06/25/2003 | Михайло Свистович

Зараз ми в Ірпені розповсюджуємо ось цей матеріал в якості лікнепу. Написав його згаданий у статті моєї дружини інженер-теплоенергетик.

Про комунальні послуги взагалі

Віталій САВЕНКО

Комунальні послуги – головний біль більшості споживачів в частині їх вартості та якості. При існуючих доходах і тарифах більшість споживачів є неплатоспроможними: коли з двох проживаючих в квартирі пенсіонерів одна пенсія йде на оплату комунальних послуг, або жінка з малими дітьми, на яких дається лише мізерна державна допомога, або молоді люди, які не мають можливості працевлаштуватися за спеціальністю тощо.

Але ж є заможні споживачі, які не хочуть сплачувати комунальні послуги. І, дивлячись на таких, злиденні кажуть: “Він не платить, то чому я повинен?” Зауважу, що це неправильний погляд, хоча б тому, що в нього є гроші, він їх прокручує, а у вас їх немає. Наприклад, якщо борг в 5000 гривень не сплачувати, а покласти на депозит, то за рік можна мати до 900 грн. відсотків. Тобто через 4-5 років борг можна заплатити відсотками, заощадивши свої гроші. А в разі, якщо справу передадуть до суду, заможний споживач за один день сплатить ці 5 тисяч, а у вас таких грошей не буде. Тому конфіскують майно, а то і квартиру. Отже, по мірі можливості сплачувати комунальні послуги треба, але одночасно треба й боротися за підвищення життєвого рівня.

Інша річ – скільки треба платити, тобто, якими мають бути тарифи. Споживачі повинні сплачувати за ті комунальні послуги, які фактично отримали. Але ж комунальники, використовуючи своє монопольне становище, закладають до тарифів всі збитки, всю свою безгосподарність, а до графи “інші операційні витрати” на підставі п.20 Положення про бухгалтерський облік №318 від 31.12.99р. можуть включити безнадійну дебіторську заборгованість, накладені на них за погану роботу штрафи, пеню, витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення, саун, теплиць, баз відпочинку і навіть кошти на оплату путівок для своїх співробітників. І все це за наш рахунок. Списуються на споживачів також марні втрати води, як в зовнішніх, так і у внутрішньобудинкових мережах. В підсумку виставляється до сплати використаної води навіть більше, ніж встановлена норма, яка і так є немала.

Але постачальники повинні не допускати марних втрат, не мають права перекладати свої проблеми на плечі споживачів, бо це колись призведе до соціального вибуху. Тут важливу роль повинні відігравати мудрість місцевих керівників: де зменшити апетити комунальників, а де й допомогти з бюджету. Тоді люди не кричатимуть на зборах “Ганьба” та “Геть”. Взагалі для більш-менш нормального існування пенсії повинні бути в межах 600-900 грн., а зарплати – 2000-3000, але з нашими темпами економічного зростання це – далека перспектива.


Квартплата

Важливо також те, за що ми сплачуємо. Тобто якість та обсяг наданих послуг. Бо комунальники намагаються взяти оплату за послуги, які споживачі не отримують зовсім. Або які надаються не в повному обсязі чи ненормальної якості. Наприклад, ЖЕК – це єдина організація, яка не уклала договори із споживачами. І невідомо які послуги буде надавати споживачам після реорганізації.

Ми мовчки сплачуємо, не знаючи за що. Старий ЖЕК лише прибирав прибудинкову територію, вивозив сміття (і то з перебоями) та ліквідовував аварії, хоча гроші брав і за поточний ремонт будинку та внутрішньобудинкових мереж (до вводу в квартиру), і за підготовку житлового фонду до експлуатації в зимовий період, і за утримання майстерень та транспортних засобів для обслуговування і поточного ремонту житла. До тарифу також входило прибирання сходових кліток у під’їздах будинків, яке було припинене невідомо на якій підставі рішенням 21-ї сесії Ірпінської міськради 23=го скликання 1 березня 2001р.

Отже, сплачуючи по 0,32 або 0, 39 грн. за 1 кв. м. загальної площі, крім аварійних робіт та прибирання прибудинкової території, ніяких послуг по утриманню та ремонту житла ми практично не отримуємо. На всі звернення керівництво ЖЕКу лише обіцяє і нічого не робить, або відповідає, що не має технічної можливості. Звернулись, наприклад, мешканці буд. №5 по вул. Паризької Комуни до Контрольно-ревізійного управління – побілили під’їзди. Але не пофарбували панелі. Звернулися споживачі буд. №3 по тій же вулиці до управління у справах захисту прав споживачів – теж побілили під’їзди (третій раз за 27 років), відремонтували 2 вхідних дверей, запланували капітальний ремонт даху (обіцяли поставити 3 шиферних шатрових покриття). Замінили частково запорні крани на стояках холодного водопостачання.

