Полювання на авто
02/16/2006 | Андрій Рева
На перед спланували свій злочинний задум троє молодих людей. Він полягав у тому, щоб заволодіти гарною іномаркою, покататись на ній, а потім продати. Для цього один з юнаків викрав батьківську рушницю з якої хлопці зробили обріз. Напередодні нападу усі троє зібралися у барі, найстарший з них, 22-х річний Микола, цього вечора перебрав і почав хуліганити після чого потрапив до райвідділу міліції. Це і вберегло Миколу від участі від вже спланованого і назначеного на цей вечір злочину.
Навіть втрата третього подільника не зупинила 18-ти річних хлопців. Двоє інших друзяк не змінили плану і почали діяти. Одяглись по-спортивному, але не дешево. Як потім пояснили, щоб справити враження не бідних людей. Потім обрали жертву. Погодився відвезти у сусіднє місто, як замовили хлопці, водій автомобіля «KIA RIO», який у той час виїхав підробити «на стовпі».
В цей день до Кременчуцького міського відділу міліції на телефон «02» надійшло повідомлення. Випадковий свідок Тарас заявив що, на 21-му кілометрі траси Кременчук - Решетилівка біля села Запілля Кременчуцького району у кюветі знаходиться покинутий автомобіль, а неподалік, прикиданий снігом труп чоловіка.
На місце пригоди терміново виїхала оперативно-слідча група.
Коли оперативники прибули на місце, свідок розповів що, коли проїжджав поруч, то побачив двох молодих людей які штовхали автомобіль. Вирішив допомогти, зупинився і пішов до них, але раптом вони почали тікати. Коли підійшов ближче, то побачив під гіркою свіжонасипаного снігу тіло чоловіка, він не дихав, були помітні сліди крові.
Міліціонери обстежили місце події. На щільній ковдрі снігу було чітко видно відбитки взуття втікачів. Вони потяглися до лісосмуги і далі в поле. По тривозі підняли особовий склад двох райвідділів – Кременчуцького і Козельщанського. По сліду пустили службових собак. На пошуки в небо підняли вертоліт. Оперативники вирішили що цей злочин справа рук, як мінімум рецидивістів і можливо надзвичайно небезпечних, тому на пошуки кинули якомога більше сил.
Втікачі пройшли засніженими полями через два села. У одному зайшли до крамнички і купили води. Випили прямо на місці і подалися далі. Наступними відвідувачами магазину були вже міліціонери. Продавець повідомила про попередніх покупців, про їхні відверті поспіхи і вказала напрямок куди ті подалися.
Але і тоді розбійників не вдалося відшукати відразу. Як пізніше розповідали затримані, побачивши вертоліт вмить зрозуміли що шукають саме їх, тому коли бачили його у повітрі відразу притискалися до дерев і чекали доки той не пролетить. Також інтуїтивно почали хитрити, питали у зустрічних дорогу до різних сіл та населених пунктів, до якоих не збиралися йти щоб заплутати сліди. Через кожні 500 метрів 17-ти річні втікачі падали на сніг щоб віддихатись. В такий спосіб вони одночасно і спочивали і маскувались від спостереження з повітря. Навіть коли вибилися із сил і вирішили заночувати у покинутій хатині на горищі, то спочатку зімітували відбитки слідів свого взуття що ведуть від хатини в бік дороги і тільки потім вмостилися у схованці.
Цілий день тривала погоня. Починаючи з десятої ранку міліціонери двох райвідділів, додаткових сил та служби охорони шукали злочинців і тільки під вечір, приблизно о п’ятій, звузили коло пошуку до того села, в якому на горищі одного з будинків переховувались нападники.
Опитав усіх мешканців села, від двору до двору, міліціонери знайшли покинуту хатину. Помітили і відбитки взуття які майстерно залишили хлопці, але все одно перевірили приміщення. Коли оглядали порожню хату, зі стелі впав шматочок глини і міліціонери зрозуміли що злочинці тут. Найцікавіше сталося саме під час затримання злочинців. Міліціонерів здувував той факт, що вони цілий день бігали за двома підлітками, а коли їх знайшли, то ще довго вмовляли останніх викинути обріз та самостійно здатися. Коли ж зброя впала з горища і один з підозрюваних зліз, на гору піднялись міліціонери, бо інший хлопець, другий, був страшенно наляканий і ніяк не бажав здаватися добровільно.
