10/11/2003 | Чучхе

Відпочивав я в Криму, в селі Семенівна, що біля Казантипської затоки, десь між Щьолкіно, де проводився відомий фестиваль „Казантип” і Мисовим, де проводився нинішній фестиваль, він щоправда, тепер уже називається „Точка сборкі”, я навіть побував на його відкритті. Але мова йде не про фестиваль. Я там зреалізував свою давнішню мрію, про яку я казав на цьому форумі.

До Криму я приїхав, прихопивши з собою штук 50 фальшивих листівок від Ющенка під назвою „Другий відкритий лист моїм виборцям”, які мій колега знайшов у своєму під’їзді в м. Рівному. Листівки були розраховані на мешканців західних регіонів України, тому я вирішив, що на півдні вони будуть мати прямо протилежну дію. До всього іншого, там в листівках написано, що (цитую за останньою листівкою, що в мене залишилася) „Вирішальне слово на виборах належить південно-східним регіонам”. Там і в листівці було виділено „напівжирним” шрифтом, а я ще й маркером попідкреслював такі слова, що запали б в душу будь-якому кримчаку: „Росія наш головний партнер, єдиний стратегічний партнер у найповнішому значенні цього слова”, з нею „необхідно погоджувати зовнішню і внутрішню політику, для чого я зустрічався з російським політичним керівництвом – Іриною Хакамадою, Єгором Гайдаром, та головою кремлівської адміністрації Олександром Волошиним, дружбою і повагою котрого я пишаюся уже багато років”, „без тісного співробітництва з Російською Федерацією наша боротьба за Національне Відродження приречена на невдачу”, „Бандера і Шухевич ніколи не стануть світлим ідеалом” тощо. Цю лабуду я порозклеював у всіх відвіданих мною кримських містах: Джанкої, Феодосії, Леніно, Щьолкіно, Семенівні, Мисовому і навіть на крані біля недобудованої Кримської АЕС. Я також міг проводити певні соціометричні дослідження сприйняття цих листівок кримським етносом. У кримчанина в голові повний політичний сумбур, чомусь дуже популярна версія, що Кучма жид, але офіційна пропаганда просто не сприймається з тієї простої причини, що Радянський Союз навчив не вірити ані жодній пропаганді. Принаймні мої сусіди по пляжу, ознайомлюючись з „Другим відкритим листом Віктора Ющенка” робили висновки приблизно такі: „а мужік-то правду говоріт, просто от нас ето всьо скривают”. Ефект як на мене позитивний.

А от я думаю, якби зробити розголос, і масово поналіплювати цих листівок в Криму, ми б менше потім мали б клопоту з подібними підробками.