ЗАПАЛИ СВІЧКУ...
11/22/2003 | Dworkin
Шел сегодня через Михайловскую площадь где-то около 6 вечера. Уже стемнело. Совершенно неожиданно взгляду предстало удивительное зрелище: вся пешеходная часть площади, начиная от стен Михайловского монастыря и до цепей, отделяющих площадь от проезжей части была заставлена зажжеными свечами. Свечи раздавали и зажигали, какие-то неизвестыне активисты. Они не представлялись, видимо, рекламировать себя и свою организацию не входило в их цели. Они просто распечатывмил все новые и новые упаковки аккуратных свечей в стеклянных капсулах с медными крышечками, зажигали и раздавали людям или сами ставили рядами на площади. Одни ряды свечей словно реки "стекали" от монумента Голодомору-33, другие ставили на все площади вдоль квадратов кирпичной мостовой. Сначала по одной на перекрестьях квадратов, потом по две, три и больше. На площади было довольно много случайных людей. Многие из них - пенсионеры, студенты, мамы с детьми - подходили, брали одну или несколько свечей и уходили расставлять из по площади. Многие возвращались еще и еще. Над всем этим плыла из привезеных динамиков траурная композиция Нины Матвиенко, посвященная Голодомору. Она походила то на похоронный плач, то на церковную молитву. Мощные, величественные и одновременно страшные звуки плыли над площадью, над тысячами зажженных свечей, над золотыми куполами Михайловского монастыря...
Я почувствовал, что просто не могу пройти мимо. Я подходил, брал свечи, зажигал их и ставил снова и снова. Пусть люди задумаются, пусть они вспомнят о душах тех, кто умер в 1932-33 годах. Этих душ было во много-много-много раз больше, чем свечей зажженных сегодня на площади. Пусть никто не говорит, что этого не было, пусть никто не говорит, что это не было преступлением. Ведь если это забыть, то весь этот ужас может повториться снова. И не только голодомор. Сталинские депортации чеченского, крымско-татарского народа. Говорят, хотели депортировать и украинцев, но не хватило железно-дорожных вагонов. И если эти свечи Памяти Голодомора когда-то перестанут гореть, то тогда в следующий раз, возможно, вагонов хватит...
Я почувствовал, что просто не могу пройти мимо. Я подходил, брал свечи, зажигал их и ставил снова и снова. Пусть люди задумаются, пусть они вспомнят о душах тех, кто умер в 1932-33 годах. Этих душ было во много-много-много раз больше, чем свечей зажженных сегодня на площади. Пусть никто не говорит, что этого не было, пусть никто не говорит, что это не было преступлением. Ведь если это забыть, то весь этот ужас может повториться снова. И не только голодомор. Сталинские депортации чеченского, крымско-татарского народа. Говорят, хотели депортировать и украинцев, но не хватило железно-дорожных вагонов. И если эти свечи Памяти Голодомора когда-то перестанут гореть, то тогда в следующий раз, возможно, вагонов хватит...
Відповіді
2003.11.22 | Майдан
ЗАПАЛИ СВІЧКУ - поставили на першу сторінку.(-)
2003.11.22 | пан Roller
Запалил. (-)
2003.11.23 | Ulyana
Вишеньки, Друга Корулька, Красивенька...
