І знову вибір: „рибка чи вудка?”
03/12/2006 | Олександр Костенко
26 березня 2006 року настане нове випробування для українського народу – випробування вибором свого майбутнього. Для того, щоб правильно вибрати громадянин України має знати перед яким вибором його поставила історія, тобто, з чого він мусить вибирати.
Як завжди у подібних випадках історія ставить народи перед наступним вибором: або вибрати, образно кажучи, „рибку”, або – „вудку”.
Вибрати „рибку” означає „купитися” на те, що пропонують політичні партії, які хочуть зберегти корисний для них стан кримінальної експлуатації народу. Так, зокрема, чинили партії ще у Давньому Римі, пропонуючи плебсу „хліб і видовища”, аби утримувати його й надалі у покорі. Чим це закінчилося – усім відомо: падінням колись могутнього Риму. Такий закон історії – народ, який вибирає „рибку”, а не „вудку”, приречений на деградацію, а держава при цьому – на руйнацію. Воістину „Бійтесь данайців, що дари вам приносять!”.
Зовсім інше означає вибрати „вудку”. Народ, що вибирає „вудку”, підтримує таким чином ті партії, які ставлять собі за мету створити у суспільстві новий, прогресивний соціальний порядок, за якого усуваються умови для кримінальної експлуатації людей. Коли кожен громадянин має свою „вудку” і ловить на неї сам для себе „рибку”, то стає тоді неможливим порядок, за якого можна „купувати” цього громадянина за рахунок краденої у нього ж „рибки”. На цьому засновується прогресивний соціальний порядок, із яким несумісною є кримінальна експлуатація людей, що, зокрема, сьогодні існує у нашому суспільстві.
Зробити правильний вибір між „рибкою” і „ вудкою” можна тоді, коли громадянин має належну соціальну (політичну, економічну, правову, моральну) культуру, в т.ч. культуру соціального вибору. Існує наступна закономірність: яка соціальна культура громадян – таке і їхнє життя. У цьому можна переконатися якщо порівняти соціальну культуру, наприклад, пересічного шведа і пересічного українця. За цією закономірністю в Україні життя може бути таким, як у Швеції тоді, коли соціальна культура пересічного українця стане такою, як у пересічного шведа.
З дилеми „рибка чи вудка” має бути виведено критерій правильного вибору майбутнього для нашого суспільства. Відповідно до цього критерію слід усі українські партії поділити на два типи: партії ”рибки” і партії „вудки”.
Якщо виберемо партії, які манять нас „рибкою”, тобто, підвищенням зарплати, пенсії, зниженням цін на товари і послуги тощо, без створення в Україні нового, антикримінального соціального порядку – то знаймо, що це облуда, спрямована на те, щоб отримати владу для власної користі. Якщо виберемо партії, що пропонують „вудку”, тобто, партії, що хочуть і знають як створити в Україні шляхом реформ антикримінальний соціальний порядок, наприклад, європейського типу, - то отримаємо шанс жити по-європейськи, тобто, самі себе забезпечуючи „рибкою”, не чекаючи, що нас як рабів хтось за нашу покірність годуватиме із своїх рук.
То що вибираємо, панове виборці: „хліб і видовища” із збереженням старого кримінального порядку чи новий соціальний порядок європейського типу? І ще запитання до політичних партій: чи є така партія, яка хоче і може повести народ по шляху створення в Україні нового соціального порядку європейського типу? Відгукнись, народу зараз потрібна саме така партія! Очевидно, про провідника саме такої партії писав Тарас Шевченко: „ Чи діждемось ми Вашингтона // З новим і праведним законом, // А діждемось-таки колись...”.
Матеріял надійшов на пошту Майдану Date: Sun, March 12, 2006 4:46 pm
Як завжди у подібних випадках історія ставить народи перед наступним вибором: або вибрати, образно кажучи, „рибку”, або – „вудку”.
