11/01/2003 | Dworkin

МОСКАЛІАДА

(Мюзікл)

Присвячується національним інтересам.

Автор лібретто: Диоклітіан Кисіль
Музика: народна
Мова виконання: велікая і могучая

Дійові особи

Хрул Кротов, москаль обикновений, метробудівець і шахтьор
Марічка Писанка, українка, нереалізована мрія статевого потягу Кротова, правнучка ОУНівця
Дух імператора Ніколая, галюцінація, національна ідея москалів
Бєлая гарячка, генетична особливість москалів
Віщий український партизан, партизанить у закинутих шахтах, пускає вагонєткі під укіс
Голос шахтьора Опанаса, належить шахтьору, який стає національносвідомим, коли є можливість посперечатися з москалями
Хор, національносвідомий

ДІЯ ПЕРША

Москальщина. Дєрьовня Прогной. Сто метрів до кордону з Країною. Хрул Кротов в національній косоворотці і з заступом у руці на колінах бьот челом перед іконою царственомученіка, невінноубієнного Ніколая Секонда. Перед образом стоїть почата бутилка водкі. На задньому плані церква з куполами. Над банями тривожно літає стая ворон.

1.Увертюра. Прощання з Прогноєм.

Хрул Кротов (речетативом):
Уви! Уви! Руці дрожаша, язик посінєши.
Но нє от водкі, от волнєнія, право!
Спаси-сохрани, Ніколай заступітєль!
На правоє дєло іду, на Вкраїну,
Там тьолка живьоть красоти нєсусвєтной.
Мєж ног многіх жон я буду нужон,
Но ета Марічка – єщо та же краля.
Одін нєдостаток – сєстра мнє мєньшая.
Я рускій, она ж українка родная.
Інцест запрещьон, - закон уважаю,
І церкву, і Фрейда я чту-пачітаю,
Но гібну, як падло, по нєй ізсихаю.
Что дєлать?
Я знаю, я знаю!..
Возьму в рукі заступ і кірку большую,
Тунель проложу прямо к тєрєму лялі.
Граніцу похерю, ну, их всех к манахам!
Ну, будьмо, і в путь! Лєті усьо прахом!

Хор:
Амі-і-і-інь!

ДІЯ ДРУГА

Тунель. Десять метрів до кордону з Країною – по горизонталі. Сто метрів від кордону – по вертикалі. Темно. Хрул сидить і курить самокрутку. Водка кінчилась. Як і положено, Кротова мучає депресняк.

2.Тоска по родінє.

Хрул Кротов (жалостліво):
Пошто сільонкі оставілі мєня?
Ні краплі нєт. Триндец!
Расєя-матушка, мудохнусь я напрасно.

Бєлая гарячка:
Нє пєчалься, добрий молодєц.

Хрул Кротов:
Я нє одін? Кто тут?
Виходь, я буду морду біть.

Бєлая гарячка:
Я – дух бєсплотний.

Хрул Кротов:
‘Бать, свят Ніколай!

Бєлая гарячка:
Нє Ніколай, но знаю таково.
Ми давєча із ним імєлі разговор.
І, кстаті, о твоєй персонє говорілі.
За то, что ти бил істінорускім православним,
І вєру сохранив, рєшилі с Ніколашей помочь тєбє.
Пацан ти єщо тот! Просі шо хош!

Хрул Кротов:
Опохмєліца би! Уж очень жарко.

Бєлая гарячка:
Да будєт так! Зер гут!

3.Ізмєньоноє состояніє сознанія. Арія Хрула.

Хрул Кротов (алєгро):
Вот курва, япона мать!
І вправду стало лучше.
Тєперь – копать.
Асталось малость.
Марічка ждьот.
Тєм болєє – за мной прідут другіє...
(Задумчіво і грізно зводить брови, как би іздалі звучить гімн Росії на музику Алєксандрова ).
...Масква за мной, Хабаровськ і Урал.
Нє отдадім хохлам ні пяді
Землі, морєй, лесов і рєк.
Хай дишит вільно рускій чалавєк –
На всякой Тузлє от Дона і до Сяна!
Ви нам отвєтітє за всьо:
За Сєвастополь, за “Норд-Ост”, Чечню,
За Сагайдачнава, татарське іго,
За Березовськава, за “Юкас”, еНТеВе,
За обхохлєвшого Кісельова Діму,
За “Мір”, за “Курск”, за Одєсу-Броди,
За Тушино, За еСеСеР почівший, за сраний путч.
В конце-концов, за кабанов, нєвіноубієнних,
За сало, отобраноє у ніх!
За всєх і вся...
За всєх і вся...
За всєх і вся...
(Падає у екстазі).

ДІЯ ТРЕТЯ

Там же у тунелі. Хрул у ступорі. Вдруг у кінці тунеля з’являється світло. Кротов бачить видіння. Як у оточенні амурчиків з обличчями відомих російських політиків до нього на хмаринці наближається імпєратор Ніколай. Звучать колокольні дзвони.

4.Свєт фаворський.

Хрул Кротов:
Мать моя женщіна! Вот ето тири-пири!
От ‘бать колбасіт как!