Вишеньки, Друга Корулька, Красивенька..., а ще Веселе, Пшеничники, Вербки, Кишеньки, Райське, Колодяжне, Хухра, Ставище, Дружівка, Воскресенка. Це назви сіл і хуторів, де народилися та жили автори спогадів про Голодомор 32-33 років, над якими мені довелося недавно працювати. Одні тільки назви - це поезія. Є і села з назвами, яких десятки, а то і сотні у всій Україні: Андріївка, Слобідка, Сосниця, Яблунівка... Імена та прізвища людей від кого та про кого спогади теж захоплюють своєю милозвучністю і гармонією. А ще з цих спогадів вражає культура народного побуту, багато дітей, практично в кожній сім"ї 5, 8, а то і 12 часом, жадоба і здібність до навчання у багатьох з цих дітей. Всі живуть у цьому світі скоріш за все навіть не маючи ніяких пишних думок про романтичність назв чи імен. Люди сіють хліб. А потім, десь починаючи з 28-29 року цю землю і людей починають оточувати в щільне кільце, яке стискають в 32 році. Забирають весь хліб. Забирають все. Створюють масовий голод і масову смерть. Мільйони дітей втратили батьків. Знаю про сиріт з 33-го року не тільки з цих спогадів, але і з розповідей випадкових людей. Знаю про те, що дітей з однієї сім"ї розсилали по дитячих будинках за тисячі кілометрів один від одного: сестра була відправлена в Одесу, а брат за Урал. І знаходили вони один одного через десятки років, якщо могли. Ми повинні пам"ятати про ці випробування. Багато з людей, які пройшли через це, живуть поруч з нами і носять свій біль з собою все своє життя. Будьмо уважні до тих, хто пережив це лихо і пам"ятаємо про тих, хто загинув.2003.11.23 | Andrij
Re: Чи нема у когось фотографій?
Дякую за нарис.2003.11.23 | пан Roller
Фотографий чего? Я отослал на майдан 3 фото(-)
2003.11.23 | Andrij
з місця події (-)
2003.11.23 | пан Roller
НиЗя 13 // URL: http://maidan.org.ua/n/draft/1068447639
10-11-2003 09:00, пан Roller«Первому ведь устрица, второму раковина.»
Версія до друку // Відповісти // Тема повністю // Редагувати // Стерти // переглядів: 13 // URL: http://maidan.org.ua/n/draft/1068447639
НеДохтор пише: привожу полностью, можно пропустить.
> Тема проситься на інший форум.
>
>
>
> Дійсно, лінки можливі тільки як http://...
> Таку політику Майдану вважаю цілком оправданою.
>
> Справа в тому, що можливість створювати всередині повідомлень лінки котрі
>
> - зовні містять один текст
> - а в дійсності відсилають за лінком, котрий безпосередньо не видно в постингу
>
> містять потенційну небезпеку для неуважних користувачів.
>
>
> Розумію, що в такаих випадках в більшості програм реальний лінк можна прочитати в іншому місці ,
>
> але більшість відвідувачів не будуть на це тратити час і будуть "клікати" на привабливий текст, а насправді можуть собі зашкодити. Наприклад відсилатись на рекламу, банери, ... . Це найпростіше - Ви комусь дасте підзаробити грошей, але можливе гірше.
>
> Ще гірше, хтось, розмістивши привабливий текст лінку, може Вас "відправити" на свій сайт котрий буде збирати статистику про відвідувачів, або намагатись зашкодити нормальній роботі комп'ютера та його користувача. Цей список "мінусів" можна ще продовжити, а список "плюсів" обмежується тільки привабливістю допису.
>
> Пан Роллер, напевно, дійсно хотів зробити свої дописи привабливішими з естетичної точки зору, але не врахувув потенційні небезпеки надання прав всім (навіть зареєстрованим) користувачам непомітно відсилати читачів на інші ресурси.
>
> Можливість вставляти "замасковані" текстом або картинкою лінки
> зараз є у модераторів (в межах форуму, котрий вони модерують).
> Пропоную так і залишити, щоб ми лишній раз не відкривали небажані нами лінки з зазивними текстовими назвами в постингу.
>
>
>
> Читали? И не прочтете. (22 -180), пан Roller ®. поч. 08-11-2003 13:30 - це маленька провокація.
> Читали і прочитаємо. Пане Роллєр, Ви завжди користувались лінками, а тепер Ви все вивернули так, наче це не дає нам щось почитати.
> Неправда. Ви ж могли і знали як вставити прості лінки на дійсно цікаві (за це Вам дякую) статті. Просто визнайте, що цього разу Вам хотілось зробити красивіше ніж звичайно, а вийшло як ...
>
> Прохання до пана Роллера без лишніх емоцій спробувати розібратись в цій інформаціїї і не сприймати, як образу. Сподіваюсь на Ваше розуміння та на розуміння Вашої заступниці Л.К.
