ЗАКОНОПРОЕКТ ПОЛІТРЕФОРМИ МОРОЗА МАЙЖЕ НЕ СУПЕРЕЧИТЬ КОНСТИТУЦІЇ
11/05/2003 | Shooter
ЗАКОНОПРОЕКТ ПОЛІТРЕФОРМИ МОРОЗА МАЙЖЕ НЕ СУПЕРЕЧИТЬ КОНСТИТУЦІЇ – ВИСНОВОК КС
www.ПРАВДА.com.ua, 5.11.2003, 13:58
Конституційний суд України визнав відповідними вимогам статей 157 і 158 Конституції практично всі положення законопроекту змін до Основного закону, запропонованого групою депутатів (проект Матвієнка-Мусіяки-Мороза), крім положень про наділення Верховної Ради правом давати офіційне тлумачення законів, а також вилученні цього права в КС.
У середу КС обнародував висновок у справі про відповідність проекту закону України змін у Конституцію, спрямованого головою Верховної Ради Володимиром Литвином.
Проект змін у Конституцію внесений 161 народним депутатом, зокрема, Анатолієм Матвієнком (фракція БЮТ), Віктором Мусіякою (група "Європейський вибір"), Адамом Мартинюком (фракція Компартії), Олександром Морозом (фракція Соцпартії), Юрієм Ключковським (фракція "Наша Україна").
Законопроектом пропонується внесення змін у 32 статті Основного закону.
Як говориться в пояснювальній записці до законопроекту, внесення змін у Конституцію викликано необхідністю переходу в Україні від президентсько-парламентської республіки і парламентсько-президентської.
КС прийшов до висновку, що запропоновані в законопроекті зміни не спрямовані на ліквідацію незалежності або на порушення територіальної цілісності України. Таким чином, у законопроекті дотримані вимоги частини 1 статті 157 Конституції.
Крім того, ці пропозиції не передбачають скасування або обмеження прав і свобод людини й громадянина. Тим самим також дотримуються вимоги частини 1 статті 157 Основного закону.
Разом із тим, КС визнав таким, що не відповідає вимогам статті 157 Конституції, законопроект у частині змін, якими передбачається віднести до повноважень Верховної Ради тлумачення законів, а також вилучення з повноважень Конституційного суду офіційного тлумачення законів.
У висновку КС відзначається, що запропоновані зміни передбачають обмеження права індивіда звертатися в Конституційний суд, і тим самим - право на судовий захист, встановлений у частині 1 стати 55 Основного закону.
КС також зробив ряд зауважень. Зокрема, у законопроекті передбачається викласти частину 2 статті 85 Конституції в такій редакції: "Верховна Рада здійснює інші повноваження, що відповідно до Конституції й законами віднесені до її відома".
КС вважає, що запропонована редакція не передбачає скасування або обмеження прав і свобод людини, однак це положення не відповідало б закріпленому в Конституції принципові поділу влади.
Суддя-доповідач по тій справі Володимир Шаповал на прес-конференції після оголошення рішення КС, відповідаючи на питання журналістів, відзначив, що зауваження Конституційного суду не є обов'язковими для Верховної Ради.
Разом із тим, якщо парламент внесе які-небудь зміни в законопроект, він повинен буде обов'язково знову подати його в КС для дачі висновку на відповідність статтям 157 і 158 Конституції.
Як повідомляло агентство, згаданий законопроект про внесення змін у Конституцію був спрямований у КС у липні нинішнього року.
У парламентському законопроекті про зміни в Конституцію України пропонується скоротити число депутатських голосів, необхідних для прийняття Верховною Радою рішення про відсторонення президента країни з посади в порядку імпічменту.
Відповідно до проекту, у Конституції пропонується ввести норму, відповідно до якої рішення про усунення президента України з посади в порядку імпічменту приймається Верховною Радою не менш ніж двома третинами від її конституційного складу (у нинішній редакції - не менш ніж трьома чвертями) після перевірки справи Конституційним судом і одержання його висновку про дотримання конституційної процедури розслідування й розгляди справи про імпічмент.
Також пропонується після одержання рішення (зараз - висновку) Верховного суду про те, що діяння, у яких обвинувачується президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
У випадку дострокового припинення повноважень президента до обрання і вступу на посаду нового глави держави виконання його обов'язків покладається на голову Верховної Ради (у нинішній редакції - на прем'єр-міністра).
Законопроект передбачає, зокрема, що прем'єр-міністр призначається Верховною Радою за пропозицією президента, однак його кандидатура повинна бути представником партії або блоку, що має найбільше число депутатів у парламенті. При цьому уряд повинен бути підзвітний і підконтрольний Верховній Раді.
Виконавча вертикаль влади - глави держадміністрацій - призначаються і звільняються прем'єром.
Проект також передбачає введення імперативного мандата.
При цьому президентові надається право достроково розпустити парламент у випадку, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради не можуть початися, якщо протягом 60 днів після складення повноважень (відставки) Кабінету міністрів парламент не затвердив новий склад уряду.
Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України президент ухвалює після консультацій з головою парламенту, його заступниками, керівникам депутатських груп і фракцій.
Передбачається також проведення адміністративно-територіальної реформи, зокрема, передбачається надання статусу громад одному або декільком населеним пунктам.
www.ПРАВДА.com.ua, 5.11.2003, 13:58
Конституційний суд України визнав відповідними вимогам статей 157 і 158 Конституції практично всі положення законопроекту змін до Основного закону, запропонованого групою депутатів (проект Матвієнка-Мусіяки-Мороза), крім положень про наділення Верховної Ради правом давати офіційне тлумачення законів, а також вилученні цього права в КС.
У середу КС обнародував висновок у справі про відповідність проекту закону України змін у Конституцію, спрямованого головою Верховної Ради Володимиром Литвином.
Проект змін у Конституцію внесений 161 народним депутатом, зокрема, Анатолієм Матвієнком (фракція БЮТ), Віктором Мусіякою (група "Європейський вибір"), Адамом Мартинюком (фракція Компартії), Олександром Морозом (фракція Соцпартії), Юрієм Ключковським (фракція "Наша Україна").
Законопроектом пропонується внесення змін у 32 статті Основного закону.
Як говориться в пояснювальній записці до законопроекту, внесення змін у Конституцію викликано необхідністю переходу в Україні від президентсько-парламентської республіки і парламентсько-президентської.
КС прийшов до висновку, що запропоновані в законопроекті зміни не спрямовані на ліквідацію незалежності або на порушення територіальної цілісності України. Таким чином, у законопроекті дотримані вимоги частини 1 статті 157 Конституції.
Крім того, ці пропозиції не передбачають скасування або обмеження прав і свобод людини й громадянина. Тим самим також дотримуються вимоги частини 1 статті 157 Основного закону.
Разом із тим, КС визнав таким, що не відповідає вимогам статті 157 Конституції, законопроект у частині змін, якими передбачається віднести до повноважень Верховної Ради тлумачення законів, а також вилучення з повноважень Конституційного суду офіційного тлумачення законів.
У висновку КС відзначається, що запропоновані зміни передбачають обмеження права індивіда звертатися в Конституційний суд, і тим самим - право на судовий захист, встановлений у частині 1 стати 55 Основного закону.
КС також зробив ряд зауважень. Зокрема, у законопроекті передбачається викласти частину 2 статті 85 Конституції в такій редакції: "Верховна Рада здійснює інші повноваження, що відповідно до Конституції й законами віднесені до її відома".
КС вважає, що запропонована редакція не передбачає скасування або обмеження прав і свобод людини, однак це положення не відповідало б закріпленому в Конституції принципові поділу влади.
Суддя-доповідач по тій справі Володимир Шаповал на прес-конференції після оголошення рішення КС, відповідаючи на питання журналістів, відзначив, що зауваження Конституційного суду не є обов'язковими для Верховної Ради.
Разом із тим, якщо парламент внесе які-небудь зміни в законопроект, він повинен буде обов'язково знову подати його в КС для дачі висновку на відповідність статтям 157 і 158 Конституції.
Як повідомляло агентство, згаданий законопроект про внесення змін у Конституцію був спрямований у КС у липні нинішнього року.
У парламентському законопроекті про зміни в Конституцію України пропонується скоротити число депутатських голосів, необхідних для прийняття Верховною Радою рішення про відсторонення президента країни з посади в порядку імпічменту.
Відповідно до проекту, у Конституції пропонується ввести норму, відповідно до якої рішення про усунення президента України з посади в порядку імпічменту приймається Верховною Радою не менш ніж двома третинами від її конституційного складу (у нинішній редакції - не менш ніж трьома чвертями) після перевірки справи Конституційним судом і одержання його висновку про дотримання конституційної процедури розслідування й розгляди справи про імпічмент.
Також пропонується після одержання рішення (зараз - висновку) Верховного суду про те, що діяння, у яких обвинувачується президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
У випадку дострокового припинення повноважень президента до обрання і вступу на посаду нового глави держави виконання його обов'язків покладається на голову Верховної Ради (у нинішній редакції - на прем'єр-міністра).
Законопроект передбачає, зокрема, що прем'єр-міністр призначається Верховною Радою за пропозицією президента, однак його кандидатура повинна бути представником партії або блоку, що має найбільше число депутатів у парламенті. При цьому уряд повинен бути підзвітний і підконтрольний Верховній Раді.
Виконавча вертикаль влади - глави держадміністрацій - призначаються і звільняються прем'єром.
Проект також передбачає введення імперативного мандата.
При цьому президентові надається право достроково розпустити парламент у випадку, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради не можуть початися, якщо протягом 60 днів після складення повноважень (відставки) Кабінету міністрів парламент не затвердив новий склад уряду.
Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України президент ухвалює після консультацій з головою парламенту, його заступниками, керівникам депутатських груп і фракцій.
Передбачається також проведення адміністративно-територіальної реформи, зокрема, передбачається надання статусу громад одному або декільком населеним пунктам.