02/26/2006 | Вячеслав Хаврусь

Від М.-І.: подаємо закінчення статті. Попередні частини див. тут: Ч.1: Розвиток цивілізації: від рабства примусового до рабства добровільного? Ч.2: Життя існує за рахунок потоку. Система поневолення людей існує за рахунок створення контролю над потоком Ч.3: Кучмізм – наслідок Системи поневолення людей

Де можливий вихід з Системи поневолення людей?

Саме завдяки наведеним фактам та погоні за вигодами цивілізації кожним з нас щонайменше відповідно до даних Табл.1 та 2 наявна несправедливість в нашій країні (кучмізм) та світі загалом у вигляді Системи поневолення людей. За великим рахунком, вони є наслідком воєнної або економічної боротьби за енергетичні ресурси та плоди праці людей, кількість чого обмежена. Нещадне споживання руйнує природу Людини та різноманіття тваринного та рослинного світів планети. В цій ситуації не можна перекладати всю вину чи сподівання на Кучму, Ющенка чи Януковича, хоча в силах конкретного Президента дати трохи більше чи обмежити Свободу кожної Людини в державі, спрямувати вектор її розвитку від банального споживання ресурсів та їх вивезення за межі держави до розвитку альтернативних технологій творення цих ресурсів на території своєї держави. Що робити кожному з нас? Шлях непростий, але ним треба починати йти. Економії ресурсів явно для нашої країни буде недостатньо, треба починати шукати інші перспективні для себе та всієї планети виходи. Як було вже показано вище, левова частка ресурсів кожного з нас (див. Табл. 2) йде на придбання енергетичних ресурсів, використання яких суттєво погіршує екологічний стан нашої планети. Одночасно на нашу планету від Сонця щорічно надходить близько 5.471024 Дж [22] (або 1.521018 кВт-год.) електромагнітного випромінювання переважно у вигляді видимого світла. Частина з нього відбивається в навколишній простір (як Ви думаєте, чому безхмарної ночі, коли ми бачимо ріжок Місяця, також видно й неосвітлену його частину?). А от частина споживалася в минулому і тепер в ході фотосинтезу рослинами, які відкладалися протягом мільйонів років в надрах Землі у вигляді нафти, газу, вугілля, зменшуючи в навколишньому середовищі кількість двоокису вуглецю та виробляючи необхідний для життя живого кисень. Для мене залишається відкритим питання щодо співвідношення кількості органічної сировини, яка утилізувалася в середньому за кожен з минулих мільйонів років та кількості сировини, яку ми зараз щорічно спалюємо для власного обігріву. Виходячи з обсягів розвіданих запасів підозрюю, що нині наш світ спалює за рік стільки, скільки утилізувалося за багато тисяч років. Провівши пошук в Інтернеті, мною проведена оцінка річного енергетичного балансу нашої планети, яка наведена в Табл.3. Одним з припущень (погоджуюсь, що вельми довільним) було те, що всі видобуті газ, нафта та вугілля йдуть на спалювання та одержання тепла. Як показує аналіз даних Табл.3, при такому підході людство щорічно виробляє менше одної десятитисячної кількості тепла, яка надходить на планету з променями Сонця. Однак викинутого в атмосферу тепла і головним чином двоокису вуглецю вистачає, щоб кардинально змінити клімат за останні 20-30 років. Ми вже є свідками руйнівних ураганів та теплих зим. Звичайно, певна кількість двоокису вуглецю повторно утилізується в ході фотосинтезу та поглинається Світовим океаном, який фактично є буфером в цьому процесі, але їх дії вже явно недостатньо. Таблиця 3 Оцінка річного енергетичного балансу нашої планети

