06/23/2003 | Майдан-ІНФОРМ

В понеділок вранці біля Міністерства освіти голодуючі студенти вивісили табличку «7-ий день». Режим голодування (яке в перші дні було сухим) було змінено — після того, як «швидка» забрала Євгена Лісняка і Марка Соколова, студенти почали пити воду.

Учасники акції розповіли «Майдану», що стало причиною їхнього виходу на газон перед будинком міністерства. Протистояння між адміністрацією вузу і молоддю почалося ще 15 квітня, коли об’єднані в «неофіційну» профспілку (повністю вона називається Незалежна профспілкова організація студентів НТТУ «КПІ») студенти виступили проти ненормальних умов мешкання — перенаселення, антисанітарія — в гуртожитках студмістечка (зокрема, №№8 і 13). Кульмінації конфлікт сягнув 2 червня, коли студенти організували збори виборців з відкликання депутата Київміськради по 81 в/о (половину округу складає район студмістечка) Дмитра Андрієвського. «Він обіцяв нам допомогу у ремонті гуртожитків, а ця допомога обмежилася волейбольним майданчиком з величезним рекламним щитом «Побудовано за сприяння Андрієвського», — кажуть учасники акції. — Він не виконав передвиборчих обіцянок, ми його відкликаємо».

Дмитро Андрієвський — теж випускник КПІ, до виборів — керівник підприємства «Київпідземшляхбуд», а нині — член правління благодійного фонду «Рідна оселя» і депутат міської ради. Він пройшов туди за квотою ПРП і є членом фракції «Нашої України». Вочевидь, Дмитро Йосипович — близький знайомий керівництва вузу, адже він ще за часів головування в будівельному підприємстві спонсорував проведення конкурсів «Містер/Міс КПІ». Ось що каже про депутата голова «офіційного» профспілкового комітету НТТУ «КПІ» Володимир Миронов <http://www.studprofkom.ntu-kpi.kiev.ua/profkom/history>: «У березні 2002 року 81 виборчий округ, майже половину мешканців якого становлять студенти нашого університету, вибрав своїм депутатом Київради Дмитра Йосиповича Андрієвського, і я можу впевнено сказати, що жоден з мешканців цього округу ще не пошкодував про це. Лише за останній рік Дмитро вже зробив дуже багато добрих справ. За його підтримки проведено конкурс “Містер КПІ”, “Міс КПІ”, “День першокурсника”, проведено огляд-конкурс гуртожитків, на кращу кімнату з призами для переможців; організовано видачу новорічних подарунків, заохочення відмінників КПІ, завершено спорудження спортивного майданчика для студентів на території студмістечка. Проте це тема для окремої розмови і я думаю, що наші виборці скажуть про нас більше і краще, ніж ми самі».

Підписи 30-ти виборців, які виступили за відкликання Андрієвського, були передані до територіальної виборчої комісії, а потім... стали відомі керівництву політеха. Зі студентами була розпочата робота — їм та їхнім батькам погрожували виключенням з вузу. Тиждень тому до будинку на проспекті Перемоги,10 з’явилося троє студентів, зараз їх — 9, не рахуючи симпатиків. До акції приєдналася молодь із Могилянки і Інституту декоративно-прикладних мистецтв. В Чернігівській філії КПІ, де ситуація з проживанням не менш жахлива, теж починається подібна акція. «Майдану» продемонстрували заліковки, де стоять «відм.» і «добре». Студенти обурюються тим, що активістам, у яких є «задов.», пропонують вибирати: або виключення, або припинення громадянської діяльності. «Тобто можна вчитися й на трійки, якщо даєш згоду мовчати», — іронізують вони.

Активістів підтримало «Братство» Корчинського. «Ми — незалежна профспілка, і готові розглянути будь-які пропозиції щодо співпраці, — сказала студентка 1-го курсу видавничо-поліграфічного факультету Тетяна Гуня. — «Братство» підтримало нас і допомогло з юристами. Кілька чоловік з нашої групи входять у «Братство», тому ми до них і звернулися».

Журналісти, які прийшли на прес-конференцію, стали свідком бесіди лідерів «Братства» з лідерами :) Міносвіти. Чиновництво представляв заступник держсекретаря Михайло Степко, а «братчиків» Дмитро Корчинський. Розмова почалася з намагання сторін довести один одному, що студентам (не) варто займатися політикою, потім розпочалися наколорелігійні дискусії, а коли підключилася якась випадкова жіночка, котра «продала піаніно, щоб син екзамен здав», ледь не закінчилося скандалом. Але все обійшлось, і останні хвилини опоненти мирно говорили за жизнь, мовляв, да, врем’я зараз таке, що студенти починають боротися...

Результати бесіди «Майдану» прокоментував Дмитро Корчинський: «Я пояснив Михайлові Степку, що дії студентів — це акція самозахисту. Мені здається, що ми дійшли певної згоди з керівництвом КПІ — вони обіцяли, що дадуть хлопцям можливість поновитися — і зараз я говоритиму зі студентами, спробую умовити їх проявити конструктивну позицію в даному випадку. В бідах нашої освіти винним є не керівництво КПІ, а держава, яка в першу чергу має фінасувати освіту й медицину. В цьому конфлікті я виступаю не як посередник, швидше як старший товариш студентів».

Самі студенти запевняють, що акція триватиме. «Зараз вони кажуть нам, що робити, а коли ми закінчимо вузи, і далі змушуватимуть нас робити так, як їм хочеться, — сказала «Майдану» студентка КПІ Катерина Балатюк. — І буде, як у моєї мами, яку на роботі змусили підписи невідомо за кого ставити».

Якщо є бажання допомогти студентам (гроші, теплі речі, добре слово, пряма дія :)), ласкаво просимо на проспект Перемоги, 10. Це між площею Перемоги і Повітрофлотським шляхопроводом.


Примітка М.-І.: Ситуація справді цікава. Схоже, що серед поміркованої опозиції знову виявилася людина, яка «працює» методами нинішньої влади. Не дивно буде, якщо акцію незалежних громадянських активістів спробують використати, щоб дискредитувати лідера цієї опозиції. Спеціалісти такі є :)