Ще раз про рейтинги Ющенка і Януковича
05/11/2004 | Vadym Gladchuk
Ще раз про рейтинги Ющенка і Януковича
Данило Яневський, Костянтин Малєєв, для УП , 11.05.2004, 14:13
Продовження дискусії, започаткованої матеріалами:
Данило Яневський, Костянтин Малєєв: Розквіт свіжих дебютних ідей
Володимир Фесенко: Нема чого на соціологію нарікати…
Михайло Погребинський: Що відбувається з рейтингами Ющенка та Януковича?
Скандально відомий розвідник та історик Віктор Суворов якось зауважив, що для аналітичної розвідки важлива не стільки сама інформація, яка з'являється в ЗМІ, скільки спростування цієї інформації. Ми були надзвичайно здивовані тим, що аж двоє поважних політологів миттєво відреагували на нашу статтю, звитяжно виступивши на захист українських соціологів від нас, грішних.
28 квітня "Українська правда" оприлюднила нашу малесеньку статтю, основні тези якої зводилися до наступного:
1) 26 квітня було оприлюднено сенсаційні дані опитування громадської думки, проведеного "Демініціативами" та "Соцісом": у другому турі президентських перегонів результат Ющенка складе 36,4%, результат Януковича – 32,8%; Якщо в березні різниця між Ющенком та Януковичем була 10,6%, то в квітні за існуючих обставин ця різниця не могла скоротитися до 3%: фактори, за яких 3 – 3,5 млн. виборців могли так радикально змінити свою точку зору, невідомі.
2) 27 квітня часопис "Сєгодня" вмістив такий коментар: "Соціологи вважають, що якщо Ющенко не надасть виборцям серйозних аргументів на свою користь, то ті, хто сумнівається, за кого голосувати, можуть змінити фаворита під час передвиборчої боротьби. Цікаво, що "симоненківські" голоси (12%) у другому турі відійдуть на користь Віктора Януковича, а "тимошенківські" 8% – до Ющенка";
3) Наступного дня інтернет-видання, наближені до СДПУ(о), послалися на результати того-таки дослідження, а також на невідоме до того дослідження Київського центру політичних досліджень і конфліктології. Згідно з останнім, розрив між двома шановними конкурентами ще менший – 33,3% проти 30%. При цьому було запущено фундаментальну дебютну ідею нової політичної інтриги: оскільки перемога Януковича практично забезпечена, Ющенко повинен об'єднатися з есдеками для проведення політреформи;
Ознайомлення громадськості з результатами досліджень тривало впродовж всього тижня. 2 травня про можливий результат другого туру (36% проти 33% на користь Ющенка із посиланням на КМІС) повідомили "Вісті тижня з Миколою Канішевським". Куди поділися голоси 31% громадян (тобто 7,5 – 8 млн. голосів), знову залишилося невідомим. Проголосували "проти всіх"? Але таких у нас на всіх попередніх виборах було хіба що 10%.
Новий тиждень приніс і нові дані. Згідно із дослідженням поважної соціологічної служби Національного інституту стратегічних досліджень, "за" Ющенка в першому турі готові віддати свої голоси 23,7% опитаних, "за" Януковича – 16,5%, "за" Симоненка – 13,1%, "за" Мороза – 6,9%. В другому турі, якби вибори відбулися на час опитування, голоси розподілилися б так: "за" Ющенка – 31,2%, "за" Януковича – 23,2%, "не визначилися" – 35,8%. В сумі – 90,2%. Куди "зникли" 9,8%, не повідомляється.
Все вищенаведене підтвердило головний висновок попередньої статті про те, що в цьому конкретному випадку ми маємо справу із класичною PR-акцією з використанням якщо не самих соціологів, то, принаймні, отриманих ними результатів.
Саме тому, на жаль, ми не можемо вступати в полеміку із шановними політологами Фесенком і Погребинським, тому що вони так і не спростували наші думки та висновки.
Що стосується соціології, то питання все ж таки залишаються відкритим. Ми припускаємо, що поважні соціологи за деяких умов могли отримати такі результати. Питання в тому, яким чином вони їх пояснюють?
