Відповіді

• 2005.05.09 | капітан Немо

  "Велика Перемога" - чи не єдине , що було хооршого в СРСР :)

  Чомусь все "хороше" давалося СРСР завдяки колосальним людським жертвам.
  
  Транссибирская магистраль - жертви.
  Бєломорканал - жертви.
  Колективізація-індустріалізація- жертви.
  ВОВ - жертви.
  Піднята цілина - жертви.
  Ядерна зброя - жертви.
  Політ Гагаріна в космос - жертви.
  
  Чим тут гордитися ??? Своєю дурістю ???
  Для аналогії : допустимо, вам треба почепити картину на стіну. Для цього ви берете пістолета і змушуєте сусіда з першого поверху сверлити отвір у стіні, після чого його розстрілюєте ( труп ховаєте у шафу). Потім берете на приціл ще одного сусіда і змушуєте його забивати в отвір чопика, після чого цього сусіда теж пускаєте в расход ( труп ховаєте у шафу) . Потім йдете до третього сусіда, а він дивиться по телевізору футбол, і не хоче вам допомагати чіпляти картину. ТОму ви його вбиваєте просто в його квартирі, а разом із ним - і всю його сім"ю. Потім знаходите ще одного сусіда, котрого змушуєте вкрутити в чопика шурупа, після чого стріляєте і його( труп ховаєте у шафу). Тут приходить ваша дружина з роботи, ви їй і кажете : "Люба !!! Я купив тобі подаруночок !! Диви, яка чудова картина !!!". Ваша люба бере її і власноручно чіпляє на шуруп, вкручений у чопик, котрий забитий у отвір, висвердлений у стіні. Ви ідилічно посміхаєтеся. Тим часом , ваша дружина відчиняє шафу і бачить там три трупи. "Ой!" - каже вона.
  "А що ж ти хотіла, - відповідаєте ви їй, - звичайно, є деякі жертви, але ж стіна дуже тверда, і цвяхи в неї погано залазять, тож довелося вкрутити шурупа". "Але ж !"- заперечує вам ваша дружина. "Ну ти і дурепа! Заради тебе ж стараюся!!" - говорите ви їй і залишаєте її до ранку нетраханою і без солодкого.
  Після чого кожен рік святкуєте річницю чіпляння картини на стіну. Під час святкування дружині виділяєте по карамельці, яких вам ваша бабуся купила триста грамів ще коли ви ходили у третій клас.

• 2005.05.09 | Хвізик

  Re: Если б не польская конница лихо сметавшая немецкие танки...

  > Тому не нада ля-ля. Якби не штати з англійцями, то перемогу б здобували наші десь на рік від сили довше. І промисловість промисловістю, а з нафтою та продовольством у німців було сутужно тому довго б не протримались.
  а що би ми робили, якби штати з англійцями органызували допомогу гітлеру? Відкрили для нього ленд-ліз, і стали посилати йому рейки, аерокобри, студебеккери, доджі, консерви, пшеницю, спирт?
  чи довго би совіти протрималися?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.10 | Ukrpatriot(patriot)

    Це після того, як Німці бомбили БРитанію?

    А Штати і так до кінця 1941 посилали зброю і все, що потрібно. І Робив це зокрема дідусь теперішнього президента США

• 2005.05.09 | VDom

  Кривава перемога.

  Slavix пише:
  > Так. Дійсно наразі відбуваеться форсоване перекручення історії: Гамерика, Британія і Хранція - істинні переможці, СРСР - рядовий учасник війни. Це викликало обурення в істориків Росії та європейських країн. Україна мовчить і хаває. Якщо реально: СРСР взяв весь удар на себе, вистояв, переломив хід війни, звільнив Європу від фашизму та взяв Берлін. США та Британія втрутились під кінець війни, зібрали "вершки" а зараз претендують на лаври переможця. Стверджую, що США у своїй інформаційній політиці полюбляє використовувати лицемірство та брехню. Кілька прикладів.
  
  Основний мотив "у нас хочуть вкрасти перемогу". Цей мотив з совдепівської ідеології. До того ж ряд фактів пересмикується. Зокрема бБерлін здається був поділений після війни на дві зони - "західна" і "східна", до того ж стіною побудованою у східній частині далеко після 1945 року.
  Британія вступила в війну з Германією ще тоді, коли СРСР напару з Германією ділили Польшу.
  СРСР не звільнив Європу, а насадив свій режим в на всіх відвойованих у Германії територіях, на відміну від Англії, США, Франції.
  
  У тих теж були свої інтереси і деякі негарні дії, але про це тра казати не в руслі виправдання "а вони гірші".
  
  Лише один факт.
  Совдепія знищила селянство.
  