Енергія Сонця, що надходить на планету Земля	Енергія, вироблена людською цивілізацією
5.47×1024 Дж/рік [22]	Спалювання нафти (або продуктів її переробки) – 1.55×1017 Дж/рік [23]
	Спалювання газу - 9.10×1019 Дж/рік [24]
	Спалювання вугілля – 1.34×1017 Дж/рік [25]
	Атомна енергетика - 9.09×1018 Дж/рік [26]
Загалом: 5.47×1024 Дж/рік (100%)	Загалом: ~1.0×1020 Дж/рік (1.8×10-3 %)

Отже, з метою одержання енергетичних ресурсів вкрай необхідним є розвиток пристроїв для поглинання навіть на 1% земної поверхні сонячного випромінювання з ККД, що дорівнює 1%. Це дозволить людству повністю забезпечити перспективні потреби та зіскочити з голки згубного енергетичного наркотику. Далі мова йтиме про ряд невідкладних заходів для кожного з нас, які в перспективі могли б значно покращити як рівень нашого життя, закласти економічне підґрунтя наших Прав і Свобод, як Людини, так і відповідно звільнитися з економічної безвиході Системи поневолення людей. 1. Режим усвідомленої жорсткої економії та обмеження споживання (особливо повільно відновлюваних горючих копалин або продуктів їх переробки) кожним з нас на основі дбайливого ставлення до навколишнього світу. Проаналізуйте дані табл.1 та 2, які можуть допомогти Вам віднайти необхідні напрямки. Кожним з нас треба навчатися самому і будувати спільноти для такого навчання замість споглядання різноманітних шоу по телевізору та аналізу псевдооб’єктивних повідомлень з інших ЗМІ; 2. Побудова кожним з нас або через малий бізнес малогабаритних пристроїв для кожної сім’ї (будинку), які зможуть безпосередньо утилізувати енергію Сонця для побутових потреб, а в перспективі при надлишку передавати її в загальну енергетичну систему України через лінії електропередач; 3. Використання енергії вітру (певні зауваження наведені тут: [27]) та потоків води. Як відправну точку для пп.2 та 3 можна використовувати ідеї, викладені в Інтернеті, напр. тут: [28]. 4. На державному рівні - розвиток атомної енергетики. Хоча вона й пов’язана з радіаційними небезпеками, але її головною перевагою є відсутність викидів двоокису вуглецю в атмосферу, який спричиняє погіршення екологічної ситуації. 5. І останнє. Нам всім треба починати брати уроки та засвоювати культуру економного споживання разом з гармонійним співжиттям з навколишнім світом в умовах обмеженості ресурсів та постійного перенаселення, які наприклад спостерігаються в Японії [29]. Я не знаю, чи існує де-небудь рай чи пекло. Але я знаю, що лише в руках кожного з нас є недопущення настання пекла на Землі, обриси якого вже яскраво проглядаються у вигляді Системи поневолення людей. Висловлюю щиру подяку Анатолію Бондаренку, Наталці Зубар, Тетяні Монтян, Ярославу Сватку, Олександру Сіромасі, Сергію Діброву, Федору Плотніру, Сергію Головатому, Teтяні Галич, Марічці Галабурді-Чигрин та всім, хто своїми ідеями через Інтернет-сайт спільноти Майдан долучився до творення мого світогляду, завдяки чому стала можливою поява цього матеріалу.

