МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Більшість оголошує мобілізацію на п'ятницю (\)

07/10/2003 | Mykyta
www.ПРАВДА.com.ua, 10.07.2003, 18:29

Голосування щодо направлення законопроектів про внесення змін до Конституцію в Конституційний суд відбудеться в п'ятницю, заявив журналістам народний депутат Нестор Шуфрич (фракція СДПУ(о).

У свою чергу депутати від фракції "Наша Україна" стверджують, що в другій половині дня четверга депутати від більшості збирають підписи за направлення президентського законопроекту з політреформи до КС.

В інтерв'ю журналістам депутат Олег Рибачук (фракція "Наша Україна") повідомив, що підписи збираються в кабінеті постійного представника президента у парламенті Олександра Задорожнього. За словами Рибачука, процедура, яку він назвав незаконною, аналогічна тій, котра була використана фракціями більшості при голосуванні за призначення Сергія Тігіпка главою Нацбанку України.

"За їхньою версією (депутатів більшості) вони там п'ють каву - по дві по три людини заходять попити каву. Однак за нашою інформацією там збираються підписи", - сказав він.

Мова йде про збір 226 підписів для того, щоб направити законопроект на експертизу до КС. До цього депутати мають намір удатися, оскільки протягом усього четверга парламент так і не зміг ухвалити жодного рішення про направлення законопроектів до КС.

Однак Шуфрич категорично спростував цю інформацію, заявивши, що збір підписів не ведеться.

Тим часом лідер фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук вважає за доцільне перенести на осінь голосування про направлення законопроектів про внесення змін до Конституції в Конституційний суд.

"Голосувати опозиція не дозволить, і я думаю, що в до цього потрібно повертатися восени", - сказав Кравчук в інтерв'ю журналістам у четвер.

Він підкреслив, що цю думку розділяють члени парламентської більшості. Кравчук також висловився проти голосування бюлетенями, оскільки таке голосування, на його думку, призведе до ще більшого розколу в парламенті. Крім того, на голосування бюлетенями необхідна згода спікера парламенту Володимира Литвина.

Кажучи про роль Литвина в голосуванні у четвер, Кравчук підкреслив, що спікер зобов'язаний ставити на голосування не тільки постанову, запропоновану опозицією, але і постанову більшості.

Інтерфакс-Україна

Відповіді

  • 2003.07.10 | Гайди До Байди

    Re: Здається

    що в Україні добре платять за ковток кави.


    Заборонений український правопис складається з:
    Звукопису = фонетики
    Видопису = морфології
    Складопису = синтакси

    bsentschuk @ web.de
    Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмичакам
    Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
    Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
  • 2003.07.10 | Shooter

    Боюсь наврочити,...

    ...проте виглядає, що в бандюків завтра ніц не вийде.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.07.10 | Shooter

      Людмила Супрун: «З парламентом треба рахуватися» (/)

      Людмила Супрун: «З парламентом треба рахуватися»
      Євген Магда, для «Главреда» - 10/07/03

      Лідери Народно-демократичної партії останнім часом перебувають не у кращому гуморі. З одного боку, неприємності пов'язані зі звільненням-призначенням члена НДП міністра екології, з іншого боку – бажання Президента бачити НДП у числі тих, хто голосує за направлення у КС президентського законопроекту.


      Хоча фракція до цього плідно попрацювала над законопроектом, який сьогодні називають «парламентським варіантом». Про останні перипетії – в інтерв'ю з членом НДП Людмилою Супрун.

      Людмило Павлівно, з огляду на останні події, чи можна припустити, що НДП збирається іти в опозицію?
      Ні. У сьогоднішній ситуації вихід будь-якої фракції чи депутатської групи з більшості фактично ставить під загрозу її існування, а це може привести до парламентської, відповідно – урядової кризи. Однак це не означає, що НДП не займає принципових позицій щодо важливих питань, у тому числі кадрових. Пам’ятаєте, як свого часу народні демократи виступили проти Павла Лазаренка, що перебував тоді на посаді прем'єр-міністра в розквіті сил і впливу. Це було серйозним поштовхом в ухваленні рішення про його відставку. Ми вимагаємо справедливого рішення, намагаємося знайти компроміс, спільну мову, а не грюкати дверима.