  Ніяка індустріалізація не виправдає цього знищення. До того ж безглуздого знищення. Якби тих селян зобов'язали викопати по 10 метрів траншей вздовж кордону власного села та видали прості гвинтівки, то ці б заходи забезпечили кращий результат ніж армади танків, гармат, літаків і т. ін. Про втрати не може бути й мови.
  Під Москвою гітлерівська армія були вже в 1941 році, а на довоєнні кордони червона армія вийшла в 1944 році...
  
  Війну виграли людські і матеріальні ресурси, які мала совдепія. По іншому в совдепії на людей і навколишнє середовище й не дивились.
  
  А стосовно головної ролі краще прочитайте казочку про ріпку. Дуже корисна мораль не лише для малюків, а й для дядів і тьоть.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.09 | капітан Немо

    Re: Кривава перемога.

    "Вина США" полягає в тому, що США "запізно" втрутилися у війну.
    Причому, наскільки "запізно" - ролі не відіграє.
    
    Комуняки настільки вправні у демагогії, що навіть якби США втрутилися у війну на боці СССР 24 червня 1941 року, то комуняки би все одно кричали, що США вичікували, хто кого.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.05.09 | Стопудів

      Каментигавно, а афтар жжот. Хай живе Перемога! (-)

    • 2005.05.09 | Тульский пряник

      Только извращенная психика

      Никогда не поймёт, что это Великая Победа многих и многих народов над фашизмом, целью которого было физическое уничтожение "недочеловеков" - в т.ч. и славян. В этот День никто никого не упрекает, не требует покаяния, признания бОльших или меньших потерь. Антигитлеровская коалиция сделала, что сделала. Но у нас нет, такой семьи которую бы не зацепила эта страшная война. Не надо счетов. Люди просто отдают дань пямяти тем кто не пощадил своей жизни для того, чтобы знамя Победы взмылось над рейхстагом. Для того, чтобы подобные вам могли пошипеть по этому поводу даже сегодня.
      Светлая и вечная память воинам освободителям!

    • 2005.05.09 | AxeHarry

      Re: Кривава перемога.

      Davajte po poryadku:
      
      1. Tochka zoru SSSR:
      
      22.06.41 bez objavlennya vijny Fashystska Nimechchyna virolomno napala na SSSR.
      Osin 1941 - Radyanski vijska vidstupyly z Ukrainy. Pochatok postavok z Brytanii (litaky, zbroja, materialy)
      Osin-Zyma 41 - Radyanski vijska vidtupyly do Moskvy. Pochatok postavok po Lend-Lizu vid USA (zbroja, materialy, ustatkuvannya, produkty).
      06.12.1941 - Kontrnastup pid Moskvoju, jakyj zlamav plany gitlerivciv na "BlitzKrieg".
      1942 rik - lokalni boi na vsix frontax, jaki zagalom ne minyajut liniju frontu na pivnochi , nimci povilno prosuvajutsya u napryamku Kavkazu.
      Zyma 1942 - Stalingrad, rozgrom nimeckoi 6 armii.
      Lito 1943r - Kurska duga, ostanne namagannya strategichnogo nastupu nimciv na Sxidnomu fronti.
      1944. Terytorija SSSR zvilnena.
      09.05.1945. Pidpysano akt kapitulyacii Nimechchyny u pered predstavnykamy Radyanskogo Komanduvannya.
      
      SSSR svyatkue svoju dijsno vazhku peremogu nad Gitlerivskoju Nimechchynoju.
      
