10/24/2003 | Franko

Поступ
http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=15607
Тему досліджували Юрій ТИШКУН і Всеволод ПОЛІЩУК

Російські медіа завжди з особливою увагою ставилися до подій в Україні. Ще уважніше вони досліджують українсько-російські проблеми. При цьому, незважаючи на доволі серйозний тиск і звинувачення у цензурі, завжди можна знайти широкий спектр оцінок: різні власники, різна ідеологічна спрямованість, різні підходи до подання інформації майже завжди дають можливість для аналізу, який деколи суттєво доповнює огляд інформації, яка надходить з офіційних джерел.

Однак із проблемою Тузли, себто з її висвітленням у російських засобах масової інформації, ситуація інша. Однак робити висновки можна, хоча навряд чи вони потішать.

Найцікавішою, мабуть, є мовчанка російських телевізійників, у якій вони вперто відтворювали дії вищої влади в Москві. Хоча дамбу до Тузли росіяни почали будувати ще 25 вересня, і вже за кілька днів це будівництво спричинило бучу в Україні, російські телеканали почали подавати інформацію про суперечку лише передучора. І навіть тоді вона була далеко не серед топ-новин. Об'ємністю та повнотою також не відрізнялася. Ще один інформаційний сектор, який ігнорував Тузлу -- офіційні інформаґенції. Здається, у словнику журналістів РІА "Новости" й ІТАР-ТАРС просто немає слова "Тузла".

Важко собі уявити, що російські журналісти не моніторять українські медіа. Так само важко уявити, що після такого моніторингу вони не усвідомлюють, як гостро проблему Тузли сприймають в Україні. Тому навряд чи буде правильним припущення, що телевізійники з Росії не висвітлювали подій у Керченській протоці через те, що вважали їх другорядними. Їхня мовчанка радше схожа на сплановану. Яка ж мета цієї гри в мовчанку? Припущення є. Але про це далі.

Якщо російське телебачення конфлікт щодо Тузли ігнорувало, то преса обговорювала його доволі активно. Але звичного різнобою думок не було. Виявилася стара істина: демократичність російських демократів закінчується там, де мова заходить про Україну. Усі, принаймні центральні, газети подавали проблему в одному руслі: мовляв, як добре, що відновлюється коса і зовсім незрозуміло, що там не подобається українцям. При цьому в якісь юридичні питання щодо того, кому належить острів, ніхто не заглиблювався. Колись він належав Росії -- цього достатньо. І взагалі, після побудови дамби зручніше буде й мешканцям Тузли, і таманцям, і кримчанам, які їздять на Тамань на заробітки, переважно на збір винограду. Ставлення до проблеми найкраще демонструють напис на карті, опублікованій в газеті "Комсомольская правда" (на світлині) і підзаголовок, який дала до сухого інформаційного тексту "Новая газета": "Що роблять ваші буї в нашій промоїні?". Українців цитують якомога менше. Кубанскіх казакав та інших громадян Росії -- без купюр. "Раніше тут коса була, потім її розмило, після розвалу СРСР Україна острівець, який залишився, собі приписала. Ми зараз відновимо те, що було -- до острівця косу прифігачимо. От і вийде, що це вже російська територія: що до нашого берега приєднано, те наше", -- цитувала "Комсомольская правда" одного з монтажників, які будували дамбу, ще коли офіційно росіяни пояснювали її побудову суто екологічними проблемами. Загалом, те, що острів Тузла має належати Росії, ніхто не піддавав сумніву.

Але, здається, необ'єктивність преси -- не найбільша проблема. Набагато небезпечнішим є телевізійне ігнорування проблеми. Адже в Росії відсоток людей, які читають газети, дуже вже невеликий. Переважна більшість отримує інформацію з телебачення. А це означає, що просто не знає про існування проблеми. Уявіть собі, що буде, якщо (не дай Боже!) прикордонникам доведеться застосовувати силу? Пересічний росіянин, побачивши відеосюжет про це, подумає, що українці ні з того, ні з сього почали тлумити ґумовими кийками мирних будівельників. Або, у гіршому випадку, першими відкрили вогонь по російських прикордонниках. За такої ситуації ніхто вже дуже й не буде з'ясовувати, кому належить острів... Залишається лише сподіватися, що до такого не дійде.

------------------

і чого тут дивуватися, що 80% москвичів згодні на конфлікт з Україною??? Вони ж переконані, що це Україна забирає російську землю, а не навпаки. - F.