      Виходить, що відставка міністра екології, призначеного за фракційною квотою, не вплине на взаємини народних демократів і Президента?
      Цей крок суперечить досягнутим і закріпленим на папері політичним домовленостям. За процедурою міністр не може бути звільнений без подання прем'єра. І відповідь на це питання нас цікавила понад усе. Президент де-юре не є суб'єктом домовленостей про створення коаліції, але де-факто активно впливав на процес її створення. За підтримки Леоніда Даниловича коаліція, власне кажучи, і була створена. Звільнення Шевчука стало прецедентом для коаліційного уряду Віктора Януковича. Це означає, що жодна з дев'яти фракцій і груп парламентської більшості не може бути гарантована від повторення подібної процедури множення її квоти на нуль.

      Схоже, Шевчук став жертвою боротьби за ринки видобутку корисних копалин, його принципова позиція комусь дуже перешкодила.

      Кому, наприклад?
      У першу чергу тим, хто сьогодні знаходиться ближче за всіх до Президента і має можливість впливати на його рішення. Хоча Леонід Данилович славиться умінням знайти противаги для будь-якої впливової фінансово-політичної групи, але його незаангажованість останнім часом серйозно зменшилася, схоже, оточення зуміло знайти важелі впливу і переконання.

      Вам не здається, що СДПУ(о) намагається зменшити вплив НДП, вважаючи партію ослабілою і неконкурентоспроможною?
      Один із принципів здійснення влади такий: ослаблюй інших, щоб сила з'являлася в тебе. Хтось вважає, що сила в об'єднанні, хтось упевнений, що запорука успіху – у встановленні впливу над іншими. Підходи до здійснення влади пов'язані з навичками політиків. Особисто для мене дуже показовий приклад Київської Русі. Наша держава тоді досягла свого розквіту в умовах сильної централізованої влади, а її крах і захоплення татаро-монголами безпосередньо пов'язані з феодальною роздробленістю. Тому позиція «роз'єднуй, щоб панувати» ніколи не буде успішною. Політик, що прагне підсилити свою увагу шляхом роз'єднання супротивників, стикнеться зі збільшенням опору своїм крокам в усіх напрямках.

      Чи впливає ситуація, що склалася навколо звільнення Шевчука, на позицію фракції стосовно політичної реформи?
      Наша фракція дала свої пропозиції, обговорені усередині партії. Вони не в усьому збігаються з президентською позицією, зате багато в чому сприйняті конституційною комісією. Усе залежить від того, яку конструкцію влади ми хочемо вибрати. Як ви пам'ятаєте, для проведення політичної реформи потрібно набрати в сесійному залі 300 голосів. Сім років тому, у процесі прийняття Конституції, удалося знайти компроміси між різними політичними силами. Сподіваюся, що вдасться досягти розуміння і сьогодні.

      Схоже, ви поки що не готові чітко прогнозувати результати політичної реформи?
      Є така формула: «Вибір мети диктує правила поведінки». Давайте не будемо квапитися і забігати вперед – тем для дискусій вистачає. Наприклад, переможцем пропорційних виборів може стати одна політична сила, а парламентську більшість сформують інші. Як тоді бути? Є певна колізія, і це правда. Потрібно чітко визначати, на якій платформі формується більшість, як вона створює уряд. Головне – забрати протиріччя між законодавчою і виконавчою гілками влади, що існують сьогодні. Уряд і парламент будуть здійснювати погоджену програму, а їхню роботу буде контролювати парламентська опозиція.

      То чи відбудеться реформа?
      У такому варіанті, як вона сьогодні пропонується – навряд чи. Справа в тому, що практично немає компромісів як усередині політичної еліти, так і в суспільстві в цілому. Ніхто серйозно не працював над роз'ясненням населенню принципів політичної реформи. На жаль, Президент, подаючи законопроект, не обговорював його навіть із фракціями «дев'ятки», яких усі називають його групою підтримки. Верховна Рада і Президент живуть ніби кожен сам по собі, і в цьому теж велика проблема.

      Фракція НДП усе-таки більшість не залишить?
      Самого факту публічного виходу, зважаючи на все, не буде. У цьому поки що немає необхідності. Йдеться про те, щоб позиції Президента і парламентської більшості були взаємно почуті. З парламентом треба рахуватися.

      Ви не боїтеся розвалу фракції?
      Ні, цього не відбудеться. Хоча нас залишилося всього 15 чоловік, зате усі - віддані і перевірені бійці. До того ж розвал фракції може привести і до розпаду парламентської більшості. Навряд чи це комусь сьогодні треба.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".