      1. Z tochky zoru USA, Brytanii ta Francii:
      
      WWII pochalasya 1 veresnya 1939 roku vystupom Gitlerivskoi Nimechchyny proty Polshi (plan "Weiss"). 2 -3 veresnya Nimechchyni objavyly vijnu Brytanija ta Francija zgidno z dogovorom z Polsheju. 18 (?) veresnya proty Polshi na boci Gitlerivskoi nimechchyny vystupyv SSSR.
      Peremogly Polshu, provely spilnyj parad u Brest-Lytovsku, podilyly zgidno z dogovorom MolotovaRibbentropa Prybaltyku. Napaly na Finniv vzymku 1939, nimci troxy protestuvaly, ale ne duzhe sylno (sojuznychky i ti i inshi, jak ne jak ). Anglija ta Francija gotuvalys do pryamoi vijskovoi dopomogy Finam (vidsylka vijskovyx chastyn, desant u Murmansku, kudy nimci-sojuznyky vodyly zaxopleni u Pivnichnij Atlantyci ta Pivn. Mori sudna ), ale otrymaly problemu u Belgii ta Golandii (plan "Gelb"), sho nevdovzi vylylas u Dunkerk, ta problemu u Norvegii (plan "WeserUbung"), sho tezh ne stalo uspixom Brytanciv (5-17.05.1940).
      Gitler objavyv vijnu USA 14.12.1941. Do togo USA malo vijskovi dii z Japonieju sho pochalys 6(7).12.1941 ta serjozno dopomagalo Francii ta Brytanii(zbroja - chogo lyshe koshtujut 50 esminciv dlya Brytanii u rozpal vijny na mori, materialy).
      Pryblyzno u toj chas buvshi sojuznyky SSSR ta Nimechchyna ostatochno pobyly gorshky ta rozpochaly vijnu mizh soboju, vidtyagnuvshy vijska vid uzberezhzhya Brytanii, chomu Brytanci neskazano radily.
      u 1942 roci Brytanci ta USA provely vysadku u Marokko ta z Brytanskymy chastynamy sho buly u Egypti vse-taky vydavyly Afrykanskyj korpus Rommela z Afryky.
      U 1943 roci - vysadka na Siciliju, potim Italija, jaka vyjshla z vijny na storoni nimciv ta pryednalas do sojuznykiv.
      U 1944 roci - D-Day, najmasovisha vysadka vijsk u Normandii, ta na pivdni Francii. 1945 rik - vijska gen Pattona dijshly do Chexoslovachchyny ta Avstrii, obijshovshy z pivdnya Berlin.
      08.05.1945 - pidpysana kapitulyacija Nimechchyny pered predstavnykamy sojuznykiv.
      
      Tobto - USA svyatkujut svoju peremogu u vijni z Nimechchynoju pid chas WWII, jaka pochalas z napadu Nimechchyny ta potim SSSR na Polshu, a zakinchylas 2.09.1945 peremogoju nad Japonieju.
      
      
      Tak sho - tut vyxodyt sho u kozhnogo svoja pravda,

• 2005.05.10 | Мінор

  Ви маєте рацію, але не чіпайте поляків

  Те, що кінноту кинули на танки і вона вся полягла в бою під Варшавою - це не привід для жартів, а трагедія. Якби ми мали б хоча б 50% польського патріотизму, то стали б незалежними у 1919 році і вже були б Євросоюзі.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.10 | DoctorZ

    "Кинули на танки" - один з міфів

    Трохи офтопічно, але наведу тут:
    
    Алексей Валериевич Исаев, "Десять мифов Второй мировой"
    Глава 5. С шашками на танки
    
    Началось все с высокомерной фразы в мемуарах Гейнца Гудериана «Воспоминания солдата»: «Польская поморская кавалерийская бригада из-за незнания конструктивных данных и способов действий наших танков атаковала их с холодным оружием и понесла чудовищные потери». [37– С.98–99] Слова эти были поняты буквально и творчески развиты в художественной литературе: «По крупповской броне звонко стучали клинки отважных варшавских жолнеров, об эту же броню ломались пики польской кавалерии. Под гусеницами танков погибло все живое...». [38– С.51] Кавалеристы стали представляться какими-то буйнопомешанными, бросающимися в конном строю на танки с шашками и пиками. Бой мифических «жолнеров» с танками Гудериана стал символом победы техники над устаревшим оружием и тактикой. Такие атаки стали приписывать не только полякам, но и конникам Красной Армии, даже изображать рубку шашками танков на киноленте. Очевидная странность такого действа: солдат и офицер 1930-х гг. – это не пришедший из глубины веков монгол и даже не крестоносец. Будучи в здравом уме и твердой памяти, не станет пытаться рубить металлические предметы шашкой. Это хотя и бросалось в глаза, но не объяснялось. Кавалеристы надолго получили клеймо отважных, но туповатых дикарей, не знакомых со свойствами современной техники.
    Следующим шагом стало обличение кавалерии Красной Армии и кавалеристов в руководстве советских вооруженных сил. Тот же Пикуль с недетской яростью набрасывается на кавалеристов:
    «Все это было, к великому сожалению. „Моторизация“ – на словах, а на деле – кобыла в упряжке. Между тем адептов верховой езды было немало, и Буденный открыто возвещал:
    – А что? Лошадь да тачанка еще себя покажут...
    Другой апостол лошадиной тактики, Ефим Щаденко, будучи замнаркома, подпевал кремлевской кавалерии в газете «Правда»:
    «Сталин как великий стратег и организатор классовых битв правильно оценил в свое время конницу, он коллективизировал ее, сделал массовой, и вместе с К.Е. Ворошиловым он вырастил лошадь на горе врагам пролетарской революции...». [38– С.58]
    Учитывая популярность романиста Пикуля в 70–80-х, нетрудно себе представить масштабы распространения взглядов советского писателя-мариниста на кавалерию среди масс его читателей. Фраза «Лошадь да тачанка еще себя покажут...» стала крылатой. Она характеризовала не только С.М. Буденного лично, но и всю Красную Армию предвоенного периода.
    
