Пошуки крайнього
07/29/2003 | Shooter
Пошуки крайнього
Малєнковіч, Ґлаврєд.
Хоча уряд упевнено заявляє про стабілізацію ситуації на зерновому ринку, і тема «хлібного бума» у ЗМІ поступово вщухає, розв'язка поки що аж ніяк не видна. Кого назвуть головним винуватцем кризи? Хоча прем'єр-міністр Віктор Янукович заявив, що хоче знайти і покарати справжніх винуватців, мені здається, усе, що зараз робиться – це спроба знайти «стрілочника». На мій погляд, винна вся українська держава, уся державна система. Зернова проблема викликана не поганим врожаєм у нинішньому році, а тим, що торік, коли врожай був дуже гарний, діяв принцип чистого, <і>несоціального капіталізму. Тобто, держава якнайменше повинна була втручатися в справи ринкових відносин. І дуже багато людей у нас думають, що так і повинно бути. Насправді, держава повинна була втрутитися ще торік, до Януковича. Вона повинна було визначити мінімальні закупівельні ціни і простежити за тим, щоб, як кажуть, засіки Батьківщини були повні. І те, що зараз відбулося, це демонстрація необхідності саме в <і>соціально-ринкових відносинах і соціально-правовій державі. Тобто, у державі, яка в інтересах усього суспільства вправі втрутитися в ринкові відносини, обмежуючи їх. Одна справа – радянські часи, коли ринкові відносини були заборонені взагалі. Зовсім інша – коли держава визначає якісь межі, у тому числі і цінової політики. Таким чином, я вважаю, що відповідальність за те, що держава своєчасно не обмежила відносини за принципом: “купив подешевше – продав дорожче” у сільськогосподарському секторі, лежить на всіх гілках влади.
Сьогодні, по суті, шукають винних в аграрній кризі, пов'язуючи це з криміналом. Але, повторюся, кримінал тут вторинний. Напевно хтось комусь давав хабаря, щоб одержати більше, ніж треба. Головним чином це свідчить про погану урегульованість аграрних відносин і слабку роль держави в ринкових відносинах. Що характерно, це саме повинно було стати основою критики лівих сил – комуністів і соціалістів, але вони також зводять усе до проблеми окремих «стрілочників», яких треба покарати, щоб іншим неповадно було.
Я думаю, що сьогодні уряд діє правильно, намагаючись регулювати ціни, закуповуючи зерно. Проблема ж зміни кадрів не є настільки вже значною. Замість того, щоб узяти відповідальність на себе, уряд шукає «стрілочника». Хто може бути цим «стрілочником»? Очевидно, це люди, пов'язані з агропромом. Чи відбудеться «чищення» на найвищому рівні, тобто, чи буде відправлений у відставку керівник сільськогосподарського комплексу і чи буде відсторонений Валерій Хорошковский як міністр економіки, я не знаю і не хочу думати над цим, оскільки тут уже будуть включені політичні фактори. А саме – протиріччя між різними політичними угрупованнями усередині пропрезидентських сил. Перед виборами пропрезидентським силам такий конфлікт навряд чи потрібний. І я допускаю, що міністрів звільняти не будуть – звільнять людей трохи нижче.
Сам же по собі характер кадрових змін, що відбуваються вже сьогодні, викликає принаймні подив, особливо в тому, що стосується призначення Ігоря Бакая главою держкомітету з водного господарства. Багатьом відомо, що свого часу, коли Бакай керував нафтовим господарством України, він на цьому нажився. Це, по суті, означає пустити козу в город. Тим більше, цього не варто було робити перед виборами, президентськими і парламентськими, котрі пропрезидентської сили, імовірно, і так програють. І я не бачу сенсу послабляти себе додатково.
Малєнковіч, Ґлаврєд.
