01/20/2006 | Майдан-ІНФОРМ

Звернення керівників найбільших промислових підприємств України до народу України



Дорогі співгромадяни!

Газова криза поставила економіку України під загрозу колапсу і втрати її конкурентоспроможності. Ще ніколи за всю історію незалежності України її суверенітет не був таким вразливим, як тепер.

Ми здивовані і обурені тим, як не професійно і не прозоро велися переговори з російською стороною щодо газового питання. Внаслідок досягнутих "домовленостей" Україна отримала надзвичайно жорсткі умови, за яких національна економіка не зможе функціонувати без затяжного спаду.

При розгляді питання щодо газової угоди Верховна Рада діяла емоційно та дуже політизувала ситуацію. Головним питанням на засіданні парламенту було питання оцінки газової угоди з Росією та визначення дій, які сприяли б признанню даної угоди як нелегітимної та дали можливість відновити переговори з Росією на новій основі і з новою командою переговірників.

В результаті, прийняв рішення про відставку уряду, Рада не прийняла остаточного рішення по головному питанню. Всю увагу сьогодні направлено на політичну кризу в Україні, а в цей час продовжується робота щодо юридичного оформлення несправедливої та кабальної газової угоди. Це ускладнює ситуацію і робить її для України більш несприятливою.

Вітчизняний гірничо-металургійний комплекс протягом 2005 року вже пережив декілька кризових хвиль, пов’язаних з непродуманими діями державних органів влади. Це підвищення тарифів на залізничні перевезення, вартості електроенергії для промислових споживачів, штучне зниження курсу долару США тощо. Зазначені фактори надали значний негативний вплив на економічний стан підприємств. Рентабельність металургійної галузі протягом 2005 року зменшилася втричі (з 25% до 8%).

Ми, як роботодавці, налагоджуючи процес виробництва, завжди розуміли, що за нами стоять трудові колективи (а це біля 600 тисяч працівників), держава та її громадяни. Наша діяльність завжди була націлена на створення умов для збільшення зайнятості населення, підвищення заробітної платні, розвитку соціальних програм, допомоги пенсіонерам та другим соціально незахищеним колам населення, наповненню державного та місцевих бюджетів.

Виконання угоди, підписаної НАК "Нафтогаз України" з ВАТ "Газпром" і компанією "РосУкрЭнерго АГ" означатиме, що заявлені на перше півріччя 95 доларів США за 1000 куб.м плюс податок на додану вартість, компенсація населенню та комунальної сфері (а фактично – це прихована дотація дефіциту бюджету), що кінець кінцем складе для підприємства біля 150 доларів США за 1000 куб.м. Ціни на промислову продукцію значно зростуть, що негативно вплине на вугільну, машинобудівну галузі, будівельну індустрію та інші.

Якщо в другому півріччі 2006 р. газ коштуватиме 230-270 доларів США, загальні витрати металургів збільшаться до 3 млрд. доларів США, а збитки складуть до 2 млрд. доларів США на рік. Це буде причиною закриття ряду підприємств, зниження обсягу реалізації продукції, втрати конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, масштабного скорочення персоналу і заробітної платні на решті підприємств. Не кращі наслідки підвищення ціни на газ відбудуться у хімічній, вогнетривкій та цементній промисловості, де витрати при ціні на газ 230 доларів США за 1000 куб.м збільшаться у рази. Збільшення цін на металопродукцію та будівельні матеріали призведе до занепадку житлового будівництва, що тільки-но почав відроджуватися.

Збільшення вартості газу ударить також по всіх колах населення через підвищення ціни на всі товари народного споживання, продукти харчування, житлово-комунальні послуги та транспорт. В цілому втрати економіки України тільки в 2006 р. складуть 4,5 млрд. доларів США.

Угоди, підписані державними чиновниками, що зрадили інтереси всієї української нації, приведуть до зростання безробіття, галопуючої інфляції, а значить – зниженню рівня життя і соціальної захищеності населення, втрати впевненості в завтрашньому дні, зростанню злочинності. Вже зараз відчуваються перебої з теплопостачанням в багатьох регіонах України.

