Гіркі уроки недавньої історії
11/01/2003 | технолог
Вони були б смішними, якби не били такі страшні.
Однієї з вад або може не вад, а навпаки, рятівною особливістю людської психіки є забування того, що не хочеться пам'ятати.
Але, на жаль, надто часто те, про що забувають, нагадує про себе у ще гіршому вигляді. Схована хвороба не закінчується, а навпаки, розвивається і закінчується гіркими наслідками.
Саме тому я і хочу нагадати, як недавно, у 2001 році, в Україні зібралися три фахівці з проблем хвашизму, подивилися у вікно на людей, які казали одному з фахівців, що за його правління жити неможливо, що хай собі піде, ніхто його навіть не чипатиме,...
подивились, подивились, уважненько так, один навіть згадав, що у нього батько політрук був, інший - що його батько у концтаборі сидів, третій - не знаю, про що згадав... та й вирішили, що ті, хто юрмує на вулиці - хвашисти... І отой свій присуд підписали та видрукували на весь світ.
А зараз, коли два з фахівців чомусь опинились на вулиці разом з отією юрбою - вони автоматично стали хвашистами за власним же присудом. І чомусь дуже обурені цим.
Але ж ніхто з тих, кого вони привселюдно назвали хвашистами, за ці роки так і не почув, щоб ці ж самі фахівці з хвашизму вибачились перед тими "маленькими" українцями, до яких вони, "великі українці", прийшли за підтримкою.
Це я все до того, що моральним треба бути завжди, а не вибірково, коли це вигідно для твого іміджу...
Я не буду вже згадувати про американське рукопотискання, після якого були виправдання як хлопчиська, що я цього не робив.
І не треба забувати, що це все пам'ятають люди... Пам'ятають як прихильники, перед якими ніхто не вибачився, то й простити та забути це не можуть, пам'ятають і вороги, які всі проколи цих фахівців-хвашистів ще їм нагадають...
Як казав один наш південний сатирик:"Тщательнее надо, ребята!!!"
Однієї з вад або може не вад, а навпаки, рятівною особливістю людської психіки є забування того, що не хочеться пам'ятати.
Але, на жаль, надто часто те, про що забувають, нагадує про себе у ще гіршому вигляді. Схована хвороба не закінчується, а навпаки, розвивається і закінчується гіркими наслідками.
Саме тому я і хочу нагадати, як недавно, у 2001 році, в Україні зібралися три фахівці з проблем хвашизму, подивилися у вікно на людей, які казали одному з фахівців, що за його правління жити неможливо, що хай собі піде, ніхто його навіть не чипатиме,...
подивились, подивились, уважненько так, один навіть згадав, що у нього батько політрук був, інший - що його батько у концтаборі сидів, третій - не знаю, про що згадав... та й вирішили, що ті, хто юрмує на вулиці - хвашисти... І отой свій присуд підписали та видрукували на весь світ.
А зараз, коли два з фахівців чомусь опинились на вулиці разом з отією юрбою - вони автоматично стали хвашистами за власним же присудом. І чомусь дуже обурені цим.
Але ж ніхто з тих, кого вони привселюдно назвали хвашистами, за ці роки так і не почув, щоб ці ж самі фахівці з хвашизму вибачились перед тими "маленькими" українцями, до яких вони, "великі українці", прийшли за підтримкою.
Це я все до того, що моральним треба бути завжди, а не вибірково, коли це вигідно для твого іміджу...
Я не буду вже згадувати про американське рукопотискання, після якого були виправдання як хлопчиська, що я цього не робив.
І не треба забувати, що це все пам'ятають люди... Пам'ятають як прихильники, перед якими ніхто не вибачився, то й простити та забути це не можуть, пам'ятають і вороги, які всі проколи цих фахівців-хвашистів ще їм нагадають...
Як казав один наш південний сатирик:"Тщательнее надо, ребята!!!"
Відповіді
2003.11.01 | Богдан
Точно на всі 100 %
Раніше Ющенко обізвав людей фашистами, тепер обізвали фашистом Ющенка.Не слід було б забувати Ющенкові мудрі слова вмираючого вірменсько католикоса, який благав своїх співвідчизників захищати євреїв, бо коли покінчать з євреями, то візьмуться за вірменів.
Тепер покінчили з радикальною опозицією, яку Ющенко так зневажав і взялися за Ющенка.
2003.11.02 | технолог
Re: Точно на всі 100 %
Таки точно!Просто тому, що за свої дії у цьому житті ми платимо своїм життям, кожну секунду, кожну хвилину, кожну годину, кодну добу, кожен місяць, кожен рік ми віддаємо так, як ми вирішили...
А от претенденти на провідників нації мусять знати, що вони відповідають власним життям за свої рішення, від яких залежить життя їхніх вільних та невільних співгромадян...
І ота бабця, або той дід, що стоять на вулиці з простягнутою рукою (не кажучи вже про весь український народ), яких теж можна назвати хвашистами, бо вони на вулиці, вмруть завтра, післязавтра тільки тому, що у 2001 році "великі українці" не вийшли на вулицю підтримати "маленьких", які у своєму житті вже настільки зневірились, що, навіть вмираючи, не всі звертаються до бога...