомогти політв’язням.
Працівники одного з київських наукових інститутів продовжують збирати пожертви серед своїх колег. Зібрані кошти планують передати в липні.

Особлива подяка
Газеті «Свобода», яка вдруге опублікувала інформацію про нашу акцію, завдяки чому надійшло 100 гривень пожертв.
Газеті «Час», завдяки якій надійшло 200 гривень пожертв.
Інтернет-виданню «Главред», яке двічі інформувало своїх читачів про нашу акцію.

На даний момент кошти зберігаються в ініціативної групи
У зв’язку з винесенням остаточного вироку і розвезення політв’язнів по зонах механізм передачі пожертв змінився. Через адвокатів і наших знайомих в УНСО ми уточнюємо, як краще передавати кошти.

Як тільки з’ясуються всі деталі, ми відразу передамо політв’язням усі зібрані пожертви.

Закликаємо усіх приєднатися до нашої ініціативи. Як казав один український міліонер: «Міра патріотизму вимірюється довжиною гривні який ви готові пожертвувати на справу».

Пожертви ув’язненим ви можете передати, зв’язавшись з нами — вислати поштою або принести їх до місця нашої роботи.
Контактна особа Роман Кульчинський
т. (044) 294 8019,
мейл: roman@gc.kiev.ua

За наявною інформацією, становище хлопців після розвезення їх по зонах значно погіршилося. Начальники зон взялися за них із особливим завзяттям. Дехто уже опинився в карцерах.


Враження від розширення акції.
Спілкуючись з жертводавцями нам здалося доцільним пояснити деякі моменти нашої діяльності.

Хто ми?
Ми не є якимось офіційним центром збору коштів для політичних в’язнів. Наша ініціатива є суто приватною і ми не пов’язані з жодними організаціями. Ми консультуємося з окремими представниками УНА-УНСО, але діємо самостійно. Ми не єдині, хто передає гроші. Ми знаємо принаймні ще одну людину, яка час від часу передає кошти хлопцям.

Чому ми започаткували акцію?
Працюючи журналістами, із доступної інформації ми зробили висновок, що серйозної матеріальної підтримки політв’язні не мають. Тому ми вирішили збирати кошти серед своїх знайомих. Пізніше, зібравши перші кошти і маючи можливість поширювати інформацію, ми після дискусії вирішили надати розголосу нашій ініціативі.

Для чого? Завдань двоє. По-перше — допомогти тим, хто хоче підтримати політв’язнів, але не знає як або не має достатньо часу. Таким чином, ми сподівалися передавати більше коштів. По-друге — дати поштовх до створення якомога більшої кількості груп, подібних до нашої, які б працювали автономно. На нашу думку, громадськість має допомогти хлопцям, які заради України не побоялися сісти за грати. Не припустимо, щоб самі хлопці і їх родини терпіли фінансову скруту. Тільки після того, коли справа допомоги політв’язням набере суспільного резонансу, до неї у повному обсязі приєднаються політики, а отже — і хлопці, і їхні родини на певний час стануть фінансово забезпечені.

Якщо ви наважлися самі збирати і передавати кошти, то радимо не зациклюватися на «свідомих» громадянах. Досвід свідчить, що часто підтримку і допомогу можна отримати від людей, які, здавалося б, абсолютно до всього байдужі. Але їх просто раніше не просили про допомогу.

Закликаємо: Не бійтеся!

Не варто «закривати грудьми амбразуру», відриваючи від свого скромного бюджету значну суму. На нашу думку, в нинішніх умовах значно більше користі можна принести, виступивши організатором збору невеликих пожертв (5-20 гривень) серед своїх знайомих. Також закликаємо робити це більш-менш регулярно. Таким чином ви, по-перше, зможете постійно підтримувати політв’язнів та їх родини безболісно для своєї кишені, і по-друге, станете тим осердям, довкола якого з населення формується Народ.

Цікава інформація
Один із жертводавців пан Кулинич з Дніпропетровська розповів нам, що його «забрали» під час нальоту «анархістів» на наметове містечко. Дали декілька років, але випустили за амністією, оскільки в нього троє неповнолітніх дітей. Під час суду його захищав адвокат, найнятий СПУ. Проте у в’язниці, як ми зрозуміли, жодна з партій його не підтримувала. На наше запитання про те, чи хтось йому допомагав, він відповів: «Так, родичі», а участь політиків обмежувалася тим, що пан М. (відомий радикальний опозиціонер) «відповідав матері на листи». Варто зауважити, що пан Кулинич ні на кого не тримає образи і не шкодує про свою участь в акції.


Список політв’язнів

1. Ляхович Микола Петрович, 15 березня 1976 року

2. Ляхович Григорій Петрович, 30 вересня 1982 року

3. Мирончик Владислав Вікторович, 27 січня 1971 року

4. Горощук Володимир Вітальович, 8 березня 77 року

5. Гальчик Сергій Володимирович, 31 березня 1982 року

6. Бурячок Олег Анатольович, 06 червня 1979 року

7. Бойко Олег Миколайович, 06 лютого 1967 року (є діти)

8. Карпюк Микола Андронович, 21 травня 1964 року

9. Зайченко Руслан Петрович, 03 жовтня 1963 року (є діти)

10. Мазур Ігор Петрович 18 березня 1973 року (є діти)