> Можливість вставляти "замасковані" текстом або картинкою лінки
> зараз є у модераторів (в межах форуму, котрий вони модерують).
---------------------------------
Объясняю ситуацию. Прихожу на форум. Читать нечего. Думаю, чего бы прочесть. Иду на ЗН. Вижу материал. Думаю, сбросить что ли? По- быстрому.
Читать нет времени. Если сбросить, то что-то одно. Но что?
Все начала статей имеют гиперссылку, но они не работают на форуме. Следовательно, мне треба проделать небольшую работу, что - бы скопировать адреса. Кому это треба и кто будет читать все? Никто. Тогда зачем делать?
Перед этим задавал вопрос по гиперссылкам, два раза. Молчание. И даже сейчас, только здесь вы сообщили о том, что мадераторы имеют м"ожливість вставляти "замасковані" текстом або картинкою лінки"
По одной ссылке их я попадаю не какой-то иностранный сайт. И у меня возникают те самые подозрения, о которых вы поведали здесь.
Положим, я предложенный ими сайт, а по гиперссылке я это делаю автоматически. И меня «отработали». Кому я могу предъявить претензии.
Технарю? Формально нет.
Майдан не занимается тем, что вы называете «собирать статистику». Но, где гарантия, что эту « статистику» не собрал с меня сайт, на который меня отправил модератор?
Гарантия модератора? Но, модератор мог бы гарантировать это, в какой-то мере, если бы был сам автором сайта. Если нет, то такой гарантии он дать не может.
Кроме того, для меня это просто спам.
Рассматривая ситуацию в глобальном масштабе, мы всегда рискуем ни чего не решить.
Вопрос лежит в области организационно-технических мероприятий.
Вопрос подачи фото возникал и у уважаемой ЛК, когда она давала материал по Бендере в материале Марички и хотела вставить фото.
Но, тогда ей никто не ответил. Ей не ответили, что для этого ей следует связаться с модератором.
Может не означает должен, или обязан. В обязанности модератора не входит такая процедура. Это дополнительная работа.
Но, на форуме часто бывает куча материала, которую пользователи сбрасывают походя.
Участники сами дают ссылки на какие-то статьи, в том числе Вы, с разных сайтов, чаще всего с УП.
Но ведь на УП и ЗН материалы часто содержат фотоматериал. Статья во многом выигрывают визуально, а мы их не видим.
Могу привести пример, что на поиск фото памятника Параджанова в Киеве мне пришлось потратить не только время, но и вести переписку.
Мне пошли на встречу, от редакции. Фото не было в интернет версии и дали его. Но, я не мог его вставить. Да и простое размещение фото не такая простая задача.
Мне например его треба где-то хранить. Где? Я не знаю. Я понимаю, что это можно сделать через сайт. Но, его треба делать, уметь делать и ради какого-то одного фото есть ли смысл?
Следующий момент цензура. На майдане выработалось правило отсылки материала как не соответствующего рубрике. В результате наплодилось столько рубрик, что для их просмотра треба тоже затратить время, хотя бы для того, что бы посмотреть, что там есть.
У нас нет возможности видеть все заголовки тем во всех рубриках.
Но, имея текстовую ссылку можно писать статьи удовлетворяющие требованиям майдана и предоставляющие пользователям легкий путь вхождения в конретные места рубрик.
То есть открываются дополнительные возможности для автора. Новые инструменты. Для простоты я говорю только о ресурсах майдана.
Если организовать еще и выход обратно, то фактически авторы получают удобный инструмент построения сайтов в форуме. Обращаю внимание, такой возможности лишены бумажные писатели.
И как результат открывается возможность создания произведений в рамках форума майдан. Причем, произведений интерактивных.
Еще пример. Сижу за компьютером. Включил ТВ тьюнер. По каналу показывают материал о Дарницком концлагере. Случайно насчелкал кадров.
Внимательно рассматриваю, и виду содержание надписей, которые в ТВ просмотре не видны. Материал по теме. Фото уникальны. Пробую сохранить на ящике и показать участникам. Но не получается.
Ситуации могут быть разные. Но, я говорю о простом мероприятии. Доступном широкому кругу участников. Я спрашиваю и не настаиваю. Я провоцирую потому, что мне не отвечают и не понятно почему. Я понимаю, что вопрос должен созреть. И общественное мнение когда-то скажет Вам ,что это хорошо и нужно.
Где такое есть? Что бы участники форума сами выполняли такие вещи? В мире есть такое?
И бесплатно? Я не знаю.
Но разве это так трудно? Совсем нет.
И потом, разве Вам не хочется быть первым? Первым кто это сделает?
«Первому ведь устрица, второму раковина.»
Сподіваюсь на Ваше розуміння та на розуміння Вашої заступниці Л.К.
Л.К не заступница, а ангел хранитель.
Brgds
переглядів: 13 // URL: http://maidan.org.ua/n/draft/1068447639
2003.11.23 | юрко
Re: ЗАПАЛИ СВІЧКУ...
рік тому англійський письменник Martin Amis написав книжку "Koba the Dread - Laughter and the twenty million" "Коба Страхітливий - сміхота і двадцять мільйонів". В ній є цитата італійського консула того часу в Києві про дітей, котрих батьки привозили із сіл і залишали в місті, маючи надію, що тут вони якось виживуть."Вже тиждень, як місто патрулюють двірники та службовці в білих уніформах, котрі збирають дітей і доставляють їх до найближчого пункту міліції... Біля півночі їх усіх перевозять вантажівками до товарної станції в Сєвєродонєцк. Саме тут всіх дітей, селянські родини та старих людей збирають разом... Медична група починає сортування... Хто ще не спух і має шанс вижити, є спрямований до будинків у Холодній Горі, де постійно лежать на соломі помираючи 8 тисяч людей у великих ангарах. Більшість з них діти. Тих, що вже почали пухнути, вивозять у товарних вагонах приблизно 80 км поза місто і там покидають..."
А це інша цитата:
"Центральний комітет та уряд мають неспростовні докази, що масовий вихід селян із сіл був організований ворогами совєцького ладу, контрреволюціонерами та польськими агентами, як пропагандистська змова проти процессу колективізації конкретно та проти совєцького уряду загалом."
2003.11.23 | Людмила Коваль
Re: Я теж була на Михайлівській площі
але кількома годинами раніше - приблизно о 15:00Ось що бачила.
Ще від Софії помітила юрбу народу біля Михайлівського собору.
Наблизилася. Боже, що за вакханалія? Смешались в кучу кони люди...
Уся площа заповнена весільними кортежами. Десятки наречених вишукувались у колейку до Ольги. Шампанське. Вигуки. Сміх.Любительські камери фіксують урочистості. Привертає увагу "біла хмарка", що кружляє у веселому танці неподалік пам"ятного знаку Голодомору.
На стіні собору приклеєні фотографії, що розповідають про голодомор. Поруч невелика зграйка людей із скорботними обличчами. Тихі розмови, похилені голови, сльози...
А поруч кружляє щаслива "біла хмарка".
Це наша реальність. Це ми - моральні уроди.
2003.11.23 | пан Roller
Це ми - моральні уроди.
Людмила Коваль пише:>
> Це наша реальність. Це ми - моральні уроди.
По ТВ показали несколько передач по теме. Обращают на себя внимание воспоминания участников. Что-то неуловимое..., острый взгляд, и бытовой тон есть в этих людях. Они говорят без особых эмоций и чем-то походи.
На фоне документальных кадров их простые репортажи выглядят простой и страшной иллюстрацией.
Если не знать, откуда эти кадры, с каких времен, то их не отличишь от кадров с нацистских концлагерей.
Украина была превращена в один концлагерь. Заборы с колючей проволокой и током даже не потребовались.
Поражают воспоминания о людоедстве. Меня поражают, но не их.
Трудно представить состояние тех, кто опасался быть съеденным, но и сам не прочь был съесть.
Люди, которые пережили по три голодовки, совершенно спокойно рассказывают о том, как, кто, кого варил. Называют фамилии. Где боялись ходить, в какое время было опасно.
Чувствуется, что это не страшилки, байки про Бабая. Особый взгляд.
Такого взгляда нет у обычных людей. В нем есть что-то от гиены. Взгляд мгновенно оценивает шансы и перспективы. И это можно увидеть и у мужчин, и у женщин.
Убить, или быть убитым. Меня или его. На время их превратили в зверей. Теперь они снова люди. Но им уже ничего не страшно. Они знают, что и как, как выжить. Это те, которые не знают, которые шануют, и думают, что их не съедят, это те пусть думают, что они лучше и умнее, и честнее.
Им грош цена в базарный день. Они сдохнут, от одной мысли страха. Этим же уже ничего не страшно. Они выжили. Какой ценой? Какая теперь разница? За все уплачено.
Не их вина в том, что с ними сделали. Они жертвы. И вы жертвы. Когда это видишь, смотришь на это, думаешь, неужели и в блокадном Ленинграде было такое.
И сегодня, когда идешь вечером и видишь оценивающий острый, еще молодой взгляд, думаешь сам об опасности, или безопасности в голову уже не приходят дурацкие мысли, «откуда это»?
Откуда, откуда?
Оттуда, откуда еще.
Да, свечку то я зажег, на кухне. Да, тут одной свечкой не отделаешься.
-Откуда дровишки? Оттуда вестимо. Отца наши съели. А я убежал.
Brgds
2003.11.23 | Людмила Коваль
Re: Це ми - моральні уроди.
пан Roller пише:>
>
> Поражают воспоминания о людоедстве. Меня поражают, но не их.
>
> Трудно представить состояние тех, кто опасался быть съеденным, но и сам не прочь был съесть.
>
> Люди, которые пережили по три голодовки, совершенно спокойно рассказывают о том, как, кто, кого варил. Называют фамилии. Где боялись ходить, в какое время было опасно.
>
> Чувствуется, что это не страшилки, байки про Бабая. Особый взгляд.
>
> Такого взгляда нет у обычных людей. В нем есть что-то от гиены. Взгляд мгновенно оценивает шансы и перспективы. И это можно увидеть и у мужчин, и у женщин.
>
> Убить, или быть убитым. Меня или его. На время их превратили в зверей. Теперь они снова люди. Но им уже ничего не страшно. Они знают, что и как, как выжить.
>
>
Ви оправдовуєте їх?
Ви, Ви би змогли так виживати?
2003.11.23 | пан Roller
Дата шанованнья выбрана без учета национальных особенно Украины.
Людмила Коваль пише:> але кількома годинами раніше - приблизно о 15:00
> Ось що бачила.
> Ще від Софії помітила юрбу народу біля Михайлівського собору.
> Наблизилася. Боже, що за вакханалія? Смешались в кучу кони люди...
>
> Уся площа заповнена весільними кортежами. Десятки наречених вишукувались у колейку до Ольги. Шампанське. Вигуки. Сміх.Любительські камери фіксують урочистості.
У знакомых, сегодня свадьба, девочка выходит замуж. Дата шановання выбрана неудачно, совпадает с датами свадеб.
Дело в том, что следующий год высокосный. Замуж выходить лучше в этом году. А венчаться треба до 28-го. С 28-го начинается рожденственский пост.Треба было на пост и назначить.
Цейтнот.
Brgds
2003.11.23 | tarik
а 7 мільйонів загиблих - не національна особливість України?
> > Уся площа заповнена весільними кортежами. Десятки наречених вишукувались у колейку до Ольги. Шампанське. Вигуки. Сміх.Любительські камери фіксують урочистості.>
> У знакомых, сегодня свадьба, девочка выходит замуж. Дата шановання выбрана неудачно, совпадает с датами свадеб.
>
> Дело в том, что следующий год высокосный. Замуж выходить лучше в этом году. А венчаться треба до 28-го. С 28-го начинается рожденственский пост.Треба было на пост и назначить.