Хоча уряд упевнено заявляє про стабілізацію ситуації на зерновому ринку, і тема «хлібного бума» у ЗМІ поступово вщухає, розв'язка поки що аж ніяк не видна. Кого назвуть головним винуватцем кризи? Хоча прем'єр-міністр Віктор Янукович заявив, що хоче знайти і покарати справжніх винуватців, мені здається, усе, що зараз робиться – це спроба знайти «стрілочника». На мій погляд, винна вся українська держава, уся державна система. Зернова проблема викликана не поганим врожаєм у нинішньому році, а тим, що торік, коли врожай був дуже гарний, діяв принцип чистого, <і>несоціального капіталізму. Тобто, держава якнайменше повинна була втручатися в справи ринкових відносин. І дуже багато людей у нас думають, що так і повинно бути. Насправді, держава повинна була втрутитися ще торік, до Януковича. Вона повинна було визначити мінімальні закупівельні ціни і простежити за тим, щоб, як кажуть, засіки Батьківщини були повні. І те, що зараз відбулося, це демонстрація необхідності саме в <і>соціально-ринкових відносинах і соціально-правовій державі. Тобто, у державі, яка в інтересах усього суспільства вправі втрутитися в ринкові відносини, обмежуючи їх. Одна справа – радянські часи, коли ринкові відносини були заборонені взагалі. Зовсім інша – коли держава визначає якісь межі, у тому числі і цінової політики. Таким чином, я вважаю, що відповідальність за те, що держава своєчасно не обмежила відносини за принципом: “купив подешевше – продав дорожче” у сільськогосподарському секторі, лежить на всіх гілках влади.
Сьогодні, по суті, шукають винних в аграрній кризі, пов'язуючи це з криміналом. Але, повторюся, кримінал тут вторинний. Напевно хтось комусь давав хабаря, щоб одержати більше, ніж треба. Головним чином це свідчить про погану урегульованість аграрних відносин і слабку роль держави в ринкових відносинах. Що характерно, це саме повинно було стати основою критики лівих сил – комуністів і соціалістів, але вони також зводять усе до проблеми окремих «стрілочників», яких треба покарати, щоб іншим неповадно було.
Я думаю, що сьогодні уряд діє правильно, намагаючись регулювати ціни, закуповуючи зерно. Проблема ж зміни кадрів не є настільки вже значною. Замість того, щоб узяти відповідальність на себе, уряд шукає «стрілочника». Хто може бути цим «стрілочником»? Очевидно, це люди, пов'язані з агропромом. Чи відбудеться «чищення» на найвищому рівні, тобто, чи буде відправлений у відставку керівник сільськогосподарського комплексу і чи буде відсторонений Валерій Хорошковский як міністр економіки, я не знаю і не хочу думати над цим, оскільки тут уже будуть включені політичні фактори. А саме – протиріччя між різними політичними угрупованнями усередині пропрезидентських сил. Перед виборами пропрезидентським силам такий конфлікт навряд чи потрібний. І я допускаю, що міністрів звільняти не будуть – звільнять людей трохи нижче.
Сам же по собі характер кадрових змін, що відбуваються вже сьогодні, викликає принаймні подив, особливо в тому, що стосується призначення Ігоря Бакая главою держкомітету з водного господарства. Багатьом відомо, що свого часу, коли Бакай керував нафтовим господарством України, він на цьому нажився. Це, по суті, означає пустити козу в город. Тим більше, цього не варто було робити перед виборами, президентськими і парламентськими, котрі пропрезидентської сили, імовірно, і так програють. І я не бачу сенсу послабляти себе додатково.
Відповіді
2003.07.30 | Горицвіт
Re: Пошуки крайнього
Shooter пише:> Пошуки крайнього
> Малєнковіч, Ґлаврєд.
>
> Зернова проблема викликана не поганим врожаєм у нинішньому році, а тим, що торік, коли врожай був дуже гарний, діяв принцип чистого, несоціального капіталізму.
Нічого подібного. Там і не пахло чистим капіталізмом. Адміністрації визначали кому продавати і за скільки. Звісно — своїм, і звісно — дешево. А свої потім монопольно вивезли (здається, були ще й ліцензії на експорт, я не помиляюся?).