Для впровадження енергозберігаючих технологій у виробництві і скорочення споживання природного газу буде потрібно не менше трьох років та 4 млрд. доларів США інвестицій. Таких грошей і такого часу у підприємств галузі немає.

Ми вимагаємо:

від Парламенту:

швидко завершити прийняття постанови, яка б дала принципову оцінку газової угоди та посадовим особам, які вели переговори;
не схвалювати угоду з підвищення цін на природний газ.
від Уряду:

продовжити переговорний процес з РФ без будь-яких комерційних посередників з урахуванням збереження конкурентноздатності та рентабельності української промисловості і забезпечення соціальної стабільності у суспільстві та сумлінного дотримання діючих міжнародних та комерційних угод між Україною та РФ, і НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром";
негайно створити Надзвичайну міжвідомчу комісію з питань національної енергобезпеки, до складу якої мають увійти не лише провідні українські фахівці, а й міжнародні експерти;
негайно прийняти Національну програму по енергозбереженню, яка має бути закріплена законодавчо і мати статус незмінної на період від 7 до 10 років;
ввести на державному рівні механізми підтримки розвитку виробництва альтернативних видів палива (метан, вітроенергетика, біопаливо тощо);
ввести особливий режим кредитування "по ціні газу-2005" для господарювання суб’єктів, що зобов’язуються знизити енергоємність своїх кінцевих виробів на 30-35% протягом 3 років.


Всеукраїнське галузеве об'єднання роботодавців гірничо-металургійної промисловості – Голубченко А.К., Голова об'єднання;

Виробничо-господарське об'єднання "Металургпром" – Харахулах В.С., Генеральний директор;

ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" – Шевченко Т.Г., Генеральний директор;

ВАТ "МК "Азовсталь" – Білий А.П., Генеральний директор;

ВАТ "Єнакієвський метзавод" – Коритько І.В., Генеральний директор;

ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" – Шапіро І.А., Генеральний директор;

ЗАТ "Макіївський металургійний завод" – Нечипоренко В.А., Голова Правління;

ВАТ "Алчевськкокс" – Чуб В.Є., Генеральний директор;

ВАТ "ПівнГЗК" – Вілкул А.Ю., Генеральний директор;

ВАТ "ЦГЗК" – Вілкул А.Ю., Генеральний директор;

ВАТ "Пантелеймоновський вогнетривкий завод" – Курзанова Н.П., Голова Правління;

Краматорський меткомбінат ім. Куйбишева – Болгаров В.С., Директор

ТОВ "Українська гірничо-металургійна компанія" – Гнатушенко В.В., Генеральний директор;

ТОВ "Азотгіпромез" – Андреєв В.І., Директор;

ТОВ "Сіверський доломіт" – Чурилов О.В., Генеральний директор;

ТОВ "Донецький індустріальний союз" – Гураль В.В., Генеральний директор;

ВАТ "ПівденьАтомЕнергоКомплект" – Атаманюк М.В., Голова Правління;

Одеський цементний завод – Арутюнян К., Генеральний директор;

ТОВ "Берег-будгруп" – Веселов С.Р., Генеральний директор;

ТОВ "Ексім-проект" – Дябло С.В., Генеральний директор;

Судохідна компанія "Пік Шіпінг" – Заграничний Ю.О., Директор;

Одеський літейний завод – Кошевий В.Ф., Директор;

Українська Національна Транспортна компанія – Крук В.Ю., Голова Наглядової ради;

ВАТ "Гемопласт" – Подгорний Б.В., Голова Правління;

Холдінг "Берег-сервіс" – Радковський О.В., Президент;

Ренійський торговельний порт – Строя С.К., начальник;

ТОВ "Юнекс" – Хмельнюк С.Г., Директор;

ДП "Одесстальмонтаж" – Цибульчик А.Б., Директор;

ПКФ "Артекс" – Шимон Л.Г., Директор;

Швацька фабрика "Грегорі Арбер" – Шпірт Ю.О., Голова Правління;

Компанія "Шіпінг" – Яременко В.С., Директор.