---

Використані джерела, цитати, коментарі та пояснення [22]. Повне випромінювання Сонця - 3.826x10²⁶ Дж/c, середня відстань від Землі до Сонця – 149597900 км (дані http://www.sao.ru/hq/sun/edu/sun-tab.html ), радіус Землі складає 6.371х10⁶ м. Нескладні математичні розрахунки дають значення потоку сонячної енергії, який приходиться на диск Землі: 5.47х10²⁴ Дж/рік [23]. Оцінка річної кількості тепла, виробленого в світі за рахунок спалювання продуктів переробки нафти. Річний видобуток (2004) - 3,4 млрд. т. (http://www.maritimemarket.ru/survive.html), теплота згоряння нафти - 45 500 Дж/кг (http://tek.ibs.ru/content/tek/98/983-article.asp?Page=1&art_id=983&rubr_parentid=299&act=view#308), тому кількість тепла за рахунок спалювання нафти дорівнює 1.55х10¹⁷ Дж/рік [24]. Оцінка річної кількості тепла, виробленого в світі за рахунок спалювання газу: Річний видобуток (2004) склав 2,6 трлн. м3 (http://www.maritimemarket.ru/survive.html), середнє значення нижчої теплоти згоряння природного газу Qн=35 МДж/м. куб. (http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc1p/47190), тому кількість тепла за рахунок спалювання газу дорівнює 9.10х10¹⁹ Дж/рік [25]. Оцінка річної кількості тепла, виробленого в світі за рахунок спалювання вугілля: річний видобуток вугілля нині наближається до позначки в 4 млрд. тонн (http://www.kv.com.ua/index.php?article=25613&number_old=3238), теплота згоряння вугілля - 33 600 Дж/кг (http://tek.ibs.ru/content/tek/98/983-article.asp?Page=1&art_id=983&rubr_parentid=299&act=view#308), тому кількість тепла, виробленого за рахунок спалювання вугілля складає 1.34х10¹⁷ Дж/рік. [26]. Цитата з http://www.minatom.ru:80/News/Main/view?id=16286&idChannel=329 : “Ядерная электроэнергия, поставленная в 2003 г. - 2524.74 ТВтч”. В перерахунку на джоулі це складає 9.09*10¹⁸ Дж/рік. [27]. Skapirus: Суттєве але... (http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1120991558): “Десь колись я зустрічав критичне повідомлення щодо вітрової енергетики, з яким я принципово згоден та хочу звернути на нього увагу. Суть його зводилася до наступного. Переважаючий напрямок вітрів на в кожній точці планети пов’язаний з обертанням земної кулі. Тож при використанні вітрової енергетики ми фактично будемо використовувати кінетичну енергію обертання Землі, чим подовжуватимемо тривалість доби. Зрозуміло, що мова йтиме про масштаб секунд протягом тисяч років, але невідомо, чи не будуть ці секунди критичними для зміни клімату. Як вихід варто було б використовувати ті напрямки вітру, які не уповільнюють обертання планети. Зрозуміло, що це знизить віддачу від вітрової енергетики, але заради майбутнього наших дітей про це треба думати”. [28]. Див. напр. http://www.energy.org.ru/ . Один з варіантів хитромудрого використання потоку води описаний в статті “А.Ильин: Как вода воду поднимает” (http://energy.org.ru/modules.php?name=Sections&op=printpage&artid=34) [29]. Цитата з http://www.philosophy.ru/edu/ref/stol/01.html : “В то время как Запад шел к “постиндустриальному обществу”, все сметая на своем пути, Восток внимательно и терпеливо вслушивался в бытие, пытаясь осознать его смысл на внерациональном уровне. И в результате, когда возникла насущная потребность в преобразовании экономической структуры общества, Восток сумел, не проходя долгого и мучительного западного пути, добиться фантастических результатов. Не случайно, что экономический прорыв стал возможен именно в Японии, Китае, Тайване, Корее, то есть в странах с нетрадиционным мировоззрением. Бережное сохранение и умножение нерациональных и неэкономизированных способов освоения мира, позволило Востоку воспользоваться результатами развития мировой цивилизации, причем, без тех чудовищных издержек, которые были бы неизбежны в случае простого дублирования западной модели. Япония, к примеру, не ставила перед собой задачи поднять свою экономику во что бы то ни стало, любыми средствами (как это было в Европе, или, скажем, как это происходит у нас). И в итоге феноменальный рост материального благосостояния вершится здесь на фоне благоговейного отношения к национальной культуре, природе и человеку”.

---

18 січня 2006 року. Вячеслав Хаврусь, науковець, кандидат хімічних наук.