"Мати право" не означає "мати можливість"
10/01/2003 | Майдан-ІНФОРМ
Як повідомляє "Політична Україна", батьки учениці 2-го класу Підлипенської школи, що поблизу Конотопа заявили, що вони не хочуть, щоб їхня донька вивчала російську мову. Ні батькам, ні дитині не позаздриш.
Батьки свою відмову у вивченні нав’язаної доньці російської мови мотивували декларативним наданням останній статусу іноземної на території України та винятковим правом батьків визначати, яку іноземну мову будуть вивчати їх діти в українській школі. Причому пояснили, що в своєму рішення керувались не якимось політичними мотивами, а бажанням зменшення факторів впливу для засмічення мови доньки характерними для регіону русизмами. Та все виявляється не так просто. В Україні мати право - ще не значить мати можливість ним скористатися. Простою бесідою з батьками вчительки тут не обійшлось. В хід вже запущена важка артилерія у вигляді „обчєствєнного мненія”. Адміністрація школи пояснює примусове включення до програми рішенням батьківських зборів, про яке чомусь батьки Світлани не знають, хоча сумлінно відвідують батьківські збори. Батьки не збираються відступати і зараз вивчають нормативну базу в Україні для захисту прав своєї дитини.
Джерело: "Політична Україна"
Батьки свою відмову у вивченні нав’язаної доньці російської мови мотивували декларативним наданням останній статусу іноземної на території України та винятковим правом батьків визначати, яку іноземну мову будуть вивчати їх діти в українській школі. Причому пояснили, що в своєму рішення керувались не якимось політичними мотивами, а бажанням зменшення факторів впливу для засмічення мови доньки характерними для регіону русизмами. Та все виявляється не так просто. В Україні мати право - ще не значить мати можливість ним скористатися. Простою бесідою з батьками вчительки тут не обійшлось. В хід вже запущена важка артилерія у вигляді „обчєствєнного мненія”. Адміністрація школи пояснює примусове включення до програми рішенням батьківських зборів, про яке чомусь батьки Світлани не знають, хоча сумлінно відвідують батьківські збори. Батьки не збираються відступати і зараз вивчають нормативну базу в Україні для захисту прав своєї дитини.
Джерело: "Політична Україна"
Відповіді
2003.10.02 | Горицвіт
хотілось би юридичний коментар.
Наскільки я чув, то не все так просто. Нема такого "права визначати, які іноземну мову вчити". Здається, дві іноземні мови вчать обов'язково, і серед них дуже часто потрапляє російська. Здається, їх вибирає школа. А чи можна робити вибір предметів для окремої дитини —2003.10.02 | Ru
Право они имеют.
Отчасти школьная программа обязательна но, ее можно пересматривать и подстраивать под отдельного ребенка. Фактически школа не имеет права что-либо говорить. Вот только, по видимому, школе это необходимо объяснить через суд.2003.10.02 | Горицвіт
Re: Право они имеют.
Ru пише:> Отчасти школьная программа обязательна но, ее можно пересматривать и подстраивать под отдельного ребенка. Фактически школа не имеет права что-либо говорить. Вот только, по видимому, школе это необходимо объяснить через суд.
Наскільки я знаю, зараз система таке: є предмети обов'язкові, є такі, що вибирає школа (зі списку, затвердженого міністерством), і є факультативні. Щось приблизно таке. Краще хай пояснять вчителі, якщо читають Майдан. Тобто дитина (батьки) можуть зробити зовсім невеликий вибір (в рамках факультативного переліку). Школа може вибрати дві іноземних мови (з тих, чиї програми затверджені).
От чи дозволяється дитині мати індивідуальну програму, я не знаю.
Це так є. А як повинно бути в ідеалі, то це окрема розмова.
2003.10.03 | Володимир Пономаренко
Re: Право они имеют.
Я вдячний Майдану, що винесли цю тему на обговорення. Бо вона дійсно, на мою думку є актуальною. Трішки здивований пасивністю "майданівців". Дякую також Горицвіту і Правнику за участь і певну допомогу мені у завершенні досдідження цієї проблеми.А проблема ця не законодавча, а політична. І "спотикається" не об якісь законодавчі пороги, а об матеріальну заінтересованість вчителів, небажання чи нездатність деяких до перекваліфікації (вчителі-українці, якщо це вчителі, а не "шкраби", які випадково потрапили до школи, елементарно перекваліфіковуються з російської на українську мову), а також прикритий саботаж деяких керівників відділів освіт становлення державності.