На допиті міліціонери з’ясували про заздалегідь спланований злочин. Хлопці розповіли, що коли сіли у авто і від’їхали від міста, один з них, що сидів на задньому сидінні, вийняв обріз і приставив у бік водія. Почали погрожувати, вимагали щоб водій виліз з машини, але той не злякався і різко загальмував, машину занесло. Коли злетіли у кювет, водій нагнувся за ключами що випали з запалення, в цей час відбувся постріл з заднього сидіння. Набой розбив лобове скло, але не зачипив потерпілого. Потім водій вискочив з машини і почав тікати, але нападники вилізли теж, і наздогнавши вистрілили у живіт з досить близької відстані. Тіло жертви прикидали снігом та повернулись до автомобіля. Спробували виїхати на дорогу, але слизьке узбіччя та глибокий сніг завадили усім спробам. Почали штовхати і тут, на дорозі, зупинився випадкий автомобіль. Чоловік який вийшов з нього і був Тарас – той що повідомив про подію на «02». Банально б, якби не так трагічно, виглядало те, що за планами нападників на гроші від проданої автомашини вони збиралися відпочити у Туреччині, іншого призначення здобутого вони не передбачали.
Хоча і хотілося думати що вбивство сталося випадково, але хлопці розповіли що, коли сіли у автомобіль, то вже знали що доведеться вбити водія.
Якщо говорити про випадковість, то вона дійсно була, але не у вбивстві. Випадковість полягала у тому, що нападники, напередодні, спеціально приїздили на автовокзал до місця де збираються таксисти і обирали жертву. Їм сподобалася нова іномарка моделі якої хлопці зараз не пригадують, але коли зібралися на злочин приміченої машини не дочекались. Тут і вирішили змінити жертву. Відразу кинулася у око, теж не погана «KIA RIO», до неї і попрямували. В цей момент водій по якійсь причині зрушив з місця і виїхав з стоянки, хлопці вже подумали що сьогодні не доля, але той повернувся через декілька хвилин, і хлопці домовилися…
…і це була не перша спроба заволодіти іномаркою. Перша жертва навіть не знає як їй пощастило. Вже виїжджаючи з міста автомобіль зупининий, тоді ще трьома хлопцями, ламається, і водій викликав технічну службу, через що спроба не вдалася.
Андрій Рева, ЦЗГ УМВС
Навіть втрата третього подільника не зупинила 18-ти річних хлопців. Двоє інших друзяк не змінили плану і почали діяти. Одяглись по-спортивному, але не дешево. Як потім пояснили, щоб справити враження не бідних людей. Потім обрали жертву. Погодився відвезти у сусіднє місто, як замовили хлопці, водій автомобіля «KIA RIO», який у той час виїхав підробити «на стовпі».
В цей день до Кременчуцького міського відділу міліції на телефон «02» надійшло повідомлення. Випадковий свідок Тарас заявив що, на 21-му кілометрі траси Кременчук - Решетилівка біля села Запілля Кременчуцького району у кюветі знаходиться покинутий автомобіль, а неподалік, прикиданий снігом труп чоловіка.
На місце пригоди терміново виїхала оперативно-слідча група.
Коли оперативники прибули на місце, свідок розповів що, коли проїжджав поруч, то побачив двох молодих людей які штовхали автомобіль. Вирішив допомогти, зупинився і пішов до них, але раптом вони почали тікати. Коли підійшов ближче, то побачив під гіркою свіжонасипаного снігу тіло чоловіка, він не дихав, були помітні сліди крові.
Міліціонери обстежили місце події. На щільній ковдрі снігу було чітко видно відбитки взуття втікачів. Вони потяглися до лісосмуги і далі в поле. По тривозі підняли особовий склад двох райвідділів – Кременчуцького і Козельщанського. По сліду пустили службових собак. На пошуки в небо підняли вертоліт. Оперативники вирішили що цей злочин справа рук, як мінімум рецидивістів і можливо надзвичайно небезпечних, тому на пошуки кинули якомога більше сил.
Втікачі пройшли засніженими полями через два села. У одному зайшли до крамнички і купили води. Випили прямо на місці і подалися далі. Наступними відвідувачами магазину були вже міліціонери. Продавець повідомила про попередніх покупців, про їхні відверті поспіхи і вказала напрямок куди ті подалися.
