МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Важливий четвер

04/07/2004 | Shooter
(див. окремі повідомлення)

Відповіді

  • 2004.04.07 | Shooter

    Re: Важливий четвер

    СПУ буде голосувати за внесення змін до Конституції України без постатейного розгляду

    www.ПРАВДА.com.ua, 7.04.2004, 14:21

    Член фракції Соцпартії Йосип Винський заявляє, що фракція буде голосувати за законопроект про внесення змін до Конституції України в цілому без постатейного розгляду.

    В інтерв'ю журналістам у середу Винський відзначив, що таке рішення було ухвалено політрадою Соціалістичної партії.

    Він також нагадав, що соціалісти підписали політичну угоду, яка стосується проведення політичної реформи в Україні.

    Коментуючи хід консультацій, що у середу проходять між лідерами фракцій "Наша Україна" Віктором Ющенком, БЮТ Юлією Тимошенко і СПУ Олександром Морозом, Винський повідомив, що соціалісти "намагалися зберегти єдність".

    За його словами, у ході консультацій відзначалася важливість виробити спільну позицію трьох фракцій.

    Винський підкреслив, що у випадку якщо буде оприлюднено закон про вибори народних депутатів на пропорційній основі і ухвалено постанову про процедуру розгляду закону про внесення змін до Конституції України, тоді у фракції немає ніяких умов до голосування по политреформе.

    Разом з тим, за його словами, цей документ "можна було б і поліпшити", але для цього не вистачає 120 голосів фракції "Наша Україна" і БЮТ. Винський відзначив, що в документ можна було б внести поправки, згідно з якими зміни в Конституцію набирають сили після 31 жовтня 2004 року - виборів президента України.

    Коментуючи постанову про процедуру розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції, що пропонує ухвалити конституційна комісія, Винський сказав, що вона "недоцільна".

    За його словами, якщо законопроект не буде підтриманий парламентом у цілому, то нема сенсу проводити голосування постатейно.
  • 2004.04.07 | Shooter

    Кравчук: 99%, що пройде політреформа. (/)

    Кравчук: 99%, що пройде політреформа. Хотілося б, щоб було побільше гострих протестів з боку опозиції

    Сергій Лещенко, УП , 7.04.2004, 19:52



    За півдоби до внесення змін до Конституції на Банковій відбулася остання масова нарада – за участю Кучми, Медведчука, Януковича, Литвина, а також представників фракцій, які у четвер збираються голосувати за політреформу.

    Через годину політики почали розходитися. Особливо оптимістичним вийшов з адміністрації президента керівник фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук. Прямо на Банковій біля ґанку АП він дав інтерв'ю "Українській правді".

    Розмова, яка спочатку стосувалася тільки майбутнього історичного голосування у парламенті, перейшла і на інші теми. Кравчук, який був у доброму гуморі, здається, сказав навіть дещо зайве. З іншого боку, лідер фракції СДПУ(о) продемонстрував дивну непоінформованість про методи роботи глави його партії, який водночас керує адміністрацією президента.

    Перше питання – про що йшла мова на зустрічі у Кучми:

    – Говорили про те, як зробити, щоб голосування було позитивне, щоб була явка депутатів. А про те, щоб когось змушувати голосувати – про це мова не йшла. Навіть коли називали прізвища, що є сумніви – що людина не проголосує. Наприклад, Мусіяка. Президент сказав: ну і не треба його вмовляти, не хоче – хай не голосує. Ті, хто вірять – хай голосують. Ті, хто мають сумніви або не хочуть, або ставлять умови – це їх справа. Ми ж не для Кучми робимо реформу, не для Януковича чи Литвина – для України.

    – Ваш прогноз – пройде політреформа?

    – У мене, звичайно, є сумніви відносно явки. Тут питання дуже принципове, це ж зміни до Конституції – не можна, щоб хтось за когось голосував, коли сама ця людина уже визначилась. Деркачі, наскільки мені відомо, визначились. Вони не будуть голосувати.

    – Деркачі не будуть підтримувати зміни до Конституції?

    – Ну, принаймні, старший Деркач не буде голосувати – це точно.

    – Чому?

    – Я не знаю. Я знаю факт, а причини я не з'ясовував. Ще Мусіяка сказав, що не буде голосувати. Президент сказав – ніяких дій по відношенню до них не вживати. Президент попросив нас, керівників фракцій: зробіть так, щоб ті люди, які підтримують реформу, щоб були в залі. І щоб кожен визначився шляхом голосування.

