11/10/2003 | Ігор Немашкало

Постановою Кабінету Міністрів № 1611 від 15.10.2003 " Про внесення зміни до Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення" було внесено зміни до цього Порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів № 108 від 08.02.1995. Зміст змін у тому, що з 01.12.2003 копії сертифікатів відповідності державної системи сертифікації або копії свідоцтв про визнання відповідності на товари, що підлягають обов’язковій сертифікації, повинні бути на захищених голографічними елементами бланках. З цього приводу у пресі з'явилися статті на підтримку. Так у " Вечірньому Харкові", № 122 від 06.11.2003, надруковано статтю Олега Перегона " Вдаримо сертифікацією по фальсифікації", де разом з заступником начальника Харківського обласного управління з захисту прав споживачів Владиславом Прокопенко вони розхвалюють голографічний захист та обіцяють навести ним жаху на фальсифікаторів. Треба сказати, що взагалі ідея зосередити увагу на захисті документів викликає великий сумнів, тому що ніхто не завадить продавцю отримати справжній сертифікат, купивши невеличку партію справжнього товару, а потім під цей сертифікат продавати підробку. По правді і до і після Постанови Кабміну не було і немає потреби підробляти сертифікати і не думаю, що це взагалі мале місце колись. Підробляють не сертифікати, а товар. Саме його і треба перевіряти на відповідність та якість, створити умови для швидкої перевірки справжності і якості товарів, навчити звертатися туди споживачів. Однак комусь простіше, замість складної та морочливої власної праці, звалити усі проблеми на продавців і заплющити очі на дійсний стан речей. Навіть якщо проникнутися важливістю захисту документів, то хіба ж голограми це гарний метод? Світ впевнено йде до електронної обробки інформації, до переведення обігу документів у електронну форму. Ще рік тому на пропозиції ввести електронні сертифікати, центральні відомства впевнено відповідали, що вони не проти, але немає законодавчої бази. Однак тепер становище змінилося. Прийнято Закон " Про електронні документи та електронний документообіг" № 851 від 22.05.2003, (набере чинності до кінця 2003 року) та Закон " Про електронний підпис" № 852 від 22.05.2003 (набере чинності 01.01.2004). Як свідчать ці закони, держава намагається заохочувати дійсно сучасні засоби створення, збереження, передавання і зберігання інформації. У порівнянні з цим голограми на паперах - минулий, а то й позаминулий вік, набагато складніше і дорожче. Електронні сертифікати дозволили б заощадити купу паперу, швидко знаходити потрібний сертифікат. Коли працівник контролюючого органу чи покупець вимагає сертифікат, часто вони разом з продавцем починають нишпорити по стосу паперів, але швидко це їм набридає і вони припиняють пошуки. Електронний сертифікат буде знайдено чи виявлено його відсутність миттєво. Працівники контролюючих органів для візуалізації електронного сертифіката можуть використовувати кишенькові компьютерні пристрої, для покупців на ринках може бути встановлено компьютер. При чому для ринку може бути навіть зроблено централізовану базу даних усіх сертифікатів та санітарно-гігієнічних висновків, які є на ринку. Таким чином, покупець може ввести номер торговельного місця і подивитись документи на ту продукцію, яка його цікавить. Продавець може оновлювати цю базу даних чи безпосередньо на компьютері ринку з власних носіїв інформації, чи будь з якого місця та будь у який час електронною поштою. Якщо хто хоче, може обрати традиційну паперову форму. Однак повинен бути вибір і треба стимулювати сучасні напрями обробки інформації. Могли б доробити свої системи обліку для ведення бази електронних сертифікатів виробники відомих програм типа 1С. иавтор Постає питання, чому саме за місяць до набрання чинності сучасними законами Кабмін намагається ввести обов'язкове застосування голограм. Чи не лобіюються цим інтереси виробників цих голограм? Тим більше, що виробників цих голограм не так вже багато, можливо, один. Однак чи варто заради інтересів цього виробника завдавати збитків усьому українському підприємництву? Цікаво скільки коштує цей голографічний сертифікат? Звичайна копія обходиться у 10 копійок. Про це можна було б взнати у торговців тютюновими виробами, бо спершу ця голографічна пошесть проходила обкатку саме на них, коли 20.05.2003 наказом Мінекономіки було внесено відповідні зміни у Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Вивчити наслідки цього, відношення торговців тютюном до нововведення. От чим треба було б перейнятися кореспонденту. Однак коли я зателефонував до редакції «Вечірки», тел. 38-0572-92-13-94, там з якоюсь дивною гордістю відмовилися обговорювати статтю, сказали, що вони взагалі не обговорюють свої матеріали. Однак хіба це правильно - позбавляти себе зворотного зв’язку з читачами, варитися у своєму соку? Хоча це зовсім друга проблема та й питання другорядне, бо місцева газета мало що тут важить, хоча й односторонньо інформує харківське населення. Так, неприємна дрібниця, не більше. Та кухня появи таких статей цікава. Чи не з’являлися у інших регіонах схожі статті, кому це вигідно? Бо можливо влада викладає своє бачення водночас у багатьох місцевих газетах, а це вже питання не другорядне. Отак маленька стаття підняла скільки проблем.