Але і тоді розбійників не вдалося відшукати відразу. Як пізніше розповідали затримані, побачивши вертоліт вмить зрозуміли що шукають саме їх, тому коли бачили його у повітрі відразу притискалися до дерев і чекали доки той не пролетить. Також інтуїтивно почали хитрити, питали у зустрічних дорогу до різних сіл та населених пунктів, до якоих не збиралися йти щоб заплутати сліди. Через кожні 500 метрів 17-ти річні втікачі падали на сніг щоб віддихатись. В такий спосіб вони одночасно і спочивали і маскувались від спостереження з повітря. Навіть коли вибилися із сил і вирішили заночувати у покинутій хатині на горищі, то спочатку зімітували відбитки слідів свого взуття що ведуть від хатини в бік дороги і тільки потім вмостилися у схованці.
Цілий день тривала погоня. Починаючи з десятої ранку міліціонери двох райвідділів, додаткових сил та служби охорони шукали злочинців і тільки під вечір, приблизно о п’ятій, звузили коло пошуку до того села, в якому на горищі одного з будинків переховувались нападники.
Опитав усіх мешканців села, від двору до двору, міліціонери знайшли покинуту хатину. Помітили і відбитки взуття які майстерно залишили хлопці, але все одно перевірили приміщення. Коли оглядали порожню хату, зі стелі впав шматочок глини і міліціонери зрозуміли що злочинці тут. Найцікавіше сталося саме під час затримання злочинців. Міліціонерів здувував той факт, що вони цілий день бігали за двома підлітками, а коли їх знайшли, то ще довго вмовляли останніх викинути обріз та самостійно здатися. Коли ж зброя впала з горища і один з підозрюваних зліз, на гору піднялись міліціонери, бо інший хлопець, другий, був страшенно наляканий і ніяк не бажав здаватися добровільно.
На допиті міліціонери з’ясували про заздалегідь спланований злочин. Хлопці розповіли, що коли сіли у авто і від’їхали від міста, один з них, що сидів на задньому сидінні, вийняв обріз і приставив у бік водія. Почали погрожувати, вимагали щоб водій виліз з машини, але той не злякався і різко загальмував, машину занесло. Коли злетіли у кювет, водій нагнувся за ключами що випали з запалення, в цей час відбувся постріл з заднього сидіння. Набой розбив лобове скло, але не зачипив потерпілого. Потім водій вискочив з машини і почав тікати, але нападники вилізли теж, і наздогнавши вистрілили у живіт з досить близької відстані. Тіло жертви прикидали снігом та повернулись до автомобіля. Спробували виїхати на дорогу, але слизьке узбіччя та глибокий сніг завадили усім спробам. Почали штовхати і тут, на дорозі, зупинився випадкий автомобіль. Чоловік який вийшов з нього і був Тарас – той що повідомив про подію на «02». Банально б, якби не так трагічно, виглядало те, що за планами нападників на гроші від проданої автомашини вони збиралися відпочити у Туреччині, іншого призначення здобутого вони не передбачали.
Хоча і хотілося думати що вбивство сталося випадково, але хлопці розповіли що, коли сіли у автомобіль, то вже знали що доведеться вбити водія.
Якщо говорити про випадковість, то вона дійсно була, але не у вбивстві. Випадковість полягала у тому, що нападники, напередодні, спеціально приїздили на автовокзал до місця де збираються таксисти і обирали жертву. Їм сподобалася нова іномарка моделі якої хлопці зараз не пригадують, але коли зібралися на злочин приміченої машини не дочекались. Тут і вирішили змінити жертву. Відразу кинулася у око, теж не погана «KIA RIO», до неї і попрямували. В цей момент водій по якійсь причині зрушив з місця і виїхав з стоянки, хлопці вже подумали що сьогодні не доля, але той повернувся через декілька хвилин, і хлопці домовилися…
…і це була не перша спроба заволодіти іномаркою. Перша жертва навіть не знає як їй пощастило. Вже виїжджаючи з міста автомобіль зупининий, тоді ще трьома хлопцями, ламається, і водій викликав технічну службу, через що спроба не вдалася.
Андрій Рева, ЦЗГ УМВС