    – А тих, хто підтримує – уже є 300 депутатів?

    – Як я розумію – є. Але це на сьогодні є. Це питання важке. Може статися таке, що, тьфу-тьфу-тьфу, захворіла людина. Може таке бути? Або дипломатично захворіла. Ну, це життя...

    – У фракції СДПУ(о) скільки буде депутатів у четвер в залі?

    – У нас – всі.

    – Ваша думка, всі комуністи будуть голосувати "за"?

    – Ну, Симоненко був на зустрічі з президентом, але він нічого не говорив.

    – А соціалісти проголосують?

    – У них, як я розумію, є два питання. Перше – хто буде призначати глав адміністрацій. Вони хотіли б, щоб це залишилося за президентом до 2006 року. І друге питання – це щоб термін роботи Верховної Ради і місцевих рад був 5 років. Зараз же проект передбачає, що Верховна Рада – 5 років, а місцеві ради – 4 роки.

    Я не думаю, що є принципова різниця.

    – Але ж уже не можна змінювати законопроект змін до Конституції.

    – Зараз не можна, але до 2006 року можна зміни. Ще ж є час? Чому ви думаєте, що не можна провести зміни у 2005 році? Ці ж зміни не стосуються принципових речей – у когось забрати повноваження і віддати іншому. Це завжди важко іде.

    – Як ви думаєте, створення міжфракційної групи "Громадянська позиція", де зібралися ті більшовики, які не підтримують політреформу, може завадити результативному голосуванню?

    – З мого досвіду, процес голосування у Верховній Раді часто буває чисто спонтанним. Людина іде з наміром не голосувати, але прийшла, поспілкувалася, хтось посміхнувся, хтось сказав ще речення – і людина проголосувала.

    Я відверто скажу – частина депутатів до кінця не усвідомлює суть політичної реформи.

    – Як так? Уже півтора роки тільки про неї і говорять.

    – Я задам тобі одне запитання? Ти працював у системі влади?

    – Ні, звичайно.

    – От! Той, хто не працював у владі, не розуміє до кінця процедур і системи повноважень влади. Все бачать збоку. Це все рівно, що молодий хлопчик знає: секс – це хорошо. Але він не знає насправді, що це є, до того часу, як не спробує.

    Це природньо. Тому той, хто не був у системі влади, вони знають, що є повноваження – у одного більші, в іншого менші... Але чи користувалися вони цими повноваженнями? Ні.

    – Що ж таких депутатів, які не працювали у системі влади і не розуміються на ній, змусить голосувати за політреформу, окрім примусу чи тиску?

    – Ніякого примусу немає. Я кажу по своїй фракції

    – Ну, у вас є глава адміністрації президента, який тримає фракцію.

    – Ми вдвох... У нас порядок у фракції. Ніяких умов, прохань – "я проголосую, якщо ви мені зробити таке" – у нас немає.

    Я вірю в те, що за два чи три роки, поки ішов процес говорильні навколо політреформи, навіть ті, хто нічого не знає, від природи не здатен – навіть вони зможуть зрозуміти. І збагнути треба: якщо зараз не проголосують політреформу, то і при новому президенті не проголосують.

    – Ваш прогноз на голосування у четвер?

    – Буде дуже важкий процес: виступи від комісії, від фракцій, потім обговорення, потім особлива думка депутата. Тобто голосування аж на вечір планується, десь на 17 годину, якщо нічого не зміниться.

    Я хотів би, щоб було побільше гострих протестів з боку опозиції. Це б загартувало більшість, і вона точно голосувала б "за". Тому що є елемент: "якщо ви так, то ми – так!"

    Коли до мене звертаються толерантно, з аргументами, повагою – я слухаю. А коли мені ставлять умови – я навіть слухати не хочу. Це ж більшість людей так робить.

    – У скільки процентів ви оцінюєте вірогідність ухвалення змін до Конституції?

    – На сьогодні я думаю: 99%, що пройде політреформа. Я відверто скажу, що я не дивився ніяких списків, я просто бачу настрій людей, з якими я спілкуюся, і бачу настрій фракції. Якщо місяць тому у фракції були проблеми, то зараз без будь-якого серйозно впливу – я нікого не умовляв, ми збиралися і обговорювали.