    .....[пропущено теорію застосування кавалерії].....
    
    
    Кто стучал по крупповской броне?
    
    Когда перед нами выстраивается теория и практика боевого применения кавалерии в новых условиях, возникает законный вопрос: «А что с поляками? Кто стучал саблями по танкам?» На самом деле польская кавалерия по тактике своего применения ничем не отличалась от советской конницы тех лет. Более того, в польской кавалерии конная атака не являлась регламентированным видом боевых действий. Согласно «Общей инструкции для боя» 1930 г., кавалерия должна была совершать марши в конном строю, а сражаться – в пешем. На практике, разумеется, встречались исключения. Например, если противник застигнут врасплох или деморализован. Ожидать каких-либо безумств от кавалерии с таким уставом не приходится.
    Главным героем упомянутого Гудерианом эпизода (вошедшего в историю как бой под Кроянтами) стал польский 18-й Поморский уланский полк. Этот полк был образован 25 июня 1919 г. в Познани под именем 4-го Надвислянского уланского, а с февраля 1920 г. стал 18-м Поморским. 22 августа 1939 г. полк получил приказ о мобилизации, которая завершилась менее чем за неделю до войны, 25 августа. После мобилизации полк насчитывал 35 офицеров, более 800 подофицеров и рядовых, 850 лошадей, два 37-мм противотанковых орудия Бофорса (по штату их должно было быть вдвое больше), двенадцать 7,92-мм ПТР Марошека обр. 1935 г., двенадцать станковых пулеметов и восемнадцать ручных пулеметов. Новинками века «войны моторов» стали 2 мотоцикла с колясками и 2 радиостанции. Вскоре полк был усилен батареей 11-го конно-артиллерийского дивизиона. Батарея насчитывала 180 артиллеристов, 248 лошадей, четыре 75-мм пушки с боекомплектом из 1440 снарядов и два тяжелых пулемета.
    Полк поморских улан встретил утро 1 сентября 1939 г. на границе и первую половину дня вел вполне традиционный оборонительный бой. Во второй половине дня кавалеристы получили приказ нанести контрудар и, воспользовавшись переходом противника вследствие этого удара к обороне, отступить назад. Для контрудара был выделен маневренный отряд (1-й и 2-й эскадроны и два взвода 3-го и 4-го эскадронов), он должен был выйти к 19.00 в тыл немецкой пехоте, атаковать ее, а затем отступить к линии укреплений в районе местечка Рытель, занятых польской пехотой.
    Однако обходной маневр привел к неожиданным для обеих сторон результатам. Головная застава отряда обнаружила батальон немецкой пехоты, находившийся на привале в 300–400 м от опушки леса. Поляки решили атаковать этого противника в конном строю, используя эффект внезапности. По старинной команде «szable dlon!» (сабли вон!) уланы быстро и слаженно обнажили клинки, заблиставшие в красных лучах заходящего солнца. В атаке участвовал командир 18-го полка полковник Масталеж. Повинуясь сигналу трубы, уланы стремительно понеслись на врага. Расчет на внезапность атаки оказался верным: не ожидавшие атаки немцы в панике бросились врассыпную по полю. Кавалеристы беспощадно рубили бегущих пехотинцев саблями.
    Прервали триумф кавалерии скрытые доселе в лесу бронемашины. Выехав из-за деревьев, эти бронемашины открыли пулеметный огонь. Помимо бронеавтомобиля, огонь открыло также одно орудие немцев. Теперь по полю под смертоносным огнем заметались поляки.
    Понеся большие потери, кавалеристы отступили за ближайший лесистый гребень, где собралась едва ли половина участвовавших в атаке всадников. Однако потери в кавалерийской атаке были намного меньше, чем можно себе представить из описания боя. Были убиты три офицера (включая командира полка полковника Масталежа) и 23 улана, один офицер и около 50 улан были тяжело ранены. Большую часть потерь 18-го уланского полка за 1 сентября 1939 г., составивших до 60% людей, семь пулеметов, два противотанковых орудия, полк понес в общевойсковом оборонительном бою. Слова же Гудериана не имеют в данном случае ничего общего с действительностью. Польские кавалеристы не атаковали танки, а сами подверглись атаке бронемашин в процессе рубки зазевавшегося батальона. В аналогичной ситуации обычная пехота или спешенная кавалерия понесла бы вполне сравнимые потери. Более того, ситуация с фланговым обстрелом из орудия могла стать пикантной и для выехавшего на поле взвода танков. История с рубкой крупповской брони оказывается выдумкой от начала и до конца.