Дух імпєратора Ніколая:
Нє сци в кампот! Ідєї руской я основа,
Цар-батюшка і мислі Дугіна польот.
Я – собіратель рускіх весей і полей.
Жлобам я – кара, скінам – отрада.

Хрул Кротов:
Да нє тринді! Пшол вон!
Я Федю Достоєвского чітал.
Іш, тоже мнє, нашолся великий інквізитор.
Мудазвон!
Мєста всє заняти, валі отсюда, дядя!
Мнє рить осталось малость.
Шаровиков не нада!

5.Облом.

Дух імпєратора Ніколая:
Хароший рускій ти, я пасматрю.
Таблом напрасно нє торгуєш.
За ето істіну тєбє одну втолкую.

Хрул Кротов:
Мать твою за ногу! Яку?

Дух імпєратора Ніколая:
Я знаю, што дєржіш путь до українськой дщері,
Но мучить мисль тебе інцестська.
Мужайся!
Всьо єщо хуже. На самом дєле -
То мать твоя, питавшая Расею
Сосцамі власними.
І ти – хохол.

Хрул Кротов:
Я что-то юмора нє понял.
Скажи єщо: из племя Авраама...

Дух імпєратора Ніколая:
Аксцизь, мой друг!
Святая ето правда.
Возьмі кацапа із Кремля,
Спросі, откуль він родом.
І он прорєче: “Бабка – із Черкас,
А дєд орав житомирські поля”.

Хрул Кротов:
Жлаби праклятиє! Но я іх нєнавіжу!
Тунель вот даже строю,
Чтоб, сукі, зналі,
Что ми – це ми, оні – оні!

Голос шахтьора Опанаса:
В такому ж самому г...мні...

Хрул Кротов:
Всьо ето лож! Брехня хохольська!
У нас язик, у них же мо-о-ова.
У нас є Кремль, матрьошкі, Путін,
А што у ніх?

Дух імпєратора Ніколая:
То всьо ігрушкі!
Но кров у вас одна.

Голос шахтьора Опанаса:
А виховання – разне...

Дух імпєратора Ніколая:
Заткнісь, язичнік,
Нє відіш, Хрулу – зло.

Хрул Кротов (гамлетівськи):
Нєуж я салояд?
Нєуж-то м’ясояд і яйцеяд?
Нєуж-то водка – це горілка?
О, горє мнє!.. Моя, Марічка!
Іду к тєбє!
Ліш только ти,
Спасьош от етої біди.
(Хрул несамовито починає рити тунель).

ДІЯ ЧЕТВЕРТА

До кордону залишився один сантиметр. З’являється Віщий український партизан. У роки війни він прийшов на Схід Країни з похідною групою ОУН, та заблукав у штольнях. Улюблене заняття – мочити москалів.

6.Чоловіча розмова.

Хрул Кротов:
Кто здесь?

Віщий український партизан:
Опаньки, москаль!

Хрул Кротов:
Москаль, і што ж!

Віщий український партизан:
Приїхали, злізай.

Хор (коломиїсто):
Маєм Київ ми столицю,
Україну – мати.
І не треба, москалі,
Нам тут заважати.

Віщий український партизан:
Вже скільки крові ви виссали у нас!
Про це писав Кобзар Тарас.
Ін номіне патріс ет Святого Духа...
(Заряджає кріс).

Хор (коломиїсто, наростаюче):
Маєм Київ ми столицю,
Україну – мати.
І не треба, москалі,
Нам тут заважати.

Хрул Кротов:
Постой, чудак! Я пашутіл.
О, Імпєратор Ніколай!
Я украінец. Вот паспорт пасматрі.
По крові - ми радня!

Віщий український партизан:
Ти – то є ти, а я – то я!
(Звучить постріл. Куля потрапляє у землю. Останній сантиметр пройдено. Тунель проритий).

7.Ліричний приступ. Арія Марічки.

Хрул непритомний падає і опиняється прямо біля ніг Марічки Писанки.

Марічка Писанка:
Кохайтеся, чорноброві,
Та не з москалями...
Ще у дитинстві мама
Мені пісню сю співала.
Пора, нарешті, розібрацця,
Хто курка є, хто – яйця.
(Грізно).
Ти чуєш, Хрулка?..
Лежить, не диха. Мо’ сконав?
Холєра й’го не вхопить!
Скільки разів ти обіщав,
Любити мене палко.
Я навіть согрішила в ЄЕПі!..
А ти? Ех, ти!
Одні понти...
Нарив тунелей і в кусти...
Ех, ти!

8.Торжество справедливості.

Тендітними жіночими руками Марічка пілнімає Хрула Кротова і несе до шахти, у яку колись фашисти поскидали оунівців-молодогвардійців.

Хрул Кротов:
(Відкриває очі, але тіло його вже розпочало летіти по визначеній Марічкою траекторії).
За что-о-о-о!!!

Марічка Писанка:
Ка-а-аз-з-зли!
Не получите нашої Тузли!

Хор доспівує “... і не треба, москалі, нам тут заважати”. За Марічкою сходить багряне сонце на фоні блакитного неба та жовтогогарячого пшеничного поля. У вирій летять бузьки.

Завіса.