    – Який взагалі, на вашу думку, резерв підтримання політреформи? Скільки депутатів за неї можуть проголосувати?

    – З тих людей, які є – більшість плюс КПУ і СПУ – то таких близько 340. Це з урахуванням позафракційних.

    – Як ви думаєте, Литвин буде голосувати "за"?

    – Він повинен проголосувати, він же підтримує політреформу. Він про це в пресі говорив.


    МЕДВЕДЧУК НЕ БУДЕ СЕБЕ ПІДСТАВЛЯТИ ПОГРОЗАМИ ДЕПУТАТАМ

    – Кажуть, Медведчук має список людей з інших фракцій, яких запрошують на співбесіду і різними аргументами вимагають голосувати "за"?

    – Ну, нікого не запрошують. Сьогодні ми попрощалися, Медведчук пішов до президента, Янукович пішов до себе, голова Верховної Ради – до себе. Такої розмови, що хтось когось буде запрошувати, у нас не було.

    – Ви вірите, що немає примусу в голосуванні за політреформу?

    – Ну, якщо є, то тільки з боку керівника фракції.

    – А з боку глави адміністрації президента, прем'єра, через тиск на бізнес... На каналах, близьких до СДПУ(о), ведеться кампанія проти депутатів-більшовиків Развадовського, Гаврилюка, які виступили проти політреформи.

    – Це можливо, я не знаю. Я кажу про інше: як можливо зараз, коли людина сказала, що голосує проти політреформи, до завтра здійснити на неї бізнесовий тиск?

    – Попередити, що післязавтра на підприємство прийде податкова.

    – Ну що, президент буде погрожувати? Медведчук на це не піде – конкретному депутату, якого він не знає, щоб йому загрожувати? Це він може сказати депутату з фракції СДПУ(о), з яким він у дружніх стосунках. Він скаже і знає, що наш депутат зрозуміє його. А з іншої фракції? Я знаю Віктора Володимировича, він не буде себе так підставляти. І ніхто не буде.

    – А те, що опозиція перекуповує більшовиків – ви в це вірите?

    – Я про це чув. Я так знаю, що один депутат готовий про це сказати в пресі. Я забув його прізвище, він завтра може сказати про це з трибуни парламенту.

    – Але невідомо, чи це правда.

    – Це вже справа депутата. Коли я кажу "мені давали гроші", хіба я б казав про це, якщо такого не було? Це ж треба мати людську совість, щоб вийти на людей і збрехати.

    – А СДПУ(о) платить депутатам?

    – СДПУ(о) давало гроші депутатам за активну участь у роботі партії, фракції. Ми просто виплачували заробітну плату.

    – Скільки, якщо не секрет?

    – Я не знаю, я не плачу. Я в гроші не влажу. У нас є люди, які цим займаються. Я займаю достатньо високу моральну посаду у фракції, щоб займатися виплатою грошей.

    – А хто цим займається?

    – Ну, є у нас люди...

    – Секрет?

    – Звичайно, це таємниця. А чому ви дивуєтеся? На Заході зарплату платять у конверті, і я не знаю, скільки в тебе, а ти – скільки в мене.

    – Але ж це у них в конвертах легальна зарплата, а у вас – тіньова. Депутат має отримувати зарплату в бухгалтерії Верховної Ради.

    – Чому це тіньова?! Він бере зарплату в бухгалтерії Верховної Ради, а ми можемо виплатити депутату премію, стипендію, допомогу на відпочинок.


    ЯКЩО КУЧМА ЗАХОЧЕ, МИ ЙОГО ВІЗЬМЕМО В СПИСОК СДПУ(о)

    – Існує думка, що після політреформи Медведчук піде з посади глави адміністрації президента і буде балотуватися у парламент за округом Ківалова?

    – Думаю, що ні.

    – Але ж чому? В АП у нього перспектива тільки до жовтня 2004, а якщо він піде у парламент – то буде депутатом до 2006.

    – Ну і що? Зате він голова партії. А до парламентських виборів залишилося півтора роки. Треба зайнятися партією, 360 тисяч членів...

    – Тобто, зараз у відставку Медведчука з посади АП ви не вірите?

    – Він серйозно займається справою. Я переконаний, що він залишиться главою адміністрації президента.

    – Якщо повернутися до теми політреформи: опозиція каже, що в разі перемоги їх кандидата в президенти вони відмінять зміни до Конституції. Оскільки було допущено багато юридичних незграбностей.