А що робити, коли треба замінити сантехнічні прилади в квартирі? Доводиться відключати весь будинок загальним краном, зливати воду з системи (при цьому всі споживачі сидять без води), а потім заповнювати систему та зливати брудну воду. Хто відшкодує споживачам ці збитки?

Водоканал подає воду до стіни будинку, а яка роль ЖЕКу? Ніякої. Треба, щоб був один відповідальний постачальник. З водоканалом ми уклали договори і сплачуємо за спожиту воду. Тому він і повинен нести відповідальність за водопостачання від свердловини до вхідного крану квартири, для чого взяти сантехніків з ЖЕКу до свого штату.

Незрозуміло, ЖЕК – це організація для надання послуг чи для проїдання оплати за послуги? Хоча і їх можна зрозуміти – вищевказані тарифи (0,32 та 0,39 грн.) були встановлені в 2000р., але тільки за рахунок зарплати на 01.07.2002р. собівартість обслуговування 1 кв. м. загальної площі зросла до 0,94 грн. Але ж і за цю плату щось потрібно робити – виконувати хоч мало витратні роботи: відремонтувати перекошені вхідні двері, прибити до них зламану ручку або пружину, закріпити перила на сходах, вставити шибку та ін. Бо навіть і цього не робиться, не кажучи вже про капітальний ремонт дахів, комунікацій тощо. Але щось робити треба – будинки руйнуються, комунікації потребують заміни, а квартплата просто “проїдається”.


Електроенергія

З приводу електропостачання особливих зауважень немає – слава Богу перестали робити регулярні відключення, та й тариф поки що хоч і високий, але терпимий. А ось до порядку оплати за спожиту електроенергію претензій чимало.

Раніше ми сплачували за розрахунковими книжками за фактично спожиту електроенергію. Все було зручно. Робили все самостійно – і облік, і оплату, а контролери РЕМ лише раз на півроку робили перевірку.

З переходом “Київобленерго” у приватну власність звичну для споживачів форму оплати замінили на оплату за рахунками, які виписує РЕМ, хоча п.22 “Правил користування електричною енергією для населення” №1357 від 26.07.2002р. передбачають оплату за розрахунковими книжками, рахунками, які виписує постачальник, та картками попередньої оплати. На неодноразові звернення до Генерального директора “Київобленерго” Джеймса Елісона та Антимонопольного комітету (Київське обласне управління) була надана відповідь, що така форма оплати була обрана постачальником (наказ №307 від 23.08.2001р.) в зв’язку з відміною “касового” методу обчислення податку на додану вартість (Закон України “Про внесення зміни до ст. 11 Закону “Про податок на додану вартість”) та через те, що значна кількість побутових споживачів мають різні тарифи, різновиди пільг та субсидії. “Київобленерго” пояснює, що часта зміна законодавства стосовно пільг і податкового законодавства в значній мірі ускладнюють розрахунки за спожиту електроенергію по книжкам та змушують проводити постійні перерахунки. А також стверджує, що форма оплати за рахунками прийнята у всьому цивілізованому світі. От тільки забуває додати, що в рідній для пана Елісона Америці в рахунках вказується точна цифра спожитої електроенергії, бо там показники лічильників знімають контролери. В нас же, на відміну від цивілізованого світу, і організація праці низька, і виконавча дисципліна, а от плинність кадрів висока і кількість контролерів недостатня (1 на 1200 споживачів). То може варто почати з цього, а не зі зміни форм розрахунків? Дім же будується не з даху, а з фундаменту. Так і форма розрахунків – це вже наслідок створених умов, а не причина їх виникнення.

Тепер стосовно обслуговування. По-перше, рахунки мають властивість губитися як при доставці (технічний стан поштових скриньок не забезпечує їх стопроцентного збереження), так і при збереженні, оскільки вони не зшиті як розрахункова книжка. Тому радимо споживачам наклеювати їх в календарному порядку в звичайний шкільний зошит, якого вам вистачить на три роки. Та й взагалі берегти квитанції як зіницю ока. І тоді, коли вам прийде попередження про несплачені вами рахунки, можете не звертати на них увагу й не долати неблизьку відстань до РЕМу. У вас є всі квитанції, а якщо РЕМ не має відповідних відомостей, то хай вони ідуть до вас, а не ви до них.