Вибрати „рибку” означає „купитися” на те, що пропонують політичні партії, які хочуть зберегти корисний для них стан кримінальної експлуатації народу. Так, зокрема, чинили партії ще у Давньому Римі, пропонуючи плебсу „хліб і видовища”, аби утримувати його й надалі у покорі. Чим це закінчилося – усім відомо: падінням колись могутнього Риму. Такий закон історії – народ, який вибирає „рибку”, а не „вудку”, приречений на деградацію, а держава при цьому – на руйнацію. Воістину „Бійтесь данайців, що дари вам приносять!”.
Зовсім інше означає вибрати „вудку”. Народ, що вибирає „вудку”, підтримує таким чином ті партії, які ставлять собі за мету створити у суспільстві новий, прогресивний соціальний порядок, за якого усуваються умови для кримінальної експлуатації людей. Коли кожен громадянин має свою „вудку” і ловить на неї сам для себе „рибку”, то стає тоді неможливим порядок, за якого можна „купувати” цього громадянина за рахунок краденої у нього ж „рибки”. На цьому засновується прогресивний соціальний порядок, із яким несумісною є кримінальна експлуатація людей, що, зокрема, сьогодні існує у нашому суспільстві.
Зробити правильний вибір між „рибкою” і „ вудкою” можна тоді, коли громадянин має належну соціальну (політичну, економічну, правову, моральну) культуру, в т.ч. культуру соціального вибору. Існує наступна закономірність: яка соціальна культура громадян – таке і їхнє життя. У цьому можна переконатися якщо порівняти соціальну культуру, наприклад, пересічного шведа і пересічного українця. За цією закономірністю в Україні життя може бути таким, як у Швеції тоді, коли соціальна культура пересічного українця стане такою, як у пересічного шведа.
З дилеми „рибка чи вудка” має бути виведено критерій правильного вибору майбутнього для нашого суспільства. Відповідно до цього критерію слід усі українські партії поділити на два типи: партії ”рибки” і партії „вудки”.
Якщо виберемо партії, які манять нас „рибкою”, тобто, підвищенням зарплати, пенсії, зниженням цін на товари і послуги тощо, без створення в Україні нового, антикримінального соціального порядку – то знаймо, що це облуда, спрямована на те, щоб отримати владу для власної користі. Якщо виберемо партії, що пропонують „вудку”, тобто, партії, що хочуть і знають як створити в Україні шляхом реформ антикримінальний соціальний порядок, наприклад, європейського типу, - то отримаємо шанс жити по-європейськи, тобто, самі себе забезпечуючи „рибкою”, не чекаючи, що нас як рабів хтось за нашу покірність годуватиме із своїх рук.
То що вибираємо, панове виборці: „хліб і видовища” із збереженням старого кримінального порядку чи новий соціальний порядок європейського типу? І ще запитання до політичних партій: чи є така партія, яка хоче і може повести народ по шляху створення в Україні нового соціального порядку європейського типу? Відгукнись, народу зараз потрібна саме така партія! Очевидно, про провідника саме такої партії писав Тарас Шевченко: „ Чи діждемось ми Вашингтона // З новим і праведним законом, // А діждемось-таки колись...”.
Матеріял надійшов на пошту Майдану Date: Sun, March 12, 2006 4:46 pm
Відповіді
2006.03.12 | Бос
Re: І знову вибір: „рибка чи вудка?”
На даний момент: такі є дві партії - №26 "Свобода" та №2 "Костенка, Плюща". Незнання їх програм і визначає рівень соціальної культури населення, що на жаль досить низький. Я б назвав - 18%. Одне втішає, що цей процент росте, хоч і повільно.2006.03.12 | Роман ShaRP
Брехня. (-)
2006.03.12 | Роман ShaRP
І знову брєд в статтях "Майдану". (-)
2006.03.13 | sat
Re: І знову вибір: „рибка чи вудка?”
якшо повірити,шо, наприклад,у блоку Вітренко більший рейтинг ніж у блоку Костенка-Плюща,то це повний ахтунг...хт об иза шо не голосував