    – Я знаю, я читав... Це Юля Володимирівна каже, що неграмотно, незграбно... Ви знаєте, треба спочатку подивитися, кого оберуть президентом. Вона коли це каже, має на увазі Віктора Андрійовича Ющенка і що він піддасть ревізії все, що голосувалося до того.

    Ну уяви собі – прийшов новий президент, який переглядає всі документі, які прийняті... А чому не переглянути закон про вибори президента? Бо хочеться тільки Конституцію?

    – Тобто ви думаєте, що ревізії політреформи не буде?

    – Я просто в це не вірю. Якщо президент буде себе поважати – а Віктор Андрійович людина достатньо грамотна, інтелігентна... Якщо він буде себе поважати і державу, якою він керує, якщо він переможе – то він ніколи не піде на цей крок. Це буде називатися політичне шарлатанство.

    – Ще кажуть, що після змін до Конституції повноваження у нового президента будуть ще більші, ніж у нинішнього?

    – Це не так. Повноваження президента по відношенню до Верховної Ради сильніші.

    – Але після політреформи він може щодня збирати, наприклад, Раду нацбезпеки і через неї проводити будь-які рішення – кадрові, економічні.

    – Не може. Він може ухвалювати на РНБОУ рішення, але не ті, які віднесені до повноважень Кабінету міністрів. Якщо повноваженням Кабміну буде призначати глав адміністрацій, то ніяка Рада безпеки не може скасувати це рішення. Президент може ухвалювати рішення тільки в рамках Конституції.

    Ті, хто так кажуть – думають, що президент є органом, для якого Конституція не писана. Припустимо, РНБОУ ухвалить якесь рішення, але воно набуває чинності, якщо буде підписано указ президента. А якщо указ президента суперечить Конституції, то на нього подадуть до Конституційного суду, і він буде скасований.

    – Не факт. Адже відповідно до змін Конституції половину складу Конституційного суду призначатиме президент. І йому треба буде лише звабити одного суддю, призначеного парламентом, щоб мати більшість у Конституційному суді. І ухвалювати через КС потрібні рішення.

    – Я не думаю, що у нас буде так вічно – що КС ухвалюватиме рішення у залежності до того, хто його призначав. І наступить час, коли рішення будуть ухвалюватися відповідно до Конституції.

    – Останнім часом знову почастішали розмови, що Леонід Кучма піде на третій термін. За однією версією, він піде на третій термін за умови проходження політреформи. За іншою версією – він піде на третій термін, якщо реформа, навпаки, не буде ухвалена. Ви думаєте, це можливо?

    – Я не хотів би цього навіть коментувати. Президент стільки уже висловлювався з цього приводу і в Україні, і в Польщі, і в Німеччині. Я не думаю, що, сказавши про це всьому світу – що він не піде на вибори 2004 – раптом він змінить рішення.

    Це був би вибух. Світ не зрозумів би цього. Навіщо було б так точно говорити – що він "не піде в президенти". Треба було дипломатично говорити.

    – Чим же тепер йому займатися після відставки?

    – Ну я ж займаюся?... Чому у людей складається враження, що якщо пішов від влади – то це вже смерть? Політичної смерті не настане для президента.

    – У вас з ним різні характери...

    – Будь-який характер враховує ситуацію. Коли президент відбув положені Конституцією терміни – 10 років при владі – і гідно пішов відпочити, зайнятися політикою, створити фонд, то це нормально.

    Я не думаю і не вірю, що Леонід Данилович піде на вибори 2004 року.

    – Ви його в передвиборчий список СДПУ(о) пропонуватимете включити у 2006?

    – Першим номером! (Сміється) Але він не член СДПУ(о). Якщо Леонід Данилович захоче іти у список СДПУ(о), я переконаний, що партія його візьме. Не я це вирішую, але я не буду голосувати проти.
  • 2004.04.07 | Горицвіт

    Чітка юридична і політична позиція (має бути)

    В разі, якщо реформа пройде, то перші ж заяви НУ+БЮТ мають не просто висловити протест, а чітко сказати: чи ці зміни законні; чи будуть вони скасовані (і на яких точно підставах) після перемоги опозиції на виборах; які в опозиції плани (чи боротись на виборах чи ні); яка тактика; чи закликають вони прихильників щось робити і що саме.

