Політичні принципи чи принципові політики?
07/23/2003 | Franko
Політичні принципи чи принципові політики?
Мені (може наївно) здається, що домовленості однієї більш демократичної сили з іншою менш демократичною силою позбавлена не тільки морального підґрунтя, але й фактичної користі. Якими б не були результати цих домовленостей бажаними для нашоукраїнців, усе одно потрібно пам'ятати дві речі: одна -- це що мотивації дотримуватися угоди у сістємних пацанів, як показало життя, є дещо недостатньо; друга -- це що "партнери" (в даному випадку донецькі), звісно ж, виставлять свої умови, а знаючи цих хлопців, фактично не сумніваюся, що вимоги ці не підуть на особливу користь Україні, а носитимуть більше кланові інтереси. Я переконаний, що скільки вовка не годуй, він все одно дивитиметься в ліс. Донецький клан МОЖЕ бути корисним Україні, він МОЖЕ стати джерелом стабільного національного прибутку, втілити в себе ефективну реалізацію потужної регіонально-специфічної економічної і промислової галузі, з ним потрібно рахуватися і потужність його потрібно поважати (хоча уся його потужність побудована на державних дотаціях з одного боку, і на скривавлених кастетах з іншого). Я не визнаю тої тези, що ворог ворога -- друг, що якщо в них кланові суперечності з обрізаними, то тоді дружба-жвачка і спільні інтереси. Якщо виражатися більш конкретно, -- домовленості з теперішніми донецькими (цебто з чільними теперішніми політичними і бізнесовими представниками регіону) в кращому разі принесуть стільки само шкоди великій справі, скільки й користі (if any), тобто сума буде дорівнювати найбільше нулю. Адже донецькі усе-таки не мудаки.
Навіть якщо йдеться про "тактичні питання", все одно це приховує в собі небезпеку, тому що в цих "тактичних питаннях" можна елементарно зав'язнути. А зав'язне той, хто не вміє "кидати" і в разі потреби вміло маніпулювати бейсбольними битками.
Я визнаю можливість і доцільність домовленостей, які би якимось чином визначали правила гри, декларували спільні цілі, "вирівнювали майданчик". Але я не визнаю домовленостей в стилі "ми вам обрізаних придавимо, а ви нам потім вугільну промисловість під контроль" чи щось подібне. З іншого боку,
(доходимо до найцікавішого) мені просто тяжко уявляється, які можуть бути тактичні домовленості між НУ і донецькими, про що прошу шановне товариство мене просвітити, пам'ятаючи при тому вищевикладені моральні теоретизування. За що наперед дякую
Відповідаючи на питання про співпрацю між "Нашою Україною" і донецькими, Томенко сказав: "Якщо потрібно вирішити тактичне завдання, то мені однаково з ким домовлятися: чи з комуністами, чи з донецькими. Зрозуміло, нас об’єднує спільна політична ненависть. Оскільки СДПУ(о) і Медведчук – серйозний тактичний і, напевно, стратегічний ворог донецьких, то тактична співпраця є можливою". -- pravda.com.ua
Мені (може наївно) здається, що домовленості однієї більш демократичної сили з іншою менш демократичною силою позбавлена не тільки морального підґрунтя, але й фактичної користі. Якими б не були результати цих домовленостей бажаними для нашоукраїнців, усе одно потрібно пам'ятати дві речі: одна -- це що мотивації дотримуватися угоди у сістємних пацанів, як показало життя, є дещо недостатньо; друга -- це що "партнери" (в даному випадку донецькі), звісно ж, виставлять свої умови, а знаючи цих хлопців, фактично не сумніваюся, що вимоги ці не підуть на особливу користь Україні, а носитимуть більше кланові інтереси. Я переконаний, що скільки вовка не годуй, він все одно дивитиметься в ліс. Донецький клан МОЖЕ бути корисним Україні, він МОЖЕ стати джерелом стабільного національного прибутку, втілити в себе ефективну реалізацію потужної регіонально-специфічної економічної і промислової галузі, з ним потрібно рахуватися і потужність його потрібно поважати (хоча уся його потужність побудована на державних дотаціях з одного боку, і на скривавлених кастетах з іншого). Я не визнаю тої тези, що ворог ворога -- друг, що якщо в них кланові суперечності з обрізаними, то тоді дружба-жвачка і спільні інтереси. Якщо виражатися більш конкретно, -- домовленості з теперішніми донецькими (цебто з чільними теперішніми політичними і бізнесовими представниками регіону) в кращому разі принесуть стільки само шкоди великій справі, скільки й користі (if any), тобто сума буде дорівнювати найбільше нулю. Адже донецькі усе-таки не мудаки.
Навіть якщо йдеться про "тактичні питання", все одно це приховує в собі небезпеку, тому що в цих "тактичних питаннях" можна елементарно зав'язнути. А зав'язне той, хто не вміє "кидати" і в разі потреби вміло маніпулювати бейсбольними битками.
Я визнаю можливість і доцільність домовленостей, які би якимось чином визначали правила гри, декларували спільні цілі, "вирівнювали майданчик". Але я не визнаю домовленостей в стилі "ми вам обрізаних придавимо, а ви нам потім вугільну промисловість під контроль" чи щось подібне. З іншого боку,
(доходимо до найцікавішого) мені просто тяжко уявляється, які можуть бути тактичні домовленості між НУ і донецькими, про що прошу шановне товариство мене просвітити, пам'ятаючи при тому вищевикладені моральні теоретизування. За що наперед дякую
Відповіді
2003.07.23 | Shooter
Re: Політичні принципи чи принципові політики?
Franko пише:> Політичні принципи чи принципові політики?
>
>З іншого боку,
По-перше, донецькі- далеко не монолітне середовище, себто є різні донецькі.
Якщо ж розглядати групу(и) Ахмєтова-Януковича, то тактичні домовленості для них (як і для решти бандюків, обрєзаних включаючи) з Ющем базуються на золотому правилі "Пам'ятай про Григоришина". Прихід будь-якого з трьох конкуруючих головних бандюківських формувань до президентської влади миттєво виллється в значні матеріальні проблеми для решти двох, оскільки па панятіях "побєдітєль" бере все. Ющ же ж нікого "рвати" не буде. І вони це знають, і дуже чітко усвідомлюють.
Є ще один, як на мене, кумедний тактичний момент. Якщо Янукович таки буде балотуватися vs Ющенка, то його високоймовірний проліт (сильний удар по ньому - продовольча криза. а ще чекає "стихійне лихо на ймення зима") ще в першому турі зведе його цінність для Ющенка до нуля. Натомість, скажімо, підтримка Ющенка може принести певні дивіденди (в розумних межах). І як то Януковичу на вушко нашептати?