10/24/2003 | Shooter

Валерій Пустовойтенко: „Буде інший Президент – будемо і з новим працювати”
Віктор Шлінчак, «Главред» - 24/10/03


За плечима 56-річного Валерія Пустовойтенка – робота народним депутатом, міністром, прем‘єр-міністром, ідеологом „Злагоди”, а ще - головування у Народно-демократичній партії, яку свого часу охрестили „партією влади”. Попереду у Валерія Павловича – спроба стати Президентом України.


Спроба, очевидно, невдала. І справа не лише у віці Валерія Павловича, а у його досить не публічному як для кандидата образі та значному зниженні впливу НДП. Схоже на те, що Валерій Павлович досі ще переживає старі образи й аналізує свої помилки.

Якось ви натякнули, що у 1999 році, якби пішли на компроміс з кількома фракціями, залишилися б у прем’єрському кріслі. Ви можете зараз конкретизувати, хто вас «здав»?
Таке питання для мене дуже непросте. Зараз частина цих депутатів входить до більшості. Але я про це пам’ятаю, і весь час пам’ятатиму. Можливо, я не зробив раніше висновків, але можу сказати: інакше і не могло бути. Ну, потім призначили іншу людину на посаду прем’єра, через півроку почалася політична дестабілізація. Кому це треба було? Нікому!

То ви вирахували точно, хто вам конкретно не додав голосів?
Звичайно. Тоді не голосувала частина “Демініціатив”, частина “Трудової України”. Я думаю, існувала відповідна команда, щоб не голосували. Але це не страшно, я ж живий, пережив...

У нещодавно презентованій своїй книзі ви написали, що влада спричинила кризу в суспільстві. Ви себе до цієї влади не зараховуєте?
Я також причетний до багатьох подій, які були в нашій державі протягом останніх років. Був народним депутатом, міністром, керівником уряду, знов народним депутатом і т.д. Звичайно, я теж несу відповідальність. Але система в нашій владі дуже складна. Як і в Росії - це олігархічна система. Мені сподобалося інтерв’ю президента Путіна, який сміливо про це каже в своєму інтерв’ю американський газеті “The Washington Post”. Там він чітко розписує, що група олігархів через відповідних людей, розраховуючи на діючі посади в уряді, через народних депутатів, намагається впливати на нього. А це дуже погано.

Але якщо проаналізувати часи вашого прем’єрства, то якраз тоді й набрали найбільшої ваги Волков, Бакай, Пінчук, Суркіс...
Вони ваги набрали ще раніше, і не потрібно мене звинувачувати в цьому. Якби ці люди не мали впливу, то не були б у парламенті, не були б в політиці. Це ж не нові люди. Коли я став прем’єр-міністром, вони уже були впливовими, сильними політиками, які впливали на перебіг процесів у парламенті і суспільстві.

Зараз ви критикуєте олігархічну модель держави. А невже ви як прем’єр-міністр не могли впливати на олігархів, змусити їх думати у першу чергу не про власні інтереси?
Не думаю, що цією роботою мав займатися прем’єр-міністр. У нас є державна політика, кожен мав відповідати за свої справи. Я можу сказати тільки, що після мого призначення ми зробили ревізію і виявили цілий ряд порушень в нафтогазовому комплексі, які стали наслідком роботи колишнього прем’єра Лазаренка. Усі ці матеріали ми передали до прокуратури. От цими справами ми займалися, а олігархами... У нас є правоохоронні органи, прокуратура, яка має їх тримати на контролі.

За вашими словами, влада має нести відповідальність за те, що відбувається. „Влада” - це хто? Персоніфікуйте, будь ласка...
Кожна людина, починаючи від президента, має свої повноваження. Кожна гілка влади має свої повноваження. А ті, хто слідкує за дотриманням законності, повинні за це також персонально відповідати.

Наведу приклад з часів, коли я почав працювати головою райвиконкому у Дніпропетровську. Перед тим, як приймати рішення, я клав перед прокурором папку на стіл і казав йому : „Те, що протизаконно, відкладіть”. І він відкладав. За подібною схемою ми працювали і в Кабміні. Якби така система працювала, у світі нам не було б рівних.

Але ж є ще так зване „телефонне право”?
Так, у нас є і „телефонне право”. Але сьогодні у нас і „внизу” не зовсім стабільна ситуація, тому не треба все звалювати на верхи, що вони винні.

Хіба президент не повинен нести відповідальності?
От для того, щоб президент за всіх не віддувався, я й хочу, щоб пройшла політреформа. Коли схема, яка закладена у змінах до Конституції, буде відпрацьована, не тільки президент буде нести відповідальність, президент буде гарантом Конституції, законності у країні.

То президент відповідає за країну, чи ні?
Я не хотів би сьогодні все перекладати на президента і говорити, що він винен в усьому: і в тому, що ми не вступили до Європейського Союзу, і в тому, що підписали договір про ЄЕП, і в тому, що росіяни почали створювати дамбу на Тузлі. Ваше питання дуже непросте, і зводити його до вини однієї людини я б не став.

Менше з тим, не так давно ви стали більш критично дивитися на діяльність президентської адміністрації. У вас зараз спостерігаються певні розходження з президентом. Ви свідомо дистанціюєтеся від Леоніда Кучми?
Я не підтримую тих людей, які довго працювали з Леонідом Даниловичем, а потім від нього дистанціюються. Це - непорядно. Щодо критики, то я відстоюю свою позицію і позицію партії. Як кожний громадянин, я повинен робити свою справу, на яку спроможний. У мене є свої думки стосовно того, що робити. То чому я маю ці думки приховувати? Я не збираюсь їх у собі носити. У мене є позиція, а подобається вона комусь чи не подобається, це інше питання.