Наприклад, як пояснити той простий факт, що різниця в "результаті" Януковича між даними "Демініціатив"-"Соцісу" та КЦПДК-КМІС, з одного боку, та НІСД, з іншого (а ми беззастережно довіряємо всім результатам всіх без винятку соціологічних центрів), складає принаймні третину – 10% (або 2,5 – 3 млн. голосів). Якщо всі опитування коректні (а ми це і не ставимо під сумнів), то з якого, питається, дива прем'єр "втратив" їх впродовж півмісяця?
Пояснення, почуті від професійних соціологів, непереконливі. Професійні ж політологи дещо нервово пояснили, хто ми такі, але по суті на питання також і не відповіли. Складається враження, що і не збиралися.
Однак принаймні одне політичне питання, яке виплило на поверхню впродовж жвавої дискусії всупереч, як нам здалося, бажанню наших шановних опонентів, можна сформулювати таким чином:
"Чи лежить в площині інтересів "Нашої України" тактичний союз з СДПУ(о) з метою ухвалення політичної реформи?"
Можна стверджувати, що політична реформа важлива. Конструктивні політичні сили повинні були б досягти компромісу щодо її принципів та процедури реалізації. Ця політреформа повинна бути проведена в інтересах громадян України, а не в інтересах будь-якої окремо взятої політичної сили.
Ми персонально вважаємо, що участь СДПУ (о) в її нинішньому вигляді в політреформі якраз і є головним гальмом на шляху цієї реформи.
Гальмом, на жаль, ця партія є тому, що, по-перше, саме на ній лежить головна відповідальність за провал цієї реформи. Методи, які застосовували есдеки, і стали головною причиною невдалого голосування 8 квітня. Не вірте нам – ознайомтеся з думкою поважних депутатів – Волкова, Гаврилюка, Сивковича.
На нашу, можливо, помилкову думку, соціал-демократична партія (об'єднана) онтологічно не здатна йти на компроміс. Ми, як й інші телеглядачі, на власні очі бачили, що відбувалося в Мукачевому та після нього в залі засідань Верховної Ради.
Будь-яка участь цієї шанованої партії в її сьогоднішньому вигляді у владі – чи то реформованій, чи то ні – несе реальну загрозу "мукачевізації" всієї України.
Автори: Данило Яневський, Костянтин Малєєв, Інститут політичного моделювання
Данило Яневський, Костянтин Малєєв, для УП , 11.05.2004, 14:13
Продовження дискусії, започаткованої матеріалами:
Данило Яневський, Костянтин Малєєв: Розквіт свіжих дебютних ідей
Володимир Фесенко: Нема чого на соціологію нарікати…
Михайло Погребинський: Що відбувається з рейтингами Ющенка та Януковича?
Скандально відомий розвідник та історик Віктор Суворов якось зауважив, що для аналітичної розвідки важлива не стільки сама інформація, яка з'являється в ЗМІ, скільки спростування цієї інформації. Ми були надзвичайно здивовані тим, що аж двоє поважних політологів миттєво відреагували на нашу статтю, звитяжно виступивши на захист українських соціологів від нас, грішних.
28 квітня "Українська правда" оприлюднила нашу малесеньку статтю, основні тези якої зводилися до наступного:
1) 26 квітня було оприлюднено сенсаційні дані опитування громадської думки, проведеного "Демініціативами" та "Соцісом": у другому турі президентських перегонів результат Ющенка складе 36,4%, результат Януковича – 32,8%; Якщо в березні різниця між Ющенком та Януковичем була 10,6%, то в квітні за існуючих обставин ця різниця не могла скоротитися до 3%: фактори, за яких 3 – 3,5 млн. виборців могли так радикально змінити свою точку зору, невідомі.
2) 27 квітня часопис "Сєгодня" вмістив такий коментар: "Соціологи вважають, що якщо Ющенко не надасть виборцям серйозних аргументів на свою користь, то ті, хто сумнівається, за кого голосувати, можуть змінити фаворита під час передвиборчої боротьби. Цікаво, що "симоненківські" голоси (12%) у другому турі відійдуть на користь Віктора Януковича, а "тимошенківські" 8% – до Ющенка";
3) Наступного дня інтернет-видання, наближені до СДПУ(о), послалися на результати того-таки дослідження, а також на невідоме до того дослідження Київського центру політичних досліджень і конфліктології. Згідно з останнім, розрив між двома шановними конкурентами ще менший – 33,3% проти 30%. При цьому було запущено фундаментальну дебютну ідею нової політичної інтриги: оскільки перемога Януковича практично забезпечена, Ющенко повинен об'єднатися з есдеками для проведення політреформи;
Ознайомлення громадськості з результатами досліджень тривало впродовж всього тижня. 2 травня про можливий результат другого туру (36% проти 33% на користь Ющенка із посиланням на КМІС) повідомили "Вісті тижня з Миколою Канішевським". Куди поділися голоси 31% громадян (тобто 7,5 – 8 млн. голосів), знову залишилося невідомим. Проголосували "проти всіх"? Але таких у нас на всіх попередніх виборах було хіба що 10%.
Новий тиждень приніс і нові дані. Згідно із дослідженням поважної соціологічної служби Національного інституту стратегічних досліджень, "за" Ющенка в першому турі готові віддати свої голоси 23,7% опитаних, "за" Януковича – 16,5%, "за" Симоненка – 13,1%, "за" Мороза – 6,9%. В другому турі, якби вибори відбулися на час опитування, голоси розподілилися б так: "за" Ющенка – 31,2%, "за" Януковича – 23,2%, "не визначилися" – 35,8%. В сумі – 90,2%. Куди "зникли" 9,8%, не повідомляється.
Все вищенаведене підтвердило головний висновок попередньої статті про те, що в цьому конкретному випадку ми маємо справу із класичною PR-акцією з використанням якщо не самих соціологів, то, принаймні, отриманих ними результатів.
Саме тому, на жаль, ми не можемо вступати в полеміку із шановними політологами Фесенком і Погребинським, тому що вони так і не спростували наші думки та висновки.
Що стосується соціології, то питання все ж таки залишаються відкритим. Ми припускаємо, що поважні соціологи за деяких умов могли отримати такі результати. Питання в тому, яким чином вони їх пояснюють?
Наприклад, як пояснити той простий факт, що різниця в "результаті" Януковича між даними "Демініціатив"-"Соцісу" та КЦПДК-КМІС, з одного боку, та НІСД, з іншого (а ми беззастережно довіряємо всім результатам всіх без винятку соціологічних центрів), складає принаймні третину – 10% (або 2,5 – 3 млн. голосів). Якщо всі опитування коректні (а ми це і не ставимо під сумнів), то з якого, питається, дива прем'єр "втратив" їх впродовж півмісяця?
Пояснення, почуті від професійних соціологів, непереконливі. Професійні ж політологи дещо нервово пояснили, хто ми такі, але по суті на питання також і не відповіли. Складається враження, що і не збиралися.
Однак принаймні одне політичне питання, яке виплило на поверхню впродовж жвавої дискусії всупереч, як нам здалося, бажанню наших шановних опонентів, можна сформулювати таким чином:
"Чи лежить в площині інтересів "Нашої України" тактичний союз з СДПУ(о) з метою ухвалення політичної реформи?"
Можна стверджувати, що політична реформа важлива. Конструктивні політичні сили повинні були б досягти компромісу щодо її принципів та процедури реалізації. Ця політреформа повинна бути проведена в інтересах громадян України, а не в інтересах будь-якої окремо взятої політичної сили.
Ми персонально вважаємо, що участь СДПУ (о) в її нинішньому вигляді в політреформі якраз і є головним гальмом на шляху цієї реформи.
Гальмом, на жаль, ця партія є тому, що, по-перше, саме на ній лежить головна відповідальність за провал цієї реформи. Методи, які застосовували есдеки, і стали головною причиною невдалого голосування 8 квітня. Не вірте нам – ознайомтеся з думкою поважних депутатів – Волкова, Гаврилюка, Сивковича.
На нашу, можливо, помилкову думку, соціал-демократична партія (об'єднана) онтологічно не здатна йти на компроміс. Ми, як й інші телеглядачі, на власні очі бачили, що відбувалося в Мукачевому та після нього в залі засідань Верховної Ради.
Будь-яка участь цієї шанованої партії в її сьогоднішньому вигляді у владі – чи то реформованій, чи то ні – несе реальну загрозу "мукачевізації" всієї України.
Автори: Данило Яневський, Костянтин Малєєв, Інститут політичного моделювання