Російська мова - це мова нац.меншин. У нашому регіоні немає ні однієї зареєстрованої російської нацменшини. В селі Підлипному якщо і є росіяни, то їх відсоток не більше одного. Не кажучи вже про Конституцію і рішення КС про мови, є наказ МО - № 96 від 28.02.01 р., лист N 1/9-235 від 10.05.2002, які говорять про те, що мова нацменшин може вивчатися лише за рахунок "варіантної" частини навчального плану. Але для цього повинні бути якісь передумови. В даному випадку їх немає. Є таке: міськВО нав'язують вчителям, в даному випадку початкових класів, у варіантній частині плану (що є додатком і до зарплати вчителю) лише російську мову, бо інакше скоро вчителі російської мови залишаться без роботи. Є й інше: в міськво перенасичені колишніми інстукторами всяких "...комів", які просто саботують етапи становлення державності.
Я продовжую дослідження цієї проблеми і його результати будуть подані на "Політичній Україні". Якщо є бажаючі допомогти, описати ситуацію і способи вирішення цього в інших регіонах України, буду дуже радий. Пишіть на мою поштову скриньку.
Батько Світлани.
2003.10.03 | Михайло Свистович
Re: Не дивуйтесь, пане Володимире
Володимир Пономаренко пише:> Я вдячний Майдану, що винесли цю тему на обговорення.
Нема за що.
> Трішки здивований пасивністю "майданівців". Дякую також Горицвіту і Правнику за участь і певну допомогу мені у завершенні досдідження цієї проблеми.
Не дивуйтесь, бо тут, окрім юридичних аспектів, нема чого більше сказати, окрім лайки (не на Вашу звичайну адресу). Тому люди мовчки підтримують Вас і висловлюються лише по суті щодо юридичних аспектів, а з юридичними аспектами мало хто знайомий.
> А проблема ця не законодавча, а політична. І "спотикається" не об якісь законодавчі пороги, а об матеріальну заінтересованість вчителів, небажання чи нездатність деяких до перекваліфікації (вчителі-українці, якщо це вчителі, а не "шкраби", які випадково потрапили до школи, елементарно перекваліфіковуються з російської на українську мову), а також прикритий саботаж деяких керівників відділів освіт становлення державності.
Я б назвав це проблемою відсутностів в Україні чесної української влади.
> Російська мова - це мова нац.меншин. У нашому регіоні немає ні однієї зареєстрованої російської нацменшини.
Та в цьому ніхто й не сумнівається. Така сама ситуація й в інших областях, які чомусь вважаються російськими. А, окрім Донецької, Луганської та Криму мало де можна днем з вогнем знайти компактне проживання росіян за межами міст.
Заходьте до нас частіше, читайте, пишіть.
Успіхів Вам!
2003.10.03 | vujko
Re: Не дивуйтесь, пане Володимире
Михайло Свистович пише:> Володимир Пономаренко пише:
> > Я вдячний Майдану, що винесли цю тему на обговорення.
>
> Нема за що.
>
> > Трішки здивований пасивністю "майданівців". Дякую також Горицвіту і Правнику за участь і певну допомогу мені у завершенні досдідження цієї проблеми.
>
> Не дивуйтесь, бо тут, окрім юридичних аспектів, нема чого більше сказати, окрім лайки (не на Вашу звичайну адресу). Тому люди мовчки підтримують Вас і висловлюються лише по суті щодо юридичних аспектів, а з юридичними аспектами мало хто знайомий.
згідний з цим комeнтаром пана Cвистовича
> Заходьте до нас частіше, читайте, пишіть.
>
> Успіхів Вам!
i розказуйтe, будь ласка, про пeрeбіг конфлікту
2003.10.02 | Правник
Ось який-не-який
Ст.19 Конституції - "ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством". Наразі я не пам'ятаю щось законодавства, котре б зобов'язувало особу вивчати іноземну, в т.ч.російську мову.Друге - за ст.6 та тією ж ст.19 Конституції органи влади, посадові особи зобов'язані діяти лише за законами, на підставі законів, у межах законів. Так що навіть якщо і є якийсь паперець від районо, облоно, чи якогось ще оно чи чогось подібного - то до'дного місця.