    IMHO.
  • 2004.04.07 | Горицвіт

    Текст проекту 4105

    ЗАКОНОПРОЕКТ

    Про внесення змін до Конституції України



    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

    І. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст.141) такі зміни:
    1) статті 76, 78, 81 – 83, 85, 87, 89, 90, 93, 98, 112 – 115, 120 викласти в такій редакції:

    "Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України – чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
    До Верховної Ради України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.
    Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
    Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.
    Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років";

    "Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.
    Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади (крім посад членів Кабінету Міністрів України), займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
    Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.
    У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України";

    "Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.
    Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:
    1) складення повноважень за його особистою заявою;
    2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
    3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
    4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
    5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;
    6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу (виключення) народного депутата України із складу такої фракції;
    7) його смерті.
    Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України  в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
    Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї статті, приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цієї статті,  судом.
    У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України – з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
    У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу (виключення) народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.

    Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.
    Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.
    Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.

    Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.
    Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
    У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.
    У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
    Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
    У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження та поєднання політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
    Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
    Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до Конституції України вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а також відповідно до Конституції України вносить пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України та є відповідальною за його діяльність.
    Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
    Депутатська фракція у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачені цією Конституцією";

    "Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
    1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІІ цієї Конституції;
    2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;
    3) прийняття законів;
    4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
    5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
    6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
    7) призначення виборів Президента України, обрання Президента України;
    8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
    9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
    10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;
    11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
    12) призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України та Голови Служби безпеки України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
    13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;
    14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
    15) прийняття Регламенту Верховної Ради України;
    16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати України;
    17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
    18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
    19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;
    20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
    21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;
    22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;
    23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;
    24) встановлення державних символів України;
    25) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;
    26) призначення половини складу Конституційного Суду України;
    27) обрання суддів строком на десять років;
    28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
    29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
    30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;
    31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
    32) надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
    33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією;
    34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;
    35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;
    36) затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності;
    37) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.
    Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання";

    "Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
    Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради України";

    "Стаття 89. Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.
    Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.
    Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.
    Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.
    Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.

    Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
    Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
    1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
    2) протягом трьох місяців Верховною Радою України відповідно до статті 103 Конституції України не обрано Президента України;
    3) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
    4) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
    Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.
    Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України та Президента України, за винятком випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті";

    "Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
    Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово";
    "Стаття 98. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата України";

    "Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 68, 1013, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції України.

    Стаття 113. Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
    Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
    Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

    Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри.
    Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.
    Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
    Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.
    Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

    Стаття 115. Прем'єр-міністр України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.
    Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.
    Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Верховній Раді України заяву про відставку Кабінету Міністрів України.
    Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України";

    "Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, а також викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
    Члени Кабінету Міністрів України можуть суміщати свою посаду з мандатом народного депутата України.
    Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України";
    2) частину першу статті 77 викласти в такій редакції:
    "Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень Верховної Ради України";
    3) частину третю статті 88 викласти в такій редакції:
    "Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України";

    4) частину четверту статті 94 викласти в такій редакції:
    "Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України за його підписом";
    5) у статті 103:
    а) частину першу замінити трьома новими частинами такого змісту:

    "Стаття 103. Президент України обирається Верховною Радою України.
    Президент України вважається обраним, якщо за його обрання шляхом таємного голосування проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
    Президент України обирається строком на п'ять років".
    У зв’язку з цим частини другу – шосту вважати відповідно частинами четвертою  восьмою;
    б) частину сьому викласти в такій редакції:
    "У разі дострокового припинення повноважень Президента України обрання Президента України проводиться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень";
    6) у статті 106:
    а) у частині першій:
    пункти 812 викласти в такій редакції:
    "8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією України;
    9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;
    10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;
    11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;
    12) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Голови Служби безпеки України";
    пункт 14 виключити;
    пункти 15, 16, 19, 22 і 30 викласти в такій редакції:
    "15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції і законам України, актам Президента України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;
    16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим";
    "19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань";
    "22) призначає половину складу Конституційного Суду України";
    "30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України";
    б) частину четверту викласти у такій редакції:
    "Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання";
    7) статтю 116 доповнити пунктами 91, 92 і 93 такого змісту:
    "91) утворює, реорганізовує та ліквідовує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
    92) призначає на посади відповідно до Конституції України та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, голів місцевих державних адміністрацій;
    93) призначає половину складу Ради Національного банку України";