До речі, з пропозиціями перенести абонслужбу РЕМ і водоканалу до центру міста люди зверталися неодноразово як до керівників міста, так і до “Київобленерго”. Був побудований корпус за міськвиконкомом, куди збиралися перенести всі служби Ірпеня, але його вистачило тільки для податкової служби. Зараз для цих цілей ремонтується приміщення колишньої перукарні біля центрального ринку. Може там знайдеться місце для цих служб?

По-друге, між споживачем та РЕМом у плані рахунків відсутній зворотній зв’язок. На ваші записи про очікуване споживання електроенергії в наступному місяці та телефонні дзвінки (якщо додзвонитесь за тел. 54-179) про збільшення чи зменшення спожитої енергії ніхто не звертає уваги. Йде гра в одні ворота – надсилають іноді по два, а то й по три рахунки за місяць, а іноді – жодної (як в квітні 2002р.). І розбирайтесь самі що до чого.

Отже, треба хоч раз на квартал або півроку до договірної величини вносити зміни і робити перерахунки за вже оплачену електроенергію, щоб вас не заплутали остаточно (це вже вимушена необхідність вашого візиту до РЕМ). А взагалі треба вимагати, щоб “Київобленерго” розробив правила обслуговування населення за рахунками, де були оговорені всі подробиці й відповідальність обох сторін, оскільки діюча система обслуговування недосконала, і потрібні чіткі визначення, а не довільне трактування.

Кабінет міністрів збирається скасувати всі пільги та замінити їх адресною допомогою. Тоді всі сповивачі будуть в однакових умовах щодо сплати – всі будуть сплачувати 100%. Отже, відпадуть всі перелічені причини, які обмежують оплату за розрахунковими книжками. Тільки невідомо, як регулярно надходитиме ця допомога. Бо, наприклад, зараз чорнобильцям держава винна понад 700 млн. грн., є чималі борги по зарплаті та ін.


Водозабезпечення та теплопостачання

Що стосується холодного та гарячого водозабезпечення та теплопостачання, то порядок надання і якість послуг, а також відшкодування в разі неякісного та неповного надання послуг викладено в Правилах надання населенню послуг з тепло-водопостачання та водовідведення” від 30.12.97р. №1497.

Якої ж якості надають нам послуги “Ірпіньводоканал” та “Ірпіньтепломережа”? І як ці організації дотримуються згаданих Правил?

Вода, яка постачається в приватні будинки не зовсім відповідає Держстандарту 2874-82 “Вода питна” за кількістю механічних включень та запахом (в осінньо-зимовий період), а також має нижчий за норму тиск (в літній період). А за порушення якості води споживач повинен сплачувати на 20% менше за весь термін відхилення від ГОСТ 2874-82, за перебої ж у водопостачанні або зменшення тиску – на 3,3% від місячної плати за кожен день порушення.

До речі, за підсумками перевірки Антимонопольним комітетом “Ірпіньводоканал” повинен за 2000 рік зробити перерахунки в бік зменшення нарахування на 2 коп. за 1 куб. м. стоків за рахунок вартості послуг Київміськводоканалу. Перерахунки повинні бути зроблені протягом 6 місяців поточного року.

Якість послуг з теплопостачання передбачає своєчасний початок та закінчення опалювального періоду за розпорядженням міськвиконкому. Але “Ірпіньтепломережа” постійно порушує ці терміни. Наприклад, в 2000 році розпочали сезон 24 жовтня замість 17 жовтня, а закінчили 4 квітня замість 10 квітня; в 2001-му розпочали 23 листопада замість 19-го, а закінчили раніше ніж 9 квітня; в 2002-му, не зважаючи на мінусову температуру навколишнього повітря, замість 10 жовтня затопили 15-го і то на один день, а потім була тижнева перерва. І лише в цьому році опалювальний сезон закінчили своєчасно, бо були під постійним контролем громадськості та перевіряючи організацій.

Другим показником якості є безперебійне постачання протягом усього опалювального сезону. Допускається перерва у теплопостачанні не більше 12 годин на добу 1 раз на місяць. Фактично ж перебої з теплопостачанням, згідно книг обліку витрат газу, електроенергії, води та теплової енергії (за даними вахтового журналу котельні), були: 2000р.: жовтень – 4 дні; листопад – 10,5 днів; грудень – 3,5 дні; 2001р.: березень – 4 дні до 20 числа (далі немає записів); квітень – 4,3 дні; листопад – 3 дні; 2002р.: лютий – 3,7 дні; березень – 5,4 дні; жовтень – 10 днів; листопад – 10,7 днів.