Можна говорити, що нинішнє збільшення кількості депутатів вашої фракції є сигналом того, що Пустовойтенко стане більш поступливим у вирішенні питань з АП? Стосунки з Леонідом Кучмою стануть кращими?
У мене нормальні стосунки, навіщо їх покращувати? Що буває краще? Не потрібно так навіть ставити запитання.

Об’єднання з “Демініціативами” свідчить, що НДП будуть розширюватися в парламенті. Це відбудеться за рахунок поглинання “Демініциатив”, чи як?
Хіба йдеться про поглинання? Мова про повернення видних членів НДП, яких раніше змусили її покинути, назад до своєї рідної фракції і партії.

Ви можете ствердно сказати, що зараз Президент не контролює ні Пустовойтенка особисто, ні його партію?
Що означає контролює? Ми просто співпрацюємо, коли потрібно. У нас тільки такі стосунки. Я добре розумію, хто такий Президент. І раз ми його обрали, то повинні поважати, працювати з ним. Буде інший - будемо і з новим працювати. Це нонсенс, якщо ми постійно з кимсь боремося: то з президентом, то з урядом, то з парламентом. Треба, щоб постійна передвиборча боротьба нарешті закінчилася. Треба забути всі образи, і спільно працювати над тим, що потрібно реалізувати.

Але чи не станеться так, що Кучма знову стане Президентом? Все гучніше говорять, що єдиним кандидатом від більшості може стати лише Леонід Кучма...
Я не чув, що Леонід Данилович хоче бути президентом і наступний термін.

Скільки, на вашу думку, буде кандидатів?
Зараз ще зарано про це говорити. Коли почнуться вибори, активуються переговорні процеси, тоді й подивимося. А зараз треба зосередити увагу на роботі ВР, уряду, підготовці бюджету. До питання з визначенням кандидатів ще далеко.

Невже? От, наприклад, прем’єр-міністр Янукович уже заявив в США, що він розглядається як кандидат на президентські вибори. Ви вважаєте, пройшло уже досить часу для того, щоб прем‘єр міг вважатися ідеальним, зручним для всіх, кандидатом?
Це право кожної людини заявляти про свою участь у виборах. Але я не хочу давати оцінок: який там Янукович лідер партії, який він прем’єр... Якщо він вважає, що може бути президентом, будь ласка. А народ хай обирає того президента, котрий знає куди треба його вести, і разом з цим народом нехай іде до кращого майбутнього.

Як тоді визначити єдиного кандидата від так званої пропрезидентської більшості, коли у самій більшості не один кандидат у президенти?
Нічого не треба робити. Чому ви хочете, щоб обов’язково була пропрезидентська команда? У нас, наприклад своя програма, своя концепція, свої люди... Ми теж обов’язково будемо йти на вибори.

Не повториться ситуація 1999 року, коли НДП заявляла, що вона висуватиме кандидата від своєї партії, а потім підтримала Кучму?
Такої заяви від НДП не було. Ми зразу підтримали чинного президента. Це Анатолій Матвієнко хотів бачити іншу кандидатуру. А на з’їзді майже одностайно підтримали кандидатуру Леоніда Кучми. Й інших варіантів не було.

Сьогодні ви можете пообіцяти, що кандидат, який піде від НДП, точно буде членом цієї партії?
Так, про це у нас в програмі написано. Ну хіба що з’їзд відмінить таке рішення. Але наскільки мені відомо, минулого тижня молодіжна організація НДП - Народно демократична ліга молоді - уже висунула для обговорення кандидатуру для балотування. Крім того, голови обласних організації зробили відповідні заяви, що вони будуть її підтримувати.

І прізвище цієї кандидатури?
Пустовойтенко.

А як же бути з чутками, ніби-то Пустовойтенко шукає точки дотику з Ющенком?
От і на останньому з’їзді ПРП вас бачили... До речі, як кого вас запрошували?
Як голову партії. І до чого тут розмови про зближення з Ющенком?

Ну, хоча б тому, що ПРП - це вотчина Ющенка, оскільки партія входить до „Нашої України”.
Я б не казав, що ПРП - це вотчина Ющенка. У партії “Реформи і Порядок” є свій лідер, є люди, які цю партію створювали. А Ющенко, здається, не має своєї партії. Що стосується контактів, то я з багатьма спілкуюся, ось нещодавно зустрічався з комуністами. Це ж не заборонено?

Добре, а як ви ставитися до того, що політична реформа була задумана тільки для того, щоб урізати повноваження для Ющенка як найбільш імовірного кандидата?
Це абсолютно не так. Я вважаю, що реформа назріла. Тим більше, НДП була одним з її ініціаторів. Ми протягом року працювали над нею, і вважаю, що реформа повинна завершитися обов’язково. І я впевнений, що вона колись закінчиться - якщо не зараз, то потім.

Тобто, після виборів?
Я вже давно казав, що політреформа повинна відбутися в 2006 році, після виборів. В процесі підготовки змін до Конституції її почали трансформувати, переносити на більш ранній час. Тому сьогодні ситуація складається дуже серйозно.

На ваш погляд, вибори будуть всенародні чи президента все-таки у 2004-му обиратиме парламент?
Мені здається, що вибори пройдуть за тією Конституцією, за якою ми живемо зараз. Тобто - вибори президента - у 2004 році, а парламентські – у 2006-му. Ось коли приймемо зміни до Конституції, тоді і будемо думати, як за ними жити і як вибирати. Поки ж президент обиратиметься всенародно.

Валерій Пустовойтенко знає, що треба зробити, аби перемогти на виборах?
Для мене це зрозуміло. Скажу пізніше...