    8) у статті 118:
    а) частини четверту, восьму  десяту викласти в такій редакції:
    "Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України";
    "Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, Кабінетом Міністрів України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
    Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Кабінет Міністрів України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.
    Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Кабінет Міністрів України приймає рішення про відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації";
    9) статтю 121 доповнити пунктом 5 такого змісту:
    "5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами";
    10) частину першу статті 122 викласти в такій редакції:
    "Прокуратуру очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади";
    11) у статті 126:
    а) частину четверту викласти в такій редакції:
    "Судді обираються на посади строком на десять років, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше";
    б) пункт 2 частини п’ятої викласти в такій редакції:
    "2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років, а суддями Конституційного Суду України та Верховного Суду України – сімдесяти років";

    12) частину першу статті 128 викласти в такій редакції:
    "Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України строком на десять років у порядку, встановленому законом";
    13) частину першу статті 141 викласти в такій редакції:
    "До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки";
    14) частину другу статті 148 викласти в такій редакції:
    "Президент України, Верховна Рада України призначають по дев’ять суддів Конституційного Суду України";
    15) доповнити розділом ХVІ "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України" такого змісту:

    "РОЗДІЛ ХVІ.
    ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ
    ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

    1. Зміни до Конституції України, що вносяться Законом України від ________________ "Про внесення змін до Конституції України", набирають чинності через чотири місяці після його прийняття Верховною Радою України, за винятком випадків, передбачених цим розділом.
    2. Конституційний склад Верховної Ради України у кількості 450 народних депутатів України обирається у 2006 році на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах пропорційної системи з обранням народних депутатів України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій відповідно до закону.
    3. Строк повноважень Верховної Ради України, обраної у
    2002 році,  чотири роки.
    Частина п’ята нової редакції статті 76 Конституції України набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році.
    4. Президент України відповідно до змін до Конституції України, внесених цим Законом, обирається Верховною Радою України в тримісячний строк після набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році.
    5. Президент України на чергових виборах в останню неділю жовтня 2004 року обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
    Президент України набуває повноважень відповідно до цього Закону після вступу на пост за результатами виборів Президента України у 2004 році.
    6. Повноваження Президента України, обраного у 2004 році, припиняються з моменту вступу на пост новообраного Верховною Радою України Президента України у 2006 році.
    7. Судді Конституційного Суду України, призначені з’їздом суддів України, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення визначеного цією Конституцією строку. Після закінчення строку повноважень цих суддів Президент України та Верховна Рада України призначають по три нових судді Конституційного Суду України.
    У разі дострокового припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, призначених з’їздом суддів України, нові судді Конституційного Суду України призначаються почергово Президентом України та Верховною Радою України.
    8. Зміни щодо обрання суддів строком на десять років застосовуються до суддів, які обираються, починаючи з дня набрання чинності Законом України від ______________ "Про внесення змін до Конституції України".



    Голова Верховної Ради
    України
  • 2004.04.07 | Shooter

    Соціалісти вирішать на політвиконкомі, чи голосувати за (/)

    Соціалісти вирішать на політвиконкомі, чи голосувати за політреформу

    www.ПРАВДА.com.ua, 7.04.2004, 17:18

    О 8 ранку в четвер відбудеться засідання політвиконкому Соціалістичної партії України, після якого на засіданні фракції СПУ буде прийняте остаточне рішення про участь фракції в голосуванні по законопроекту про внесення змін у Конституцію.

    Про це заявив в інтерв'ю журналістам у середу в Києві народний депутат України Юрій Луценко (СПУ).

    Луценко нагадав, що СПУ завжди стояла на позиції збалансування Конституції, а також вилучення з законопроекту деяких положень, зокрема, що стосуються повноважень генерального прокурора. Крім того, СПУ виступає за те, щоб норма про призначення урядом глав обладміністрацій вводився в дію з 2006 року.

    За словами депутата, у четвер на засіданні фракції він особисто буде виступати за те, щоб "соціалісти не брали участі в голосуванні" по політреформі, якщо деякі статті з цього законопроекту не буде змоги виключити.

    "З огляду на напруженість з голосами, соціалісти могли б показати свій характер", – заявив він, підкресливши в той же час, що сам він не виступає за провал конституційної реформи. Якщо зміни в Конституцію не будуть прийняті, то "ми одержимо нового Кучму, навіть якщо в нього буде інше прізвище", підкреслив депутат.

    Фракція СПУ нараховує 20 депутатів з 449 чинних.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua