Відповіді

• 2005.05.02 | Odess

  Re: Москаль визнав свою причетнiсть до масового вбивства бездомних /

  Мне интересно - капитан Немо просто так тормозит или получил какую команду "лаять" на Москаля?
  Информация больше чем недельной давности и ее давно уже "обсмаковали".
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.02 | капітан Немо

    Re: Москаль визнав свою причетнiсть до масового вбивства бездомних /

    Odess пише:
    > Мне интересно - капитан Немо просто так тормозит или получил какую команду "лаять" на Москаля?
    
    Тобі інтересно - відповідаю :
    Ти , можливо, і лаєш по команді. Не суди всіх по собі.
    Я не найманець. Працюю самостійно.
    
    > Информация больше чем недельной давности и ее давно уже "обсмаковали".
    
    Я цю інформацію випадково виявив сьогодні. Де її смакували - не знаю. Маєш адресу- наведи.

• 2005.05.02 | Сахаров

  Як це було

  На жаль, не знайшов де попередньо обсмоктувалася ця тема. Така історія дійсно була. Вчинок абсолютно нелюдський і ганебний. Але про "баржу смерті", масове вбивство - це вже занадто. Москаль віддав нелюдський наказ, але до Йозефа Менгеле йому, на щастя, далеко.
  Це сталося перед приїздом Кучми з Квасьневським. Менти вирішили "зачистити" місто, зібрали бомжів і виявилося, що у приймальнику-розподільнику місця для них не вистачить. А десь їх треба було розмістити, якщо вже зібрали, бо відпускати їх не збиралися. Я не кажу про мотив і факт масового затримання - це само по собі нагадує масові облави і тхне фашизмом.
  Як Москаль до того додумався - складно сказати. У нього після Криму дах очевидно поїхав. Бомжів не "повантажили на баржу", а автобусами привезли до Нікополя, там посадили на пором, перевезли до Кам'янки-дніпровської і висадили на беріг. Кинули цим підлянку запорізьким ментам, бо кількасот бомжів, голодних, бо їх не годували, опинилися у невеликому селищі. По тривозі була піднята запорізька міліція, до честі якої треба сказати, що вони бомжів влаштували у приміщенні закритого дитячого садка, нагодували, дали гарячої води. А потім посадовили їх знову на пором і випустили вже у Нікополі. У Нікополі дніпропетровська міліція бомжів посадовила до автобусів, вивезла до Херсонської області і випустила у степу. Звідти вони самотужки добиралися до Дніпропетровська. Ніхто їх не рахував, частина залишилася на Херсонщині і скільки їх було спочатку та скільки повернулися - невідомо. Але немає і інформації що хтось з них помер.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.02 | Сахаров

    Як це було- 2

    Бомжі добиралися до Дніпропетровська різними шляхами. Мені про всю цю історію розповів бомж, який з Херсонщини з товаришем дістався Нікополя, потім доїхав до Кривого Рогу а вже звідти пішки вони йшли у Дніпропетровськ. Ночі були холодні - температура нижче нуля. Ночували у посадках біля багаття. У тих умовах могло бути, що хтось і замерз чи поморозився - це невідомо. В усякому разі людей, які і так знедолені, поставили в умови фізичного виживання. Репортаж про це тоді був на Радіо Свобода і не треба казати, що ця історія залишилася невідомою. Не треба вигадувати "баржі смерті" і масове вбивство - у явному вигляді того не було. Людей вивезли і кинули у степу, але не у тайзі, не узимку і біля населених пунктів. Хоча це самої суті, а саме нелюдськості вчиненого не міняє. Москаль вчинив як нелюдь. І після того нелюддю залишається - від такого не відмиваються нічим.

  • 2005.05.02 | капітан Немо

    Re: Як це було

    Фашистський вишкребок у кріслі заступника міністра внутрішніх справ України.
    Генерал Г.Москаль підозрюється у масових вбивствах бездомних та психічно хворих.
    
    Не секрет, що призначення суперодіозного Г.Москаля заступником міністра внутрішніх справ вважається чи не найскандальнішим кадровим прорахунком нової влади. Бо якщо керуватися правовими нормами цивілізованого суспільства, до якого так прагне команда Віктора Ющенка, то колишнього голову Держкомнацу слід було не просто вигнати з ганьбою, а й негайно призначити щодо нього найприскіпливіше судове розслідування. Нагадаємо лише деякі факти злочинної діяльності Г.Москаля:
    
    Перетворив Держкомнац на фактичну структуру іноземної держави в Уряді України, оскільки головним своїм завданням вважав лобіювання інтересів Ізраїлю та міжнародних сіоно-нацистський структур.
    Цілком можливо, що крім відвертого виконання відповідних замовлень того ж ізраїльського посольства, конфіденційно співпрацював із відповідними спецслужбами Ізраїлю.
    Виконував найбруднішу роботу по боротьбі з антикучмівською політичною опозицією. Найвідоміша з провокацій, яку влаштував Москаль — судове переслідування незалежних ЗМІ: газети “Сільські вісті”, щотижневика “Персонал плюс” та журналу “Персонал”.
    Цинічно розтринькував бюджетні кошти, фінансуючи, як правило, в позазаконний спосіб, певні юдо-нацистські структури в Україні (перш за все “Всеукраїнський єврейський конгрес” Рабиновича), пов’язані зі світовим юдо-нацистським рухом.
    У порушення законодавства шантажував національно-культурні товариства нацменшин в Україні, схиляючи їх до голосування на виборах на користь провладного кандидата.
    Фактично завалив роботу Держкомнацу України, перетворивши нашу державу на відстійник нелегальних емігрантських потоків та поле діяльності міжнародних кримінальних структур по торгівлі людьми і наркотиками.
    
    
    Погодьтеся, і цього неповного переліку чорних справ Г.Москаля достатньо, щоби не просто ініціювати слідство, а й ізолювати цього паскудника, як підозрюваного у державних злочинах.
    
    Проте, Г.Москаля не лише повернули до міліцейської служби, а й зробили заступником міністра внутрішніх справ. Представник соціалістів в Уряді Юрій Луценко на логічне запитання, чим він керувався, призначивши своїм замом особу, від якої і він сам, і його партія стільки натерпілися за останні роки, відповів: “Для мене головне — професіоналізм цієї людини”. Маються на увазі невідомі широкому загалу міліцейські таланти Г.Москаля.
    
    Ну що ж, настав час детальніше розповісти і про цю, міліцейську сторону діяльності вірного слуги Кучми і не менш відданого агента юдо-нацистських структур. Днями на Інтернет-сайті „Vlasti.net” з’явилася приголомшуюча інформація про одну старанно приховану кучмівським режимом історію, що датується березнем 2001-го року.
    
    Отже, саме тоді до Дніпропетровська мав нанести візит Леонід Кучма. Зрозуміло, що то була не проста службова поїздка керівника держави до одного з регіонів України. Дніпропетровськ уже тоді чітко вимальовувався, як фактично друга столиця України, центр олігархічного кучмівсько-пінчуківського клану. З усіма наслідками. Тому обласним чиновникам передали розпорядження: “Тата” прийняти по вищому розряду. А головне — щоб ніхто зайвий очі не мозолив.
    
    Мовою великого друга Леоніда Кучми — полковника Путіна — таке називається “провести зачистку”. Цю каральну і, до речі, стовідсотково протизаконну операцію розробив і очолив тодішній головний міліціонер області генерал Геннадій Москаль. Згідно його розпорядження були, знову ж таки, в порушення закону (і саме цей факт мусили навіть визнати згодом представники прокуратури), затримані 150 жителів Дніпропетровська. Офіційно це називалося облавою на бомжів. Та от дивний поворот справи — принаймні у частини затриманих і з документами, і з місцем проживання все було гаразд. Однак, пов’язали. Запхали в автобуси — і все! По більшості затриманих слід згинув.
    
    Пізніше встановили, що працівники обласної міліції привезли затриманих у порт, завантажили на якусь непристосовану посудину і під охороною попливли вниз по Дніпру до Нікополя. І отут увага! — завантажили 150 чоловік, а в Нікополі зійшли на берег лише 136. Під час прокурорського розслідування карателі в міліцейській формі пояснили, що, мовляв, оті півтора десятки, через яких цифра не зійшлася, ЧОМУСЬ померли по дорозі. І їх довелося… ВИКИНУТИ У ДНІПРО. Природно, ніяких актів ніхто і не здумав складати.
    
    Вже страшно? Але це був лише початок трагедії. Вчитайтеся уважно в ось цю цитату: “По прибуттю в Нікополь затриманих групами по 10-12 чоловік під конвоєм невстановлених фізичних осіб, озброєних автоматами, відпровадили кудись у степ”. Хто були ці “ближче не встановлені фізичні особи”, та ще й озброєні автоматами, і досі невідомо. Чому їм без усяких розписок віддали з рук міліціонерів 136 незаконно затриманих громадян — теж таємниця. А от для чого їх відпроваджували “кудись у степ” групами по 10-12 чоловік, зрозуміло. Саме так гітлерівські і сталінські зондеркоманди виводили на розстріл свої жертви. Ось навіщо автомати. Адже для звичайного транспортування бомжів подалі від олігархічної столиці досить було кількох міліціонерів, озброєних звичайнісінькими гумовими “демократизаторами”. А тут — “особи, озброєні автоматами”. Чистісінька тобі Чечня. Хоча ні — навіть там, на Кавказі російські спецслужби діють набагато обачніше.
    
    Що ж то були за люди, котрих частково втопили в Дніпрі, частково “відконвоювали у степ”? Журналісти сайту „Vlasti.net” стверджують, що були серед них класичні бомжі, себто, бездомні, були психічно хворі, а були й просто нормальні громадяни, чий вигляд “чомусь” не сподобався гестапівцям генерала Москаля. А може, з кимсь елементарно звели свої особисті ментівські порахунки? Там, де не діє закон, можливо все.
    
    Даруйте за цинізм, але заховати кінці в воду не вдалося. У психічно хворих, природно, були родичі. І у тих, котрі мали при собі і документи, і прописку — теж. Довелося розпочати кримінальну справу проти генерала Москаля і його зондеркоманди. Керував розслідуванням тодішній обласний прокурор пан Шуба. І що? Справу делікатно спустили на гальмах. Спочатку перекваліфікували, як ви вважаєте, на яку статтю? Не напружуйтеся, навіть не на дрібне хуліганство. Кількох рядових працівників міліції звинуватили у “неправомірному затриманні”. А потім взагалі закрили справу.
    
    Ось така, нагадуємо, версія сайту „Vlasti.net”. Наскільки вона відповідає дійсності, може встановити лише професійне, об’єктивне слідство. Цілком припускаємо, що наші колеги з жанру журналістського розслідування залетіли в жанр „страшилок” — це щодо тих затриманих, яких начебто розстріляли в степу. Може бути, що їх і не розстріляли: так просто, полякали, давши пару автоматних черг над головами, а якщо когось від переляку грець ухопив, то хто йому винен. Але все одно — залишаються ті 14 таємниче померлих по дорозі від Дніпропетровська до Нікополя. І нарешті — навіть якщо йдеться „лише” про неправомірне затримання не одного чи двох підозрілих перехожих, а півтори сотні громадян, то це вже серйозні підстави для негайного вигнання з міліції всіх причетних. Проте, і цього не було зроблено.
    
    Що було далі? Прокурор Шуба залишився на своєму місці. Кажуть, і досі керує обласною прокуратурою. Цінна кадра! А генерал Москаль одержав підвищення — став губернатором Закарпаття. Там його таланти вельми згодилися, бо за короткий строк він перетворив затишний, красивий край у потужний кримінально-олігархічний анклав і особисту вотчину лідерів СДПУ(о).
    
    А тепер зверніть увагу на ще одну надзвичайно цікаву для майбутнього слідства обставину. Геннадій Москаль і в Закарпатті взірцево виконав завдання “Тата”. Область не лише перетворилася на кримінальні ворота України, але й стала своєрідним полігоном розробки і впровадження технологій фальсифікації виборів. Нагадаємо, що навесні 2002-го року об’єднані соціал-демократи подолали контрольний бар’єр на парламентських виборах виключно завдяки мало не стовідсотковій перемозі в одній-єдиній області — Закарпатській. А як віддячили генералу Москалю? Кажуть, обіцяли портфель міністра внутрішніх справ. Однак, несподівано для всіх, кинули на Держкомнац. Пониження? Як сказати… а можливо, саме підвищення, якщо врахувати ту зловісну трансформацію, яку проробив Геннадій Москаль із цим скромним відомством.
    
    Об’єктивне розслідування нікопольської трагедії, на нашу думку, дозволить подивитися під новим кутом зору і на справу Гонгадзе. Пригадайте — журналіст зник восени 2000-го року. Затримання у Дніпропетровську ста п’ятдесяти бездомних відбулося лише через кілька місяців потому, у березні 2001-го. Тобто, всупереч масовим протестам української політичної опозиції та міжнародної громадськості, вбивство незручних для Кучми людей було поставлене на потік. Звідки таке почуття власної безкарності? Хто розпорядився закрити кримінальну справу, а головного винуватця ще й відзначити підвищенням по службі?
    
    І нарешті, чи була нікопольська трагедія чимось винятковим? Чи не слід негайно перевірити справи про деякі “таємничі” зникнення українських громадян, які в той чи інший спосіб були незручними для кучмівської влади? Скажімо, в тому ж Дніпропетровську нещодавно абсолютно випадково з’ясувалося, що три офіцери міліції викрадали неповнолітніх дівчаток і через російських посередників продавали їх на Захід звироднілим педофілам. По суті, відправляли на смерть, оскільки цих нещасних дітей після певного періоду сексуальної експлуатації просто знищують, аби не залишалося свідків. Безпосереднім керівником банди був офіцер міліції з відділу у справах неповнолітніх (!!!), але що характерно, як і в історії з отими 150 начебто бомжами, всі заяви батьків про зникнення їхніх дочок міліція та прокуратура ЗАКРИВАЛИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ. Хо-о-ороших наступників залишив по собі в Дніпропетровську генерал Москаль!
    
    Є у цих справах ще один вельми і вельми паскудний аспект. Генерал Москаль неодноразово похвалявся, що він чимало зробив для зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Ізраїлем. Та от небажані подробиці цього партнерства спливають останнім часом, даруйте, як той гній на воді. Виявляється, найтісніше співробітництво по лінії Україна-Ізраїль існує між кримінальними кланами. І то у найпаскудніших формах злочинності: сексуальне рабство, наркотики, банківські афери.
    
    То чого ж чекає міністр Юрій Луценко? Доки його зама генерала Москаля привселюдно виведуть із власного кабінету в наручниках? Але так можна і самому міністру дочекатися до звинувачень у службовому нехлюйстві. Бо які ще “професійні якості” Г.Москаля переважують усі скоєні ним злочини?
    
    Хоча, можливо, комусь так хочеться якомога швидше вскочити у поїзд “Україна-Євросоюз”, що він воліє не помічати певних прикрих реалій на взірець відвертого гестапівця у кріслі заступника міністра внутрішніх справ. І то не є авторською гіперболою — порівняння Москаля з бригаденфюрером Мюллером. Адже першими жертвами фашизму в гітлерівській Німеччині були не євреї, як це зараз вважають. І навіть не комуністи, як про це посилено і досі дехто твердить. Одразу після приходу до влади відомство Гіммлера влаштувало зачистку Берліну, а згодом і решти міст Рейху від бездомних та психічно хворих. Точнісінько так, як це проробила зондеркоманда генерала Москаля в березні 2001-го року в Нікополі.
    
    http://www.mignews.org.ua/article.php?idarti=59