>
> Цейтнот.
>
Ніякого цейтноту. Ця дата - День пам'яті жертв голодомору та
політичних репресій офіційно встановлена ще 1998 року (а неофіційно можливо і раніше відзначалася). Тобто спланувати так, щоб весілля не співпадала з датою вшанування, можна було без проблем. Звичайно, якщо память жертв Голодомору у свідомості наречених хоча б дорівнюється за значенням такому важливому чиннику, як високосність наступного року.
2003.11.23 | Людмила Коваль
Re: Дата шанованнья выбрана без учета национальных особенно Украины.
Практично Вам tarik відповів.Можна ж було розвести події в часі.
Можливо неправі організатори акції, що зарано розпочали її. Не знаю. Але вийшло кепсько.
2003.11.23 | Isoлятор
Годовщина голодомора: власти ожидали чего-то большего?
Я про молебен по поводу годовщины голодомора узнал «по факту». Решил пройтись пешком от Европейской до Львовской площади (давно не гулял по центру Киева) и у Михайловского собора увидал народ.Не знаю, когда начался молебен, и был ли, кроме него, ещё и митинг – возле главных ворот кучковались люди, в основном пожилые, обсуждали актуальнейшую новость (повышение цен на хлеб – нечего сказать, подгадали власти, показали своё истинное обличье…), определяли партийную принадлежность друг друга (таковая нашлась почти у всех!) и, определив, начинали вяло упрекать «политических противников» в том, что их партии «довели народ». Те, кто помоложе, подходили, читали стенды, иногда ставили свечки и тихонько смывались. Меня в тот момент больше всего удивило, что свечки раздавали бесплатно.
Тут же подъезжали свадебные кортежи, фотографировались женихи с невестами – короче, как правильно заметил Густав Водичка, «врагу не сдаётся наш гордый народ». Я мог бы описывать события долго и подробно, но там было телевидение, у них это по долгу службы лучше получается. Так что расскажу, что было дальше.
С Михайловской я пошёл на Львовскую площадь, и сразу в начале Большой Житомирской за зелёным забором (огораживающим какую-то стройку) заметил несколько городских автобусов (точнее, четыре, но скорее всего их было больше, там большое пространство огорожено). Особенно запомнился бордовый «шведский» с номером 69. Наверное, из-за своей неуместности в этой части города. И вот уже на подходе ко Львовской наблюдаю, как этот автобус меня обгоняет. Особенно меня удивило наличие пассажиров. Я их сразу не рассмотрел, но автобус остановился на светофоре, в результате я его почти догнал. Так вот: ВСЕ пассажиры были в милицейской форме, некоторые даже фуражки не поснимали.
Меня это заинтересовало, я присел отдохнуть в скверике на площади, и в итоге узрел ещё два таких «спецтранспорта», не могу точно сказать, были они за забором или стояли в другом месте… Во всяком случае, на Михайловской площади милиции в объёме батальона явно не было. Сидели в засаде. Ждали чего-то? Или это в Киеве сейчас каждое общественное мероприятие так «охраняется»?
2003.11.23 | Следопыт с ледорубом
На мове так красочно, конечно же, не опишешь:-)(-)
2003.11.23 | Andrij
Re: Те, що ти "нє апішеш", то це поза сумнівом (-)
2003.11.23 | Чучхе
Висновки
1. Всі, хто тут написав (як і я до речі) потрапили на той мітинг випадково, ніхто про нього принаймні мені нічого не говорив.2. Деякі групи людей на мітингах з тотожними прапорами, які організовано приходили та відходили навели мене на думку, що Ющенко йде шляхом влади: замість збирати добровольців, просто набирає статистів, мабіть що за гроші
3. Я сам бачив декілька автобусів з міліцією у дворі будови на початку алої Житомирської. Цікаво, для чого це?
2003.11.23 | Марко
Це незрозуміло
Чучхе пише:> 1. Всі, хто тут написав (як і я до речі) потрапили на той мітинг випадково, ніхто про нього принаймні мені нічого не говорив.
Це був не мітинг а скорботна панахида
http://story.news.yahoo.com/news?tmpl=story&u=/031122/481/kiv10411221616
Тут було поставлено "календар" подій в Києві, але хтось (з майдану?) заблокував від поновлення цю тему, можливо тому ніхто й не знав ....
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1069185197&first=&last=&pattern=
2003.11.23 | Михайло Свистович
Re: дійсно незрозуміло
Мабуть це випадково, бо немає серед нас тих, хто не визнає голодомор актом геноциду.Хочу повідомити, що зараз в нас відбуваються певні технічні переробляння на сайті, які робляться у вільний час тих, хто вміє це робити, тому час від часу трапляються певні глюки, які помічаються і виправляються лише в процесі роботи. От зараз хотів знайти вказане Вами повідомлення. а пошук не працював як треба, довелося залазити в нього через ж...
2003.11.23 | chytach
Пане Свистович, пам`ятаєте, нещодавно звертав Вашу увагу
на аналогiчну iсторiю iз моїм постингом i постингом когось iзвiдвiдувачiв? Ви тодi вiдмахнулися: мовляв, випадковiсть. Але чи
випадковiстю є те, що зникають саме постинги, вiд яких
залежить, чи вийдуть люди на полiтичнi акцiї?
P.S. Вiдповiдi не вимагаю, бо йдеться не про честь мундиру, яку
Ви захочете захистити, а про те, що "щось проб..... в королевствi
майданiвськiм".
2003.11.23 | Михайло Свистович
Re: Пане Свистович, пам`ятаєте, нещодавно звертав Вашу увагу
chytach пише:> на аналогiчну iсторiю iз моїм постингом i постингом когось iз
> вiдвiдувачiв? Ви тодi вiдмахнулися: мовляв, випадковiсть. Але чи
> випадковiстю є те, що зникають саме постинги, вiд яких
> залежить, чи вийдуть люди на полiтичнi акцiї?
Якби Ви бачили всі глюки, то не писали б такого. Ти б більше від постингів на форумі Майдану аж ніяк не залежить чисельність політичних акцій.
>
> P.S. Вiдповiдi не вимагаю, бо йдеться не про честь мундиру, яку
> Ви захочете захистити, а про те, що "щось проб..... в королевствi
> майданiвськiм".
В "королівстві" треба виправити єдине: надіслати до казни "королівства" достатню кількість пожертв, щоб вистачало на офіс з комп"ютерами і телефонами та роботу журналістів і програмістів.
2003.11.24 | Чучхе
А що 27-го ще якийсь має бути мітинг?
Хто що про це чув - скажіть. Бо на сайті НУ висить тільки про прес-конференцію,Ю присвячену проведенню мітинга 27-го числа. А чи то закінчилось - невідомо. І щеМихайло Свистович пише:
> Ти більше від постингів на форумі Майдану аж ніяк не залежить чисельність політичних акцій.
Тут справа не про відвідування акцій (нема такої мети) а у відвідуванні самого Майдану, як більш-менш інформативного сайту. Якщо я не буду на сайті знаходити оперативної інформації то нащо мені сюди взагалі ходити?
2003.11.24 | Михайло Свистович
Re: має
І в нас ця новина є.2003.11.24 | Isoлятор
Я-то понятно...
Почему не знал о том, что намечается. Я от киевских реалий немного далёк... Но то, что "майдановцы" тоже не были информированы - слегка удивляет. И наталкивает на мысли про то, почему у власти до сих пор ТЕ ЕЩЁ.2003.11.23 | tarik
Re: Годовщина голодомора: власти ожидали? -навряд чи
Наспрвді дійсно кожний масовий захід (напр, День Незалежності) супроводжується "мєнтовозами в кущах" - треба просто уважніше приглядатися. І я думаю, певною мірою це правильно. На щастя, у їхньому втручанні останнім часом потреби не виникало.2003.11.23 | МиКор
Re: ЗАПАЛИ СВІЧКУ...
Чомусь не запалила свічку ООН, котра не прийняла запропоновану Україною Резолюцию про голодомор, а прийняла Заяву зовсім іншого змісту.Навіщо ми тоді премося до такої спільноти? Або ми самі робимо щось не те?
За звичай, скоріше останне.
2003.11.23 | tarik
Re: ЗАПАЛИ СВІЧКУ... я теж там був
Я теж був на Михайлівській вчора ввечорі, десь о 17-30, і теж майже випадково – про ходу я десь чув, а про заплення свічрк не знав.Вже було темно і свічки по всій площі було видно здалека. Це дійсно було величне видовище.
Так само було чутно музику. Я не знав, чи це Матвієнко чи ще хтось – там були і чоловічі голоси, і хор. Але музика була підібрана точно – то тужлива до сльоз, то велична і потужна, голоси перепліталися і перетікали один в одного, і сягали самого серця. Я як підійшов, то просто закляк і якийсь час стояв, проникаючись цією атмосферою, дивлячись на свічки і намагаючись уявити, як же воно було – жити в той страшний час. Згадалося все з того небагатого, що я знаю про голодомор – фотографії попухлих людей, кістляві трупи, розповіді тих людей…
Я пошкодував, що не пам’ятаю жодної молитви, оскільки мабуть лише так можна було висловити те, що я відчував. Я просто стояв і мовчав. А потім теж поставив свічку.
2003.11.23 | tarik
Re: ЗАПАЛИ СВІЧКУ... я теж там був
Мене вразило, що людей було на диво небагато – десь з півсотні навколо пам’ятника і кількадесят розсипані по площі – хтось ходив повз лінії свічок, хтось стояв, хтось ставив свічку. Уся сцена була просто містична: ніч, озерце вогників під хрестом, яке розтікається струмочками і на площі переходить у геометрично точну сітку з вогненних квадратів, і музика-молитва, музика-плач, музика-сповідь…Я потім дізнався, що свічки мали представляти людей, тисячи яких у голод гинули щодня. Якщо так, то того вечора мертвих на площі було багато більше, ніж живих.
А може, так і краще – кожен міг побути наодинці зі своїми думками, постояти чи пройти серед свічок, і, можливо, стати трохи кращим - мудрішим, милосерднішим.
Повз площу потоком йшли авто. Деякі пригальмовували, але я не бачив жодного, яке б зупинилося і хтось би вийшов і підійшов до пам’ятника. Стояв на площі навіть один білий лімузин – тепер я розумію, що то було мабуть чергове весілля. На щастя, я не бачив, щоб наречені розважалися на площі – кожному, хто бачив цю картину, було одразу зрозуміло, що тут не свято.
Але багато молоді – і просто гопоти (які до того ж і реготали час від часу) і наче пристойно вбраних людей, поставивши свічки, фотографували цей момент або себе біля пам’ятника серед свічок. Це теж мене вразило – невже для цих людей було головне запам’ятати себе у такій (дійсно по-своєму красивій) церемонії, а не згадати загиблих.
2003.11.23 | технолог
Re: ЗАПАЛИ СВІЧКУ... ЗА ТИМИ, КОГО ВЖЕ НЕМА
Мої дідусі і бабці пережили всі українські голодомори 20-го сторіччя. Цей жах б'є своїм попелом у моє серце, просто тому, що моє золоте дитинство пройшло під захистом і любов'ю моїх дідів та бабусь. І вони небагато розказували про це мені у дитинстві, і не могли мені пояснити, чому це відбувалося, коли я став старшим.Але хто пояснить нам всім, чому за ці надцять років ми втратили стільки мільйонів людей. Чому та владна, привладна, та часто густо опозиційна сволота не скаже, як вони довели до того, що в Україні, у 21-му сторіччі, посеред Європи з голоду мруть люди, мруть тисячами, за рік втрачаючи сотні тисяч населення "і не народжених, і живих..." і мертвих...
Хто візьме на себе відповідальність за те, що нас стало майже на десятину менше?
Просто подумайте - з тих, хто нас оточує просто нема кожного десятого...
За ким буде бити дзвін завтра?