Згідно “Правил”, за кожен день перевищення термінів перерви у теплопостачанні “Ірпіньтепломережа” повинна зменшувати оплату за надані нею послуги на 3,3% від місячного тарифу. І вона ці перерахунки робила. Але тільки за опалювальний період. Ми ж платили за квадратний метр опалювальної площі по 0,65 грн. цілий рік, оскільки плата за тепло, яке ми отримували взимку, рівномірно розбивалася на весь рік. Тобто, реально за кожен місяць опалювального сезону ми реально платили 1,3 грн. Тобто, платити по 0,65 грн. цілий рік, це те саме, що платити 1,3 грн. за півроку (опалювальний сезон). Нам же повернули за кожен квадратний метр в 2000 році: жовтень – 0,20 грн. (тариф 0,45 грн.), листопад – 0,20 грн. (тариф 0,45 грн.), грудень – 0,05 грн. (тариф 0,60 грн.); в 2001р.: березень – 0,1 грн. (тариф 0,55 грн.), квітень – 0,23 грн. (тариф 0,42 грн.), жовтень – 0,16 грн. (тариф 0,49 грн.); в 2002р.: лютий – 0,13 грн. (тариф 0,52 грн.), березень – 0,15 грн. (тариф 0,50 грн.), жовтень – 0,22 грн. (тариф 0,43 грн.), листопад – 0,23 грн. (тариф 0,43 грн.)

Таким чином за період з жовтня 2000р. по листопад 2002р. споживачам було повернуто 1,67 грн. за кожен квадратний метр – вдвічі менше ніж потрібно. Наприклад, якщо взяти трикімнатну квартиру площею 60 кв. м., то її власнику не повернули 60х1,67грн.=100 грн. 20 коп. А якщо взяти всю опалювальну “Ірпіньтепломережею” площу для населення (навіть за найменшими даними вона становить 503,613 тис. кв. м.), то це буде 841033 грн. 71 коп. Саме таку суму “Ірпіньтепломережа” не повернула людям. І не хоче повертати. Тому стверджує, що повернення виконані з урахуванням літніх місяців. Але ж їхні накази та розпорядження свідчать про протилежне: перерахунки зроблено з тарифу 0,65 грн. за 1 кв. м. (дивіться цифри в абзаці вище у дужках), а не 1,3 грн. Тобто, літні місяці, коли ми теж платили за зимову оплату наших осель, сюди не враховано.

Це, що стосується повернення за літні місяці. Але ж є і прямі обрахунки. Наприклад, в наказі №77 від 09.04.2001р. за 3 дні теплопостачання встановили тариф за 1 кв. м. 0,42 грн., а повернули 0,23 грн. Фактично ж треба встановити тариф 0,13 грн., а повернути 0,52 грн. Тобто, обрахували кожного споживача на 0,29 грн. І ЦЕ НА КОЖНОМУ КВАДРАТНОМУ МЕТРІ.

А є такі зразки винахідливості, яким позаздрив би навіть Остап Бендер. В наказі №297 з 10 діб перебоїв в теплопостачанні математичним шляхом зробили 5 діб, а в наказі №337-ос ввели коефіцієнт незрозумілий 0,61, який ніде раніше не застосовували. І зменшили цим суму перерахунків на 39%.

Для того, щоб надати наказам більше правдоподібності, починаючи з наказу №50 від 28.02.2002р., стали робити дописку “з урахуванням літніх місяців”. Цей трюк дійсно справляв враження на перевіряючи. Так, коли прийшли представники Антимонопольного комітету, головний інженер “Ірпіньтепломережі” взяв цей наказ і на звороті бігом зробив підтверджуючий розрахунок: 12х6=72 години. 72 : 24=3 дні. 3х0,65х3,3%х2=0,13 грн. І дійсно, все співпадає, і сума повернень (0,13 грн.), і коефіцієнт (2), який враховує долю літніх місяців, і навіть є запис “з урахуванням літніх місяців”.

Так, цей наказ є близьким до істини (хоч днів не 3, а 3,7). Він справив на перевіряючих таке враження, що вони дали офіційну відповідь: “Перерахунки виконано згідно з “Правилами” №1497, при цьому застосовується коефіцієнт 2, який враховує частку літніх місяців.

Аналогічним чином локшина була навішана і на вуха перевіряючих з Управління у справах захисту прав споживачів, які дали відповідь: “Порушень не встановлено”. Але, коли на прохання споживачів була зроблена повторна перевірка, то тут у “факіра” фокус не вдався, він так і не зміг пояснити, чому за 3 дні квітня 2001р. взяли по 0,42 грн. за 1 кв. м., а не по 0.13 грн. А начальник ВТВ Н.Д. Олексієнко навіть надала довідку №76 від 16.01.03, яку надсилають “нахабним” споживачам, які вимагають перерахунків. До речі, в цій довідці вже вказано 8 днів, а не 3. А ще Н.Д. Олексієнко принесла вахтовий журнал котельні по вул. Сакдовій, хоча це – поліклініка, яка не має жодного стосунку до опалення квартир громадян.

Підсумком шестигодинної емоційної роботи став акт №001299 від 24.01.03, приписом якого Управління у справах захисту прав споживачів зобов’язало КПТМ “Ірпіньтепломережа” провести перерахунки по оплаті за теплопостачання з урахуванням літніх місяців, а головного інженера С.О. Осадчого було притягнуто до адміністративної відповідальності. Це була перша поразка непробивної до того “Ірпіньтепломережі”, але вона просто проігнорувала припис і не виконала його на прохання споживачів, які масово подали заяви про перерахунки, посилаючись на припис.

Споживачі зробили розрахунки повернень і звернулися до Державної інспекції по контролю за цінами, надавши їй всі документи. В присутності представника споживачів було зроблено розрахунки, а потім складено акт, який в “Ірпіньтепломережі” який в “Ірпіньтепломережі” відмовилися підписувати, бо там була вказана сума повернення, і навіть заявили, що судитимуться з інспекцією. Все це було передано начальнику інспекції В.І. Панюті. Майже три тижні він думав, а потім з незрозумілих причин інспекція змінила своє вищезазначене рішення, зазначивши, що “на протязі 2000-2001 року актів-претензій з приводу якості надання послуг теплопостачання не надходило”, тому інспекція вважає, що “немає підстав для проведення перерахунку зі споживачами за теплопостачання”. Як кажуть, “на городі бузина, а в Києві дядько”, бо споживачі зверталися зовсім з іншого питання – зробити перерахунки за літні місяці та виправити помилки в деяких інших розрахунках. Одним словом – приїхали.

Оскільки це – справа місцевого характеру, вважаємо, що настала пора депутатам Ірпінської міськради згадати, хто їх обирав, що вони обіцяли і кого вони повинні захищати. Тому повинні створити депутатську комісію за участі представників споживачів і зробити перевірку “Ірпіньтепломережі” з вищезазначених питань, щоб поставити остаточну крапку.


Тепло

Споживачі часто скаржаться на холод у приміщеннях, особливо в наріжних, де температура за нормою повинна бути 20 градусів, а в решті приміщень – 18. При проектуванні системи опалення в кожному приміщенні має бути встановлена необхідна кількість секцій, щоб, надавши в них теплоносій певної кількості та необхідної температури, забезпечити вищезгадану температуру. Теплометрів на будинковій тепломережі немає, хоча місце для них передбачене. Отже, щоб знати, який теплоносій надходить, треба їх встановити. Кількість теплоносія можна встановити за тиском на вхідному манометрі (де-не-де вони ще працюють) та перетину трубопроводу.

Але й тут “Ірпіньтепломережа” застосовує хитрощі – встановлює дросель-шайби (блінди), які знижують кількість теплоносія, який надходить до будинку. На вхідному манометрі показники 5 атмосфер, а встановлена за ним шайба зменшує тиск до 2,8-3 атмосфер. Звичайно, регулювати теплові потоки в зовнішніх мережах необхідно, але це треба робити циркулярними насосами та бліндами безпосередньо на трасах, а не “садити” будинки.

Отже, залишається контроль температури безпосередньо в приміщенні (при цьому вікна та двері мають бути утепленими). Якщо температура дійсно нижче норми, складайте акт-претензію з вимогою зменшити оплату.

До речі, Антимонопольним комітетом в м. Києві було зроблено перевірку теплоносія в опалювальній мережі міста, і було встановлено, що батареї гріють слабше ніж за нормами, а плата бралась як за нормами. В підсумки перерахунків киянам було повернуто 19 млн. грн.., а по Україні сума перерахунків становить 37 млн. грн..


Висновок

Об’єднаймось для захисту своїх прав споживачів! Серед нас, особливо серед пенсіонерів, багато спеціалістів з права, економіки, технічних спеціальностей. Наш величезний досвід стане у нагоді всім громадянам!